Рішення № 25602986, 09.08.2012, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 209/2199/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.08.2012 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого судді Воронюк В.А.

При секретарі Полонській Н.М.

З участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Савка В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині

справу за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця», про скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог начальник вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Соломаха П.І.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ДТГО «Південно-Західна залізниця», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ № 875/ос від 24.05.2012 року про припинення трудового договору (контракту) згідно якого його було звільнено з займаної посади провідника пасажирських вагонів Вагонної дільниці ст..Київ Пасажирський ДТГО Південо-Західна залізниця з 24 травня 2012 року на підставі п.8ст. 36 КЗпП України, на підставі передбаченій контрактом (п. 17-а контракту, - встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі); поновити на посаді провідника пасажирських вагонів Вагонної дільниці ст..Київ Пасажирський ДТГО Південо-Західна залізниця з 24 травня 2012 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2012 року по день поновлення на роботі та стягнути 1000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 01.01.2008 року він почав працювати на посаді провідника пасажирських вагонів Київського резерву провідників пасажирських вагонів, а з 19.10.2010 року за. №1320 з ним був переукладений трудовий контракт, строком до 13 вересня 2013 року .

Наказом (розпорядженням) № 875/ос від 24.05.2012 року про припинення трудового договору (контракту) він був звільнений із займаної посади з 24.05.12 року на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України, тобто, на підставі, передбаченій контрактом (п. 17- а контракту - встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі). Передумовою для прийняття вказаного наказу були наступні обставини.

10 травня 2012 року його викликав до себе начальник відокремленого підрозділу Вагонної дільниці ст..Київ Пасажирський ДТГО Південо-Західна залізниця Соломаха П.І. та повідомив, що буде розглядатись питання відносно його звільнення з роботи на підставі актів від 27 січня 2012 року складених працівниками ВАТ «РЖД» . Про існування даного акту йому нічого не відомо, оскільки ніякої перевірки російськими ревізорами не було. Проте його пояснення не були взяті до уваги і йому було вручено попередження про звільнення через дві неділі після отримання попередження за порушення п.17-а умов конракту за встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі. В цей же день була проведена оперативна нарада, на якій його попередили про послідуюче звільнення. При цьому письмових пояснень у нього не брали. Тому своє звільнення з посади провідника пасажирського вагону вважає незаконним, вчиненим з порушенням трудового законодаства.

Звільненням з роботи йому заподіяно моральну шкоду, так як він переживав, що залишився без засобів існування, про свою невинуватість повинен доводи у суді, що впливає на психічний стан , постійно переживав, тому для відновлення своїх прав йому необхідно докладати значних додаткових зусиль.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та підтвердили зазначені вище обставини.

Представник позивача в судовому засіданні крім обставин, зазначених вище, додав, що звільнення ОСОБА_3 є незаконним, вважає, що такої перевірки не було, так як про її проведення не зазначено в рейсовому журналі поїзда, що є порушенням п.18.5 Правил перевезення прасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та звязку України 27.12.2006 року № 1196 та зареєстрованого в Міністерстві юстиціїї України 4 квітня 2007 року за № 310/13577. Від ОСОБА_3 не відібрано жодного пояснення, що є порушенням ст. 149 ч.1 КЗпП України.

Також посилається на положення ст. 148 ч.1 КЗпП України відносно того, що якби і було порушення зі сторони ОСОБА_3, то дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчсовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці., а ОСОБА_3 звільнили з роботи через чотири місяці після складання актів перевірки. Тому просив поновити ОСОБА_3 на посаді провідника пасажирських вагонів в Вагонну дільницю ст..Київ Пасажирський ДТГО Південо-Західна залізниця з 24 травня 2012 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогуду та моральну шкоду.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в позові ОСОБА_3 з тих підстав, що він був звільнений з підстав порушення п. 17-а умов контракту, а саме перевезення безквиткових пасажирів та надлишкового багажу відповідно до актів перевірки російськими контролерами, який надійшов у вагонну дільницю 04 квітня 2012 року . Оскільки позивач хворів з 6 квітня по 29 квітня 2012 року, тому питання про звільнення розглядалось на оперативній нараді після виходу ОСОБА_3 на роботу. Про порушення умов контракту позивачем свідчать акти перевірики, що надійшли із російської федеральної пасажирської компанії, які зареєстровані в журналі реєстраціїї актів комплексних перевірок та ревізій.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Соломаха П.І. в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не подавав.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював провідником пасажирських вагонів, за контрактною формою трудового договору у Вагонній дільниці ст.. Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»з 01.01.2008 року, про що свідчить копія наказу про прийом на роботу № 4506/ос від 28.12.2007 року (а.с.22).19 жовтня 2010 року за № 1320 з ним був переукладений контракт строком до 06 вересня 2013 року, який набув чинності з моменту підписання сторонами. ( а.с.18-19).

26.01.2012 року по 28.01.2012 року ОСОБА_3 працював провідником пасажирського вагону № 12 пасажирського поїзда №59/60 сполученням Київ- Москва., що підтверджується рейсовим журналом. (а.с.68-71 ). Як вбачається із рейсового журналу будь-яких записів щодо виявлених порушень преревезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі за період з 26.01.2012 року по 28.01.12 року в ньому не відмічено.

На оперативній нараді засідання комісії по розгляду порушень посадових обов'язків та трудової дисципліни працівниками вагонної дільниці станції Київ-пасажирський Південно-Західної залізниці від 10 травня 2012 року було прийнято рішення розірвати контракт з ОСОБА_3 за порушення умов контракту, а саме п.17-а- встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі та звільнити з роботи . ( а.с. 24).

24.05.2012 року за наказом начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці №875 /ос ОСОБА_3 було звільнено з роботи за п.8 ст.36 КЗпП на підставі передбаченій в контракті №1320 від 19.10.2010 року, а саме, (п. 17- а контракту -встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі) ( а.с.6). Підставами такого звільнення послужили акти Московського відділення Центра внутрішнього контролю та аудиту від 27 січня 2012 року А№ 019954 та А №020110 про виявлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі та факту перевезення безбілетних пасажирів провідником ОСОБА_3 ( а.с. 25,26 ).

Суд вважає, що звільнення ОСОБА_3 з роботи було не законним, а ОСОБА_3 підлягає поновленню на роботі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Положенням ч. 1 ст. 149 КЗпП України визначено, що «до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати в порушника трудової дисципліни письмові пояснення».

Разом з тим, ч. 3 ст. 149 КЗпП України чітко визначено порядок застосування дисциплінарного стягнення, а саме: «при обранні виду стягнення власник а уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчинено проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника».

Пунктом 18.1 Положення «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», затверджено Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України 27.12.2006 N 1196 , Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2007 р. за N 310/13577 ( далі Положення ) передбачено: що контроль за перевезенням та обслуговуванням пасажирів здійснюється посадовими та службовими особами залізниць, у тому числі контролерами-ревізорами поїздів, старшими ревізорами з контролю доходів та ревізорами з контролю доходів.

Пунктом 18.4. даного Положення передбачено, що під час перевірки особи, які виявили недоліки в організації продажу проїзних документів і обслуговуванні пасажирів, уживають заходів щодо усунення таких недоліків.

Пунктом 18.5. Положення передбачено, що результати перевірки особи, які здійснюють контроль записують у рейсовий журнал поїзда (журнал про контроль на вокзалі), а у разі виявлення фактів оформлення проїзних документів з порушенням цих правил повинні скласти акт і направити його відповідним підприємствам для реагування та вжиття заходів.

Згідно з п. 7.10 Інструкції начальника пасажирського поїзду ( а.с.41 ) начальник пасажирського поїзда при проведені ревізії контролерами-ревізорами чи іншими посадовими особами зобов'язаний перевірити у них наявність відповідного документу на право ревізії, зажадати зареєструватись в рейсовому журналі з вказівкою прізвища, займаної посади, номерів документів на право ревізії, після чого сприяти їм в проведені ревізії.

Якщо контролюючі особи не зробили такого запису начальник поїзду проводить її самостійно.

