Рішення № 25604052, 07.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.12 Справа№ 5015/1410/12

За позовом: Приватного підприємства «Лада-Плюс», м. Львів

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц», м. Львів

До відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», м. Іллічівськ

Про визнання договорів недійсними та визнання права власності

В судове засідання з'явились:

від позивача: Піцикевич В.В. - представник

від відповідача-1: Максимів Р.Й. - представник

від відповідача-2: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «Лада-Плюс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц»та до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2011р., на підставі якого ПП «Лада-Плюс»відчужено ТОВ «Земкомерц»(далі -Відповідач -1) земельну ділянку, що знаходиться в Львівській області, с. Малехів, по вул. Київській, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005 (далі -Земельна ділянка); про визнання в частині недійсним договору іпотеки від 24.05.2011р., на підставі якого передано в іпотеку ПАТ «Марфін-Банк»(далі -Відповідач -2) земельну ділянку; про визнання незаконним та скасування державного акту серії ЯЛ №685927 на право власності ТОВ «Земкомерц»на земельну ділянку; про визнання за ПП «Лада-Плюс»права власності на земельну ділянку.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав непогодження з власником ПП «Лада-Плюс»відчуження спірної земельної ділянки, в той час як згідно із Статутом Підприємства до виключної компетенції власника підприємства належить надання згоди на відчуження земельних ділянок, належних ПП «Лада-Плюс».

29 травня 2012 року на задоволення клопотання ПП «Лада -Плюс»судом було призначено почеркознавчу експертизу рішення засновника №17 від 04.05.2011 року про продаж земельних ділянок. На час проведення судової експертизи провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року провадження у справі було поновлено та призначено її розгляд на 07.08.2012 року.

В судовому засіданні 07.08.2012 року представник позивача свої позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, висновку експертизи. матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача -1 проти позову заперечив, просив відмовити в позові з мотивів не доведення Позивачем обізнаності Відповідача-1 про наявні обмеження щодо представництва ПП «Лада-Плюс»директором підприємства.

Відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву в якому він також заперечував проти позову з мотивів не доведення Позивачем обізнаності Відповідача-1 про наявні обмеження щодо представництва ПП «Лада-Плюс»директором підприємства та наступне схвалення спірного договору купівлі-продажу при укладенні Позивачем договору поруки від 24.05.2011р.

В судове засідання 07.08.2012 року представник відповідача-2 не зявився подавши клопотання про відкладення розгляду справи. Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання з мотивів спливу встановленого строку для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута за відсутності представників відповідача-2 з врахуванням їх доводів викладених в письмових поясненнях та матеріалах справи.

В судовому завданні 07.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13.05.2011р. між ПП «Лада-Плюс» в особі директора, який діяв на підставі протоколу №12 загальних зборів учасників від 18 вересня 2008 року, Музики Р.В. та ТОВ «Земкомерц» в особі директора, який діє на підставі протоколу №4 Загальних зборів учасників від 01 червня 2010 року Блажкевича Романа Івановича, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться в Львівській області, с. Малехів, по вул. Київській, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005. Договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. На момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності на земельну ділянку належало ПП «Лада-Плюс», що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545519.

Згідно з умовами договору від ПП «Лада-Плюс»до ТОВ «Земкомерц» перейшло право власності на зазначену вище земельну ділянку. На момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності на земельну ділянку належало ПП «Лада-Плюс», що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545519.

За твердженнями Позивача оплата вартості Земельної ділянки не проводилась, Відповідачем-1 дані твердження документальними доказами не спростовано.

17.05.2011р. ТОВ «Земкомерц»отримано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №685927.

24.05.2011р. між ТОВ «Земкомерц»та ПАТ «МарфінБанк»укладено договір іпотеки, на підставі якого передано в іпотеку ПАТ «Марфін банк»спірну земельну ділянку. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. Договір іпотеки укладено для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №28800/OF від 24.05.2011р., що укладений між ТОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін Банк».

