Ухвала суду № 25599780, 09.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р. Справа № 55610/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Святецького В.В., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроком» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, третя особи - товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк» про визнання нечинною першої податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Західагроком» звернулося 25.05.2009 року в суд з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, третя особи - комерційний банк «Західінкомбанк» про визнання нечинною першої податкової вимоги.

В обґрунтування вимог покликається на те, що відповідачем 23.03.2009 року було проведено перевірку, за наслідками якої складено акт № 267/21/2301/32062005, на підставі якого відповідачем надіслано податкове повідомлення на суму 23988,65 грн. Вказану суму боргу товариство визнало та подало до КБ «Західінкомбанк» ТзОВ м. Луцька платіжні доручення, однак банк не виконав доручення повідомивши, що немає коштів на кореспондентському рахунку. Вважає, що відповідачем неправомірно винесено першу податкову вимогу, оскільки суму податкового зобов'язання сплачено в межах граничного строку і вини товариства у порушеннях банківською установою термінів перерахування коштів немає.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року задоволено адміністративний позов. Суд виходив з того, що після прийняття банком розрахункового документу щодо перерахування податкового зобов'язання до бюджету, податкові зобов'язання вважаються виконаними і покладення на платника податків обов'язку повторно сплатити податки, збори (обов'язкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що обов'язок сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання до бюджету несе товариство, відсутність фактичного надходження коштів до бюджету є підставою для застосування заходів по стягненню податкового боргу, в тому числі винесення першої податкової вимоги. Крім цього позивач знав, що в банку введений мораторій, однак звернувся до нього.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.03.2009 року відповідачем по справі проведено перевірку ТзОВ «Західагроком», за наслідками якої складено акт № 267/21/2301/32062005 від 23.03.2009 року та надіслано позивачу податкові повідомлення № 0000312301/217 та № 0001691701/214 від 23.03.2009 року на суму 25064,40 грн., з яких 20362,00 грн. основний платіж, 4702,40 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Слід зазначити, що першу податкову вимогу № 1/43 відповідачем направлено 02.04.2009 року позивачу з вимогою сплатити податковий борг в сумі 23988,65 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями та 03.04.2009 року направив листа з вимогою самостійно визначити перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави.

Проте, 30.03.2009 року ТзОВ «Західагроком» подало для виконання КБ «Західінкомбанк» ТзОВ платіжні доручення № 60 та № 61 з вимогою перерахувати з його рахунку № 26009008260 на користь Державного бюджету суму 25064,40 грн. та 630,00 грн. штрафних санкцій згідно акту перевірки № 267/21/2301/32062005 від 23.03.2009 року.

Згідно повідомлення № 94 та № 96 від 02.04.2009 року про невиконання розрахункового документа КБ «Західінкомбанк» ТзОВ в зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку не виконав платіжні доручення № 60 та № 61 від 30.03.2009 року та 02.04.2009 року взяв для обліковування за позабалансовим рахунком № 980420000.

З постанови Правління Національного банку України від 12.02.2009 року № 68 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» призначено тимчасову адміністрацію терміном на 1 рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - по 12.08.2009 року.

У зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів кошти в сумі 25694, 40 грн., на сплату яких ТзОВ «Західагроком» подало платіжні доручення № 60 та № 61, КБ «Західінкомбанк» ТзОВ до бюджету перераховані не були.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.5.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 зазначеного вище Закону виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.

Слід зазначити, що відповідно до підпунктів 6.2.1 та 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Беручи до уваги те, що позивачем вчасно - 30.03.2009 року направлено банку платіжні доручення, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області неправомірно винесено та надіслано позивачу першу податкову вимогу.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року по справі № 2а-18143/09/0370, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.В. Святецький

О.М. Довгополов