Вирок № 25598399, 09.08.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/185/2012

Провадження № 1/0306/58/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 09.08.2012

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

за участю: прокурора Ботнаря С.О.,

захисника - адвоката Кузіна Є.Б.,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Замшанах Ратнівського р -ну Волинської обл., мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з освітою вищою, одруженого, громадянина України, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на утриманні -одна неповнолітня дитина,

за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у порушення ст. 68 Конституції України, ст. ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про військові комісаріати», затвердженого постановою КМ України від 26.09.01 р. № 1235, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а також службових обов»язків, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за виконання дій, пов»язаних із взяттям на військовий облік потерпілого ОСОБА_2 та видачу останньому посвідчення про приписку до призовної дільниці, маючи намір на одержання хабара -грошової винагороди, 5 та 29 вересня 2011 р., знаходячись у службових приміщеннях Рожищанського РВК Волинської обл., шляхом вимагання, створив умови, за яких ОСОБА_2 був змушений дати йому хабара, після чого 03.10.11 р. о 16 год. у своєму службовому кабінеті Рожищанського РВК Волинської обл. одержав від потерпілого ОСОБА_2 хабар у вигляді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США, що за станом на 03.10.11 р. у національній валюті становило 1 594 грн. 54 коп., за виконання дій в інтересах останнього, передавши при цьому потерпілому ОСОБА_2 посвідчення про приписку до призовної дільниці із відміткою про взяття його на військовий облік у Рожищанському РВК, тобто, одержавши хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням службового становища, поєднаних з вимаганням хабара.

Крім того, він же, будучи військовою службовою особою -військовим комісаром Рожищанського РВК Волинської обл., тобто, постійно обіймаючи посаду, пов»язану з виконанням організаційно -розпорядчих обов»язків, 03.10.11 р. о 16 год. у приміщенні службового кабінету зазначеного комісаріату, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою одержання хабара у вигляді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США, склав та видав потерпілому завідомо неправдивий документ -посвідчення № 17 про приписку до призовної дільниці на ім»я призовника ОСОБА_2 про ніби -то прийняття останнього на облік 02.03.11 р., що не відповідало дійсності, так як на час оформлення вказаного документа рішення військово -призовної комісії Рожищанського РВК про взяття потерпілого ОСОБА_2 на облік як призовника не розглядалось та не могло бути прийнятим.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, суду пояснив, що, дійсно, він проходив військову службу на посаді військового комісара з квітня 2007 р.. У його обов»язки входила організація проведення приписки громадян до призовної діяльниці, проведення призову. Згідно з Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, він відповідав за проведення приписки до призовних дільниць громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 р., забезпечував ведення в повному обсязі військового обліку осіб призовного віку, повне та своєчасне проведення призову громадян на строкову військову службу. З початку вересня розпочались заходи по проведенню призову громадян на строкову військову службу та з 2 вересня почали діяльність медкомісії для громадян, які підлягають призову. 5 вересня з Рожищанської райлікарні у військкомат зателефонувала завполіклінікою ОСОБА_29 та повідомила черговому, що у лікарні до неї звернувся потерпілий ОСОБА_2, який досяг 22 -ти річного віку і не проходив військової служби, про що черговий повідомив його того ж дня. Того саме дня призовник не з»явився та він телефонував у сільраду, щоб викликати його у військкомат. Призовник прибув у військомат 7 вересня зранку, коли медкомісія не проводилась, та повідомив, що у лікарні йому сказали прибути у військкомат. З»ясувавши вік потерпілого, він запитав його, чому той 5 років не був на призові і до цього часу не призваний. Потерпілий нічого пояснити не зміг, зазначивши про поганий стан здоров»я. При з»ясуванні сімейного стану потерпілого, він дізнався, що у вересні синові потерпілого виповнюється три роки, тобто, підстав для надання відстрочки не було. Інших заяв з приводу сімейного стану на той момент не було. Оскільки потерпілий був призовником старшого призовного віку, підлягав призову для проходження строкової військової служби, він запропонував потерпілому прибути 8 вересня на медкомісію та представити необхідні документи для формування справи призовника, записав номер його мобільного телефону для можливого оповіщення. Він потерпілому зауважив, що той ухиляється від виконання військового обов»язку, так як мав особисто прибути на початку призову у військкомат. 8 вересня призовник, в порушення п. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов»язок та військову службу», не прибув у військкомат. Діючи відповідно з п. 68 Положення, він 8 вересня зателефонував на мобільний телефон потерпілого та у розмові з його дружиною, з»ясовував, чому той не прибув на медкомісію, на що дружина повідомила, що потерпілого немає вдома, а коли той прибуде, вона повідомить і той зателефонує. Після цього ніяких дзвінків не було. З метою проведення своєчасного призову, він вживав всі міри для виклику потерпілого, так як той у першу чергу мав бути призваний та до 15 вересня мали закінчити свою роботу медкомісії. Тому він виясняв причину неприбуття потерпілого по телефону, викликав його через сільраду, відправив по пошті повістку. Оскільки ці заходи результату не дали, він, відповідно до Закону України «Про військовий обов»язок та військову службу», п. 68 Положення, 20 вересня підготував лист на ім»я начальника Рожищанського РВ МВР У МВС України у Волинській обл. про розшук та доставку потерпілого у військовий комісаріат. Потерпілий з»явився 29 вересня, повідомив, що не прибув 8 вересня, не представив документів, так як був на роботі. Тоді ж він усно довів до відома потерпілого під розпис, що за ухилення від призову настає кримінальна відповідальність, а за порушення правил військового обліку, неприбуття по виклику, -адміністративна. Тоді ж потерпілий повідомив, що його дружина вагітна, у зв»язку з чим він запропонував на протязі тижня представити підтверджуючі, та ті, що вимагались раніше, документи. 03.10.11 р. потерпілий прибув до нього та попросив надати посвідчення про приписку до призовної дільниці, так як воно йому потрібно було на роботу. Оскільки потерпілий представив йому фотографію, був виявлений та мав бути прийнятий на облік у військкомат, підтвердженням чого є посвідчення про приписку до призовної дільниці, він видав таке тоді ж, а з приводу медкомісії - мав повідомити по телефону. Після того, як потерпілий залишив приміщення його службового кабінету, через, орієнтовно, 5 хв., туди зайшли співробітники У СБ України у Волинській обл. (далі -У СБУ) та запитали, чи він щось отримував від потерпілого, чи останній йому щось пропонував, що він категорично заперечив. Співробітники У СБУ відразу освітили його руки, на яких нічого виявлено не було. Почали проводити огляд кабінету, а через 10 -15 хв. ще раз освітили його руки і заявили, що ніби -то виявлені залишки фарби на його руках. При цьому свої руки, рукавички, тампони перед змивом співробітники У СБУ не освітлювали. Під час змивів співробітник У СБУ намагався протягти тампон до пальців його рук, про що він зауважив у протоколі. Огляд кабінетів військкомату проводився на протязі біля 2 - 4 год. Під час огляду його кабінету співробітники У СБУ вільно виходили з приміщення, заходили у кабінет. Свідок ОСОБА_4 прибув згодом та взяв керівництво діями співробітників У СБУ на себе, через деякий час заявив про огляд приміщень військкомату, після чого швидко та не детально почали проходити зліва направо інші приміщення, не дивлячись у них на речі, папери. А у каб. № 7 співробітники У СБУ акуратно вийняли з шафи папери, покликали у кабінет всіх інших та заявили, що знайшли кошти. Після цього був написаний протокол. Тому він вважає, що співробітники У СБУ знали, де знаходяться кошти, про що він також зазначив у протоколі. Після цього він був доставлений в