Вирок № 25593380, 09.08.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-507/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. суддів -Первушиної О.С., Сальникової Н.М.,

при секретарях - Титенко Ю.А., Бродюк Л.С.,

за участю прокурорів -Ткачук Ю.Б., Сівакової І.П.,

потерпілого -ОСОБА_1,

захисника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, Деркачевського району, с. Солоницевка, громадянина України, українця, який не одружений, не працює, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимий:

13.01.1984 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки,

13.03.1990 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.140, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна,

29.07.1994 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.215-3 КК України на 3 роки позбавлення волі,

01.04.1998 року Жовтневим районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 143, ч. 3 ст. 222, ст. 191, ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 196-1, ст. 42, ст. 26 КК України на 4 роки позбавлення волі,

18.07.2006 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.203 КК України на 6 років 3 місяці позбавлення волі,

08.12.2009 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 358 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України

встановив:

ОСОБА_3 15.10.2011 року приблизно о 19.00 год., знаходячись по проспекту Науки, 171 в м. Києві, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4., будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно з метою заволодіння чужим майном скоїв розбійний напад відносно громадянина ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 удари руками та ногами в область тулуба, голови, грудної клітини та інших частин тіла, а також став стрибати двома ногами на грудній клітині потерпілого, при цьому незаконно став вимагати від ОСОБА_4 віддати йому майно, що належало останньому. ОСОБА_4, воля якого повністю була подавлена в результаті нанесення тілесних ушкоджень, впав на землю, а ОСОБА_3, не припиняючи своїх злочинних дій, продовжував наносити удари руками та ногами по різних частинах тілах ОСОБА_4, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що в подальшому спричинили смерть ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Подолавши волю потерпілого до опору, ОСОБА_3 заволодів майном ОСОБА_4, а саме: грошима у сумі 32 грн. та плеєром anasonic»вартістю 170 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_4. майнової шкоди на загальну суму 202 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 15.10.2011 року приблизно о 19.00 год., знаходячись по проспекту Науки, 171 в м. Києві, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно з метою протиправного заподіяння смерті іншій особі, з корисливих мотивів та особливою жорстокістю, яка виразилась у спричиненні великої кількості тілесних ушкоджень, що викликали шок у потерпілого, наніс останньому множинні удари руками та ногами по тулубу, голові, грудній клітині та іншим частинам тіла, а також став стрибати двома ногами на грудній клітині потерпілого. В результаті нанесених всіх вказаних тілесних ушкоджень, які мають прижиттєвий характер, потерпілий ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Крім того, ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, 15.11.2011 року близько 23.00 години, перебуваючи біля будинку № 31 по вулиці Новопоригівській в м. Києві, помітивши автомобіль «ГАЗ-24»д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 3600 грн., який на праві власності належав ОСОБА_1, вирішив незаконно повторно ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3. підійшовши до вказаного автомобіля, невстановленим предметом відчинив двері останнього та сів в салон за кермо, невстановленим слідством способом запустив двигун та, почавши на ньому рух, поїхав у невстановленому досудовим слідством напрямку. 28.11.2011 року ОСОБА_3 на вказаному вище автомобілі був затриманий працівниками міліції в м. Жашкові Черкаської області.

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_1 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 3600 грн.

Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав, вказавши, що справа сфальсифікована працівниками міліції та потерпілим ОСОБА_1, у зв'язку з виниклими між ними неприязними стосунками. Під час затримання та досудового слідства на нього вчинялися працівниками міліції, в тому числі слідчим, як фізичний, так і психологічний тиск, у зв'язку з чим він оговорив себе. Всі слідчі дії за його участю проведені із порушення вимог закону та його процесуальних прав.

Не дивлячись на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів вина підсудного в повній мірі доведена зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами.

Так, по епізоду вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6 ч. 2 ст.115 КК України, вина підсудного підтверджується показами свідка ОСОБА_5, згідно яких 15.10.2011 року він перебував по пр-ту Науки,171 в м. Києві. В період часу з 20 год. 00 хв. до 21год. 00 хв. того ж дня він бачив біля естакади невідомого йому чоловіка, який перебував у чорному довгому плащі, зріст невідомого близько 180 см. Даний чоловік походив та зник у невідомому напрямку.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 15.10.2011 року приблизно о 20 год. 00 хв. вона, перебуваючи в операторській АЗС №1, що по пр-ту Науки, 171 в м. Києві, побачила невідомого чоловіка, який рухався у напрямку залізничного переїзду. Особа була вдягнена в одяг темного кольору, шапку та мав темну бороду, зовні нагадував священнослужителя, раніше та після даних подій вона його більше не бачила. Чоловіку на вигляд було приблизно 35-40 років, на зріст приблизно 170 см, середньої тілобудови, невелика борода, у нього з собою була сумка. Приблизно через 15 хв. невідомий пройшов у зворотному напрямку. Приблизно о 22.00 год. дві невідомі особи їй повідомили, що на початку мосту лежить невідома особа, обличчя якої все в крові та яка не подає ознаки життя. Вона повідомила про це ОСОБА_7, після чого вони викликали співробітників міліції. Підсудний ОСОБА_3. схожий на невідомого, про якого вона розповідає та якого бачила 15.10.2011 року приблизно із відстані 100 м. В місці, якому він проходив, було гарне освітлення і тому вона його добре розгледіла.

Свідок ОСОБА_7 надав суду аналогічні покази щодо обставин, за яких він бачив чоловіка у одязі священнослужителя за місцем своєї роботи на АЗС №1, що по пр-ту Науки, 171 в м. Києві 15.10.2011 року о 20 год. 00 хв. Даний чоловік схожий на підсудного по зросту та тілобудові, він ходив біля мосту, де в подальшому він виявив труп чоловіка. Невідомого чоловіка у рясі він добре розгледів, оскільки на АЗС гарне освітлення і даний чоловік двічі проходив повз їх заправку, при цьому в нього в руках була сумка. Даний чоловік мав невелику бороду. Труп чоловіка, якого він знайшов, був весь в крові, поряд лежало багато запальничок, ручок. Виявивши труп, він зрозумів, що його не машина збила, а побили, тому він сказав ОСОБА_6 викликати міліцію.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 15.10.2011 року вона перебувала на своєму робочому місці, а саме кіоску, що розташований по пр. Науки, 102 в м. Києві. Приблизно о 21.00 годині до віконця кіоску підійшов раніше невідомий їй чоловік, який був одягнений в церковну рясу, на голові був ковпак «батюшки», на шиї був хрест сріблястого кольору. На вид особі приблизно 45-50 років, зріст 175-180 см, худорлявої статури, волосся середнє русяве, не голений. Даний чоловік попросив у неї стакан води та вмитись, що вона і зробила. Чоловік їй пояснив, що на нього напали три особи, від двох він відбився і ті втекли. Одного з нападників він вдарив і той знаходиться біля мосту. Права рука у чоловіка була пошкоджена. Після того як невідомий вмився, вона перев'язала йому руку еластичним бинтом. Після надання допомоги невідомий пішов у напрямку залізничного переїзду, при цьому невідомий залишив біля кіоску пакет з плеєром », який вона залишила у себе з наміром в подальшому повернути. На наступний день до кіоску під'їхала міліція, яка опитувала усіх з приводу підозрілих осіб, оскільки, як їй повідомили, неподалік від них було вбито чоловіка. Вона розповіла їм про вказаного вище чоловіка та віддала плеєр. Крім того, свідок чітко впізнала у підсудному ОСОБА_3 чоловіка, якого вона бачила за описаних нею обставин ввечері 15.10.2011 року.

Свідок ОСОБА_9 показала, що 15.10.2011 року о 08.00 год. вона прийшла на роботу, а саме мазанину «Фуршет», що розташований по вул. Інженерній,1 в м. Києві о 08.00 ранку. О 17.00 год. у приміщенні магазину вона помітила громадянина на вигляд років 40-45, був не поголений, невелика борода, на зріст 180-185 см, одягнений у чорні туфлі, чорні брюки, на ньому була ряса нижча колін, на голові була шапка чорного кольору як у священників, також на рясі була жилетка чорного кольору. Одяг був неохайний, брудний. Вона звернула на нього увагу у зв'язку з тим, що священик купляв пиво та розраховувався дрібними грошима по 1, 2 гривні. Поспілкувавшись з нею, вказаний чоловік пішов з магазину у невідомому їй напрямку, при цьому від чоловіка вона відчула запах алкоголю, розмовляв він на «суржику», при цьому більше слів було українських і деякі російські. Крім того, свідок вказала, що підсудний ОСОБА_3 повністю схожий на описаного нею чоловіка і за зростом, і тілобудовою, і обличчям.

