Вирок № 25605436, 03.08.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1/0707/399/2012

0707/4159/2012

ВИРОК

Іменем України

03 серпня 2012 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді Бондаренко Ю.О.

при секретарі Мочарко М.М.

з участю: прокурора Кунак Н.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Пантелеймонівка Лісозаводського району Приморського краю, громадянин України, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця АДРЕСА_2, на утриманні має малолітню дитину

у вчиненні злочину передбаченого ст..115 ч.1 , 185 ч.1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Мукачево, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця АДРЕСА_3

у вчиненні злочину передбаченого ст.396 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

29 січня 2012 року біля 01 години 30 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись у власному помешканні -квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки із ОСОБА_6, яка виникла не ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, в кімнаті та коридорі помешкання, наніс ОСОБА_6 множинні удари руками, ногами та дерев'яною палкою по голові, в грудну клітку, по тулубу, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалося зливними крововиливами, забоєм головного мозку важкого ступеню з розвитком травматичного набряку-набухання головного мозку із вклиненням стовбурових відділів у великий потиличний отвір, крововиливів у м'які тканини голови в обох тьмяно-скроневих і завушних ділянках, субарахноїдальних крововиливів, забою головного мозку важкого ступеня, закритих переломів 6,7 ребер зліва по передньо-підпахвинній лінії, перелому кісток носа, перелому нижньої щелепи. В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер.

30 січня 2012 року біля 3 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який був свідком побиття ОСОБА_6, винесли труп з квартири, та скинули з пішохідного мосту в канал неподалік від перехрестя вулиць Брегівська - об'їзна - Л.Українки, де труп ОСОБА_6 пролежав до 7 лютого 2012 року, до моменту його виявлення.

Крім цього, 29 січня 2012 року біля 20 години ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих спонукань, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння майном померлого ОСОБА_6, труп якого знаходився в кімнаті його квартири в АДРЕСА_2, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон «Соні Еріксон 300 і»вартістю 200 гривень. Не зумівши продати мобільний телефон, ОСОБА_4 передав його знайомій ОСОБА_8, а та здала телефон в ломбард «Скарбниця»в м. Мукачеві, по вул. К. Бєляєва

.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_4 вину свою в інкримінованому злочині визнав повністю, при цьому пояснив, що 28 січня 2012 року біля 18 години 30 хвилин повернувся додому, дав співмешканці ОСОБА_9 200 гривень та відправ її з дитиною до лікарні. Біля 20 години до нього прийшли сусід ОСОБА_6 та знайомий ОСОБА_5. Вони і раніше разом випивали, і цього разу спочатку випили його півлітра горілки, а потім ОСОБА_6 і ОСОБА_5 принесли ще літр самогонки, яку розпили, сп'яніли. Коли він вийшов в туалет і побачив на підлозі біля унітазу калюжу сечі, зрозумів, що це зробив ОСОБА_6, який перед цим ходив до туалету. На його зауваження ОСОБА_6 відповів грубо, нахабно, прибирати за собою, відмовився. На кухні вони посварилися. Сварка перейшла в бійку. Далі вони перейшли в кімнату і продовжили сваритися. Він знов почав бити ОСОБА_6 руками і ногами в різні частини тіла. Далі бійка продовжилась в коридорі. З коридору він заштовхав ОСОБА_6 в кімнату і бив його - лежачого на підлозі. Чи бив палкою, не пам'ятає, можливо і бив, діяв необдумано. З ОСОБА_6 і раніше конфліктував, бо той будучи п'яним вів себе агресивно. Припинив бити ОСОБА_6 тоді, коли той як йому здалось заснув. Коли він ліг спати, ОСОБА_6 дихав.

Вранці 29 січня 2012 року підсудний пішов до ОСОБА_5 та сказав, що ОСОБА_6 помер. Вони цілий день пили алкоголь. Біля 20 години він пішов до себе додому, бо згадав, що у ОСОБА_6 був мобільний телефон. Знайшов телефон в кишені куртки ОСОБА_6, швидко повернувся. Підсудній повідомив, що в нього є мобільний телефон, який можна продати і купити випивку. Телефон не змогли продати, тому передав його ОСОБА_8, щоб вона здала в ломбард. ОСОБА_8 про вбивство ОСОБА_6 не розповідав.

Після того як всі розійшлись він попросив ОСОБА_5 винести труп ОСОБА_6 з його квартири. Біля 3 години 30 січня із ОСОБА_5 прийшов до себе додому, обмотали труп в ганчірку, забрали куртку і винесли до каналу вздовж вулиці Берегівська - об'їзна, де з пішохідного моста скинули труп і куртку. Він спустився вниз, відтягнув труп під міст, зверху прикрив гілками та поклав бетонний хрест, який знайшов під мостом.

Підсудній заявив що дуже жаліє про вчинене, просить пробачення у потерпілої, заявивши, що не хотів вбивати її сина.

Цивільний позов визнав частково. Матеріальну шкоду взнав в повному обсязі а моральну лише 50 000 грн. пояснивши що розуміє втрату однак не має грошей щоб відшкодувати її.

Підсудний ОСОБА_5 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що 28 січня 2012 року біля 20 години прийшов до свого знайомого ОСОБА_6, який проживає в АДРЕСА_6. Хотів із ним разом випити. Подзвонив в двері, ОСОБА_6 вийшов на площадку. Вони вирішили піти до ОСОБА_4 та випити у нього. ОСОБА_4 був дома сам, його співмешканка повезла дитину в лікарню. Вони випили пляшку горілки, яка була у ОСОБА_4. Потім вони купили ще випивку, повернулися до ОСОБА_4 і далі продовжили випивати. Після півночі, ОСОБА_6 вийшов з кімнати до туалету, а за ним пішов ОСОБА_4. Через пару хвилин із кухні почув крики. Кричав ОСОБА_4 на ОСОБА_6. Далі вони повернулися в кімнату, продовжили пити. Потім в кімнаті ОСОБА_4 і ОСОБА_6 знову почали сваритися за туалет. Він в цей момент сидів біля столу в кріслі. Потім ОСОБА_6 підвівся, а ОСОБА_4 ударив ОСОБА_6 кулаком по обличчю, наніс ще декілька уларів кулаком в груди і по голови, і ОСОБА_6 впав у коридор, а ОСОБА_4 за ним. В коридорі ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком по голові і той упав на підлогу, а ОСОБА_4 продовжив наносити удари руками, ліктем, ногами, колінами по голові і в груди зверху вниз п'яткою, а також по тулубу. Він став їх розривати, хотів, щоб ОСОБА_6 пішов додому, але ОСОБА_4 відштовхнув його, заштовхав ОСОБА_6 в кімнату і там продовжив бити ОСОБА_6. Спочатку наніс декілька ударів руками і ногами, а в цей момент ОСОБА_6 сидів на підлозі біля дивану, правою рукою тримаючись за диван. Тоді ОСОБА_4 вибіг в коридор і біля комори взяв дерев'яну палку як частину стовбура довжиною біля 80 см - 1 м, і наніс палкою декілька ударів ОСОБА_6 по голові, коли той сидів біля дивану. ОСОБА_6 упав на підлогу, ОСОБА_4 палку відкинув і декілька разів ударив лежачого на підлозі обличчям вверх ОСОБА_6 ногою ( п'яткою) в область грудей зверху вниз, він чув щось у ОСОБА_6 хруснуло. ОСОБА_6 захарчав, у нього з рота пішла кров, він лежав нерухомо. Тоді ОСОБА_4 припинив його бити і ліг на ліжко спати.

ОСОБА_6 із підлоги не підводився. Він схилився над ОСОБА_6, повернув його обличчя вверх, у ОСОБА_6 з рота витекла кров. Як йому здалось ОСОБА_6 після побиття вже не дихав. Він злякався, що ОСОБА_6 помер, і хотів піти додому але не міг вийти із квартири, не було ключа від вхідних дверей. Тоді він взяв простирадло в квартирі, зв'язав їх і спустився з балкону на другий поверх на балкон, а звідти зіскочив на землю.

