Постанова № 25601213, 15.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2012 р. Справа № 2а-1763/12/1470

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., в порядку письмового провадження справу

за позовомНовоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, вул. Леніна, 52/1,м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення податкового боргу в сумі 9854,80 грн., В С Т А Н О В И В:

Новоукраїнська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі -позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) на користь Вільшанської селищної ради Кіровоградської області податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 9854,80 грн. за рахунок активів.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (ар. с. 39, 43).

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином (ар. с. 34, 42), проте в судове засідання не прибула, представника не направила, заперечень проти позову не подала, заява про розгляд справи за її відсутності або клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи те, що відповідач була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання, однак правом прийняти участь в розгляді справи не скористалась, суд на підставі частин 4 і 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.02.2006 ОСОБА_1 була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (ар. с. 6).

23.02.2006 відповідач була узята на облік в якості платника податків за № 1161 у Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції, що підтверджується наданою позивачем довідкою про взяття на облік платника податків від 24.02.2006 № 62 (ар. с. 7). На підставі заяви від 24.12.2007 позивач була зареєстрована у Вільшанському відділенні Добровеличковської МДПІ (Новоукраїнської МДПІ) Кіровоградської області як платник інших видів податків (ар. с. 8).

У відповідності з договором оренди від 20.06.2007 (реєстраційний номер -396), що був укладений з Вільшанською селищною радою, відповідач у 2010-2011 роках використовувала земельну ділянку (ар. с. 10).

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(чинного у 2010 році) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

29.01.2010 відповідач подала позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій визначила річну суму орендної плати -7154,73 грн. (ар. с. 9-10).

У відповідності з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного у 2010 році, надалі -Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною 1 статті 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(чинного у 2010 році) встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із статтею 27 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вказано у позовній заяві, податковий борг за податковою декларацією за 2010 рік складає 5 366,04 грн.

Крім того, за порушення відповідачем встановлених строків сплати орендної плати позивач на підставі статті 25 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю», пункту 1.4 статті 1, підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181 нарахував пеню із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України в сумі 39,75 грн., а на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 застосував до відповідача штрафні в сумі 535,33 грн. Загальна сума податкового боргу за податковою декларацією за 2010 рік склала 5941,12 грн. За рахунок наявної переплати (65,82 грн.) та добровільного погашення податкового боргу відповідачем (1615 грн.) податковий борг за податковою декларацією за 2010 рік станом на день звернення позивача до суду складає 4260,30 грн.

31.01.2011 відповідач подала позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, в якій визначила річну сума орендної плати -7153,99 грн. (ар. с. 11-12).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою. Доказів сплати орендної плати відповідач не надала.

Як вказано у позовній заяві, за порушення відповідачем встановлених строків сплати орендної плати позивач на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нарахував пеню із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України в сумі 63,88 грн., а на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосував до відповідача штрафні в сумі 376,63 грн. Загальна сума податкового боргу за податковою декларацією за 2011 рік склала 7594,50 грн. За рахунок добровільного погашення податкового боргу відповідачем (2000 грн.) податковий борг за податковою декларацією за 2011 рік станом на день звернення позивача до суду складає 5594,50 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Вільшанської селищної ради Кіровоградської області ( р/р 3321985700346, отримувач ГУДКС України в Кіровоградській області, код 36542400, МФО 823016) податковий борг по орендній платі за землю в сумі 9854,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна