Вирок № 25592482, 26.07.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-836/2011 року

Провадження № 1/0907/155/2012 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі головуючої-судді: Ковалюк І.П.

секретаря: Макаранюк М.М.,Михайленко О.І.,Боринського Т.М., ГрабарГ.М.

з участю прокурора: Баландіної Ю.Ю.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м.Івано-Франківськ,без постійного місця проживання, українця, гр.України, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, освіта середня, не працюючого, раніше судимого: 10.06.2010 року Івано-Франківським міським судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі,

за ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого 08.12.2005року Івано-Франківським міським судом за ст. 190 ч.2, 190 ч.4, 357 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 27.08.2007року, невідбуту частину покарання замінено на 1рік 6 місяців виправних робіт із утриманням 15%,

за ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; заволоділи будь-яким способом паспортом та іншим важливим документом та підробили документ, який видається установою, посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його як підроблювачем та використали завідомо підроблений документ.

Злочини вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном в 2008році вступив в попередню змову із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою. Знаючи, що ОСОБА_7 має намір продати будинок та земельну ділянку вартістю 80 тис. доларів США, що по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, обманним шляхом, в червні 2008року заволоділи паспортом громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7; після чого, діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, вклеїли фотокартку цієї особи в паспорт ОСОБА_7, підробивши таким чином документ, який видається установою і надає права, із метою подальшого його використання. В подальшому ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, використовуючи підроблений паспорт і діючи від імені ОСОБА_7, у нотаріуса ОСОБА_8 24.01.2009року виробили довіреність ВМВ №484924 від імені ОСОБА_7, надавши ОСОБА_5 право користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою по АДРЕСА_2. При цьому нотаріус ОСОБА_8, будучи введеною в оману стосовно особи, яка представилася ОСОБА_7. і надала завідомо неправдиву інформацію, посвідчила вказану довіреність. Після цього ОСОБА_5, використовуючи вказану підроблену довіреність, отримав в ОБТІ, РАЦС, управлінні Держкомзему необхідні для продажу земельної ділянки, яка належала ОСОБА_7, документи. Продовжуючи свої дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_9 ОСОБА_6 та невстановлена особа, використовуючи підроблений паспорт і діючи від імені ОСОБА_7, 18.02.2009року, у нотаріуса ОСОБА_10, оформила нотаріально договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0721 га, що по АДРЕСА_2 на ОСОБА_11 при цьому нотаріус ОСОБА_10, будучи введеним в оману стосовно особи, яка представилася ОСОБА_7 і надала завідомо неправдиву інформацію, посвідчив вказаний договір купівлі-продажу.

Таким чином, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановлена особа шляхом шахрайства заволоділи майном ОСОБА_7 - земельною ділянкою вартістю 80 тисяч доларів США, що по курсу НБУ становило 616 тис. грн, чим завдали потерпілому шкоди в особливо великих розмірах.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 вступив в попередню змову із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою. Діючи згідно попереднього розподілу ролей, ОСОБА_5 восени 2008року викрав у своєї сестри ОСОБА_12, яка проживає в АДРЕСА_3 її особисті документи: паспорт громадянина України НОМЕР_1, ідентифікаційний код та документи на земельну ділянку та будинок що по АДРЕСА_4, які належали ОСОБА_12 на праві власності - договір дарування на земельну ділянку і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

В подальшому ОСОБА_5 та невстановлена особа, використовуючи паспорт і діючи від імені ОСОБА_12, 12.11.2008року у нотаріуса ОСОБА_13 на підставі викрадених документів оформили довіреність на ім'я ОСОБА_5 ВМА №176274 на право розпоряджатися земельною ділянкою по АДРЕСА_4. При цьому нотаріус ОСОБА_13, будучи введеним в оману стосовно особи, яка представилася ОСОБА_12 і надала завідомо неправдиву інформацію, посвідчила вказану довіреність.

На підставі вказаної підробленої довіреності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в квітні 2009року продали належну ОСОБА_12 земельну ділянку та будинок вартістю 80 тисяч доларів США, що по курсу НБУ становило 616 тисяч гривень, а виручені кошти від реалізації привласнили.

Таким чином, ОСОБА_6, ОСОБА_5. та невстановлена слідством особа шляхом шахрайства заволоділи майном ОСОБА_12 - земельною ділянкою вартістю 80 тис. доларів США, що по курсу НБУ становило 616 тис. грн, чим завдали потерпілому шкоди в особливо великих розмірах.

Продовжуючи свої шахрайські дії, ОСОБА_6 в 2009році із метою заволодіння чужим майном - квартирою по АДРЕСА_5, в якій проживали ОСОБА_14 та малолітня ОСОБА_15, запропонував ОСОБА_14 продати її квартиру, а в обмін пообіцяв придбати квартири для неї та її малолітньої доньки. При цьому ОСОБА_6 в момент укладання усної угоди із ОСОБА_14 не мав наміру в подальшому виконати свої зобовязання. ОСОБА_14, будучи введена в оману ОСОБА_6, 29.12.2009року оформила нотаріально договір купівлі-продажу своєї квартири по АДРЕСА_5 вартістю 211750 грн. При цьому гроші за продану квартиру отримав ОСОБА_6. під приводом придбання для ОСОБА_14 іншого житла. В січні 2010року ОСОБА_6 винайняв для ОСОБА_14 квартиру в м. Івано-Франківську, повідомивши останній, що дана квартира придбана для неї. На той час неповнолітня ОСОБА_15, мати якої по рішенню суду була позбавлена батьківських прав щодо неї, була відправлена в дитячий притулок, в подальшому усиновлена і таким чином позбавлена житла. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_14. померла, а ОСОБА_6. привласнив гроші в сумі 211750 грн, які належали ОСОБА_14

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчинених злочинах не визнав, суду надавши пояснення, що він ніяких документів не підробляв, чуже майно не привласнював. Він тільки допомагав людям продавати квартири, оскільки мав знайомих у ріелторських фірмах. Усе, що він робив, - це тільки зводив людей із фірмою. Ніяких документів на продажі землі чи квартир він не робив, документи не підробляв. Просить його виправдати.

Підсудний ОСОБА_5 вину свою у вчинених злочинах визнав частково та показав, що після звільнення із місць позбавлення волі не мав грошей, а тому вирішив продати земельну ділянку та будинок що по АДРЕСА_4 і які належали йому, але були оформлені на його сестру через те що він притягувався до кримінальної відповідальності і щоб до його майна не було застосовано конфіскацію, будинок та земельну ділянку переоформили на його сестру, ОСОБА_12. Так як сестра сама не погодилася б віддати йому документи, він взяв їх сам і продав земельну ділянку. Щодо епізоду із земельною ділянкою по АДРЕСА_2, то може пояснити тільки те,що підробляючи таксистом, познайомився ближче зі своєю постійною клієнткою, яка представилася ОСОБА_9. Пізніше вони зустрілися в ОБТІ, і розговорившись, він зрозумів, що вона також хоче продати свою земельну ділянку, але немає часу ходити по різних установах та виробляти документи, яких потрібно було значну кількість. Там же вони домовилися, що ОСОБА_9 дасть йому довіреність на виготовлення таких документів за плату, так як в нього було більше вільного часу. Те, що ОСОБА_9 не є тією особою, кому належав паспорт та земельна ділянка - він не знав. Просить його суворо не карати, на час розгляду справи він щиро розкаюється у вчинених ним злочинах та обіцяє виправитися. Просить зважити на те, що в нього на утриманні малолітня дитина.

Незважаючи на невизнання підсудними своєї вини у вчинених ними злочинах, їх вина доводиться зібраними по справі доказами, серед яких наступні.

Так, по епізоду шахрайства щодо ОСОБА_7. та ОСОБА_17

Показаннями потерпілого ОСОБА_17 встановлено, що в останніх числах травня 2008 року, до нього на роботу на завод «Родон», на автомобілі ВАЗ 21099 приїхав ОСОБА_5, якого тоді побачив вперше і який за декілька днів до цього приїжджав ще з одним чоловіком до його мами додому і фотографував її. ОСОБА_5 сказав, щоб він їхав з ним та матір'ю, яка вже знаходилась в автомобілі, забрати паспорт матері в паспортному столі. Він подумав, що це працівник паспортного відділу, тому поїхав з ними. Після отримання паспорту до ОСОБА_5 хтось зателефонував, він відповів, що паспорт вже готовий. Потім ОСОБА_5 сказав, що телефонували з паспортного, сказали, що не можна було видавати паспорт без прописки, сказав, що він поверне паспорт в відділ, потім знайде домову книжку, сам зробить прописку, а також ще оформить на маму пенсію і привезе паспорт пізніше. ОСОБА_5 зайшов в паспортний відділ, як вони з мамою подумали, для того щоб повернути паспорт. Приблизно в грудні 2009 року до нього на роботу приїхав ОСОБА_5 і ОСОБА_6, запитували як знайти його маму, говорили, що їм необхідно її свідоцтво про одруження. Він сказав, що мама живе на вул. Української дивізії і вони поїхали. Весною 2009 року, вони з матір'ю хотіли продати будинок костьолу, який межує з їх земельною ділянкою, і звернулися до ксьондза. Через деякий час їм повідомили, що перевірили через нотаріат і виявляється земельна ділянка вже майже півроку як продана. Через деякий час матір прибігла до нього і сказала, що їх будинок розбирають якісь люди. Вони побігли до будинку і побачили бригаду робочих. Хтось з них сказав, що їх тільки найняли і вони зателефонують старшому. Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_6. Він сказав, що тепер вони тут власники, став погрожувати йому і його мамі, сказав, що якщо вони куди-небудь звернуться їм буде погано. Він кричав на робочих щоб вони рухались швидше. Він запитав ОСОБА_6 чи можна забрати меблі та особисті речі, на що той сказав прийти наступного дня. Однак коли він підійшов наступного дня, то будинку вже не було і робочих також. Ніяких документів на продаж будинку та земельної ділянки ні він, ні його матір не підписували. (Т.З а.с 79-80, Т. 1 а.с.213-215, 244-245).