У СБУ у м. Луцьк, де знаходився цілу ніч, надавав відповіді. Після цього біля 5 год. ранку він був доставлений у прокуратуру Луцького гарнізону, де з ним проводили бесіду військовий прокурор, заступник прокурора, ст. помічник прокурора, які переконували його сказати, що він вчинив злочин, інакше він буде затриманий на 10 та на 30 днів у СІЗО, розповідали про умови тримання у СІЗО, обіцяли, що допоможуть йому, якщо він признається, що вчинив злочин. Він, побоюючись за те, щоб не втратити вислугу, не звільнятись із служби за рішенням суду, маючи намір звільнитись зі служби, для чого потрібно було бути на волі, порадившись з адвокатом, визнав свою вину. Знав, що від визнання винуватості у подальшому можна буде відмовитись. Його утримували незаконно, забрали кошти, телефони, документи, постійно супроводжували при переміщенні, не давали їсти і пити. Він телефонував лише дружині. Свідок ОСОБА_5-ст. помічник прокурора Луцького гарнізону - пообіцяв, що допоможе йому та на його запитання про те, що треба зробити, повідомив, що треба написати заяву про з»явлення із зізнанням. Таку заяву він написав під диктовку свідка ОСОБА_5, будучи переконуваним останнім, стомленим, у нього погіршився стан здоров»я. Він завчив і прочитав свою заяву і це було знято на відео. Вважаючи, що йому допомагають, він написав все, що йому казали. Коли о 17 год. адвокат з»ясовував, на якій підставі він утримується, прокурор відпустив його, віддавши кошти, посвідчення. Телефони не повернув до підтвердження їх належності. На наступний день він був викликаний у облвійськкомат, де давав пояснення. Там же з»ясував, що без рішення суду його не мали права тримати; що вимагання є тяжким злочином. Вважає, що правоохоронні органи свідомо дбали лише про показники, про що йому прямо було сказано свідком ОСОБА_5. Тому він потім прибув до військового прокурора Ботнаря С.О. та заявив про відмову від своєї заяви про з»явлення із зізнанням, так як вона написана під тиском та обманом. Так як він відмовився підписувати постанову про порушення кримінальної справи у відсутності захисника, пішов по останнього, про що повідомив слідчому. Однак, свідок - слідчий ОСОБА_23 у подальшому доповів військовому прокурору про те, що він без пояснення причин вибув з прокуратури Луцького гарнізону. У захисника він написав заяву про відмову від заяви про з»явлення із зізнанням, про вчинення на нього тиску під час написання заяви про з»явлення із зізнанням, обман. Прибувши у прокуратуру, подав таку заяву, підписав постанову про порушення кримінальної справи та, вважає, що через помсту 05.10.11 р. був поміщений в ІТТ з метою вчинення тиску. Згодом туди прибув свідок ОСОБА_6 та повідомив, що з ним хоче зустрітись дружина. Однак, замість дружини у кабінеті були свідок ОСОБА_6, зампрокурора ОСОБА_1. Останній повідомив, що за те, що він залишив прокуратуру 5 вересня, його могли затримати, доб»ються подальшого його утримання в ІТТ, запропонував відмовитись від заяви про вчинення на нього тиску, захисника взамін на звільнення з ІТТ і безперешкодне звільнення з військової служби. Йому було важливо безперешкодно звільнитись зі служби. Він розумів перспективу відмови від своїх показань, підступність посадових осіб та те, що не було сенсу заперечувати. Щоб не нашкодити собі, не бути затриманим, виграти час, він відмовився від попереднього адвоката та погодився на запропонованого - ОСОБА_7. Потім, за порадою захисника, для безперешкодного звільнення зі служби, він відмовився від визнання винуватості у вимаганні, а решту обвинувачення - визнав. Його показання влаштовували всіх та за постановою його 07.10.11 р. було звільнено з тих мотивів, що він дав правдиві, узгоджені з матеріалами справи показання, не буде перешкоджати слідству. Коли він мав прибути у прокуратуру за своїми речами, то заїхав у Рожищанський РВК. Туди ж прибули працівники прокуратури та оглянули всі приміщення військкомату у вихідний день. Він звертався до обласного комісара для отримання дозволу пройти медобстеження у військовому шпиталі, для чого давав вимушено такі показання, які йому продиктували, щоб не було перешкод у оформленні документів про звільнення зі служби. Коли документи було оформлено, під час допиту 28 листопада він відмовився від своїх показань, а адвокат ОСОБА_7 - від його захисту. Ще під час відтворення обстановки адвокат ОСОБА_7, взнавши від нього, що він буде у подальшому відмовлятись від своїх показань, сказав, що не хоче бути «між двома вогнями», на його думку -між прокуратурою та ним. Було обіцяно, що адвокат ОСОБА_7 забезпечує показник -кримінальну справу, а він -звільняється зі служби без перешкод. 29 листопада він запросив іншого адвоката та відмовився від своїх попередніх визнавальних показань. Обвинувачення вважає надуманим, таким, що ґрунтується на догадках та припущеннях, факти не відповідають дійсності, потерпілий його оговорив. Корисливих мотивів він не мав, отримувати хабар наміру не мав. При першому прибутті потерпілого у військкомат при постановці на облік, відомостей про вагітність дружини у потерпілого не було. Він потерпілому не погрожував, а доводив положення закону. Повістку давати не було обов»язковим. Мова не йшла про ухилення потерпілого від призову, а - від виконання військового обов»язку. Потерпілій підлягав призову як виявлений та такий, що в першу чергу мав бути призваний на військову службу як громадянин старшого призовного віку, був взятий на облік. При видачі посвідчення від не порушував тих норм закону, що зазначені у обвинуваченні. Приписне посвідчення від 02.03.11 р. він не підробляв, заповнив уже наявний бланк. Дата, зазначена у приписному посвідченні, не впливає на питання обліку потерпілого. Порядок видачі посвідчень у випадку з потерпілим, законодавством не визначений. Форма приписного посвідчення передбачає наявність печатки призовної дільниці. Воно є внутрішнім документом та свідчить лише про приписку до певного військкомату. Наявність приписного посвідчення була необхідною потерпілому для вирішення питання працевлаштування. Воно ж має значення при можливому невиконанні обов»язку особи з»явитись у військкомат на виклик. Зазначає, що потерпілий бажав ухилитись від проходження військової служби. Його лист у Рожищанский РВ У МВС стосувався доставки у військкомат осіб, які ухиляються від виконання військового обов»язку та був особисто доставлений ним в. о. начальника міліції. Однак, за цим листом потерпілий не доставлявся. Він приймав всі можливі міри, щоб викликати потерпілого у військкомат, а останній ухилявся від явки у військкомат. Якби у потерпілого в перший день його явки у військкомат була фотографія, він би видав посвідчення ще тоді та поставив би його на облік. 03.10.11 р. з моменту, коли потерпілий вийшов з його кабінету та до приходу працівників У СБУ, він з кабінету не виходив. Під час взяття змивів, тампонів було декілька та змиви брались з правої руки, що фіксувалось, змиви з лівої руки не фіксувались, допускає, що тампони вже були оброблені фарбою. Процесуальна дія у військкоматі фіксувалась з перервами. Під час огляду місця події були свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ще двоє працівників. Вони вільно переміщувались по приміщенню. Перед оглядом місця події йому не було дозволено запросити адвоката, забрали телефони. Він пояснював, що не знає, звідки кошти з»явились, вважає, що працівники У СБУ знали це. У каб. № 7 він ніяких паперів не заносив, як вони потрапили туди, йому не відомо. Допускає, що їх могли взяти у його кабінеті під час проведення огляду. Серед паперів, виявлених у каб. № 7, дійсно, були деякі папери по питанню приписки. У військовій прокуратурі Луцького гарнізону 04.10.11 р. йому не роз»яснили про його право мати адвоката, а ОСОБА_1 переконував, що адвокат йому не потрібен. В У СБУ його постійно супроводжували та він гадав, що вже є затриманим, про що йому і було сказано. О 22 год. 03.10.11 р. він давав пояснення та зранку 04.10.11 р. підписував протокол перегляду касет. Слідство є необ»єктивним, упередженим. На його захисника ОСОБА_11 чинився тиск. Правдиві показання він дає в суді. Просить не враховувати його з»явлення із зізнанням, так як воно було вимушене та викладені у протоколі про з»явлення його із зізнанням відомості не відповідають дійсності. Зазначає, що його дії по відношенню до потерпілого носили законний характер, під час яких він виконував свій службовий обов»язок. Хабара не брав. Просить його виправдати.

Хоча підсудний заперечує свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України повністю доводиться показаннями потерпілого, свідків, письмовими та іншими доказами у справі.

Так, потерпілий в судовому засіданні показав, що він у 15 - ти річному віці проходив військову комісію у Рожищанській ЦРЛ, що виявила у нього ряд захворювань, направила до обллікарні у м. Луцьк, де він лікувався 3 -4 міс. та йому повідомили, що він не буде проходити службу. Він не з»являвся у військкомат, так як йому не було відомо про такий обов»язок і повістки він не отримував, хоча про існування права особи на відстрочку - знав. До 05.09.11 р. підсудного не знав, будь - яких викликів з військкомату не отримував. 5 чи 6 вересня 2011 р. він проходив медогляд у Рожищанській центральній райлікарні для працевлаштування. Коли пройшов медогляд, на запитання завполіклінікою повідомив, що не проходив військової служби, не має приписного посвідчення. Вона зателефонувала у військкомат та повідомила його, що з військкомату передали про необхідність його явки у військкомат на наступний день о 10 год., що він і зробив. Черговий направив його до комісара. Підсудний відразу почав кричати на нього, налякав його відповідальністю за неявку на протязі 10 -ти призовів, вів себе агресивно. На що він повідомив, що повістки не було, є припущення, що його дружина вагітна, у вересні його дитині виповниться 3 роки, мати є інвалідом, батька немає. На що підсудний сказав, що все буде зрозуміло, коли він принесе підтверджуючі вагітність дружини документи, запропонував йому зібрати документи на медогляд і перекрити дах військкомату за те, що підсудний його «ховає»до весни, до народження дитини, до 25 -ти річного віку без обліку, а при досягненні 25 -річного віку - видасть військовий квиток, та таким чином він уникне відповідальності, а у разі незгоди -05 жовтня піде служити під Львів на 9 місяців «шпали класти», давши термін для роздумів до ранку наступного дня. Він був необізнаним із вимогами законодавства. Запропонував підсудному перекрити дах із готових матеріалів, так як повідомив, що працює на дахах, на що підсудний відповів, що з матеріалами кожен це може зробити. Він отримав список документів, що потрібно було зібрати, погодив з підсудним, що той йому видасть приписне посвідчення і його до весни «чіпати»ніхто не буде, а далі -буде відстрочка чи військовий квиток. Підсудний записав номер його мобільного телефону. Злякавшись, не маючи коштів для перекриття даху військкомату, не з»явився туди. На той час вважав, що він, дійсно, у чомусь порушив, військовий обов»язок. Про факт вимагання у нього хабара розповів своїй дружині. Він поїхав у м. Тернопіль на роботу, де був до 27.09.11 р. і 28 чи 29 вересня 2011 р. прибув у військкомат. Дружина повідомляла його, що телефонували з військкомату і сказали прийти. З міліції до нього, дійсно, приходили з вимогою з»явитись наступного дня у міліцію по питанню, пов»язаному з військкоматом, що мало місце в період до 03.10.11 р.. Під час наступної зустрічі підсудний знову кричав на нього за неявку, погрожував, казав про відповідальність, що його мали б уже доставити у кайданках. 29.09.11 р. він зустрівся з підсудним вдруге, повідомив про вагітність дружини, хоча довідку на той час отримати було неможливо до проходження дружиною повного медогляду. Підсудний, не залишаючи йому вибору, запитав його, що він може запропонувати. Він запропонував 200 - 300 доларів за отримання приписного посвідчення для працевлаштування та щоб до нього не було претензій правоохоронних органів, а підсудний сказав -що досить 200 доларів. Це для нього були значні кошти. В той же день він ще раз прийшов до підсудного з приводу отримання документа для того, щоб не виникло проблем з правоохоронними органами, для працевлаштування, на що підсудний відповів, що «зробимо приписне посвідчення». Розмову з підсудним записав на диктофон - флешку, придбаний у м. Тернополі. 03.10.11 р. о 14 год. він з»явився в У СБУ, де написав заяву про вимагання у нього підсудним хабара, до якої долучив диктофон і власні 200 доларів США. Грошові кошти у присутності понятих працівники У СБУ обробили фарбою, оглянули, скопіювали, переписали їх номери, склали учетверо і поклали у конверт для передачі підсудному, а він поклав конверт з доларами у праву кишеню штанів. О 15 год. 30 хв. - 16 год. він разом з працівниками правоохоронних органів та понятими поїхав у Рожищанський військкомат. Він, вийнявши гроші правою рукою з конверта, поклав їх у кишеню і зайшов у військкомат. Привітався з підсудним рукостисканням. Підсудний виписав йому приписне посвідчення, а він дав підсудному гроші - підсудний підняв стос паперів і вказав покласти гроші туди. Вони знову обмінялись рукостисканням і він вийшов з кабінету. Після 03.10.11 р. він пройшов комісію, що визнала його придатним до служби та має видати належне приписне посвідчення. Зазначає, що вимогу підсудного перекрити дах військомату та іншим чином надати допомогу, зрозумів як вимагання хабара. Поняття вирішення питання приписки, відстрочки він ототожнював, так як це вирішувало його проблеми з військовим обліком. Просить справу вирішити згідно з чинним законодавством.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, що у жовтні 2011 р. працівниками У СБ України у Волинській обл. він був запрошений понятим при проведенні слідчої дії. Він був присутнім при поміченні працівниками У СБУ грошових коштів в сумі 200 доларів США спецречовиною, що після цього при ультрафіолетовому освітленні ставала видимою та світилась зеленим кольором. На купюрах було зроблено напис «хабар». Кошти було ксерокопійовано, вручено потерпілому у паперовому конверті. Потерпілий поклав їх у свою праву кишеню. Він з іншим понятим підписав протоколи слідчих дій та поїхали з працівниками У СБУ до Рожищенського РВК. Потерпілий зайшов у приміщення військкомату, звідки повернувся через півгодини. Коли поступив дзвінок, всі пішли у кабінет підсудного. Працівники У СБУ запропонували підсудному видати кошти, отримані від потерпілого, однак, останній заперечив таку обставину. При освітленні рук підсудного спецлампою, на правій руці останнього було виявлено сліди, що світились зеленим кольором. Було зроблено змиви з рук підсудного. Було оголошено про проведення огляду кабінету, а згодом - інших приміщень комісаріату. У кабінеті невропатолога було виявлено зазначені саме вищезазначені кошти у стосі документів. Всі учасники проведення огляду дотримувались порядку його проведення. Перерви у відеозаписі огляду місця події були спричинені технічними причинами. Було складено протокол огляду місця події.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_13.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що він є ст. оперуповноваженим по особливо важливих справах 1 -го сектору відділу по боротьбі з корупцією, організованою злочинністю У СБУ. 03.10.11 р. в У СБУ України у Волинській обл. звернувся потерпілий та повідомив про вимагання у нього хабара в сумі 200 доларів США підсудним, написав заяву, до якої долучив диктофон, якого придбав, із записом розмови з підсудним. За дорученням керівництва була проведена перевірка, відповідні заходи, внаслідок яких підсудний був затриманий. Потерпілий інформував, що при проходженні медогляду у Рожищанській райлікарні для працевлаштування, виникло питання наявності у нього приписного посвідчення. Його було направлено у військкомат, де при зустрічі з підсудним, останній почав на нього тиснути, погрожувати відповідальністю за ухилення від призову на військову службу, запропонував перекрити дах приміщення військкомату за власні кошти. Потерпілий попросив час для роздумів та через деякий час сказав, що достатньо буде 200 доларів США. Грошові купюри були належно оглянуті, ксерокопійовані. Потерпілому було вручено належні йому ж дві помічені флюрисцентним фломастером та препаратом «Промінь -1»аерозоль купюри по 100 доларів США, техзасоби у присутності понятих. Потерпілий з опергрупою виїхав до Рожищенського РВК, зайшовши куди - він вручив кошти підсудному. Коли потерпілий вийшов з військкомату, він з понятими зайшов у кабінет підсудного. На пропозицію добровільно видати кошти, підсудний відмовився. Розпочався огляд місця події, що фіксувався на відеокамеру, відповідно до вимог закону. Перерви у фіксуванні були спричинені технічними причинами. Процесуальні дії були належно задокументовані. В ході проведення огляду місця події у кабінеті підсудного було виявлено аркуш паперу, про який потерпілий зазначав, що на ньому підсудний записав його номер телефону. На руці підсудного при освітлені джерелом ультрафіолетового випромінювання було виявлено сліди порошка, що світився зеленим кольором. Було зроблено змиви. У шафі кабінету невропатолога, розташованого напроти службового кабінету підсудного, під прапором було виявлено документи, що стосуються обліку призовників, а серед них -вищезазначені кошти. Підсудний заперечив свою причетність до виявлених коштів. Підсудний не затримувався, його права не порушувались, він виявив бажання поїхати з працівниками У СБУ. Свої показання, дані під час досудового слідства, свідок підтримує.

Аналогічні показання дали суду свідки ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, останній показав також, що складав протокол огляду місця події у приміщенні Рожищенського РВК 03.10.11 р., додатком до якого є відеозапис.

Свідок ОСОБА_17, суду показала, що, дійсно, 03.10.11 р. після третьої години дня у військкомат зайшли працівники У СБУ. Вони зайшли у її кабінет, на якому знаходиться табличка «ОСОБА_3». Свідок ОСОБА_8 освітив її руки, запитав, чи не виходила вона у коридор та чи не брала голубого кольору папку. Працівників військкомату попросили зайти у кабінет підсудного. Вони також стояли і у коридорі, і в цей час вона бачила, що особи, яких вона вважає працівниками У СБУ, зокрема, ОСОБА_8, ходили по приміщенню військкомату. Коли вона заходила у туалет, бачила там розкидане сміття.

Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_18, крім того зазначивши, що у кабінет підсудного перед прибуттям працівників У СБУ вона не заходила. У каб. № 7 військкомату лікарі працюють лише під час роботи лікарської комісії.

Свідок ОСОБА_19 ствердила, що вона працює прибиральницею у військкоматі. 03.10.11 р. до 16 год. приміщення нею було прибране. Їй відомо, що у каб. № 7 зазвичай знаходились: тканина, праска, однак, жодних паперів не було. Біля 16 год. незнайомий їй чоловік запитував її, де знаходиться кабінет підсудного, а згодом у кабінет підсудного зайшли сторонні особи.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що 03.10.11 р. до нього зателефонував військовий комісар області і запитав, як справи у Рожищенському РВК. Він, з»ясувавши попередньо, відповів, що все в порядку. Однак, вирішив зателефонувати у Рожищенський РВК. Працівник У СБУ повідомив, що у Рожищенському військкоматі проводиться слідча дія, тому після 18 год. він також прибув туди. У приміщенні військкомату було багато сторонніх осіб. Він повідомив військового комісара області. Працівники У СБУ шукали кошти, проводячи огляд приміщень і у каб. № 7 було виявлено 200 доларів США. Особа, відповідальна за цей кабінет в той же день пояснювала, що кабінетом вона не користується вже тривалий час.

Свідок ОСОБА_21 суду показала, що у вересні 2011 р. з Рожищенського РВК їй по телефону, дійсно, повідомляли, щоб викликати потерпілого у військкомат, що вона і зробила, повідомивши його матір. За час її роботи з 2006 р. вона потерпілого у списки допризовників не вносила, так як це мало бути зроблено раніше.

ОСОБА_22 як свідок суду показав, що коли з військкомату надійшов лист і його керівник доручив викликати потерпілого у райвійськкомат, він прибув до потерпілого додому та як дільничний інспектор повідомив йому про явку у військкомат на наступний день о 09 год.. Потерпілий повідомив, що збере необхідні довідки і прибуде, тому приводу до потерпілого він не застосовував.

ОСОБА_23, будучи допитаним в якості свідка, суду показав, що він є слідчим військової прокуратури Луцького гарнізону. 04.10.11 р., отримавши матеріали про вчинення злочину, приступив до виконання своїх обов»язків. У прокуратуру був доставлений підсудний, який не затримувався та вільно пересувався у приміщенні прокуратури. Підсудний звернувся із з»явленням із зізнанням, про відібрання якого здійснено відеозапис. З підсудним було проведено ряд слідчих дій. При відтворенні обстановки та обставин події за участю підсудного, при очній ставці також здійснювався відеозапис. Ту обставину, що у протоколі очної ставки не зазначено запитання захисника підсудного потерпілому, пояснює помилкою. Схожість показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_8 зумовлена їх спільною участю у вчиненні однієї і тієї ж процесуальної дії. Перевірка з приводу законності дій потерпілого при застосуванні звукозаписувального засобу, проводилась та рішення приймалось. Мобільні телефони підсудного вилучались з огляду на санкцію ст. 368 КК України, що передбачає конфіскацію майна. Відеозапис очної ставки є додатком до протоколу. 28.11.11 р. допит підсудного мав місце, однак, останній відмовився від участі у допиті без захисника та підписання протоколу. Вказівок в. о. прокурора ОСОБА_1, що були б пов»язані з вчиненням тиску на підсудного, йому не надходило. Будь - якого тиску на підсудного ні ним, ні іншими особами не вчинялось.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він входив до слідчої групи у справі. Заперечив ту обставину, що щодо підсудного ним або іншими особами застосовувались незаконні методи слідства чи чинився тиск. Показав, що підсудного не консультував, обіцянок не давав, показань не надиктовував, не вводив в оману щодо перспективи його справи. Підстави до порушення кримінальної справи вбачались ще до його з»явленням із зізнанням.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_24, яка була допитана під час досудового слідства, дійсно, потерпілий -її чоловік повідомляв її, що підсудний сказав перекрити дах військкомату, а згодом -що треба заплатити 200 доларів США за вирішення питання відстрочки до весни 2012 р.. 08.09.11 р.. коли чоловіка вдома не було, а його телефон був у її користуванні, підсудний телефонував на мобільний телефон потерпілого та повідомив їй про необхідність прибуття чоловіка у військкомат. Вони виховують малолітню дитину та на той час вона вагітна другою дитиною.

