Постанова № 25601866, 01.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2012 року 12:15 № 2а-8516/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Шенкер" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032232 від 05.04.2012 за участю представників сторін:

від позивача: Хохотова Р.С., Безруков М.В., Бойко Н.В., Новотурова О.Я.

від відповідача: Пєчковська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Шенкер»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000032232

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.08.2012 року в 12 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000032232.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, в тому числі на суму 48277,65 грн., в зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження статуту резидента, по взаємовідносинах із компанією «Schenker International" (Гон-Конг, Китай), що виникли згідно контракту №64 від 01.05.2006р. Позивач зазначив, що такий висновок не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не було належним чином досліджено характер взаємовідносин. Вказані компанії входять до групи компаній «Schenker», власником якої є Mobility Group. Вказані підприємства здійснюють послуги у сфері міжнародних перевезень, в тому числі експедиторської діяльності. Крім того, відповідачем не взято до уваги те, що статус резидента «Schenker International" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податків, видане Державною податковою адміністрацією м.Шанхай від 06.11.2006 із зазначенням №310115717853035 в реєстрі Державної регіональної податкової адміністрації м.Шанхай, згідно якого «Schenker International»є підприємством зі 100% капіталом резидентів Гон-Конгу, Макао, Тайваню.

Збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб по відносинах з іншими нерезидентами за 2010 -2011 рр. на загальну суму 22566,46 грн. позивачем не оскаржується.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, порушення позивачем п.13,5 ст.13, п.18.1 ст.18, п.19.4 ст.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та з 01.01.2011 порушення п.3.1. ст..3, п.103.2, 103.4, ст..103 п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України в результаті чого позивачу донараховувався податок на доходи нерезидента, отриманий ним із джерелом їх походження з України по взаємовідносинах з «Schenker International»на загальну суму 48277,65 грн., за 2010-2011 рр., а також по відносинах з іншими нерезидентами за 2010-2011рр. на загальну суму 22566,46 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000032232, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»в сумі 88555,14 грн., з яких за основним платежем 70844,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17711,03 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги підтримав, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Шенкер»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2010.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 26.03.2012 №49/22-507/24382029.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та з 01.01.2011 Податкового кодексу України в результаті чого, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000032232, яким позивачу донараховувався податок на доходи нерезидента, отриманий ним із джерелом їх походження з України на загальну суму 88555,14 грн., з яких за основним платежем 70844,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17711,03 грн.

З підстав виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 05.04.2012 №0000032232 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»в розмірі 88555,14 грн., з яких за основним платежем 70844,11 грн., за штрафними фінансовими санкціями 17711,03 грн.

З огляду на виявлене порушення суд зазначає наступне.

Обставинами справи встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України, а саме:

ДП "Шенкер", (Україна) отримувало від нерезидентів міжнародні транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів з використанням автомобільного, залізничного, морського та повітряного транспорту на підставі договорів, укладених з нерезидентами.

Згідно з п.13.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №335/94, та згідно з ст.160.1 Податкового Кодексу України від від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, далі Кодексу, „будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях ) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею".

Для цілей цієї статті під доходами отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

Абзацом "г" цієї статті - фрахт та доходи від інжинірингу. Відповідно до п.п.1.35.1 п.1.35 ст.1 вищесказаного Закону та з 01.01.2011р. згідно з п.п.14.1.260 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 із змінами і доповненнями «фрахт»є винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: - перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 1.35.2 п.1.35 ст.1, п.13.5. ст. 13 Закону, та згідно з п. 160.5 ст.160 Кодексу «суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковуються за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому: базою оподаткування є базова ставка такого фрахту;

Особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощенного оподаткування чи ні ».

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п.18.1 цього Закону, а з 01.01.2011р. та п.3.2 ст.3 Кодексу).

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України (п.19.4 цього Закону а з 01.01.2011р. згідно з п.103.4, 103.5, 103.6 ст.103 Кодексу «Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст.103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Право на використання переваг міжнародного договору надається податковим органом за умови подання письмового підтвердження, виданого компетентним органом відповідної країни, яке підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.05.01 № 470 (далі Порядок), а з 01.01.2011р. п.103.2, 103,4, 103.5, 103.6 ст.103 Кодексу).

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п.103.4 ст.103 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до Законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст.103 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями).

Пунктом 7 Порядку, а з 01.01.2011р. згідно з п.103.9 ст.103 Кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими центральним органом державної податкової служби.

Перевіркою встановлено, що за період 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. позивач отримував від перевізників-нерезидентів транспортні послуги по імпортних операціях, де перевізником товару є нерезидент.

В перевіряємому періоді позивач не сплачував податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України та не подавав до податкового органу «Звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів»(по кожному нерезиденту окремо), а починаючи з II кв.2011р. Додаток №РН 17 до Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІУ квартали 2011р. (по кожному нерезиденту окремо).

