Рішення № 25604003, 10.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.12 Справа № 26/5014/1454/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства „Відродження", с.Рогове Новопсковського району Луганської області

до 1-го відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", с.Заайдаровка Новопсковського району Луганської області

2-го відповідача -Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Закотненська", с.Закотне Новопсковського району Луганської області

про стягнення вартості втраченого майна в сумі 437525 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -директор Чернявський С.С., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 03.10.1996;

від 1-го відповідача -не прибув;

від 2-го відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості втраченого майна в сумі 437525 грн. 00 коп.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14145665 від 26.06.2012 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" 17.11.2010 вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14145306 від 26.06.2012 станом на 26.06.2012 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Закотненська" перебуває у вказаному реєстрі.

2-ий відповідач не подав письмового відзиву на позовну заяву, хоча господарський суд неодноразово своїми ухвалами від 14.06.2012, від 10.07.2012 пропонував відповідачу подати його, свого ставлення до позовних вимог письмово не виклав, документів, які б спростували позовні вимоги, також не подав.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 03.07.2012 та 01.08.2012 оголошувались перерви.

В судове засідання 10.08.2012 представник 2-го відповідача не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки представник був присутній в судовому засіданні 01.08.2012, в якому оголошено перерву до 10.08.2012 (а.с.9 т.2).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Приватним сільськогосподарським підприємством „Відродження" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" (підприємство) 01.09.2009 був укладений договір з надання послуг з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження соняшника врожаю 2009 року.

Відповідно до п.1.1 договору підприємство зобов'язалося забезпечити своїми силами і технічними засобами приймання від замовника насіння соняшника на зберігання в кількості тон.

Згідно п.1.2 договору продукція приймається: по кількості -по заліковій вазі, але не вище фізичного, визначеного при зважуванні на вагах підприємства, при розходженнях між вагою, вказаною замовником і вагою, визначеною підприємством, більше 50 кг, результати зважування оформлюються комісійним актом (підпис клієнта обов"язкова); по якості на підставі аналізу зробленого лабораторією підприємства.

Облік прийнятого соняшника здійснюється в фізичній і заліковій вазі (п.1.3 договору).

В розділі 2 договору сторони визначили умови поставки, вартість послуг і порядок розрахунків.

Відповідно до п.3.1 договору повернення продукції здійснюється в заліковій вазі, але не вище фізичної, з фактичними показниками якості у відповідності з порядком відпуску, який визначається діючими нормативними документами.

Згідно п.3.3 договору при відпуску (переоформленні) продукції підприємство надає замовнику акт-рахунок зменшення в вазі за рахунок змін якості природного зменшення при зберіганні, а також кількості та якості продукції, що підлягає відпуску, по встановленій формі відповідно з р.3 І. „Порядок приймання давальницького зерна і маслонасіння і зерна, що закупається підприємствами по договірним цінам на власні потреби" №17-7/36 від 23.08.1991.

В п.5.2 сторони визначили, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання і діє до повного виконання договірних зобов'язань.

Як вже зазначалось, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-25 т.1) №14145665 від 26.06.2012 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" 17.11.2010 вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Як вбачається із п.1 Статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська" (а.с.123-138 т.1) вказане підприємство є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-ХСІ", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Осиновська", Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" у зв'язку з приєднанням, тобто в даному випадку має місце універсальне правонаступництво, тобто Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська" є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", в т.ч. і за спірним договором б/н від 01.09.2009.

Враховуючи викладене, оскільки 1-відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", припинило свою діяльність 17.11.2010, тому провадження у справі у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" підлягає припиненню на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, за заявленими позивачем позовними вимогами належним відповідачем є Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська".

Як зазначив позивач і це не оспорюється відповідачем, та підтверджено матеріалами справи (а.с.36-102 т.1) на виконання умов договору позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", правонаступником якого є Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська", на зберігання насіння соняшнику на елеватор в період з 26.09.2009 по 01.10.2009 в загальній кількості 802 тони 140 кг, що підтверджується накладними, звітами та підтверджено затвердженим директором Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська" Ковальовим С.О. актом від 22.06.2010 (а.с.146-147 т.1).

Як зазначив позивач, у червні 2010 року під час відвантаження насіння соняшнику було виявлено недостачу насіння соняшнику у кількості 118 тон. 25 кг, даний факт підтверджений відповідачем в акті від 22.06.2010 та не оспорений під час судового розгляду справи в суді.

Також позивач звертався до правоохоронних органів з заявою про недостачу насіння соняшнику в кількості 118 тон. 250 кг і в ході проведення слідчих дій цей факт був підтверджений.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством „Відродження") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" 01.09.2009 договір з надання послуг з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження соняшника врожаю 2009 року за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить ознаки різних договорів, а тому в частині зберігання соняшника врожаю 2009 до вказаного договору слід застосовувати відповідно положення Цивільного кодексу України, що регулюються відносини зі зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Частиною 1 ст.949 Цивільного кодексу України покладено на зберігача обов"язок повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості

В даному випадку позивач за спірним договором є поклажодавцем, а 2-ий відповідач -зберігачем.

Як підтверджено матеріалами справи, в т.ч. товарно-транспортними накладними (а.с.103-114 т.1) і не оспорюється відповідачем, позивач у червні 2010 року здійснював вивіз насіння соняшнику зі схову відповідача.

Судом за матеріалами справи, поданими позивачем, встановлено і це не оспорено відповідачем, що позивач фактично вивіз зі схову насіння соняшнику в кількості 680 тон. 610 кг.

Слід зазначити, що насіння соняшнику було передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", а вивіз здійснювався за участю Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська".

Як вбачається з акту від 22.06.2010 (а.с.146-147 т.1), складеного працівниками Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Закотненська" та затвердженого директором Ковальовим С.О., комісією була встановлена кількість насіння, яке передане на зберігання позивачем, 802 тони 140 кг та кількість насіння відвантаженого позивачу та виявлено розбіжності між звітними даними та фактичною наявністю соняшника в кількості 118 тон. 250 кг.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Пунктом 1 ч.1 ст.951 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Факт нестачі в даному випадку підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Відповідно до довідки №97 від 12.06.2012, наданої позивачем, за даними його бухгалтерського обліку вартість 1 кг насіння соняшнику на червень 2010 року становила 03 грн. 70 коп.

Виходячи з цього, позивач визначив загальну суму збитків, які понесені ним за договором від 01.09.2009 з надання послуг з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження соняшника врожаю 2009 року в розмірі 437525 грн. 00 коп.

Вказаний розмір збитків відповідачем не оспорений та не спростований.

Враховуючи викладені приписи законодавства, обставини справи та надані сторонами документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог.

Судовий збір в сумі 8750 грн. 50 коп. покладається на 2-го відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.6 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства „Відродження" до 1-го відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство" та до 2-го відповідача -Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Закотненська" задовольнити повністю за рахунок 2-го відповідача.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Закотненська", вул.Айдарська, б.8, с.Закотне Новопсковського району Луганської області, код 30714350 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства „Відродження", вул.Павлова, б.20, с.Рогове Новопсковського району Луганської області, код 31102947 вартість втраченого майна в сумі 437525 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 8750 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

3.Провадження у справі в частині вимог позову до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Новопсковське комбікормове підприємство", припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 13.08.2012.

Суддя С.С. Єжова