Із п. 7.11 зазначеної Інструкції вбачається, що в разі виявлення безквиткових пасажирів чи провезення надлишкової ручної поклажі, начальник поїзда повинен стягнути з пасажира вартість проїзду та провозу надлишкової поклажі, скласти акт, відібрати пояснення у провідника вагону, зробити запис в рейсовому журналі.

Як було встановлено в судовому засіданні, що жодного запису в рейсовому журналі пасажирського поїзда 59/60 сполученням Київ-Москва з 26.01.2012 р. по 28.01.2012 року не зроблено ні російськими ревізорами, ні начальником поїзда, не відібрано пояснення у ОСОБА_3 щодо перевезення безквиткових пасажирів , якщо ОСОБА_3 відмовився від дачі пояснення, як зазначено в акті ревізії, то не складено акту про відмову від підпису. Відсутній рапорт начальника поїзда з даного приводу. Крім того не відібрано пояснення у ОСОБА_3 начальником поїзда, що суперечить вимогам Положення «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», та п. 7.10 Інструкції начальника пасажирського поїзду. Крім того акти перевірки про виявлений проступок були складені 27.01.2012 року, а дисциплінарне стягнення було застосовано лише в травні 2012 року .

Таким чином при звільнені ОСОБА_3 позивачем порушено вимоги ст.. 148 ч.1, 149 ч.1 КЗпП України.,

Разом з тим, ч. 3 ст. 149 КЗпП України чітко визначено порядок застосування дисциплінарного стягнення, а саме: «при обранні виду стягнення власник чи уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчинено проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника».

Крім того в п.17 «а» контракту зазначено, що працівник може бути звільнений, з ініціативи роботодавця у разі встановлення факту безквиткового проїзду пасажирів або провезення надлишкової ручної поклажі. Тобто це право відповідача на звільнення, а не обов'язок.. Звільняючи ОСОБА_3 з займаної посади, відповідач не взяв до уваги той факт, що він раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності .

Відповідно до ч.1,2 ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків с встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При поновленні ОСОБА_3 на роботі, відповідно до ст.235 ч.2 КЗпП України йому підлягають до виплати відповідачем кошти за час вимушеного прогулу з 24травня 2012 року по 09 серпня 2012 року в сумі 6888 грн 41 коп виходячи з середньоденного заробітку 129 грн. 97 коп. (а.с.23 ).

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то згідно із ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Незаконими діями керівництва Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський, ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, так як порушені його конституційні права на працю, він втратив нормальні життєві зв'язки з оточуючими, в тому числі із своїми колегами, постійно переживав, звільняючи його з роботи відповідач залишив його без засобів на існування. Тому з урахуванням принципів розумності і справедливості суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 300 грн у відшкодування завданої моральної шкоди

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн

В ч. 5 ст. 235 КЗпП України визначено, що рішення про поновлення незаконно звільненого працівника прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, теж саме правило кореспондується в п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Керуючись ст..ст 148 ч.1, 149 ч.1,3 .232,233,235 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 58-60,84, 88 ч.1, 208,209,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця», щодо видачі наказу. начальника Вагонної дільниці ст. Київ-пасажирський від 24 травня 2012року № 875 /ос за яким ОСОБА_3 було звільнено з роботи з 24 травня 2012 року за п.8 ст. 36 КЗпП України на підставі передбаченій контрактом та скасувати наказ № 875/ос від 24 травня 2012 року про звільнення з роботи ОСОБА_3 за п.8 ст. 36 КЗпП України.

ОСОБА_3 поновити на роботі у Вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на посаді провідника пасажирських вагонів з 24 травня 2012 року .

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.05.2012 року по 09.08.2012 року в сумі 6888 грн 41 коп ( шість тисяч вісімсот вісімдесят вісм грн 41 коп ) . При виплаті зазначених коштів провести передбачені чинним законодавстом відрахування .

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на користь ОСОБА_3 моральні збитки в сумі 300 грн.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на користь держави судовий збір в сумі 214 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та виплати коштів в розмірі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом 10 днів після проголошення рішення

Суддя В.А.Воронюк

Дата документу 09.08.2012 року