Крім цього, винуватість підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, доводиться матеріалами справи:

- протоколом вручення технічних засобів від 03.10.11 р. (т. 1, а. с. 12), згідно з яким потерпілому було вручено аудіо -відеозаписуючий пристрій для фіксації факту і змісту розмови, що мала відбутись 03.10.11 р. у смт. Рожищах між ним та особою, яка вимагає хабар (т. 1, а. с. 12). Вказаним протоколом стверджуються показання потерпілого в тій частині, що, дійсно, після подання ним 03.10.11 р. в У СБ України у Волинській обл. заяви про вимагання хабара підсудним, йому було вручено вказані техзасоби з метою, зазначеною в протоколі, що він і реалізував 03.10.11 р..

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.10.11 р. з додатком (т. 1, а. с. 13 - 15), відповідно до якого, дійсно, за участю потерпілого як особи, яка заявила про вимагання у неї хабара підсудним в розмірі 200 доларів США, працівниками У СБУ було оглянуто із застосуванням джерела ультрафіолетового випромінювання кошти в сумі 200 доларів США, надані потерпілим та належні йому, а саме: купюра номіналом 100 доларів США -FF 15916166 B, купюра номіналом 100 доларів США -DB 46096404 B, які були ксерокопійовано. Встановлено, що ці купюри сторонніх люмінесцентних нашарувань не мають і на їх зворотній стороні люмінесцентним фломастером було зроблено напис «ХАБАР». При освітленні джерелом ультрафіолетового випромінювання нашарування препарату на купюрах люмінесціюють фіолетовим кольором. Також купюри було оброблено шляхом нанесення препарату «Промінь - 1», в результаті чого при освітленні джерелом ультрафіолетового випромінювання встановлено, що нашарування препарату на купюрах люмінесціюють світло -зеленим кольором. Вказані кошти було поміщено в кишеню штанів потерпілого. Також проведено огляд і відбір зразків препарату «Промінь - 1»та люмінесцентного фломастера, яким оброблено купюри. Вказаним стверджується показання потерпілого та свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які суду показували, що надані потерпілим особисті кошти в сумі 200 доларів США було у встановленому законом порядку оглянуто та оброблено вказаними вище засобами і вручено потерпілому 03.10.11 р.;

- протоколом огляду місця події від 03.10.11 р. (т. 1, а. с. 16 -19) стверджується та обставина, що дійсно, в період з 16 год. 05 хв. до 21 год. 20 хв. у приміщенні Рожищенського РВК у присутності підсудного працівниками У СБУ було проведено огляд місця події, хід якого фіксувався також за допомогою відеокамери PANASONIC NV -GS57. Та під час огляду встановлено, що за робочим столом у каб. № 10 Рожищенського РВК перебуває військовий комісар Рожищенського РВК -підсудний у справі, який попередньо заперечив отримання від потерпілого коштів. В ході огляду при застосуванні випромінювача ультрафіолетових променів, на долоні правої руки підсудного виявлено наявність слідів барвника, що флоресцює світло -зеленим кольором. Було проведено змиви барвника, що поміщені у пакети 1 -3. В кабінеті виявлено аркуш зі списком призовників, ознайомлених із ст. ст. 301, 210 КК України, серед яких у рядку за порядковим № 5 зазначений потерпілий. Виявлено аркуш паперу з записом «НОМЕР_1». У нижній лівій частині шафи, розміщеної справа від вхідних дверей у кабінеті № 7 Рожищенського РВК з написом «Невропатолог», під прапором України було виявлено документи, між якими, а саме: списком працівників Рожищенського району, які підлягають призову, на 10 арк., і документом, що починається зі слів «Начальнику Рожищенського РВ УМВС України у Волинській обл. ОСОБА_25 і записом у графі таблиці № 5 -ОСОБА_2», виявлено дві купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B, які, при освітленні ультрафіолетовим випромінюванням флоресціюють світло -зеленим кольором. На їх зворотньому боці міститься напис «ХАБАР», що в ультрафіолетовому випромінюванні флуоресціює фіолетовим кольором. Купюри та документи, між якими їх виявлено, поміщено у відповідні пакети. В ході огляду місця події відеозапис припинявся неодноразово з технічних причин. У вказаному протоколі підсудний зауважив, що огляд приміщення проводився без його та понятих участі. Сліди барвника на його руках -внаслідок рукостискання з потерпілим та, на його погляд, працівникам міліції було відомо про місцезнаходження коштів. В судовому засіданні підсудний уточнив свої зауваження з приводу того, що огляд приміщення проводився без його та понятих участі, та показав, що це стосується того, що працівники міліції вільно ходили по кабінетах приміщення військкомату. Також та обставина, що, перед виявленням коштів працівники міліції особливо звертали увагу учасників огляду на шафі у каб. № 7, на його переконання, свідчить про те, що вони знали, де розташовані кошти, підкинули їх. Однак, такі показання підсудного спростовуються показаннями свідків -працівників У СБУ, понятих, які заперечували ту обставину, що оглядали каб. № 7 поза межами слідчої дії, а також - працівників військкомату, свідка ОСОБА_20, які не показали суду, що безпосередньо бачили працівників У СБУ у каб. № 7 поза рамками процесуальної дії.

- протоколом демонстрації відеозапису від 04.10.11 р., згідно з яким за участю підсудного було продемонстровано відеозапис проведення 03.10.11 р. огляду місця події у Рожищенському РВК, касети поміщено у відповідні пакети (т. 1. а. с. 20);

- протоколом огляду предметів від 04.10.11 р. з додатком (т. 1, а. с. 21 -23), з якого слідує, що список призовників, ознайомлених із ст.ст. 335, 210, 337 КК України, що був вилучений у Рожищенському РВК під час огляду місця події 03.10.11 р., був оглянутий та під порядковим № 5 у ньому було виявлено напис «ОСОБА_2», дата народження якого зазначена 29.09.88 і на проти цих даних міститься підпис, що повністю стверджує показання потерпілого в тій частині, що коли він 29.09.11 р. прибув до військового комісара Рожищенського РВК -підсудного у справі, то останній записав його дані та помилково зазначив у даних про число та місяць дату його народження дату, коли відбувалась їх розмова, дописавши рік його народження вірно -1988. Це ж стверджується і відтвореним в судовому засіданні звукозаписом розмови підсудного та потерпілого, що зафіксована останнім з власної ініціативи за допомогою диктофона - флешки, відео матеріалами.

- протоколом огляду предметів від 04.10.11 р. (т. 1, а. с. 25 - 28), відповідно до якого, було оглянуто конверти, що надійшли 04.10.11 р. з У СБУ 04.10.11 р. та їх вміст -носії інформації -відеокасети;

- протоколом огляду предметів від 11.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 55 -58), згідно з яким було оглянуто посвідчення про приписку до призовної дільниці № 17 на ім»я потерпілого, що містить фотознімок потерпілого, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК 02.03.11 Нач. 2 отд.», датоване 02.03.11 р., чим також стверджують показання потерпілого в тій частині, що коли він надав підсудному свою фотографію, останній, з використанням бланка, заповнивши його, приклеївши фото та проставивши на ньому штамп, видав на його ім»я приписне посвідчення з датою приписки 02.03.11 р., чого не заперечує і підсудний, показавши, що він мав повноваження на використання такого бланка, мав у своєму розпорядженні такий бланк, власноруч заповнив його та проставив штамп і видав потерпілому 03.10.11 р. у своєму службовому кабінеті, хоча дата приписки була ним зазначена 02.03.11 р., тобто та, на час якої діяла призивна комісія.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24.10.11 р. за участю підсудного, відповідно до якого останній на пропозицію слідчого розповісти і відтворити на місці обставини, при яких ним отримано грошові кошти в сумі 200 доларів США від потерпілого, самостійно, добровільно та послідовно, детально показав та розказав, як потерпілий пройшов у його кабінет 03.10.11 р., де він перебував; де саме він передав потерпілому приписне посвідчення; куди саме потерпілий поклав вказані кошти та яким саме чином він накрив ці кошти стосом паперів; куди саме він їх виніс після цього та куди саме поклав разом із стосом паперів; куди пішов сам (т. 2, а. с. 139, 140). Показання підсудного в тій частині, що він і під час проведення вказаної слідчої дії поводив себе так, як йому радили, спростовується показаннями свідка ОСОБА_23, який суду показав, що підсудний добровільно та без будь - якого тиску під час досудового слідства давав показання та пояснення, що містили визнання винуватості. Крім того під час демонстрації відеозапису вказаної процесуальної дії в суді, вбачається, що поведінка підсудного свідчить про те, що він не перебуває під будь - яким тиском, чи є невпевненим у своїх поясненнях та діях, чи послуговується сторонніми підказками та порадами.

- копіями: функціональних обов»язків військового комісара Рожищенского РВК, витягу з наказу (п. 2) Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) № 158 від 13.04.07 р. про призначення підсудного на посаду військового комісара Рожищенського РВК з 13.04.07 р. (т. 1, а. с. 98 -104);

- протоколом огляду місця події від 04.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 120 - 142), відповідно з яким оглянуто приміщення Рожищенського РВК, у т.ч. -каб. № 10, що є службовим кабінетом підсудного, та каб. № 7, що є кабінетом невропатолога. Відстань від входу у службовий кабінет підсудного до входу у каб. № 7 військкомату, де і було виявлено грошові кошти, складає лише 3, 5 м; у кабінетах №№ 6, 8, 15, 5 дійсно, обстановка не містить багато речей, предметів тощо і, що стверджує показання свідків - працівників У СБУ -в тій їх частині, що огляд цих кабінетів зайняв менше часу, ніж огляд службового кабінету підсудного, у якому обстановка - різноманітна та міститься більше речей і предметів, у т.ч. -документації. Тому суд вважає, що посилання сторони захисту на ту обставину, що працівники У СБУ зумисне мало часу приділяли огляду кабінетів №№ 6, 8, 15, 5, на увагу не заслуговують.