29 січня біля 9 години до нього прийшов ОСОБА_4. Він спитав у нього про ОСОБА_6, а ОСОБА_4 відповів спочатку що він з ними, потім сказав, що ОСОБА_6 помер. Вони пили горілку, ходили по мікрорайону цілий день. Потім ОСОБА_4 сказав, що труп не може залишатися у нього в квартирі, треба його винести. Вони зустріли ОСОБА_8, ходили до будинку свого знайомого ОСОБА_14, там пили, ОСОБА_8 приготувала їм їжу. Коли в них не було грошей, ОСОБА_4 показав мобільний телефон «Соні Еріксон», «жабка», корпус сірого і чорного кольорів, сказав, що телефон можна продати і купити горілки та їжу. ОСОБА_4 не говорив, чий це телефон і він не знав, що це телефон ОСОБА_6. Телефон не змогли продати тому ОСОБА_4 передав його ОСОБА_8, щоб вона продала телефон. Було вже пізно і ОСОБА_8 пішла додому.

Він із ОСОБА_4 пішов в його квартиру, що винести труп. Біля 3 години 30 січня 2012 року зайшли до квартири, ОСОБА_4 взяв якусь штору чи скатерть, якою ОСОБА_4 обмотав труп і зв'язав ноги та в області грудей мотузкою. Винесли труп на вулицю, Берегівська - об'їзна, в напрямку перехрестя з вул. Л. Українки, а потім звернули до каналу, винесли труп на міст і кинули з моста. ОСОБА_4 спустився під міст, затягнув труп під міст і що робив із ним, не знає. Через пару хвилин повернувся і вони пішли по домах.

Просить вибачення у потерпілої

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що є матір'ю убитого ОСОБА_6. 28 січня 2012 року біля 19 години 30 хвилин за сином хтось прийшов і він пішов з дому. Вночі вона погано не спала. Почула якийсь стук, вийшла на балкон і побачила зв'язані простирадла, які звисали із балкона ОСОБА_4 до балкону сусідки на другому поверсі. Стала трусити простирадла і побачила як на землю зіскочив якийсь чоловік та побіг. Повернулася в кімнату. Біля 7години пішла до сусідки з другого поверху, сказала їй, що до неї на балкон хтось лазив. Простирадла ще висіли. Біля 9 години пішла до чоловіка, а повернулася біля 17 години.

29 січня ОСОБА_4 не бачила. 30 січня ввечері пішла до ОСОБА_4. Він був дома. В квартиру не заходила. Запитала де ОСОБА_6, а той відповів, що не знає. 29 січня телефонувала сину на його мобільний, але ніхто не відповідав. 30 січня зв'язку із мобільним телефоном сина вже не було.

Приблизно через 9 днів після зникнення сина вранці вона знову прийшла до ОСОБА_4, запитала про ОСОБА_6 і той знову відповів, що не знає.

Цивільний позов підтримує з підстав зазначених в позовній заяві. Довести ту обставину що вона після смерті сина не могла спати і погано себе почувала не може, однак просить позов задоволити повністю.

Показаннями свідка ОСОБА_15, про те, що 7 лютого 20123 року біля 16 години катався на льоду каналу, що на вул. Берегівська - об'їзна, разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Під мостом через канал помітив бездомного собаку, кинув палкою і собака втік. Підійшовши ближче, помітили кістку. Яка стирчала над льодом, придивившись, побачили мертвого чоловіка, який лежав на спині. Відразу зателефонували на номер 102, але ніхто не відповів, тому підійшли до магазину, де зі стаціонарного телефону викликала міліцію.

Аналогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що вночі 28-29 січня 2012 року вона спала у себе вдома з внучкою. Вранці 29 січня до неї прийшла ОСОБА_1 і сказала, що на її балкон з квартири ОСОБА_4 вночі хтось ліз. Переконалася, що з її балкону нічого не викрадено вона побачила також що звисають зв'язані простирадла. Пішла до ОСОБА_4, з яким розмовляла через зачинені двері, бо ОСОБА_4 її в квартиру не впустив.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показала, що співмешкала із ОСОБА_4. У них малолітня донька - ОСОБА_20. До них часто приходили друзі ОСОБА_4, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_6, який проживав в квартирі напроти, ходив до них часто. 28 січня вранці ОСОБА_4 пішов на роботу. Біля 14 години вона викликала педіатра, бо захворіла дитина. Педіатр виписав направлення в лікарню. Підсудній прийшов біля 18 години, дав 100 гривень і вона на таксі повезла дитину до лікарні. Того вечора із ОСОБА_4 вже не спілкувалася. Наступного дня залишила дитину в лікарні разом із мамою, а сама біля 11 години пішла до ОСОБА_4 додому однак їй ніхто не відчинив. Вона пішла до мами на вул. Димитрова, взяла речі і повернулася до лікарні. Вдень телефонувала на мобільний підсудному. 5 лютого 2012 року ОСОБА_4 прийшов до неї жити. Поведінка його різко змінилася, він взагалі не пив горілки, почав купувати продукти, чого раніше ніколи не було, ввічливо поводився із її мамою. Про вбивство підсудній нічого не розповідав. 8 лютого 2012 року до неї прийшли працівники міліції і затримали ОСОБА_4 за вбивство ОСОБА_6. В квартирі ОСОБА_4 з Нового року залишився стовбур від ялинки.