24.05.2011р. між ПП «Лада-Плюс»в особі директора Музики Р.В., що діє на підставі Статуту та ПАТ «Марфін Банк»в особі представника Ляшенка С.О., що діє на підставі довіреності, укладено договір поруки №06257-СО, за умовами якого ПП «Лада-Плюс»поручається перед ПАТ «Марфін Банк»за виконання ТОВ «Земкомерц»зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р.

За твердженнями Позивача, викладеними в позовній заяві, станом на час укладення зазначених вище договорів, жодного документу щодо надання згоди на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. та договору поруки №06257-СО власник ПП «Лада-Плюс»ОСОБА_8 не підписував.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до п. п.п.11 п.6.4.2. Статуту ПП «Лада-Плюс»(в редакції від 02.09.2010р., що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу) до виключної компетенції власника підприємства належить надання директору попередньої письмової згоди на укладення від імені підприємства договорів стосовно відчуження земельних ділянок. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. єдиним власником ПП «Лада-Плюс»був ОСОБА_8

За твердженнями Позивача, викладеними в позовній заяві жодного документу щодо надання згоди директору Музиці Р.В. на укладення від імені товариства спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власник ПП «Лада-Плюс»ОСОБА_8 не підписував. Не надано такого документа і відповідачем-1 . Відсутнє будь-яке посилання на рішення власника чи нотаріально посвідчену довіреність про право директора Музики Р.В. на укладення такого роду договорів і в оскаржуваному договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011 року.

Як вбачається з тексту оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011 року, він укладений ПП «ЛАДА-ПЛЮС»в особі директора Музики Р.В., який діяв на підставі протоколу №12 загальних зборів учасників від 18 вересня 2008 року.

В долучених до матеріалів справи приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. копіях нотаріальної справи є протокол №12 загальних зборів попередніх засновників підприємства від 18 вересня 2008 року, яким було призначено Музику Р.В. директором ПП «ЛАДА-ПЛЮС». Зазначений протокол №12 від 18.09.2008 року не передбачає права директора на укладення від імені підприємства будь-яких договорів. В той же час при укладенні спірного договору від імені ПП «ЛАДА-ПЛЮС»директор Музика Р.В. посилається саме на цей протокол.

Як вбачається із ксерокопії документів, наданих сторонами при укладенні даного договору ( том І а.с.130-184) приватному нотаріусу було надано копію Статуту ПП «ЛАДА-ПЛЮС»з якого вбачається , що єдиним власником підприємства є ОСОБА_8, частка якого в статутному капіталі складає 100 % (том І а.с.155). Згідно Статуту Вищим органом управління справами Підприємства є Власник, до виключної компетенції якого належить надання Директору попередньої письмової згоди на укладення від імені Підприємства договорів стосовно придбання та відчуження нерухомого майна, земельних ділянок та інших (том І а.с.156).

В матеріалах справи міститься рішення власника ПП «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р., відповідно до якого вирішено продати ТОВ «Земкомерц»три земельні ділянки, в тому числі, і земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005. Однак, зазначений документ не приймається судом як доказ з огляду на наступне.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №2056 від 22.06.2012р., на вирішення якої було поставлено питання «чи виконано підпис від імені ОСОБА_8 на рішенні засновника (власника) Приватного підприємства «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р., яким, зокрема, вирішено продати земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005, що належала на праві власності ПП «Лада-Плюс»саме цією особою, ОСОБА_8?»підпис від імені ОСОБА_8 на зазначеному документі виконано не ОСОБА_8, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_8

Крім того, слід звернути увагу, що в наданому приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. рішенні власника №17 від 04.05.2011 року для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки, відсутнє будь-яке посилання про надання директору згоди на укладення від імені товариства будь-яких договорів.

Таким чином, судом встановлено, що згода власника ПП «Лада-Плюс»на продаж земельних ділянок укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. не надавалась. Отже, на порушення п. 6.5.1. Статуту ПП «Лада-Плюс»спірний договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. укладено за відсутності попередньої письмової згоди власника ПП «Лада-Плюс».