- протоколом огляду предметів від 10.10.11 р. з додатками (т. 1, а. с. 155 -189), відповідно до якого оглянуто документи, що надані 04.10.11 р. Рожищенським РВК та вилучені в ході огляду місця події 03.10.11 р.;

- протоколом обшуку від 08.10.11 р., відповідно з яким (т. 1, а. с. 227, 228) у присутності підсудного було проведено обшук приміщень Рожищенського РВК, під час якого підсудним видано ряд документів, що стосувались діяльності військкомату та особи підсудного;

- протоколом огляду предметів від 10.10.11 р. з додатками, згідно з яким оглянуто документи, вилучені під час обшуку 08.10.11 р.;

- протоколом огляду предметів від 14.11.11 р. з додатками, відповідно до якого оглянуто диспансерну картку на ім»я потерпілого, витяг із історії його ж хвороби як стаціонарного хворого № 5 164 від 21.04.04 р., згідно з відомостями, що містяться у вказаних документах, потерпілий в період з 2003 р. по 03.11.11 р. обстежувався лікарями як Рожищенської ЦРЛ, так і Волинської обласної клінічної лікарні, якими було у потерпілого виявлено ряд захворювань та поставлено ряд діагнозів, у зв»язку з чим він перебував на диспансерному обліку з 2004 по 2010 р.. Зазначені документи стверджують показання потерпілого в тій їх частині, що він у неповнолітньому віці обстежувався у медустановах, хворів, у зв»язку з чим проходив лікування у невролога та результати його обстеження на предмет профпридатності фіксувались у Рожищенській ЦРЛ також і 07.09.11 р. (т. 3, а. с.6 -45);

- копіями списків юнаків 1990 -1993 р. р. народження по Руднянській сільраді

Рожищенському райвійськкоматові, копією аркуша паперу з даними 1988 р., до якого

внесено прізвище потерпілого, який є 1988 р. н., із зазначенням його сімейного стану, відповідно з якими відомості про потерпілого Руднянською сільрадою до досягнення ним повноліття та до листопада 2011 р. Рожищенському райвійськкоматові для інформування не подавались, що частково ствердила у своїх показаннях в судовому засіданні і свідок ОСОБА_21 -секретар Руднянської сільради (т. 3, а. с. 47 -51);

- копією Положення про Рожищенський райвійськкомат Волинської обл., затвердженого

Наказом військового комісара Волинського ОВК від 17.03.11 р. № 67, відповідно до якого Рожищенський райвійськкомат Волинської обл. є місцевим органом військового управління в Рожищенському р -ні. Очолюється військовим комісаром, який організовує його діяльність. Завданнями Рожищенського райвійськкомату, серед іншого, є підготовка та проведення мобілізації на території Рожищенського р - ну, підготовка молоді до військової служби, сприяння місцевим органам влади у проведенні призову громадян України на військову службу, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Вказано, що, серед іншого, Рожищенський райвійськкомат веде військовий облік військовозобов»язаних і призовників Рожищенського р -ну, контролює роботу виконавчих органів місцевого самоврядування з персонально - первинного обліку військовозобов»язаних і призовників, здійснює приписку громадян до призовних дільниць, бере участь у роботі міської та районної призовних комісій, готує на їх розгляд матеріали з питань відстрочки або звільнення громадян України від призову на військову службу, виконує інші функції відповідно до законодавства (т. 3, а. с. 126);

- даними копії акту проведення службового розслідування Західним оперативним командуванням від 04.10.11 р. (т. 3, а. с. 164 -228), згідно з яким встановлено ряд грубих порушень підсудним вимог законодавства, зокрема, видача потерпілому приписного посвідчення без реєстрації, документального оформлення, внесення до обліково -алфавітної книги, складання протоколу про доприписку, роз»яснення вимог Закону України «Про військовий обов»язок та військову службу».

- та обставина, що підсудний з 13.04.07 р. був призначений на посаду військового комісара Рожищенського райвійськкомату Волинської обл. Західного оперативного командування, стверджується копією витягу з наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України № 158 від 13.04.07 р. (т. 3, а. с. 179);

- протоколом огляду предметів від 01.12.11 р., відповідно до якого серед оглянутих матеріалів службового розслідування за фактом затримання підсудного за підозрою в отриманні хабара, проведеного у жовтні 2011 р. Західним оперативним командуванням МО України, оглянуто копію аркуша журналу з записом за п/№ 165 про прибуття потерпілого на прийом до підсудного по особистому питанню в період з 15 год. по 15 год. 15 хв. 03.10.11 р. (т. 3, а. с. 182), що стверджує показання потерпілого в тій частині, що 03.10.11 р. він прибув у Рожищанський райвійськкомат з наміром потрапити на прийом до підсудного (т. 3, а. с. 182);

- протоколом огляду предметів від 02.12.11 р. з додатками (т. 4, а. с. 50 -72), відповідно до якого оглянуто матеріали особової справи потерпілого як призовника та протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК, щодо потерпілого. Вказаними документами спростовується показання підсудного в тій частині, що питання доприписки осіб, які вчасно, до досягнення 18 -ти річного віку не з»явились у військкомат, не врегульоване інструктивними документами та видачі ним потерпілому на руки 03.10.11 р. приписного посвідчення без оформлення особової справи, відповідало вимогам закону та було достатнім для того, щоб особа вважалась такою, що приписана до призовної дільниці.

- протоколом огляду предметів від 03.12.11 р., згідно з яким було оглянуто матеріали окремого доручення військового комісара Рожищенського РВК Рожищенському РВ У МВС України 20.09.11 р. про розшук, затримання та доставку до військкомату на 10 год. 27.09.11 р., серед інших осіб, і потерпілого для проходження медогляду як такого, що ухиляється від виконання військового обов»язку (т. 4. а. с. 100, 101);

- протоколом виїмки від 07.12.11 р. (т. 4, а. с. 164, 165), відповідно до якого у приміщенні Рожищенського РВК вилучено гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК Нач 2 отд», відповідно до якого саме у розпорядженні Рожищанського РВК знаходились вказані предмети.

- протоколом огляду предметів від 09.12.11 р. з додатками (т. 4, а. с. 166 -169), згідно з яким було оглянуто вилучені згідно з протоколом виїмки від 07.12.11 р. гербова печатка Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК Нач 2 отд», зроблено відтиски на додатках до протоколу;

- висновком комплексної експертизи відео - звукозапису та комп»ютерної техніки №

4009/4010/4011 від 31.10.11 р. з додатками 1, 2, з якого слідує, що цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER»містить у папці два файли звукозапису «REC001.WAV»та «REC002.WAV»аудіофрагменти 1 -2, розшифрування семантичного змісту досліджуваних наявних аудіофрагментів 1 -2 наводиться у додатку 2 до експертизи; на досліджуваних аудіофрагментах 1 -2 зафіксоване усне мовлення підсудного та потерпілого, в додатку № 2 до експертизи висловлювання підсудного позначені символом «Б», а потерпілого -символом «Н». Не виключається, з огляду на зміст п. 3.3 дослідницької частини висновку експертизи, що досліджувані аудіофрагменти 1 -2 є оригіналами без ознак монтажу (т. 5, а. с. 84 -97), що стверджує показання потерпілого в тій їх частині, що саме здійснений ним за допомогою цифрового звукозаписуючого пристрою «USB DISK RECORDER»у кабінеті військового комісара запис двох своїх розмов з підсудним він надав 03.10.11 р. у розпорядження управління СБ України у Волинській обл. 03.10.11 р.. Експертами при проведенні експертизи досліджувалась в якості експертиментального (порівняльного) зразка усного мовлення підсудного відеофонограма, зафіксована на відеокасеті «Panasonic DVM60», сер. № 018051DS6AR. Сам підсудний в судовому засіданні не заперечує тієї обставини, що він зачитував текст з»явлення із зізнанням при застосуванні відеозапису. А тому суд не має підстав сумніватись у достовірності ні змісту розшифровки семантичного змісту досліджуваних наявних аудіофрагментів 1 -2, наведеного у додатку 2 до експертизи, ні іншої частини висновку експертів. Суд враховує те, що перед даванням експертами свого висновку у комплексній експертизі відео -звукозапису та комп»ютерної техніки від 31.10.11 р., шляхом листування було уточнено питання щодо об»єктів дослідження та будь - яких сумнівів у допустимості та належного такого доказу як висновок вказаної експертизи № 1009/1010/1011 від 02.10.11 р., суд не має. Відповідно, суд критично оцінює показання підсудного в тій частині, що між ним та потерпілим розмови, про яку зазначено у вказаному висновку експертизи, не було. Зокрема, такі його показання спростовуються показаннями потерпілого, даними суду після попередження його про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. Так потерпілий послідовно та незмінно показував, що слова підсудного нижчезазначеного характеру, що зазначені у додатках до висновку експертизи, тобто: «…ти вже порушник. Ти повинен ходити і проситися…», «Тебе мали привезти вже в наручниках», «Ну й заробив якраз на штраф…», «…ну ти пропонуй, щось подумаєм. Що … можеш?», «То що, не наказувати тебе?», «Ну що ти можеш, кажи, я ж не можу нагліти. Да, ну треба нам, відправки зараз, ремонт нада, опалення зробили, нада оплатити. Що ти можеш помогти? Кажи сам, я не буду тебе напрягати…. Ми по людські до тебе підійдемо та й всьо», «Чим можеш помогти?», «Ну, скільки?», «…Коль ти сам пропонуєш, давай доларів двісті. Нам якраз нада, зробили опалення…, пропонували нам ці, підприємці помогти…обіцяв, обіцяв,.. обіцяв…. Частково помогли, частково не помогли. Зараз проблема, чим, …всьо зробити…. Договорились?», «Ну тільки ти нам поможи вже, бо нам за опалення зараз нада…розрахуватися», «…Пока ми тебе не трогаємо…Покажем, що ти в нас раньше там став на облік, що там всьо нормально в тебе», «Домовились?», «Ну це між нами», «Щоб не було лишніх…, бо зара підеш там, ето самое…»мали місце у розмові між ними. Такі слова, висловлювання і поведінка підсудного спростовують його показання в тій частині, що мала місце провокація хабара, пропозиція хабара потерпілим та він не вимагав у потерпілого хабар - допомогу, у т.ч. у вигляді коштів, та свідчать про вимагання хабара.

