Постанова № 25600115, 10.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4419/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛяшко О.Б. при секретаріХалатур Р.В., за участю: представників позивача відповідача Міщенко В.В., Потьомкіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Акватол» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Акватол» звернулось до суду з адміністративним позовом, я кому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000072340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000092340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 214610,00 грн. основного платежу, 53652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 15 березня 2012 року № 000157/23-30643704 з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Акватол» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях без аналізу фактичних правовідносин. Позивач також зазначає, що висновки в акті перевірки обґрунтовані відсутністю у ПП «Акватол» первинних документів, що підтверджують правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту та встановлено заниження позивачем доходу в частині безоплатно отриманого товару. При цьому Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби не заперечує факт надання ПП «Акватол» всіх підтверджуючих первинних документів, але не враховує їх як документи бухгалтерського та податкового обліку, оскільки господарські операції позивачем не були здійснені та свої висновки мотивує актами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.12.2010 р. № 13362/23-05/24670538 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Калісто» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період травень 2010 р.», Світловодської ОДПІ від 02.09.2011 р. № 195/2320/36836811 «про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Промфінсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВФ «Циклон 7» за період серпень 2010 р.», Кременчуцької ДДПІ від 19.01.2011 р. № 8 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період листопад 2010 р.», Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011 року № 644 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період грудень 2010 р.». Зазначені акти перевірок містять висновки щодо наявності ознак нікчемності правочинів, здійснених ПП «Калісто» з ПП «Касідія-Сервіс», ПП «Промфінсервіс» з ТОВ НВФ «Циклон 7», ПП «Нафта-Капітал» зі всіма контрагентами у вигляді відсутності у зазначених суб'єктів господарювання необхідних трудових та технічних ресурсів. При цьому позивач вказує на те, що зв'язок зазначених актів перевірок та правовідносин ПП «Акватол» з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» у акті перевірки від 15 березня 2012 року № 000157/23-30643704 не визначено. Позивач вважає дії податкового органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000072340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000092340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 214610,00 грн. основного платежу, 53652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій на підставі акту перевірки від 15.03.2012 року № 000157/23-30643704 неправомірними, а вказані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені безпідставно та незаконно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та пояснив, що перевірка Приватного підприємства «Акватол» проведена відповідно до вимог чинного законодавства України, а податкові повідомлення-рішення № 0000072340 від 11.04.2012 року та № 0000092340 від 11.04.2012 року, винесені на підставі акту перевірки від 15.03.2012 року № 000157/23-30643704, є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «Акватол» зареєстроване Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.12.1999 року та перебуває на податковому обліку як платник податків з 14.01.2000 року.

На підставі наказу від 25.01.2012 року № 27, повідомлення від 25.01.2012 року № 1 та направлень від 13.02.2012 р. №№ 41, 42, 43, 44, 45 було проведено планову виїзну перевірку ПП «Акватол» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р по 21.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 р по 21.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 000157/23-30643704 від 15.03.2012 року, в якому Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби встановлено наступні порушення:

- п. 1.23 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 590178 грн., а саме по періодам: ІІ квартал 2010 року у сумі 277475 грн., ІІІ квартал 2010 року у сумі - 115252 грн., ІV квартал 2010 року у сумі 197450 грн.;

- п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 214610 грн., в тому числі по періодам: травень 2010 р. - 100900,00 грн.; серпень 2010 р. - 41910,00 грн.; листопад 2010 р. - 35600,00 грн.; грудень 2010 р. - 36200,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15.03.2012 року № 000157/23-30643704 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000072340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000092340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 214610,00 грн. основного платежу, 53652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає такі податкові повідомлення-рішення відповідача необґрунтованими та протиправними з огляду на наступне.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0000072340 від 11.04.2012 року Приватному підприємству «Акватол» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зробив висновок щодо нікчемності та недійсності угод з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал», посилаючись на акти перевірок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.12.2010 р. № 13362/23-05/24670538 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Калісто» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період травень 2010 р.», Світловодської ОДПІ від 02.09.2011 р. № 195/2320/36836811 «про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Промфінсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВФ «Циклон 7» за період серпень 2010 р.», Кременчуцької ДДПІ від 19.01.2011 р. № 8 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період листопад 2010 р.», Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011 року № 644 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період грудень 2010 р.», оскільки зазначені акти перевірок містять висновки щодо наявності ознак нікчемності правочинів, здійснених ПП «Калісто» з ПП «Касідія-Сервіс», ПП «Промфінсервіс» з ТОВ НВФ «Циклон 7», ПП «Нафта-Капітал» зі всіма контрагентами у вигляді відсутності у зазначених суб'єктів господарювання необхідних трудових та технічних ресурсів.

Проте, з такими висновками податкового органу щодо нікчемності укладеної між позивачем та ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» угод суд погодитись не може.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про визнання судом недійсним (нікчемним) правочинів, вчинених позивачем та ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» у перевіряємий податковим органом період.

Судом встановлено, що одним із основних видів діяльності позивача є виконання бурових та вибухових робіт, пов'язаних з будівництвом будинків та споруд, видобуток рудної сировини для чорної металургії, в тому числі з застосуванням бурових та вибухових робіт; виробництво та реалізація вибухових речовин та інші види діяльності.