При посвідченні оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. повинна була перевірити повноваження директора ПП «ЛАДА-ПЛЮС»Музики Р.В., які не випливають ні із Статуту підприємства, ні з протоколу №12 від 18.09.2008 року ні із рішення №17 власника ПП «ЛАДА-ПЛЮС»від 04.05.2011 року , на укладення такого роду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається ст. 92 ЦК України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За правилами частини другої ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Єдиним органом юридичної особи ПП «Лада-Плюс», який відповідно до Статуту міг прийняти рішення про укладення Договору купівлі-продажу від 13.05.2011р., є власник ПП «Лада-Плюс». Оскільки таке рішення не приймалось, Договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. був укладений поза волею ПП «Лада-Плюс», відтак, спірна земельна ділянка вибула з законного володіння ПП «Лада-Плюс»поза волею цієї юридичної особи.

Враховуючи наведене, при укладенні спірного договору купівлі-продажу мало місце вчинення правочину особою без необхідного обсягу цивільної дієздатності (дефект суб'єктного складу) та за відсутності відповідного волевиявлення юридичної особи (дефект волі) що є підставою недійсності такого правочину відповідно до частин другої та третьої ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України.

Більше того, зазначений договір був укладений в результаті (ведення в оману) підробки документів, які покладено сторонами в основу договору, що підтверджується висновком судової експертизи.

Твердження Відповідача-1 та Відповідача-2 про те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. покупець (ТОВ «Земкомерц») не знав і не міг знати про наявні обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс», про можливу підробку підпису власника ПП «Лада-Плюс»на рішенні №17 від 04.05.2011р., судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Матеріали справи в сукупності дають підстави вважати, що ТОВ «Земкомерц»при укладенні договору не могло не знати про наявні в п. 6.5.1. та п. 6.4.2. статуту ПП «Лада-Плюс»обмеження щодо представництва підприємства директором, оскільки зазначений Статут було подано приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. для укладення договору, а рішення власника №17 від 04.05.2011 року жодним чином не делегує повноважень директору підприємства Музиці Р.В. на укладення від імені ПП «ЛАДА-ПЛЮС»будь-яких договорів.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»до суб'єктів первинного фінансового моніторингу належать суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з довідкою органів статистики серії АА №295396 щодо ТОВ «Земкомерц»одним з основних видів діяльності ТОВ «Земкомерц»є «діяльність агентств нерухомості». Цей же вид діяльності зазначений в Статуті ТОВ «Земкомерц». У зв'язку з цим ТОВ «Земкомерц»належить до суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції.

Виходячи з п. 3 ч. 11 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»ідентифікація юридичної особи включає, зокрема, встановлення таких відомостей як відомості про органи управління та їх склад, дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном, відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи.

Оскільки обов'язок встановити такі відомості встановлений законом, суд доходить висновку, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. ТОВ «Земкомерц»як суб'єкт первинного фінансового моніторингу провело ідентифікацію ПП «Лада-Плюс»та не могло не знати про наявні в п. 6.5.1. та п. 6.4.2. Статуту ПП «Лада-Плюс» обмеження щодо представництва підприємства директором. Наявна презумпція обізнаності суб'єкта первинного фінансового з передбаченими статутом обмеженнями у представництві клієнтів-юридичних осіб їх керівниками. Зазначена позиція висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 15.03.2012 р. у справі № 6/128.

Крім того,відповідно до п. 41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат»нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Виходячи з наведених норм законодавства, нотаріус при посвідченні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. повинен був роз'яснити сторонам договору їхні права та обов'язки, попередити про наслідки вчинених нотаріальних дій, в тому числі, і про обмеження щодо представництва керівником ПП «Лада-Плюс».

Щодо доводів Відповідача-1 про те, що за наявності рішення власника ПП «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р. він не міг знати про підробленість підпису власника ПП «Лада-Плюс»слід зазначити наступне.