З показів свідка ОСОБА_8 слідує, що 29 січня 2012 року була у ОСОБА_14, який проживає АДРЕСА_5. Прийшов і ОСОБА_21. Пізніше прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Були випившими, ходили за горілкою. Вона приготувала макарони. Повернулися ОСОБА_4 і ОСОБА_5, разом випили. Вона із ОСОБА_5 пішли в мікрорайон ДОСИ за горілкою, а по дорозі купили цигарки. Їх не було біля півгодини чи більше. Знову випили і ОСОБА_5 запропонував піти до нього додому на вул. Жовтневу. Вони втрьох разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли до останнього додому. Коли прийшла мати ОСОБА_5, вона накричала на них і вони втрьох пішли в центр. По дорозі до центру ОСОБА_4 сказав, що у має телефон і хоче його продати, бо потрібні гроші. ОСОБА_4 дав їй телефон «Соні Еріксон»(жабку). Звідки у нього цей телефон, не розповідав. Вона намагалася продати телефон таксистам, але ніхто не погодився його купувати. Потім пішли до нічного ломбарду на вул.. К. Беляєва, біля мосту, але і там не прийняли телефон, бо він був розрядженим і не включався, а щоб його зарядити, не знайшли потрібний штекер. ОСОБА_4 попросив залишити телефон, а потім він наступного дня з ним розбереться. Розійшлися по домам.

Наступного дня показала мамі телефон і вона разом пішли в ломбард на К.Бєляєва, здали телефон за 70 гривень.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що 1 лютого до неї прийшла донька ОСОБА_8. ОСОБА_8 показала мобільний телефон «Соні Еріксон», типу «жабка», та сказала, що телефон їй подарували і що його треба продати. Того ж дня вони вдвох пішли до ломбарду «Скарбниця»на вул. К. Беляєва в м. Мукачеві, де вона на свій паспорт здала телефон, отримавши 70 гривень. Гроші віддала доньці і та тут же витратила їх на цигарки, випивку і на хліб. Наступного дня розповіла сусідці ОСОБА_23 про телефон, і та вирішила викупити телефон, бо її телефон зламався. Того ж дня вони пішли в ломбард, де викупили телефон за 72 гривні. Телефон ОСОБА_23 забрала собі.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_23 показала, що 2 лютого 2012 року від сусідки ОСОБА_13 дізналася, що вона здала в ломбард мобільний телефон у справному стані за 70 гривень. Вирішила викупити мобільний телефон, бо її телефон був несправним. В ломбарді по вул.. К. Бєляєва вона того ж дня викупила телефон «Соні Еріксон», типу «жабка», сплативши 71 грн. 73 коп.

ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що в січні 2012 року в його будинку часто збиралися знайомі його племінника ОСОБА_24. Вони разом слухали музику та дивились телевізор. Коли у ОСОБА_4 родилась донька він приходив до племінника, однак його не було вдома, тому вони разом випили горілку. Наприкінці січня ОСОБА_8 приходила і готувала в нього макарони. Про вбивство ніхто з них не говорив.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що з дитинства знав ОСОБА_6, колись проживали неподалік. ОСОБА_6 зловживав алкоголем і на цьому ґрунті мав суперечки із своєю мамою. ОСОБА_6 спілкувався із ОСОБА_4.

Зимою йому та ОСОБА_8 працівники міліції запропонували бути понятими. Під час проведення слідчої дії при огляді куртки проводилась відео зйомка. Далі вони поїхали на Коцюбинського до потерпілої. Потім в квартирі ОСОБА_4 що навпроти, ОСОБА_5 розповів та показав при яких обставинах відбувалось побиття.

Він знає, що ОСОБА_6 користувався телефоном марки «Соні Еріксон», корпус складний типу «жабка». У ОСОБА_4 цього телефону не бачив.