- протоколом огляду предметів від 21.11.11 р., згідно з яким було оглянуто цифровий

звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER»чорного кольору, наданий потерпілим 03.10.11 р. У СБУ, що містить два файли звукозапису «REC001.WAV»та «REC002.WAV»(т. 5, а. с. 98 -106);

- висновком судової технічної експертизи документів № 4108 від 10.11.11 р., згідно з яким два

банкноти, схожі на банкноти номіналом 100 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що вилучені 03.10.11 р. у підсудного, відповідають банкнотам USD, номіналом 100 доларів США, які є в офіційному обігу та виготовлені на підприємстві, що здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної Резервної Системи США (т. 5, а. с. 134 -137);

- висновком криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини № 4107 від 03.11.11

р., згідно з яким на: банкнотах на загальну суму 200 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B; дисках фільтрувального паперу зі змивами з правої руки підсудного, трьох сторінках документів із сорока восьми наданих у розпорядження експертів, що позначені штампом «Львівський НДІСЕ. Об»єкт», є нашарування спеціальної хімічної речовини, що має спільну родову належність з наданим зразком СХР «Промінь -1». На лицьовій стороні вказаних вище банкнот є рукописний напис «Хабар», нанесений спеціальною хімічною речовиною, яка має яскраву блакитну люмінесценцію і збігається з наданим зразком СХР за зовнішнім виглядом та кольором люмінесценції (т. 5, а. с. 152, 153). Наведений висновок експертизи спростовує показання підсудного в тій їх частині, що грошові кошти в сумі 200 доларів США потерпілим не були покладені у стос паперів у його службовому кабінеті 03.10.11 р.. Так, підсудний не зміг пояснити суду, яким чином ті папери, що знаходились 03.10.11 р. на його робочому столі під час візиту потерпілого, згодом було виявлено у кабінеті невропатолога з нашаруванням на них тієї ж спеціальної хімічної речовини, що має спільну родову належність з наданим зразком СХР «Промінь -1», нашарування якої виявлено і на банкнотах на загальну суму 200 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що оброблялись працівниками У СБУ 03.10.11 р. та вручались потерпілому згідно з відповідними протоколами від 03.10.11 р.. Посилання сторони захисту на ту обставину, що вказаний вище висновок експертизи не є допустимим доказом у справі, оскільки перед експертом було постановлено питання, що стосуються підсудного, а на дослідження експертові надійшли матеріали стосовно іншої особи -ОСОБА_27, судом до уваги не приймаються з наступних підстав. Будь - яких уточнень, клопотань з цього приводу експерт органам досудового слідства не подавав. Згідно з протоколом огляду місця події від 03.10.11 р., вбачається, що пакети з предметами, що надсилались на дослідження експерту, було опечатано печаткою військової прокуратури Луцького гарнізону № 12. Експерт також у досліджувальній частині зазначає, що всі об»єкти дослідження надійшли у пакетах, опечатаних печаткою з військової прокуратури Луцького гарнізону, - № 12. Збігається за змістом і перелік, вид, зміст об»єктів, вилучених під час огляду місця події і опечатаних 03.10.11 р. та тих, що досліджені експертом. Зокрема: бланки списків призовників, ватні тампони. А тому суд вважає, що має місце опечатка у написанні прізвище підсудного експертом лише на другій сторінці першого аркушу висновку (т. 5, а. с. 152, 153).

- протоколами огляду предметів від 21.11.11 р., 30.11.11 р., відповідно до яких оглянуто грошові кошти в іноземній валюті США -2 купюри номіналом по 100 доларів кожна з серійними номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що оброблялись спецречовиною та вручались потерпілому 03.10.11 р. згідно з протоколами від 03.10.11 р. та які, під час освітлення їх ультрафіолетовою лампою, люмінесціюють світло -зеленим кольором і на них стає видно написи фіолетового кольору «Хабар» (т. 5, а. с. 162, 163, 166 - 168);

- протоколом огляду предметів від 21.11.11 р., відповідно до якого оглянуто документи, між якими знаходились 200 доларів США, а саме: список призовників Рожищенського району, які підлягають призову Осінь 2011, 05.08 на 11 арк., із зазначенням на кожному з них таблички з даними: «№ пп», «Прізвище, ім»я, по батькові», «Рік народження», «Рішення», «А/одиниця», «Місце проживання» призовників, у якому на стор. 9 внизу таблиці є рукописний запис, виконаний кульковою ручкою чорним кольором «ОСОБА_2, 1988 ОСОБА_30 з лівої сторони запису є рукописний запис, виконаний кульковою ручкою чорним кольором «НОМЕР_2»; До вказаного листа прикріплено за допомогою стиплера аркуш паперу формату А4 з рукописними записами, серед яких є прізвище ОСОБА_2. грошові кошти в іноземній валюті США -2 купюри номіналом по 100 доларів кожна з серійними номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що при освітленні їх ультрафіолетовою лампою, люмінесціюють світло -зеленим кольором і на них стає видно написи фіолетового кольору «Хабар» (т. 5, а. с. 170 - 176);

- протоколом за результатами проведення оперативно -технічного заходу за оперативно -розшуковою справою від 04.11.11 р., згідно з яким в результаті перегляду відеозапису виявлено, що він відтворює зустріч між підсудним та потерпілим у приміщенні військового комісаріату 03.10.11 р. та при прослуховуванні записів встановлено, що розмова відбулась, стосувалась питання військового обліку потерпілого та виконання домовленостей (т. 6, а. с. 183 -192). В судовому засіданні достовірно встановлено, що під час цієї зустрічі потерпілий та підсудний вітались та прощались рукостисканням, потерпілий, отримавши приписне посвідчення, за вказівкою підсудного поклав на стос паперів, що розташовувались на робочому столі підсудного, кошти.

- протоколом огляду предметів від 10.11.11 р. (т. 5, а. с. 187 - 192), згідно з яким оглянуто оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р. № 152, що надійшли з У СБУ із записами оперативних заходів щодо підсудного, на яких виявлено відеозапис та фіксацію розмови підсудного з потерпілим 03.10.11 р.. Розмова стосувалась вирішення питання потерпілого, пов»язаного з військовим обліком та містить висловлювання підсудного про те, що потерпілий «ховався»від призовів, є порушником, щодо нього є намір про застосування заходів; про можливість оформлення у подальшому відстрочки, наявність у військкоматі фінансових труднощів з оплатою відправки, опалення, подяки за фінансову підтримку з боку потерпілого. Показання підсудного в тій частині, що на відеоматеріалах фігурує особа, лише схожа на нього та матеріали сфальшовані та така розмова не мала місця 03.10.11 р. у його кабінеті, на увагу не заслуговують та спростовуються показаннями потерпілого, свідків -працівників У СБУ, матеріалами експертиз та іншими доказами у справі.

- висновком № 4495, 4496, 4497 від 30.11.11 р. комплексної експертизи відео -звукозапису та комп»ютерної техніки з додатками (т. 5, а. с. 204 -215), згідно з яким розшифровано семантичний зміст фонограм.

- висновком експерта № 654 від 02.12.11 р. проведеної почеркознавчої експертизи з таблицею (т. 5, а. с. 242 -246), відповідно з яким підписи у графі «Райвійськком п/ПК ОСОБА_3 та на штампі «ПРИНЯТ НАУЧЕТ Рожищенским РВК. Нач. 2 отд.__», рукописні написи про приписку у посвідченні про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17, виконані підсудним.

- висновком експерта № 678 від 09.12.11 р. проведеної почеркознавчої експертизи, з ілюстративною таблицею, (т. 6, а. с. 3 -6), згідно з яким підпис у графі «Військовий комісар Рожищенського райвійськкомату підполковник ОСОБА_3»у листі начальникові Рожищенського РВ У МВС України в Волинській обл. за вих. № 547 від 20.09.11 р., виконаний підсудним, чого сам підсудний в судовому засіданні не заперечив, зазначивши, що він особисто заповнював бланк посвідчення. Показання в тій частині, що ата на вказаному бланку була проставлена раніше, судом до уваги не приймаються та значення для кваліфікації дій підсудного виготовлення та видачу завідомо неправдивого офіційного документа не мають.

- протоколами огляду від 05.12.11 р., 09.12.11 р. з додатками (т. 6, а. с. 7 -9, 30, 31), відповідно з якими було оглянуто пакети з грошовими коштами, наданими потерпілим підсудному 03.10.11 р., документом.

Суд, повно, всесторонньо, об"єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 368 КК України.

Аналізуючи сукупність всіх доказів у справі, суд не знаходить підстав для виправдання підсудного.

Підстав для направлення справи на дослідування з мотивів, зазначених захисником підсудного у клопотанні від 01.08.12 р, з огляду на положення ст. 281 КПК України, суд не вбачає.

Питання про відмову у порушенні кримінальної справи щодо потерпілого за ознаками ч 2 ст. 369 КК України вирішене, винесена 25.11.11 р. постанова слідчого військової прокуратури Луцького гарнізону стороною захисту не оскаржувалась та є чинною (т. 3, а. с. 131- 133).