Рішення власника ПП «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011 жодним чином не делегує повноважень директору підприємства Музиці Р.В. на укладення від імені ПП «ЛАДА-ПЛЮС»будь-яких договорів, не містить істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема, ціни договору, не містить і вказівки на те, що директор може визначати такі умови на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо Статут ПП «Лада-Плюс»відносить до виключної компетенції власника підприємства надання попередньої письмової згоди на укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, то належним органом, що може досягти згоди на укладення договору на певних істотних умовах є власник ПП «Лада-Плюс».

Таким чином, ТОВ «Земкомерц», укладаючи з ПП «Лада-Плюс»договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. не могло не знати про обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс»директором, однак, уклало цей договір за відсутності належно оформленого рішення власника про надання директору згоди на укладення від імені Підприємства договору про відчуження земельної ділянки.

Крім того, ч. 3 ст. 92 ЦК України, яка встановлює, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, може застосовуватись до випадків коли третя особа не знала саме про обмеження повноважень, але ця норма не повинна застосовуватись до випадків, коли повноваження підтверджені підробленими документами.

Суд відхиляє доводи Відповідача-2 про наступне схвалення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. шляхом укладення договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р. та подання податкової звітності з відображенням зазначеної операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Справді, договір поруки №06257-СО від 24.05.2011р. містить посилання на кредитний договір №28800/OF від 24.05.2011р., який в свою чергу, в п. 4.1. договору містить умови про те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечуються іпотекою належної ТОВ «Земкомерц»земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005(співпадає з кадастровим номером спірної Земельної ділянки).

Однак, договір поруки було підписано тією ж особою, що і договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., а саме -директором ПП «Лада-Плюс», без згоди власника ПП «Лада-Плюс». Наступне схвалення договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. здійснено тією ж особою, що підписала його за відсутності відповідних повноважень передбачених Статутом чи довіреністю. При цьому, відповідно до п. 6.5.1. Статуту ПП «Лада-Плюс»укладення договорів поруки, за якими ПП «Лада-Плюс»виступає поручителем, допускається тільки за згодою власника ПП «Лада-Плюс».

В матеріалах справи наявне рішення власника ПП «Лада-Плюс»№19, підпис на якому засвідчено нотаріально 13 липня 2011р., за яким надано згоду виступити Приватному Підприємству «Лада-Плюс»поручителем за виконання зобов'язань ТОВ «Земкомерц»за кредитним договором, що буде укладено між ТОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін банк». Однак, це рішення не стосується договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р.,укладеному за два місяці до того, а отже, не може вважатись наступним схваленням спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. Суд звертає увагу на наступне.

Договір поруки №06257-СО укладено 24.05.2011р. В той же час, підпис ОСОБА_8В, засвідчено на рішенні власника ПП «Лада-Плюс»№19 лише 13.07.2011р., в засвідчувальному написі нотаріуса вказано, що підпис виконано 13.07.2011р. в присутності нотаріуса. Таким чином, на момент укладення договору поруки №06257-СО не було згоди власника ПП «Лада-Плюс»на укладення цього договору. В рішенні власника ПП «Лада-Плюс»№19 надано згоду виступити фінансовим поручителем по зобов'язаннях ТОВ «Земкомерц»за кредитним договором, який буде укладено між ПАТ «Марфін Банк»та ТОВ «Земкомерц». Таким чином, рішення власника ПП «Лада-Плюс»№19 може стосуватись договору поруки на забезпечення зобов'язань за кредитним договору який буде укладено в майбутньому, після 13.07.2011р. Договір поруки укладено на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №28800/OF від 24.05.2011р. Таким чином, з самого рішення власника ПП «Лада-Плюс»№19 безпосередньо випливає, що воно не стосується договору поруки №06257-СО, укладеного 24.05.2011р.

Враховуючи викладене, а також встановлення судом не здійснення покупцем по спірному договору купівлі-продажу оплати вартості земельної ділянки, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів наступного схвалення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р.

За таких обставин суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору іпотеки слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу Земельної ділянки від 13.05.2011р., суд доходить висновку, що ТОВ «Земкомерц»не набуло права власності на спірну земельну ділянку, а отже, не мало права укладати і спірний договір іпотеки.

Таким чином, Договір іпотеки суперечить нормам ЗаконуУкраїни «Про іпотеку». Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсність договору купівлі-продажу має наслідком недійсність договору іпотеки, оскільки покупець нерухомого майна за недійсним договором не може передати таке майно в іпотеку. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові від 22.06.2010р. у справі № 38/9-09.

На підставі ст. 17 Закону України «Про іпотеку», у разі визнання іпотечного договору недійсним, іпотека припиняється.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення ТОВ «Земкомерц»не набуло права власності на земельну ділянку за недійсним Договором купівлі-продажу від 13.05.2011р., а ПП «Лада-Плюс»не втратило право власності на земельну ділянку за таким недійсним договором.

Однак, право власності ПП «Лада-Плюс»на спірну земельну ділянку не визнається іншими особами: ТОВ «Земкомерц»оформило державний акт про право власності на земельну ділянку, передало земельну ділянку в іпотеку. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, Позивач, як власник земельної ділянки, право власності якого не визнається, вправі заявляти позовну вимогу про визнання права власності, і така позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно ч.6 ст.126 Земельного кодексу України визначено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Земкомерц»на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВРІ №807227 ВРІ №807229 реєстр. №321 від 13.05.2011 р. отримано новий державний акт серії ЯЛ №685927 про право власності на земельну ділянку площею 6,6616 га, що розташована в с.Малехів, вул.Київська, Жовківського району, Львівської області, в якому не міститься інформації про попереднього власника.. Державний акт складено у двох примірниках, один з яких передано власникові земельної ділянки, другий зберігається в управлінні Держкомзему у Жовківському районі Львівської області. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270002000020.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

З огляду на зазначене, захист права власності позивача на земельну ділянку відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України можливий шляхом припинення правовідношення власності відповідача -ТОВ «Земкомерц», на спірну земельну ділянку.

При цьому, припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливо лише в разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку, крім визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, можливе лише за умови визнання незаконним та скасування держаного акту на право власності на земельну ділянку,як такого, що виданий на підставі визнаного недійсним правочину .

Враховуючи викладене, а також п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»від 16.04.2004 № 7, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2, позовна вимога про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача 1 -27 370,00 грн. судового збору та стягнути з відповідача 2 -1073,00 грн. -судового збору.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст.ст. 92, 203, 215, 216, 236, 241, 392, 638 ЦК України, 6,7,12,32-35,43, 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладений між Приватним підприємством «Лада-Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земкомерц», що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований в реєстрі за номером 321, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005.

3. Визнати право власності Приватного підприємства «Лада-Плюс»(79005, м Львів, вул. Волошина, 6/11, код ЄДРПОУ: 22421736) на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005.

4. Визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯЛ №685927 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005.

5. Визнати недійсним Договір іпотеки від 24.05.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Земкомерц»та Публічним акціонерним товариством «Марфін банк», що посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований в реєстрі на номером 1367, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005, іпотека якої зареєстрована в реєстрі за №11205162.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц»(ЄДРПОУ 33981329; місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 200) на користь Приватного підприємства «Лада-Плюс»(79005, м Львів, вул. Волошина, 6/11, код ЄДРПОУ: 22421736) 27 370,00 грн. сплаченого судового збору.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»(ЄДРПОУ: 21650966; місцезнаходження: 68003, Одеська обл., місто Іллічівськ, вул. Леніна, будинок 28) на користь Приватного підприємства «Лада-Плюс»(79005, м Львів, вул. Волошина, 6/11, код ЄДРПОУ: 22421736) 1073,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.08.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.