Крім зізнання обвинувачених, показань потерпілої та свідків вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів доведена наступними доказами:

Протоколом огляду місця події та трупа ОСОБА_6 від 07.02.2012 року, в ході якого оглянута ділянка каналу по вул. Берегівська - об'їзна в м. Мукачеві під пішохідним мостом, а також труп ОСОБА_6, який виявлений в положенні лежачи на спині обличчям вверх ногами в напрямку до проїжджої частини вулиці Берегівська-об'їзна

(т. 1,а.с. 14-20)

Протоколом огляду помешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлені сліди крові в жилій кімнаті та в коридорі на підлозі, на порозі кімнати, на килимовій доріжці кімнати, на стінах і на стелі в коридорі, на дверному полотні кімнати.

(т. 1,а.с. 48-69)

Протоколом виїмки мобільного телефону «Соні Еріксон 300 і»та фіскального чеку із ломбарду «Скарбниця»за 02.02.2012 року.

(т. 1 а.с. 142)

Протоколом пред'явлення для впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_21 впізнав вилучений у свідка ОСОБА_23 мобільний телефон «Сопу Еріксон 300 і»як той, що належав ОСОБА_6

(т. 1,а.с. 146-148)

Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 та фіскального чеку. З ломбарду «Скарбниця».

(т. 1, а.с. 149-151)

Протоколом явки з повинною ОСОБА_4

(т. 1,а.с. 76-78, 79)

Протоколами відтворень обстановки і обставин події із обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в ході яких обвинувачені на місці злочину детально розповіли про обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, показали механізм завдання ударів потерпілому руками, ногами, дерев'яною палкою по голові та в грудну клітку, а також місце приховання трупа - пішохідний міст через канал неподалік від перехрестя вулиць Берегівська - об'їзна - Л. Українки в м. Мукачеві. В ході відтворення обстановки і обставин події із ОСОБА_5 під пішохідним мостом вилучена куртка.

(т. 2,а.с. 92-100,119-133)

Протоколом огляду вилученої куртки за участю потерпілої ОСОБА_1, яка впізнала куртку сина, в якій він вийшов з дому ввечері 28 січня 2012 року.

(т. 1,а.с. 163-164,165)

За висновком судово-медичної експертизи № 104/2012 від 01.03.2012 року, у ОСОБА_4 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено.

(т. 1,а.с. 194-195)

Яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 105/2012 від 13.03.2012 року, не виявлено.

(т. 1,а.с. 203-205)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 44 від 15.02.2012 року, кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти -В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи АВ за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

(т. 2, а.с. 8-9)

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 48 від 29.02.2012 року, в слідах, вилучених при огляді квартири АДРЕСА_2 ( на паперовій наклейці, вирізці поліетилену з дверей кімнати, зіскрібі зі стіни коридору, на двох фрагментах кухонних дверей, на вирізці порогу, на вирізці з плінтусу, на відрізці кабелю, на вирізці шпалери, на парі кросівок, на вирізці обшивки крісла, на вирізці тканини, на вирізці ковдри, на вирізці килимового покриття) знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_6, а також і від ОСОБА_4 шляхом їх змішування при наявності у ОСОБА_4 ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Походження крові від ОСОБА_5 в слідах виключено.

(т. 2, а.с. 18-25)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 59 від 16.03.2012 року, на куртці ОСОБА_6 виявлена кров, яка може походити від самого потерпілого. Походження крові в слідах на куртці від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виключено.

(т. 2, а.с.33-37)

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 70 від 26.02.2012 року, залишкова вартість мобільного телефону «Соні Еріксон 300 і»станом цін на 29 січня 2012 року може становити 200 гривень

(т. 2, а.с. 45-51)

Згідно із актом судово-психіатричної експертизи № 29 від 06.03.2012 року, ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічними захворюваннями не страждав і не страждає ними в теперішній час. Під час скоєння інкримінованого йому діяння перебував у стані простого звичайного алкогольного сп'яніння, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тимчасовий розлад психічної діяльності в даному випадку слід виключити повністю, так як дії його були цілеспрямованими, із збереженням орієнтування, адекватного мовного контакту з оточуючими. ОСОБА_4 виявляє ознаки алкогольної залежності, про що свідчать дані про систематичне зловживання алкогольними напоями, високу толерантність, сформований похмільний синдром. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Як проявляючий ознаки алкогольної залежності потребує протиалкогольного лікування.

(т. 2, а.с. 58-61)

Смерть ОСОБА_6 у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 2/2012 від 05.03.2012 року, настала внаслідок важкої закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалося зливними крововиливами, забоєм головного мозку важкого ступеню з розвитком травматичного набряку-набухання головного мозку із вклиненням стовбурових відділів у великий потиличний отвір, що і явилося безпосередньою причиною його смерті. При дослідженні трупа виявлені зажиттєві тілесні ушкодження у виді крововиливів у м'які тканини голови в обох тьмяно-скроневих і завушних ділянках, субарахноїдальних крововиливів, забою головного мозку важкого ступеня, як такі, що небезпечні для життя в момент спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною смерті знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку. Крім вказаного, виявлені прижиттєві тілесні ушкодження у виді закритих переломів 6,7 ребер зліва по передньо-підпахвинній лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, а також перелому кісток носа, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, перелому нижньої щелепи, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості. Перелом ребер, нижньої щелепи, кісток носа не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із безпосередньою причиною настання смерті ОСОБА_6

При дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені посмертні тілесні ушкодження у виді забійних ран ( 6 ) в ділянці волосистої частини голови, що виникли від дії тупогранних предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення при ударі об каміння при падінні трупа з висоти. Відповідно до живих осіб відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Також виявлені посмертні обширні дефекти м'яких тканин обличчя з оголенням кісток лицевого черепа, правого стегна та гомілки з оголенням стегнової та великогомілкової кісток, тильної поверхні правої кисті, які виникли внаслідок ушкоджень м'яких тканин та кісток трупа зубами гризунів та хижих звірів, можливо зубами собак.

ОСОБА_6 було спричинено не менше як 5 ударів твердим тупим предметом, а саме на рівні обох тьмяно-скроневих та завушних ділянок, на рівні носа, нижньої щелепи та 6-7 ребер зліва по боковій поверхні.

Для даної важкості черепно-мозкової травми характерна втрата свідомості безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим можливість виконувати активні обдумані дії потерпілим, малоймовірна.

При судово-токсикологічному дослідженні трупного м'язу виявлено етиловий спирт в концентрації 1, 73 %, що стосовно живих осіб відповідає середній ступені алкогольного сп'яніння.

Від моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшов певний проміжок часу, а саме від кількох хвилин до кількох годин.

Не виключена можливість збереження життя потерпілого пари наданні йому своєчасної спеціалізованої медичної допомоги.

(т. 1,а.с. 181-186)

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і вина ОСОБА_4 в скоєнні даного злочину, була доведена в судовому засіданні та за ч. 1 ст. 115 КК України як - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Разом з тим, обвинувачення в частині вбивства не знайшло свого підтвердження з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, орган досудового слідства, кваліфікуючи дії підсудного як умисне вбивство, виходив з того, що ОСОБА_4 діючи умисно, з метою вбивства, наніс ОСОБА_6 з великою силою множинні удари руками, ногами та дерев'яною палкою в життєво важливі органи, а саме по голові та також в грудну клітку, припинивши побиття тільки тоді, коли потерпілий перестав подавати ознаки життя. Такі висновки органу досудового слідства не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та суперечить ряду зібраних доказів.

Так, з показів самого підсудного слідує, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_6 а бив його оскільки дуже був злий, після того як наніс тілесні ушкодження бачив, що той ще був живий, а потім ліг спати. Відсутність наміру вбивства підтверджується тією обставиною що удари наносились рукам и й ногами та палицею, яку за свідченням співмешканки ОСОБА_4 було виготовлено з стовбура ялинки, а не ножем, або іншими предметами, які міг взяти підсудній і які-б гарантували настання смерті.

Об'єктивно намір спричинення тілесних ушкоджень, а не смерті, підтверджується не тільки показами підсудного ОСОБА_4 , але й висновком судово -медичного експерта, згідно якого від моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшов певний проміжок часу, а саме від кількох хвилин до кількох годин, та не виключена можливість збереження життя потерпілого при наданні йому своєчасної спеціалізованої медичної допомоги.

В свою чергу покази підсудного ОСОБА_5 в частині того що ОСОБА_6 після побиття вже не дихав тому він злякався, що ОСОБА_6 помер, суд оцінює об'єктивно, з врахуванням всіх обставин. Дане твердження суперечить висновку експерта, показам підсудного, і є виключно аналізом зовнішнього спостереження і сприйняттям особи, яка не є фахівцем в медичній справі й знаходилась в стані алкогольного сп'яніння.

Вбивство вважається вчиненим умисно, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає настання суспільно -небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті, бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.

Відповідно до п.22 Постанови ПВС України №2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи" для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Враховуючи знаряддя злочину, яким ОСОБА_4 наносив удари, кількість нанесених ударів, наступну поведінку підсудного, який бачучи, що ОСОБА_6 не помер не продовжив наносити удари, а ліг спати, свідчить про те, що він не бажав настання смерті потерпілого, а його умисел був спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. З огляду на це кваліфікація його дій органом досудового слідства за ч. 1 ст. 115 КК України є невірною.

З аналізу доказів в їх сукупності суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_4 слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, таке, що спричинило смерть потерпілого.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_5 кваліфікована досудовим слідством за ст. 396 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - приховування злочину, тобто заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину - в судовому засіданні повністю доведена.

Враховуючи, що ОСОБА_5 був переконаний в смерті ОСОБА_6 за час побиття, то в його діях відсутній склад злочинів передбачений ст..135, 136 КК України

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про його особу, який по місцю свого проживання характеризується посередньо (т.2.а.с.157), хоча не є судимим, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі і за спричинення тяжких тілесних ушкоджень (т.2. а.с. 142). За таких обставин підсудному слід призначити покарання в межах санкцій інкримінованих злочинів у вигляді позбавлення волі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який по місцю свого проживання характеризується посередньо (т.2.а.с.175), раніше не судимий, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів (т.2. а.с. 163). З огляду на всі обставини суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді арешту.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення 6318,37 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди., суд задовольняє частково

Так матеріальна шкода , що буда спричинена потерпілій в розмірі 6318,37 грн., визнана підсуднім а тому виходячи з аналогії цивільно-процесуального законодавства є обставиною, що не підлягає доказуванню тому підлягає до задоволення.

В свою чергу кожна сторона зобов'язана довести обставини на які вона посилається як на підставу позову.

Так, в обґрунтування вимоги щодо стягнення 100000 моральної шкоди позивачка послалась на те, що вбивством її єдиного сина вона пережила сильний стрес, не могла спати, погано себе почувала, він був її єдиною надією на забезпечену старість.

Смерть ОСОБА_6, була сильним психологічним ударом для потерпілої та, спричинило душевні переживання, пов'язаних також з втратою єдиного сина і факт заподіяння якої у суду сумнівів не викликає. В свою чергу потерпілою не доведено те, що в результаті смерті сина вона втратила сон та, погано себе почувала.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер дій підсудного, які не були направлені на вбивство чоловіка, а лише на нанесення тілесних ушкоджень, глибину та тривалість душевних страждань потерпілої.

За таких обставин суд присуджує до стягнення з підсудного на користь потерпілої у відшкодування моральної шкоди 60000 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 121 та ч. 2 ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України -1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_4 покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 лютого 2012 року -з часу затримання.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) місяця арешту.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6318,37 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, та 60000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази -мобільний телефон «Соні Еріксон W300і», куртку ОСОБА_6, повернути потерпілій ОСОБА_1, вирізку поліетилену, чашку Петрі з двома фрагментами прозорого поліетилену, чашку Петрі з марлевим тампоном, чашку Петрі з порошкоподібною речовиною білого кольору, чашку Петрі з вирізкою пресованого паперу, фрагмент дерев'яного наличника, вирізку деревини та дерев'яний брусок, вирізку кабелю, вирізку паперової шпалери, вирізку з фланцевої ковдри, вирізку килимового покриття, пару кросівок, два кухонні ножі - повернути близьким родичам - знищити, шість папілярних узорів пальців рук, відеокасету соні з записом слідчих дій -зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, Банк -УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 -303,92 грн. судових витрат „за виконання експертизи".

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попереднім - тримання під вартою.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення, а засудженим в цей же термін з дня отримання копії вироку через цей суд в апеляційний суд Закарпатської області.

Головуючий: підпис О.Ю.Бондаренко

Копія вірна:

Суддя Ю.О.Бондаренко