В свою чергу, позивачем спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання копій первинних документів. Зокрема, судом встановлено факт укладення договору між ПП «Калісто» та ПП «Акватол» № 07/04-10 від 07.04.2010 року, відповідно до якого ПП «Калісто» зобов'язується поставити, а ПП «Акватол» зобов'язується прийняти й оплатити товар. Виконання вищезазначеної угоди підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими накладними, подорожніми листами, що знаходяться в матеріалах справи, які оформлені у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, позивачем використаний товар, що отриманий за договором № 07/04-10 від 07.04.2010, у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Також судом встановлено факт укладення договору № 06/08/10 від 01.08.2010 року, відповідно до якого ПП «Промфінсервіс» зобов'язується передати у власність товар у встановленій даним договором кількості, а ПП «Акватол» прийняти та оплатити товар відповідно до накладних та рахунків. Виконання вищезазначеної угоди підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, що знаходяться в матеріалах справи, які оформлені у відповідності до норм чинного законодавства. Позивачем використаний товар, що отриманий за договором № 06/08/10 від 01.08.2010 року, у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено також факт укладення договору № 15/11-10 від 01.11.2010 року між ПП «Нафта-Капітал» та ПП «Акватол», відповідно до якого ПП «Нафта-Капітал» зобов'язується передати у власність товар у встановленій даним договором кількості, а покупець прийняти та оплатити товар згідно накладних та рахунків, Виконання зазначеного договору підтверджується наявними у справі податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими накладними, подорожніми листами, видатковими накладними щодо отримання для власних потреб товарно-матеріальних цінностей. Матеріали, які були придбані позивачем у ПП «Нафта-Капітал» були використані як складові, які необхідні для проведення буро вибухових робіт за договорами з ЗАТ «Бластко», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління», ТОВ «Тахтаївський граніт», ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», ВАТ «Микитівський гранітний кар'єр», ЗАТ «Таврійська будівельна компанія», в результаті чого ПП «Акватол» отримало товарно-матеріальні цінності, що підтверджується товарними звітами та журналами-ордерів, що знаходяться в матеріалах справах. Станом на 29.05.2012 року у позивача не обліковується кредиторська заборгованість перед ПП «Нафта-Капітал», що підтверджується первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи - прибутковими накладними, витягами з карток рахунків, витягом з журналу-ордеру, довідкою головного бухгалтера.

Наведене відповідає положенням листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», в якому зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Реальність господарських операцій, здійснених ПП «Акватол» з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, а саме фактичне набуття матеріальних цінностей та результатів послуг, а також використання позивачем у власній господарській діяльності наведених результатів господарських операцій, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначено, що правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Відповідачем не надані докази щодо наміру порушити публічний порядок сторонами правочину, а саме не надано відповідного вироку суду, як доказу вини.

Судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що у ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» відсутності необхідних трудові та технічні ресурси, що унеможливлює здійснення даними суб'єктами господарювання господарської діяльності, оскільки для того, щоб здійснювати купівлю-продаж товарів не є обов'язковим наявність трудових, технічних ресурсів тощо.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 000157/23-30643704 від 15.03.2012 року щодо нікчемності угод, укладених ПП «Акватол» з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал», та заниження податку на прибуток у сумі 590178,00 грн. є недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000072340 від 11.04.2012 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000092340 від 11.04.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 214610,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 53652,50 грн., суд вважає таке рішення неправомірним з наступних підстав.

Висновку щодо нікчемності угод, укладених ПП «Акватол» з ПП «Акватол» з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби дійшла на підставі актів перевірок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.12.2010 р. № 13362/23-05/24670538 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Калісто» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період травень 2010 р.», Світловодської ОДПІ від 02.09.2011 р. № 195/2320/36836811 «про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Промфінсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВФ «Циклон 7» за період серпень 2010 р.», Кременчуцької ДДПІ від 19.01.2011 р. № 8 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період листопад 2010 р.», Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011 року № 644 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта-Капітал» за період грудень 2010 р.», оскільки зазначені акти перевірок містять висновки щодо наявності ознак нікчемності правочинів, здійснених ПП «Калісто» з ПП «Касідія-Сервіс», ПП «Промфінсервіс» з ТОВ НВФ «Циклон 7», ПП «Нафта-Капітал» зі всіма контрагентами у вигляді відсутності у зазначених суб'єктів господарювання необхідних трудових та технічних ресурсів.

Однак, на підставі наведених вище встановлених судом обставин та перевіреними судом доказами, зазначені висновки податкового органу щодо нікчемності угод ПП «Акватол» з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал» спростовуються.

Встановлені судом обставини та перевірка підтвердженості їх доказами узгоджується з позицією викладеною у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», у відповідності до якої процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного кодексу України є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або

юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади,

незаконне заволодіння ним.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 03.04.97 року (далі - Закон N 168/97-ВР) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем було надано всі необхідні та належним чином складені первинні документи, тобто податкові накладні, видаткові накладні, акти отримання вантажу що підтверджується матеріалами справи. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за даний період.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем доведено факт здійснення господарськийх операцій з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал», суд вважає, що ПП «Акватол» було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 214610,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000092340 від 11.04.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 214610,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 53652,50 грн. є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідачем не доведені висновки щодо порушень позивачем норм чинного законодавства та відповідно правомірності своїх рішень.

Згідно листів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11, № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року та № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року вбачається, що саме до компетенції судів віднесено дослідження та встановлення факту реальності здійснення господарської операції та руху активів у процесі господарської діяльності

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень № 0000072340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000092340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 214610,00 грн. основного платежу, 53652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а тому вважає за необхідне позовні вимоги Приватного підприємства «Акватол» задовольнити та скасувати такі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Акватол» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000072340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 590178,00 грн. основного платежу, 147544,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000092340 від 11.04.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 214610,00 грн. основного платежу, 53652,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Акватол» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко