Постанова № 25602258, 31.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 липня 2012 року 16:45 № 2а-9640/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 01.07.2011 №0005772302,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 01.07.2011 №0005772302.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі хибних висновків акту перевірки від 16.06.2011 №706/23-2/36424636 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 №0005772302, яким визначено позивачеві грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 1 367 881 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 16.06.2011 №706/23-2/36424636 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011 №0005772302. Так, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва зазначено, що протягом перевіряємого періоду товариство мало господарські відносини із юридичною особою з метою створення видимості щодо проведення фінансово-господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.09.2011 на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України було зупинено провадження у справі №2а-9640/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-9572/11/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним наказу начальника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 03.06.2011 №941 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 задоволено апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2011, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2011 скасовано, справу направлено для продовження розгляду справи.

При цьому, судом апеляційної інстанції в своїй ухвалі вказано на те, що порушення органом державної податкової служби встановленої процедури допуску до проведення позапланової виїзної перевірки не може бути підставою для визнання недійсними результатів проведеної перевірки.

Названа ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 набрала законної сили, отже із врахуванням приписів статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Після повернення адміністративної справи із Київського апеляційного адміністративного суду, в судові засідання 04.07.2012 та 16.07.2012 відповідач явку свого представника не забезпечив. Представник позивача в судових засіданнях підтримав свої позовні вимоги.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-9640/11/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»(код ЄДРПОУ 36424636) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС ПЛЮС ЛТД»(код ЄДРПОУ 36691963) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 16.06.2011 №706/23-2/36424636, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 1 367 880 грн., сформованого за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс», що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 1 367 880 грн.

На підставі акту перевірки від 16.06.2011 №706/23-2/36424636 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 №0005772302, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 1 367 880 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції у сумі 1 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»та товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»укладено договір купівлі-продажу природного газу №01/03, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»зобов'язувалось передати товариству з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»у січні 2011 року природний газ в обсязі 3 000,000 тис.куб.м.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 26.01.2011 до договору від 22.12.2010 №01/03 товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»зобов'язувалось передати на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»в лютому 2011 року природний газ в обсязі 2 810,000 тис.куб.м. вартістю 7 687 485,60 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

На підтвердження реальності господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»позивачем надано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2011, копії податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»від 03.02.2011 №3, від 04.02.2011 №6, від 08.02.2011 №12, від 09.02.2011 №21, від 10.02.2011 №29, від 11.02.2011 №41, від 15.02.2011 №52, від 16.02.2011 №65, від 21.02.2011 №88, від 22.02.2011 №99, від 24.02.2011 №116, від 25.02.2011 №125, лист ОДУ ДК «Укртрангаз»від 16.06.2011 №64-1034/7, виписки з банку по особовому рахунку.

Додатково, позивачем на підтвердження подальшої реалізації природного газу надано копію договору постачання природного газу від 01.03.2010 №10-2010г, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»та відкритим акціонерним товариством «Крюковський вагонобудівний завод»разом із додатковою угодою від 20.01.2011, акт приймання-передачі об'ємів природного газу (3 000,000тис.куб.м) від 28.02.2011, підписаного між тими ж сторонами та реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами відкритого акціонерного товариства «Кременчукгз», що складений та підписаний між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Кременчукгаз».

Так, згідно з листом дочірньої компанії Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України»від 16.06.2011 №64-1034/7 товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»отримало у лютому 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»3 000,000 тис.куб.м. У свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»отримано в лютому 2011 року 17 912,677 тис.куб.м. природного газу від товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Логістік».

Разом з тим, згідно з актом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.06.2011 №706/23-2/36424636 по вказаному контрагенту «Аверс Плюс ЛТД», а саме приватному підприємству «Експерт-Логістік»порушено кримінальну справу №69-116 за фактом здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

З матеріалів справи, а саме із акту державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання приватного підприємства «Експерт-Логістік»від 14.04.2011 №774/23-2/36366302 вбачається, що у приватного підприємства «Експерт-Логістик»відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а господарські операції названого підприємства мають ознаки безтоварності.

Відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 08.08.2011 №5811/08/17-11 приватне підприємство «Експерт-Логістік»заяву про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом до комісії регулювання електроенергетики України не подавало та відповідної ліценції не отримувало.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»обставин, викладених в актах перевірки від 16.06.2011 №706/23-2/36424636 та від 14.04.2011 №774/23-2/36366302, не спростовано, будь-яких доказів на підтвердження наявності у постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД» - приватного підприємства «Експерт-Логістік»виробничих потужностей та відповідної правосуб'єктності на виконання зазначених господарських операцій суду не надано. Надані позивачем документи, які за формою відповідають вимогам до первинних документів, з огляду на недоведеність факту постачання приватним підприємством «Експерт-Логістік»товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»природного газу та, відповідно, відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»можливості здійснити реальне виконання додаткової угоди від 26.01.2011 №2, не є достатніми для висновку про наявність факту руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до умов додаткової угоди від 26.01.2011 №2, товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»зобов'язувалось передати на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»в лютому 2011 року природний газ в обсязі 2 810,000 тис.куб.м. вартістю 7 687 485,60 грн.

Разом з тим, в акті приймання-передачі природного газу до договору від 22.12.2010 №01/3 за лютий 2011 року, а також податкових накладних вказано інший обсяг газу -3 000,000 тис.куб.м., в зв'язку з чим первинні документи позивача містять певні розбіжності в обсязі газу.

Додатково, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.3 Договору від 22.12.2010 №01/03 акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники покупця і продавця у двох примірниках в день проплати грошових коштів на рахунок продавця.

Проте товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»одночасно із наданням податкових накладних від 03.02.2011 №3, від 04.02.2011 №6, від 08.02.2011 №12, від 09.02.2011 №21, від 10.02.2011 №29, від 11.02.2011 №41, від 15.02.2011 №52, від 16.02.2011 №65, від 21.02.2011 №88, від 22.02.2011 №99, від 24.02.2011 №116, від 25.02.2011 №125 надано лише один акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2011. Отже товариствами складено різними датами 12 податкових накладних і лише 1 акт приймання-передачі.

Отже складання 1 акту приймання-передачі не відповідає як умовам договору, так і фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем не наведено доказів, які б свідчили про реальність господарської операції із поставки газу в лютому 2011 року.

Досліджуючи доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»щодо наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податку в частині наступного продажу природного газу третім особам, суд виходить з того, що позивачем не доведено той факт, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»є єдиним постачальником позивача, що свідчило б про наявність зв'язку між фактом придбанням природного газу у вказаного підприємства та подальшою його реалізацією третім особам.

З урахуванням викладеного, враховуюче те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, наявність документів, що формально відповідають вимогам, встановленим до первинних документів тощо, самі по собі не свідчать про реальність вчинення відповідних операцій, а також зважаючи на те, що позивачем не надано необхідних та достатніх доказів на спростування доводів державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо відсутності у контрагентів позивача виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань, а також відповідної господарської правосуб'єктності, суд дійшов висновку про доведеність з боку державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва факту неправомірного включення товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»до складу податкового кредиту за лютий 2011 року сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»як таких, що не підтвердженні первинними документами за відсутності фактичного здійснення операцій з поставки товару.

Зазначена позиція суду підтверджена судовою практикою із аналогічних відносин щодо поставки газу у лютому 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»в адміністративній справі №2а-10377/11/2670. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 02.11.2011 залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.