Своїми умисними діями, що виразились в складанні та видачі завідомо неправдивого офіційного документа -посвідчення № 17 про приписку потерпілого, підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились в одержанні ним від потерпілого як службовою особою хабара в розмірі 200 доларів США, поєднаному з його вимаганням, підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Суд критично оцінює показання підсудного у тій частині, що він злочинів не вчиняв, щодо нього мала місце провокація хабара, фальшування доказів та справи. Такі показання підсудним, на думку суду, дані з метою уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Так, підсудний під час досудового слідства неодноразово змінював свої пояснення та показання (т. 1, а. с. 65, 66, 81 -88, т. 2, а. с. 51 -78, 80 -88, 101 -104, т. 4, а. с. 44 -47, 240, 241), подавав заяву про з»явлення із зізнанням (т. 2, а. с. 9) та заяву про відкликання її (т. 2, а. с. 8). Показання підсудного в тій частині, що так чинив та визнавальні показання давав - в угоду органам прокуратури, під тиском та обманом, боячись перешкод при звільненні із служби, є непереконливими та не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, спростовані показаннями свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_5.

Суд прийшов до переконання, що протокол з»явлення підсудного із зізнанням від 04.10.11 р. (т. 1, а. с. 81 -82) та протокол відеофіксації явки з»явлення підсудного із зізнанням від 04.10.11 р. (т. 1, а. с. 83, 84) написані та оформлені за участю підсудного з врахуванням його ініціативи та їх зміст відповідав дійсній волі підсудного. Так, як показав суду свідок ОСОБА_5, він особисто відібрав у підсудного явку із зізнанням, будучи переконаним у тому, що останній щиро розкаюється. Підсудний власноручно написав явку із зізнанням та підписав її. Знаючи з власного досвіду про випадки відмов осіб від попередньо поданих заяв, він додатково зафіксував протокол відібрання явки на відеокамеру, склавши додатково протокол явки з повинною, що у матеріалах справи розміщений у т.1, а. с. 83, 84.

04.10.11 р. підсудний також дав первинне пояснення по справі, що за своїм змістом не суперечить змісту протоколу з»явлення із зізнанням (т. 1, а. с. 85 -88), однак, є дещо ширшим та стосується тих деталей обставин вчинення ним злочинів, що свідкові ОСОБА_5 за станом на 04.10.11 р. відомими не були та - не надиктовувались, не нав»язувались підсудному.

Як зазначає сам підсудний, він давав показання задля того, щоб бути звільненим, за погодженням із своїм захисником та з усвідомленням того, що від них він зможе відмовитись у будь - яких вигідний для нього момент.

Будучи затриманим 05.10.11 р. о 17 год. 20 хв. він у присутності свого захисника ОСОБА_11, будучи допитаним того ж дня о 17 год. 52 хв., у присутності того ж захисника, не давав показань, скориставшись положеннями ст. 63 Конституції України (т. 2, а. с. 36 - 38). Будучи звільненим 07.10.11 р., у подальшому, під час його допиту в якості обвинуваченого 07.10.11 р. (т. 2, а. с. 101 -104, т. 4, а. с. 44 -47), продовжував давати визнавальні показання. Посилання на ту обставину, що адвокат ОСОБА_7 був «нав»язаний»йому проти його волі органами досудового слідства, спростовується заявою підсудного від 06.10.11 р. (т. 2, а. с. 39 - 44).

Крім цього, як показав в судовому засіданні підсудний, під час проведення відтворення обстановки і обставин події 24.10.11 р. за його участю, він самостійно і без тиску чи впливу інших осіб детально розповів та показав, де саме та яким чином він отримав хабара від потерпілого, де саме та яким чином заховав кошти разом з паперами із свого столу, до шафи у каб. № 7 військкомату, де поклав під державний прапор України (т. 2, а. с. 139, 140).

Показання потерпілого, як і первинні його пояснення, послідовні, логічні та стверджуються матеріалами справи, зокрема, і тими, що ним слідству особисто не надавались, до моменту їх вилучення знаходились у розпорядженні підсудного. Так, під час огляду місця події 03.10.11 р. у службовому кабінеті підсудного було виявлено та вилучено список призовників, ознайомлених зі ст. 335 КК України про ухилення від призову на строкову військову службу, ст. 210 КК України про несвоєчасне прибуття на виклик у військкомат, ст. 337 КК України, у рядку якого за порядковим номером 5 міститься запис «ОСОБА_2», 29.09.88 та підпис. Саме про цю обставину і повідомив органам досудового слідства та суду потерпілий, уточнивши, що запис про нього підсудним у цей список було зроблено 29.09.11 р., і підсудний помилково замість дати його народження зазначив поточне число та місяць (т. 1, а. с. 23).

Показання підсудного в тій частині, що працівники У СБУ підкинули мічені грошові кошти в сумі 200 доларів США у каб. № 7 військкомату з метою фальсифікації справи щодо нього, в судовому засіданні спростовані показаннями потерпілого, який показав, що на вимогу підсудного, маючи при собі техзасоби фіксування зустрічі з підсудним, надані працівниками У СБУ, 03.10.11 р. приніс у кабінет підсудного попередньо оброблені працівниками У СБУ 200 доларів США та за вказівкою підсудного поклав їх на папери, що знаходились на столі підсудного, після чого -пішов з кабінету. Сам підсудний під час давання показань слідчому, зазначав, що кошти, дійсно, в руки не брав, так як підозрював, що вони можуть бути міченими. Коли потерпілий поклав їх на стіл, накрив їх стосом паперів та виніс у каб. № 7, де і заховав під прапором. Відмовлявся від того, що отримав хабар, так як злякався відповідальності.

Крім того, суд критично оцінює показання підсудного і в тій частині, що 03.10.11 р. зі столу його кабінету сторонні особи могли взяти та занести у каб. № 7 папери з його кабінету, так як з відеоматеріалів проведення огляду місця події 03.10.11 р. вбачається, що сторонні особи документів з кабінету підсудного не виносили. Пояснити причину того, яким чином списки призовників потрапили у каб. № 7 військкомату, підсудний не зміг. Разом з тим, з відеоматеріалів в судовому засіданні встановлено, що у момент зустрічі підсудного з потерпілим 03.10.11 р., на правому передньому по відношенню до місця розташування відвідувача -потерпілого у справі - краю робочого столу підсудного, дійсно, знаходився стос паперів.

Всі процесуальні дії під час досудового слідства у справі здійснено у відповідності до законодавства України і підстав до визнання доказів недопустимими немає. Посилання сторони захисту на ту обставину, що під час проведення очної ставки між підсудним та потерпілим 07.10.11 р. мали місце запитання та відповіді, що не були зафіксовані у протоколі процесуальної дії, дійсно, знайшли своє ствердження в судовому засіданні, однак, під час дослідження відеоматеріалів, встановлено, що мало місце зауваження особи, яка проводила очну ставку захисникові підсудного -адвокату ОСОБА_7 про те, що запитання виходять за межі вказаної процесуальної дії.

Та обставина, що в день звернення потерпілого із заявою від 03.10.11 р. в У СБУ працівники У СБУ фактично прибули до Рожищенського РВК для вчинення ряду процесуальних дій, на думку суду, свідчить про оперативність працівників управління, а не про ознаки провокації хабара. Як показав свідок ОСОБА_14, він, дійсно, 03.10.11 р. надавав потерпілому допомогу у оформленні заяви від 03.10.11 р., однак, лише щодо порядку її оформлення. Тому ця обставина також не може бути розцінена судом, як така, що свідчить про провокацію хабара з боку потерпілого чи правоохоронних органів, про що у своїх показаннях зазначає підсудний.

Показання підсудного в тій частині, що замість огляду місця події 03.10.11 р. мав місце обшук, у т.ч. -його особистих речей - спростовуються як показаннями свідків - працівників У СБУ, так і матеріалами аудіовідеозапису цієї процесуальної дії, протоколом огляду місця події (т. 1. а. с.). Під час відтворення аудіовідеозапису цієї процесуальної дії в судовому засіданні встановлено, що працівник У СБУ оголосив саме про проведення огляду місця події, особисті речі підсудний пред»являв для огляду сам та добровільно.

Показання підсудного в тій частині, що вже 03.10.11 р. він вважав себе затриманим, знаходячись у приміщеннях як У СБУ, так і військової прокуратури Луцького гарнізону з огляду на усне повідомлення про це йому працівниками вказаних установ, враховуючи показання свідків ОСОБА_23, ОСОБА_14 та ОСОБА_5, які заперечили таку обставину, суд вважає надуманими. Вказані свідки показали, що телефони, виявлені кошти та документи підсудного вилучались у нього в ході огляду місця події. Після прибуття в У СБУ, військову прокуратуру Луцького гарнізону, з підсудним проводилась робота відповідно до компетенції цих установ.

Та обставина, що з боку підсудного мало місце вимагання та отримання хабара у потерпілого, стверджена показаннями самого потерпілого, свідка ОСОБА_24, аудіо - відеоматеріалами розмови потерпілого з підсудним 29.09.11 р., яку він записав на диктофон, розмови, що мала місце між підсудним та потерпілим 03.10.11 р., яку було зафіксовано за допомогою спецтехніки, наданої потерпілому працівниками У СБУ, письмовими та іншими доказами у справі, що стосуються фіксування таких розмов і їх змісту; протоколом огляду місця події від 03.10.11 р. з додатками. Показання підсудного в тій частині, що він до Рожищенського РВ У МВС України у Волинській обл. направив лист про забезпечення явки потерпілого до військкомату як громадянина а не як призовника та такого, який має бути розшуканий та затриманий. Ухиляється від виконання військового обов»язку, для проходження медогляду, простовується листом № 547 від 20.09.11 р. за підписом підсудного як військового комісара Рожищенського РВК (т. 4, а. с. 94). Та обставина, що підсудний виготовив власноручно та видав потерпілому приписне посвідчення, що містило внесені ним завідомо неправдиві відомості, стверджено частково, показаннями самого підсудного, а також -потерпілого, висновком почеркознавчої експертизи та матеріалами особової справи потерпілого, іншими доказами у справі.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного у їх сукупності.