Так, позивачем не було надано до перевірки довідки про підтвердження статусу резиденства, передбачені п.18.1 ст.18, п.19.4 ст.19 Закону, а з 01.01.2011р. п.3.2 ст.3, п.103.2, 103.4 ст.103 Кодексу по таких нерезидентах: «SCHENKER INTERNATIONAL»(Гон-Конг), контракт №64 від 01.05.2006р.; «СЕІ LOGISTICS PRIVATE LTD»(Пакистан), контракт №29/07/ЕХ від 01.06.2010р.; «Three okean Express Corporation lim Ltd»(Віргінські острови, Британські), контракт №51 від 01.01.2007р.; «SCHENKER (NZ) Ltd»(Нова Зеландія), контракт №0129 від 01.01.2011р.; «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC»(OAE), контракт №007/10/0SS від 23.02.2010р.; «Al Naboodah Cargo Centre LLC»(OAE), контракт № 23/12 от 01.01.07 p.; «SCHENKER (THAI) Ltd»(Таїланд), контракт № 7 от 01.01.10 p.; «SCHENKER SOUTH AFRICA (PTY) LTD», контракт № 01/08/2005 от 01.08.05р.; «SCHENKER PERU S.R.L.»(Перу), контракт № 0109 от 01.03.2011 p.; "NOVAMARINE LTD»(Уганда), №30/06 EX от 30.06.2010.

Крім того, перевіркою оподаткування доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України встановлено порушення позивачем п.13.5 ст.13, п.18.1 ст.18, п.19.4 ст.19 Закону та з 01.01.2011р. - п.3.2 ст.3, п.103.2, 103.4 ст.103, п. 160.5 ст. 160 Податкового Кодексу України.

За вищевказані порушення згідно з п. 103.10 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями донараховується податок на доходи нерезидента, отриманий ним із джерелом їх походження з України на загальну суму 70844,11 грн., «SCHENKER INTERNATIONAL»(Гон-Конг), контракт №64 від 01.05.2006р.на загальну суму 48277,65 грн.., «СЕІ LOGISTICS PRIVATE LTD»(Пакистан), контракт №29/07/ЕХ від 01.06.2010р. на загальну суму 2473,61 грн., «Three okean Express Corporation lim Ltd»(Віргінські острови, Британські), контракт №51 від 01.01.2007р. на загальну суму 671,49 грн., «SCHENKER (NZ) Ltd»(Нова Зеландія), контракт №0129 від 01.01.2011р.на загальну суму 1369,78 грн., «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC»(OAE), контракт №007/10/0SS від 23.02.2010р. на загальну суму 1263,31 грн., «А1 Naboodah Cargo Centre LLC»(OAE), контракт № 23/12 от 01.01.07 p. на загальну суму 4113,76 грн., «SCHENKER (THAI) Ltd»(Таїланд), контракт № 7 от 01.01.10 р. на загальну суму 42,1 грн.., «SCHENKER SOUTH AFRICA (PTY) LTD», контракт № 01/08/2005 от 01.08.05 p. на загальну суму 7378,22 грн, «SCHENKER PERU S.R.L.»(Перу), контракт № 0109 от 01.03.2011 р. на загальну суму 5098,08 грн.

Також суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України визначений Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, від 06.06.2001 N 470 (надалі -Порядок №470) (чинний на час періоду, що перевірявся), дія якого поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку, та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України. Так, пунктом 4 Порядку №470 визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Як вбачається з наданої позивачем довідки, вона не відповідає вищенаведеним вимогам Порядку №470, а саме ім'я та назва позивача не співпадає, згідно статуту назвою є DP », згідно довідки DB -Inretnatoinal (China)», згідно укладених договорів Schenker Inretnatoinal (NK) Hong Kohg.

Зазначений в довідці номер в реєстрі Державної регіональної податкової адміністрації м.Шанхай №310115717853035 неможливо віднести саме до Inretnatoinal»(НК), з яким позивачем укладено контракт, оскільки в будь - яких інших первинних документах такий номер не зазначений. Крім того, адреса, що зазначена у довідці №310115717853035. не відповідає адресі, зазначеній в контракті.

Крім того, згідно листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2005 №5198/7/12-0117 щодо уникнення подвійного оподаткування з Китайською народною Республікою, визначено, що не поширюється на спеціальний адміністративний район Гонконг (Сянган) у зв'язку з існуванням на його території окремого законодавчого поля.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та Податкового кодексу України позивачу до нараховувався податок на доходи нерезидента, отриманий ним із джерелом їх походження з України на загальну суму 88555,14 грн., з яких за основним платежем 70844,11 грн., за штрафними фінансовими санкціями 17711,03 грн.

Оскільки судом встановлено правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000032232, суд приходить до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Дочірньому підприємству «Шенкер» відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.О. Іщук