Свідок ОСОБА_10 показав, що на мікрорайоні «Корчувате»він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_3, з яким він став працювати вантажником (овочі та фрукти) у громадянина на ім'я ОСОБА_1. 15.10.2011 року він з ОСОБА_3 та невідомою особою розпивали спиртні напої, ОСОБА_3 був одягнутий в одяг священослужителя. Під час зловживання спиртних напоїв між ОСОБА_3 та ним виник конфлікт, останній декілька разів вдарив його і тому він, боячись останнього, відбіг звідти і деякий час спостерігав за тим, що у ОСОБА_3 виник конфлікт і з невідомою особою, який переріс в бійку, в ході якої ОСОБА_3 наносив невідомому удари руками та ногами по різним частинам тіла, в тому числі, у голову та грудну клітину, при цьому під час нанесення ударів потерпілий знаходився на землі. Поспостерігавши він пішов звідти і чим все закінчилось дізнався лише від працівників міліції. На наступний день він бачив ОСОБА_3, останній поводив себе спокійно, проте одна з рук в нього була пошкоджена, мала набряки та ссадна. Згідно даних протоколу впізнання за участю свідка ОСОБА_10, останній впізнав на фото ОСОБА_4. як особу, з якою у ОСОБА_3 за вищевказаних ним обставин виник конфлікт (т. 2 а.с. 4-5). В судовому засіданні свідок вказав, що в повній мірі підтверджує викладене у даному протоколі, він одразу ж без жодного тиску впізнав на фото і ОСОБА_3, і ОСОБА_4 Також свідок зазначив, що жодної неприязні до підсудного чи підстав для його оговору в нього немає.

Свідок ОСОБА_11 показала, що 15.10.2011 року вона перебувала в кіоску по пр. Науки, 102 в м. Києві. Приблизно о 20.00 годині вона побачила, як продавець кіоску на ім'я ОСОБА_8 допомагає мити руки особі схожій на священика, після чого останній пройшов за нею до торгівельної палатки, де замовив 200 г горілки та воду, при цьому розрахувався купюрами по 1 гривні. Невідомий розповів, що на нього нібито напали троє невідомих, двоє з яких втекли, а одного він наздогнав та ймовірно вбив. Одна з рук невідомого була з ознаками набряку. Як повідомив невідомий, то після нанесення ударів чоловік залишився лежати на землі. Після цього він пішов в бік заправки. Даний чоловік на зріст був 180-185 см, середньої тілобудови, має перебитий ніс, був одягнутий в одяг монаха. Крім того, свідок вказала, що підсудний ОСОБА_3 не схожий на того чоловіка, якого вона бачила, разом з тим свідок підтвердила наявність її підписів у протоколі впізнання за участю свідка ОСОБА_11, згідно даними якого остання вказала на фото із зображенням ОСОБА_3 як на особу, з якою спілкувалася за вище описаних обставин (т. 1 а.с. 202-203). Суд критично ставиться до показів даного свідка в тій частині, що остання не впізнала у підсудному чоловіка, якого бачила 15.10.2011 року, оскільки опис, який вона наводила як слідчому, так і суду співпадає з описом чоловіка, на який вказували в тому числі і свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, які, крім іншого, чітко вказали на підсудного як особу, яку вони за тих чи інших обставин бачили 15.10.2011 року. Крім того, слід вказати, що з моменту описаних свідок ОСОБА_11. подій пройшов тривалий час, невідомого їй раніше чоловіка вона бачила незначний проміжок часу, в темну пору, крім того, як вбачається із зібраних матеріалів справи ОСОБА_3 вів бродяжницький спосіб життя, був неохайним та брудним станом на 15.10.2011 року, а на день розгляду справи в суді його вигляд змінився у зв'язку із змінами умов його життя. Враховуючи все викладене у сукупності, в тому числі дані протоколу впізнання свідком ОСОБА_11 підсудного ОСОБА_3 в ході досудового слідства, суд вважає, що 15.10.2011 року за описаних свідком обставин остання бачила саме ОСОБА_3.