Так, суд враховує, що підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочин.

До обставин, що пом"якшують покарання підсудного, суд відносить його багаторічну добросовісну службу в ЗС України (т. 1, а. с.17).

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Судом також враховується те, що підсудний позитивно характеризується по місцю колишньої служби (т. 1, а. с. 105 -111, т. 3, а. с. 180, т. 5, а. с. 20, 21), фактичного проживання (т. 5, а. с. 56), однак, під час атестації за період з жовтня 2006 р. по квітень 2011 р. він зарекомендував себе хоча і гідним проходити службу на посаді військового комісара, однак, особою, яка за час виконання своїх обов»язків зарекомендувала себе посередньо, допускала виконання певної частини своїх обов»язків на недостатньому рівні, потребувала періодичного контролю з боку старших начальників (т. 5, а. с. 22 - 25); раніше не притягався до кримінальної відповідальності (т. 5, а. с. 53), двічі нагороджувався (т. 5, а. с. 14), стан його здоров»я -за висновком ВЛК -непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (т. 2, а. с. 159, 160), не працює, на час вчинення інкримінованих йому дій мав утриманку -неповнолітню дочку.

За постановою слідчого, санкціонованою Військовим прокурором Луцького гарнізону 07.10.11 р. (т. 2, а. с. 110, 106 -108), наказом військового комісара Волинського облвійськкомату № 226 від 07.10.11 р. (т. 2, а. с. 110), підсудний відсторонений від посади війського комісара Рожищенського РВК Волинської обл..

Підсудний має військове звання -підполковника ЗС України з 2007 р.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі, що передбачене санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов»язків, що передбачені ст. 76 КК України, із застосуванням конфіскації всього, належного йому майна (т. 1, а. с. 44 -53, т. 5, а. с. 33 - 38), позбавленням права обіймати посади, пов»язані з призовом на військову службу в межах строку, передбаченого санкціями ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України та позбавленням підсудного його військового звання, згідно з положеннями ст. 54 КК України.

Останнє, на думку суду, доцільне, оскільки підсудний, являючись військовим комісаром, військовою службовою особою (т. 1, а. с. 34 -39), що мала обов»язок суворо дотримуватись вимог чинного законодавства для забезпечення належної діяльності Рожищенського РВК, гідно нести звання офіцера (т. 1, а. с. 34, 98 - 104), бути гідним прикладом для підлеглих та осіб, коло спілкування з якими визначалось його діяльністю, вчинив два службові злочини у своєму службовому кабінеті, виступаючи при цьому у статусі військового офіцера та носячи військову форму, що потерпілим розцінювалось як ознака влади, наявності відповідних повноважень. Таким чином, він за своїми моральними і діловими якостями втратив здатність виконувати обов'язки і займати посади, що передбачають наявність такого звання.

Судові витрати у справі по оплаті проведених експертиз (т. 5, а. с. 83, 133, 151, т. 6, а. с. 2) - слід покласти на підсудного у повному обсязі.

Речові докази у справі:

- відеокасети марки «Махеll», «Раnаsоnіс», «Sony»з записом проведення огляду місця події (т. 1. а. с. 29), що передані у розпорядження суду, посвідчення про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17 (т. 1, а. с. 58, 59), лист військового комісара Рожищенського райвійськкомату № 547 від 20.09.11 р., адресований начальникові Рожищенського РВ У МВС України у Волинській обл. (т. 4, а. с. 94, 100 - 102) - слід залишити при матеріалах справи;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США (100 доларів США та 100 доларів США серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B), що передані на відповідальне зберігання в управління СБ України в Волинській обл. (т. 1, а. с. 53, т. 5, а. с. 125 -169), цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER»(т. 5, а. с. 106), що переданий на зберігання до кімнати речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону»(т. 5, а. с. 107) слід повернути власникові -потерпілому;

- гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенского РВК»(т. 4, а. с. 170, 171), що передані на вільповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Військової прокуратури Луцького гарнізону, документи, що передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання туди ж згідно з квитанцією від 21.11.11 р. (т. 5, а. с. 177 - 179) -слід повернути Рожищенському РВК;

- ватні тампони із змивами з рук підсудного та зразками препарату «Промінь 1»та

люмінесцентного фломастера, оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р.№ 152 від 03.11.11 р. (т. 6, а. с. 193, 194) (т. 5, а. с. 180, 181) слід -залишити при матеріалах справи.

Документи:

- список ознайомлених зі ст. ст. 335, 210, 337 КК України (т. 1, а. с. 23, 24), роздруківку

телефонних дзвінків (т. 2, а. с. 148 -151), предмети, зазначені у постанові про доручення до справи документу від 06.12.12 р. (т. 6, а. с. 224, 225) - слід залишити у матеріалах кримінальної справи;

- документи, що зазначені у постановах від 10.10.11 р., розписках (т.1, а. с. 190 -198, 249 -

251), аркуш паперу з написом «НОМЕР_1», що вилучений під час огляду місця події 03.10.11 р. у службовому кабінеті підсудного та переданий на відповідальне зберігання до Рожищанського РВК (т. 2, а. с. 1, 2), особову справу призовника ОСОБА_2, протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК (т. 4, а. с. 72, 73), що передані на відповідальне зберігання туди ж -слід залишити у розпорядженні Рожищенського РВК;

- довідку, видану ОСОБА_24 про перебування на обліку у жіночій консультації Рожищенської

ЦРЛ, інші документи, зазначені у постанові про долучення документів до матеріалів кримінальної справи (т. 2, а. с. 37), передані на відповідальне зберігання потерпілому, слід залишити у розпорядженні останнього (т. 4, а. с. 37, 38).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права займати посади, пов»язані з призовом на військову службу на строк 3 (три) роки.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років з позбавленням права займати посади, пов»язані з призовом на військову службу на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього, належного засудженому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно, з врахуванням положень ст. 72 КК України, згідно з якою одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років з позбавленням права займати посади, пов»язані з призовом на військову службу на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього, належного засудженому майна.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання, якщо засуджений протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов»язки, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -

виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з»являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

На підставі ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_3 позбавити

військового звання -підполковника Збройних Сил України, що було йому присвоєне 11.06.07 р..

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_28 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на доход держави судові витрати у справі, а саме: по проведенню експертиз:

- комплексної відео - звукозапису та комп»ютерної техніки в сумі 5 392 (п»ять тисяч триста дев»яносто дві) грн. (т. 5, а. с. 83), судової технічної в сумі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. (т. 5, а. с. 133), криміналістичної спеціальної хімічної речовини в сумі 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п»ять) грн. 20 коп. (т. 5, а. с. 151), комплексної відео -звукозапису та комп»ютерної техніки в сумі 609 (шістсот дев»ять) грн. 70 коп. (т. 5, а. с. 203) - на рахунок Львівського науково -дослідного інституту судових експертиз МЮ України;

- почеркознавчої в сумі 562 (п»ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп. (т. 5, а. с. 241), почеркознавчої в сумі 450 (чотириста п»ятдесят) грн. 24 коп. (т. 6, а. с. 2) - на рахунок НДЕКЦ при У МВС України у Волинській обл. р/р 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській обл., МФО 803014, і. к. 25574908.

Речові докази у справі:

- відеокасети марки «Махеll», «Раnаsоnіс», «Sony»з записом проведення огляду місця події (т.

1. а. с. 29), що передані у розпорядження суду, посвідчення про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17 (т. 1, а. с. 58, 59), лист військового комісара Рожищенського райвійськкомату № 547 від 20.09.11 р., адресований начальникові Рожищенського РВ У МВС України у Волинській обл. (т. 4, а. с. 94, 100 - 102), ватні тампони із змивами з рук підсудного та зразками препарату «Промінь 1»та люмінесцентного фломастера (т. 5, а. с. 180, 181), список ознайомлених зі ст. ст. 335, 210, 337 КК України (т. 1, а. с. 23, 24), оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р.№ 152 від 03.11.11 р. (т. 6, а. с. 193, 194), роздруківку телефонних дзвінків (т. 2, а. с. 148 -151), предмети, зазначені у постанові про долучення до справи документу від 06.12.12 р. (т. 6, а. с. 224, 225) - залишити при матеріалах справи;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США (100 доларів США та 100 доларів США серій: FF

15916166 B, DB 46096404 B) в кількості 2 купюри номіналом по 100 доларів кожна, що передані на відповідальне зберігання в управління СБ України у Волинській обл. (т. 5, а. с. 164 -169, т. 1, а. с. 53, 125 -169), цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER»(т. 5, а. с. 106), що переданий на зберігання до кімнати речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону»(т. 5, а. с. 107) -повернути потерпілому ОСОБА_2;

- гербову печатку Рожищенського РВК, штамп «Принят на учет Рожищенского РВК»(т. 4, а.

с. 170, 171), документи, що передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону згідно з квитанцією від 21.11.11 р. (т. 5, а. с. 177 - 179) -повернути Рожищенському РВК;

Документи:

- документи, що зазначені у постановах від 10.10.11 р., розписках (т.1, а. с. 190 -198, 249 -

251), аркуш паперу з написом «НОМЕР_1», що вилучений під час огляду місця події 03.10.11 р. у службовому кабінеті підсудного, особову справу призовника ОСОБА_2, протокол комісії по приписці громадян до призовної дільниці Рожищенського РВК (т. 4, а. с. 72, 73), що передані на відповідальне зберігання до Рожищанського РВК (т. 2, а. с. 1, 2) -залишити у розпорядженні Рожищанського РВК;

- довідку, видану ОСОБА_24 про перебування на обліку у жіночій консультації Рожищенської

ЦРЛ, інші документи, зазначені у постанові про доручення документів до матеріалів кримінальної справи (т. 2, а. с. 37), передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити у розпорядженні потерпілого (т. 4, а. с. 37, 38).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. протягом 15 (п»ятнадцяти) діб з наступного дня після його проголошення.

Головуючий:І. М. Логвинюк