Ухвала суду № 25602535, 25.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2012 р. м. Київ К/9991/86928/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Костенко М.І. Муравйов О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р.

у справі № 2а-9803/10/17/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки»(надалі позивач, КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки») звернулось до суду з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі відповідач, Сакська ОДПІ в АРК) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 р. (суддя -О.В. Папуша), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -З.І. Курапова, судді: Т.Р. Лядова, А.В. Припалова) позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010р. №0001651502; стягнуто на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки»з Державного бюджету України, в рахунок відшкодування витрат понесених зі сплати судового збору, - 3,40грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся з позовом до Сакської ОДПІ в АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Посилаючись на положення податкового законодавства, яким визначені повноваження відповідача, позивач вважає його дії, з неприйняття до уваги призначення платежу визначеного ним, як платником податку, та скерування відповідачем сплаченої позивачем суми на погашення податкового боргу - неправомірними, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010р. № 0001651502, яким позивачу визначено штраф в сумі 73 142,01 грн.

Податковим повідомленням-рішення №0001651502/0 від 23.07.2010р. відповідач за виявленим фактом порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. (надалі - Закон України №2181), за затримку на 148 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 146 284 грн. визначив позивачу зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 73 142,01 грн. Це рішення прийнято за результатами невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009р., січень 2010р., про що складено акт від 12.07.2010р. № 1094/15-02/03347678 (надалі - акт).

В пункті 3.1 акту встановлено, що позивач у порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181, яким передбачена сплата сум узгодженого податкового зобов'язання, зазначеного в поданій платником податків декларації протягом десяти календарних днів, що наступають за останнім днем відповідного граничного терміну подачі декларації, своєчасно не сплатило суми податкових зобов'язань з ПДВ:

- по терміну сплати 01.02.2010р. по податковій декларації від 18.01.2010р. №9002538192 нараховані КОР узгоджені податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 119 891 грн., сплата яких частково фактично зарахована по особовому рахунку платника платіжними дорученнями: № 621 від 31.05.2010р. в сумі 54 858,62 грн. з порушенням терміну сплати на 119 днів; №761 від 25.06.2010р. сумою 19 277,17 грн. з порушенням терміну сплати на 144 днів; № 62 від 25.06.2010р. в сумі 29 029,84 грн. з порушенням терміну сплати на 144 днів; №773 від 29.06.2010р. в сумі 16 725,37 грн. з порушенням терміну сплати на 148 днів;

- по терміну сплати 02.03.2010р. по податковій декларації №90000323651 від 19.02.2010р. нараховані в КОР узгоджені податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 26 393 грн., сплата яких частково фактично зарахована по особовому рахунку платника платіжними дорученнями: №773 від 29.06.2010р. в сумі 18 306,59 грн. з порушенням терміну сплати 119 днів; №776 від 30.06.2010р. в сумі 8 086,41 грн. з порушенням терміну сплати 120 днів.

Зарахування сплати з податку на додану вартість відповідачем здійснено з посиланням на пункт 7.7 статті 7 Закону України №2181, оскільки платник на дату сплати узгоджених податкових зобов'язань по терміну сплати 01.02.2010р., 02.03.2010р. мав по особовому рахунку податковий борг з податку на додану вартість попередніх періодів.

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року подана до Сакської ОДПІ в АРК 18.01.2010р., за січень 2010р. декларацію подано 19.02.2010р. Розмір узгоджених податкових зобов'язань за грудень 2009р. сумою 119 891 грн. та за січень 2010р. сплачені позивачем у повному обсязі за грудень платіжними дорученнями № 101 та № 104 та за січень 2010р. № 147, № 190.

Відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що посилання відповідача на порушення позивачем пункту 7.7 статті 7 Закону України № 2181 є необґрунтованим, оскільки це положення статті Закону не породжує у відповідача права корегувати платежі зі сплати податкових зобов'язань та скеровувати сплачені платником податку суми податкових зобов'язань на зменшення суми податкового боргу без його згоди.

Як передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган насилає такому платнику податків податкові вимоги.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про визнання дій відповідача зі зміни призначення платежів протиправними, оскільки їх вчинено без достатніх на те повноважень. Враховуючи сплату позивачем податкових зобов'язань у межах граничних строків відсутні підстави вважати сплату податкових зобов'язань за періоди грудень 2009 року та січень 2010 року з порушенням граничних строків платежів, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. у справі № 2а-9803/10/17/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Костенко М.І. (підпис)Муравйов О.В.

Суддя А.М. Лосєв