Крім наведених вище доказів, які узгоджуються між собою, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується також даними протоколів огляду місця події від 15.10.2011 року з фототаблицею до нього та додаткового огляду місця події від 18.10.2011 року з фототаблицею до нього, згідно яких під час огляду місця події було виявлено труп із великою кількістю тілесних ушкоджень, сліди бурого кольору, інші речі, в тому числі загиблого (т. 1 а.с. 33-52, а.с. 57-68), даними протоколу огляду місця події від 18.10.2011 року з фототаблицею до нього, під час якого було виявлено та вилучено у свідка ОСОБА_8 плеєр, який їй залишив підсудний (т. 1 а.с. 69-72).

Також вина підсудного підтверджується і даними висновку судово-медичної експертизи № 6604 від 02.12.2011 року, згідно яких при судово-медичній експертизі ОСОБА_3, 1967 р.н., у останнього виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого підголовчастого консолідованого перелому 5-ої п'ясної кістки правої кисті. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 15.10.2011 року та відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (т. 1 а.с. 174-177), даними висновку дактилоскопічної експертизи № 667 від 19.10.2011 року, згідно яких придатний слід пальця руки, виявлений на диску, який знаходився в плеєрі, розміром 19х20 мм, залишений не ОСОБА_8, а іншою особою (т. 1 а.с. 76-83), даними висновку дактилоскопічної експертизи № 113/д від 07.12.2011 року, згідно яких відбитки пальців рук у дактилокарті трупа виявленого 15.10.2011 року по пр. Науки,171 в м. Києві належать громадянину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 1 а.с. 89-96), даними висновку дактилоскопічної експертизи №123/д від 05.01.2012 року, згідно яких слід пальця розміром 19х20 мм, вилучений з диску, який знаходився у СД -плеєрі «Panasonic», який вилучено у ОСОБА_8, залишено великим пальцем лівої руки ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 106-123).

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 148/3308 від 14.01.2012 року, згідно яких при дослідженні трупу ОСОБА_4, 1953 р.н., виявлено: А) а) ділянка садни з внутрішньо шкіряним крововиливом на його фоні, забійна рана (рана №1) в потиличній ділянці; ділянки садни, садни, крововиливи та дев'ять забійних ран (рани №№2-10) в тім'яній ділянці; ділянка садни з переважним збиванням волосся в його зоні, з двома забійними ранами (ранами №№ 11, 12), п'ятьма поверхневими рваними ранами (рани №№ 13-17) та більш глибшими подряпинами на його фоні у лобно-скроневій ділянці з ліва - на волосистій частині голови; крововилив в м'які тканини голови відповідають виявленим пошкодженням; переломи кісток склепіння та основи черепа з початком лінії перелому на лівій тім'яній кістці; невеликий обмежено -дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої тім'яної долі; б) крововилив та забійна рана (рана № 18) у лобній ділянці; крововилив з трьома забійними ранами (ранами №№ 19-21) та трьома поверхневими різаними ранами (ранами №№ 22-24) на його фоні в скуло-скриньовій-орбітальній ділянці з ліва; крововилив на склярі лівого ока; синець з забійною раною (раною №25) на його фоні на повіках правого ока; ушкодження очного яблука правого ока темно-червоним крововиливом, який окутує його на його склярі; клаптева поверхнева різана рана (рана № 26) у лівій щічній ділянці; синець у проекції лівого кута нижньої щелепи; синець у правій привушній ділянці; забійна рана (рана № 27) в ділянці правої нісогубної складки; забійна рана (рана № 28) на верхній губі з крововиливом на слизову оболонку губи відповідно їй; забійна рана (рана № 29) на нижній губі, перелом нижньої щелепи відповідно їй -на обличчі. Б) перелом грудини, множинні переломи ребер з обох сторін по переднім і заднім анатомічним лініях, переважно з пошкодженням передстіночної плеври; забій жирової клітковини переднього середостіння; розриви перикарда, серця та легень; кров у плевральних порожнинах та порожнинах перикарда (загалом біля 800 мл); крововилив у параартальну клітковину на рівні грудного відділу аорти; крововилив в ділянці зв'язочного апарату легенів та по ходу міждолевої вирізки лівої легені; В) садни в поперековій області; внутрішньо шкіряні крововиливи переважно зливного характеру у лівій сідничній області -на спині; Г) синець, садни та подряпини на правій руці; синець та дві різані рани (рани №№ 30-31) на лівій руці; Д) садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи зливного характеру на лівій нозі; садни та внутрішньо шкіряні крововиливи на правій нозі; Е) нерівномірно понижене кровонаповнення внутрішніх органів; шунтування кровоточі у нирках, полосчаті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця -ознаки шоку. Смерть ОСОБА_4, 1953 р.н., настала від закритої травми грудей з переломом грудини, ребер, пошкодженнями серця, легенів та шоку, на що вказує вищеописане у п.п. 1 Б),Е). Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію пошкоджень, інтенсивність крововиливів та їх забарвлення в області пошкоджень, дане судово-гістологічне дослідження (відсутність видимої кліткової реакції в області пошкоджень), дані медико-криміналістичного дослідження можливо вважати, що:

а) всі пошкодження мають прижиттєвий характер; б) пошкодження, описані у п.1Б), котрі зумовили настання смерті, виникли від дії тупого предмету за механізмом удару зі здавлюванням, незадовго (до 30-40 хвилин) до настання смерті; в) різані рани та подряпини виникли від дії гострого (гострих) предмета (предметів), наділеними ріжучими властивостями, у ті ж часові строки; г) решта пошкоджень (забійні та поверхневі рвані рани, ділянки осаднення, садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи, переломи кісток склепіння та основи черепа, обмежено -дифузний субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці) виникли від неодноразового впливу тупих предметів, як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючою поверхнею (подовженою, з ребром та особливість якої не відобразились), за механізмом удару, у ті ж часові строки. Враховуючи ступінь вираженості трупних проявів на момент огляду трупа на місці події, причину смерті, а також умови та місце знаходження трупа, можна припускати, що вірогідна давність настання смерті може складати близько 2-3 годин з моменту огляду трупа на місці події. Враховуючи давнину настання смерті потерпілого, а також характер та давнину завданих йому тілесних ушкоджень, можна вважати, що вони могли утворитися в термін та при обставинах, указаних в постанові слідчого. Пошкодження, описані у п.1 Б), комплекс яких сформував закриту травму грудей з переломами грудини, ребер, пошкодженнями серця, легенів та шоком мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), перелом кісток склепіння та основи черепа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), пошкодження очного яблука правого ока має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм втрати органу), субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці неможливо оцінити у зв'язку з неясністю ісходу, перелом нижньої щелепи має ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я), решта ушкоджень мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між пошкодженнями, завданих ОСОБА_4, комплекс яких сформував закриту травму грудей та настанням його смерті мається прямий причино-наслідковий зв'язок. У крові від трупа ОСОБА_4, 1953 р.н., виявлено етиловий спирт у концентрації 1,98 промілє, що свідчить про те, що ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Виявленні пошкодження не могли утворитися при падіння «з висоти власного зросту». Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, причин смерті потерпілого, мало ймовірно, що ОСОБА_4 міг самостійно пересуватися після завдання йому наявних тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень можна припускати, що в область голови було заподіяно не менше двадцяти травмуючих ушкоджень; в область грудей було заподіяно як мінімум одне травмуюче ушкодження; в область спини було заподіяно не менше двох травмуючих ушкоджень; в область рук було заподіяно не менше шести травмуючих ушкоджень; в область ніг було заподіяно не менше трьох травмуючих ушкоджень. Заподіяння ОСОБА_4 самому собі виявлених тілесних ушкоджень виключається. Враховуючи виявлений вміст порожнини шлунку трупа ОСОБА_4, а також наявність середнього алкогольного сп'яніння, можна допустити, що потерпілий вживав змішаний характер їжі приблизно за 1-2 години до настання смерті (т. 1 а.с. 150-153).

Згідно даних висновку судово-медичної (медико-криміналістичної) експертизи № 295-МК від 29.12.2011 року, при дослідженні одягу та взуття трупа ОСОБА_4 відмічається розрив тканини і ділянці верхнього краю лівої нагрудної кишені куртки від ривка зі зміщенням вправо вперед відносно тіла потерпілого. На інших предметах одягу -2 сорочках, жилеті, тенісці, 2 брюках, трусах, шкарпетці та парі кросовок «свіжих»пошкоджень від події, що мала місце, не відмічається. На всіх згаданих предметах маються нашарування ґрунту (т. 1 а.с. 159-168).

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 по епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 20.09.2011року він у ОСОБА_12 придбав автомобіль «ГАЗ-24»д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору. Даний автомобіль він придбав без будь-якого оформлення документів, останній передав йому технічний паспорт, три ключі (від багажника, баку та замка запалення), він йому у свою чергу передав гроші у сумі 3600 грн. Вказаний автомобіль він застрахував 31.09.2011 року на своє ім'я. В нічний час він ставив автомобіль біля будинку № 31 по вул. Ново-Пирогівській в м. Києві. Приблизно з середини жовтня 2011 року, до його торгівельної палатки став підходити час від часу чоловік, як потім з'ясувалось, ОСОБА_3, який часто допомагав йому у його роботі, а він в свою чергу купував йому цигарки, пиво, їжу. В подальшому ОСОБА_3 став приходити до нього майже кожного дня. Де ОСОБА_3 мешкав він, не знає, але іноді він дозволяв йому спати в машині. ОСОБА_3 йому розповідав, що сам він родом з м. Харкова, раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, в Черкаській області, Маньківському районі працював священиком. ОСОБА_3 неодноразово з ним їздив на «ГАЗ-24», при цьому користувався його ключем, оскільки комплект був один, будь-якого доручення чи довіреності він йому не видавав. 15.11.2011 року приблизно о 19.30 годині ОСОБА_3 прийшов до торгової палатки, яка розташована по вул. Ново-Пирогівській, 31 в м. Києві та допоміг йому завантажити овочі і фрукти та відвезти їх до гаража. Після цього приблизно о 21 год. він пішов додому, а ОСОБА_3 залишився біля торгових лотків. Цього дня він прохав його, щоб той йому дозволив переночувати у салоні автомобіля, однак він йому відмовив. 16.11.2011 о 07.40 годині він виглянув у вікно з квартири, яка розташована на 5-му поверсі та виявив відсутність автомобіля «ГАЗ-24». Одягнувшись, він вийшов на вулиці та ще раз пересвідчившись, що автомобіль відсутній, викликав співробітників міліції. Він впевнений, що його автомобілем незаконно заволодів ОСОБА_3, тим більше, що останній був відсутній зранку на базарі, хоча до вказаної дати він приходив кожного ранку, крім того, підсудний знав, що у його авто одна дверка не зачиняється. Після виявлення відсутності авто, він став телефонувати ОСОБА_3 на мобільний телефон, з'єднання відбувалось, однак в слухавку ОСОБА_3 нічого не говорив, він чув, що ОСОБА_3 перебуває у якомусь автомобілі (було чути шум шин, дороги). В подальшому його авто знайшли в м. Жашків та передали йому під розписку. Крім того, потерпілий показав, що приблизно за місяць до подій, ОСОБА_3 як завжди прийшов зранку на базар, в нього була пошкоджена права рука і він просив дати йому аптечку, на запитання, що з рукою ОСОБА_3 відповів, що він її пошкодив, коли виганяв з підвалу неповнолітніх. Також він запам'ятав, що того ранку у останнього були всі зовнішні ознаки вживання напередодні алкогольних напоїв, в тому числі різкий запах, хоча до вказаного дня він ніколи такого не бачив та не відчував. Крім того, потерпілий вказав, що жодних підстав оговорювати підсудного у нього немає, будь-яких конфліктів чи неприязні між ними не було.

Свідок ОСОБА_12 вказував, що дійсно в 2005 році він придбав у свого знайомого ОСОБА_13 автомобіль ГАЗ-24 чорного кольору. Власника автомобіля, а саме ОСОБА_14 він ніколи не бачив і про нього йому нічого не відомо. ОСОБА_13 розпоряджався автомобілем за довіреністю від ОСОБА_14, термін її дії був до 27.07.2010. У вересні-жовтні місяці 2011 року він як власник автомобіля продав його ОСОБА_1 за 3600 грн., якому також віддав комплект ключів, технічний паспорт на автомобіль. На даний час між ними будь-яких суперечностей немає, будь-яких претензій матеріального та морального характеру він ні до кого не має, оскільки власником автомобіля ГАЗ-24 являється ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 160-161).

Крім того, вина підсудного у вчиненні даного епізоду підтверджується даними протоколу огляду місця події від 16.11.2011 року, згідно яких по вул. Новопирогівська, 31 в м. Києві були вилучені технічний паспорт та комплект ключів від автомобіля з фототаблицею до нього (т. 2 а.с. 92-98), даними протоколу огляду місця події від 02.02.2012 року, згідно яких по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві був вилучений автомобіль ГАЗ-24 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору (т. 2 а.с. 101-103).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у обвинувальному висновку та вироку суду, доведена повністю зібраними у своїй сукупності доказами, які в повній мірі узгоджуються між собою, є належними, допустимим та достатніми.

Суд критично ставиться до показів підсудного ОСОБА_3 про його непричетність до вчинення інкримінованих злочинів та про те, що всі визнавальні покази під час досудового слідства він надавав в результаті застосування до нього недозволених методів слідства, оскільки вказані ствердження не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та під час проведення прокуратурою Голосіївського району м. Києва перевірок, про що свідчать постанови про відмову в порушенні кримінальних справ за описаними підсудним фактам. Слід вказати й про те, що надані ОСОБА_3 покази як підозрюваним, обвинуваченим та під час проведення відтворення обстановки та обставин подій в ході досудового слідства, згідно яких останній за участю захисника повідомляв обставини вчинення ним вбивства (т. 2 а.с. 25-32, 37-43, 46-47) є логічними, послідовними та в повній мірі узгоджуються із іншими наведеними у вироку доказами, зокрема, як показами свідків, так і даними письмових доказів, в тому числі висновків експертиз. В ході досудового слідства порушень прав чи інтересів ОСОБА_3 допущено не було, всі слідчі дії із ОСОБА_3 проводились за участю захисників. Крім того, слід вказати, що в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження і доводи підсудного про наявність у потерпілого ОСОБА_1 підстав для його оговору, обставини, на які вказував підсудний, в тому числі, щодо причетності потерпілого до вчинення іншого злочину, враховуючи вимоги ст. 275 КПК України не можуть бути предметом перевірки та оцінки суду. Беручи до уваги вказане, суд вважає, що покази підсудного ОСОБА_3 щодо його непричетності до вчинення злочину є неправдивими та такими, що направлені на уникнення ним кримінальної відповідальності, і тому суд бере до уваги покази, надані ним в ході досудового слідства, згідно яких останній в повній мірі визнавав вину та повідомляв обставини вчинення інкримінованих злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів, допитавши підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що вина підсудного ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів, кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно вимог ст. 12 КК України відносяться відповідно до тяжкого злочину (ч. 2 ст. 289 КК України) та особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України), обставини вчинення злочинів, зокрема, обставини та причини виникнення конфлікту між підсудним і потерпілим ОСОБА_4, систематичність вчинення злочинів та їх корисливий мотив, дані про особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, вчинив нові злочини в період іспитового строку, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчить про стійку злочинну направленість підсудного, не бажання стати на шлях виправлення, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, не одружений, не має постійного місця проживання та реєстрації, за попереднім місцем проживання характеризується виключно негативно, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочинів відносно потерпілого ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, та вважає за необхідне призначити йому за вчинені злочини основне покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених інкримінованими йому частинами статей із врахуванням вимог ст.ст. 70, 71 КК України. Крім того, суд вважає за необхідне призначити підсудному передбачене санкціями ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_3 на праві приватної власності майна. Колегія суддів, беручи до уваги вищевказане, вважає, що остаточно визначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, визначення підсудному іншого строку покарання не відповідало б вимогам ст. 65 КК України.

Долю речових доказів та судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцяти) років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності;

за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому ОСОБА_3 на праві приватної власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому ОСОБА_3 на праві приватної власності.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання, остаточно визначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 08.12.2009 року за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 358, ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років із встановленням іспитового строку 3 роки, довічним позбавленням волі, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 9 серпня 2012 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати у справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, «послуги експерта»):

вартість дактилоскопічної експертизи № 667 19.10.2011 року в розмірі 759 грн. 46 коп.,

вартість дактилоскопічної експертизи №113 д від 7.12.2011 року в розмірі 787 грн. 92 коп.,

вартість дактилоскопічної експертизи № 123 д від 05.01.2012 року в розмірі 843 грн. 84 коп.

Речові докази по справі:

вилучений 18.10.2011 року по пр-ту Науки, 102 у ОСОБА_8 плеєр з диском, передані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, - знищити,

технічний паспорт, ключі та автомобіль, повернуті потерпілому ОСОБА_1 під розписку, - залишити останньому за належністю.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 строк перебування його під вартою з 28 листопада 2011 року по 8 серпня 2012 року включно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити у виді взяття під варту для подальшого утримання в Київському СІЗО УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко Судді О.С. Первушина

Н.М. Сальникова