Показання ОСОБА_17 підтвердила його матір ОСОБА_7 в судовому засіданні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_19 показав, що в листопаді - грудні 2008 року до нього звернувся ОСОБА_6 і жінка, яка представилася ОСОБА_9, які продавали земельну ділянку по АДРЕСА_2, 3 за 85 тис. доларів США. Він дав їм, як завдаток, 2 тис. доларів США. Хто і яким чином оформляв документи на землю і на будинок йому не відомо, виготовлення документів тривало близько трьох місяців. Якось в цей період до нього прийшли ОСОБА_6 і ОСОБА_9, яка сказала, що дала доручення своєму сину продавати земельну ділянку. Він повідомив, що купувати земельну ділянку буде тільки напряму, тобто у самої ОСОБА_9. 16-17 лютого 2009 р. ОСОБА_6 зателефонував йому і сказав, що документи готові. Вони домовилися зустрітися 18 лютого 2009 року у нотаріуса ОСОБА_10. У призначений час в нотаріальну контору прийшли разом ОСОБА_6 і ОСОБА_9, принесли з собою всі необхідні документи, крім цього у ОСОБА_9 був паспорт, який підтверджував її особу і ксерокопію паспорту робив нотаріус. Після підписання договору, в приміщенні нотаріальної контори він передав ОСОБА_9 гроші в сумі 83 тис. доларів США. Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 вийшли з нотаріальної контори і більше він з ними того дня не спілкувався. На даний час йому відомо, що особа, яка представлялася ОСОБА_9 і була у нотаріуса, в дійсності ОСОБА_9 не являється. Протягом місяця він продав земельну ділянку по АДРЕСА_2 за 100 тис. доларів США ОСОБА_20. При цьому йому необхідна була нова довідка про відсутність жилих споруд на земельній ділянці і він попросив ОСОБА_6 взяти таку довідку в ОБТІ. До ОСОБА_6 звернувся, тому що він дуже швидко міг вирішити питання з отриманням довідки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 показав, що купив земельну ділянку по АДРЕСА_2, 3 у ОСОБА_11. На земельній ділянці не було ніяких житлових споруд, а також не було сервітутних обмежень.

Допитаний в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_10 показав, що 18 лютого 2009 року до нотаріальної контори звернулися громадяни ОСОБА_19 та ОСОБА_7 з проханням посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки. Особи та їхня дієздатність були встановлені по паспортах, які були ними пред'явлені. Для вчинення нотаріальної дії вони подали оригінали необхідних документів. Зовнішність ОСОБА_7 повністю відповідала фотокартці в паспорті на її ім'я. Ксерокопія паспорту робилася з оригіналу в нотаріальній конторі. Як відбувався розрахунок за земельну ділянку між ОСОБА_19 і ОСОБА_7 йому не відомо, оскільки в приміщенні офісу є окрема кімната де особи проводять розрахунки.

Допитана в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_8 показала, що 24 січня 2009 року за реєстром №196, вона посвідчила довіреність від імені громадянки ОСОБА_7, згідно якої вона уповноважила громадянина ОСОБА_5 на представлення її інтересів з питання розпорядження належним їй на праві власності нерухомим майном, а саме - земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Того дня, до не неї в офіс прийшли молодий чоловік і жінка, які представилися ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_7 сказала, що ОСОБА_5 є її племінником і вона хоче дати йому довіреність на право користування та розпоряджання її земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Паспорта у ОСОБА_5 вона не перевіряла, а у ОСОБА_7 був паспорт НОМЕР_2, який посвідчував її особу. Крім паспорту у ОСОБА_7 був ідентифікаційний код і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Допитаний в якості свідка інженер - землевпорядник ОБТІ ОСОБА_22 показав, що звіт про експертну грошову вартість земельної ділянки гр. ОСОБА_7. по АДРЕСА_2 від 2.02.2009 року йому замовив чоловік років сорока на вигляд, спортивної тіло будови. Він надав копію паспорту ОСОБА_7, її ідентифікаційний код, довіреність від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_5 представляти її інтереси, а також копію державного акту на землю. Протягом дня, на підставі державного акту на землю, ним був виготовлений звіт про експертну грошову вартість земельної ділянки, який того ж дня той чоловік і отримав у нього в БТІ. Про наявність чи відсутність жилих та господарських споруд ним не було нічого вказано в акті, тому що було замовлення тільки на визначення вартості земельної ділянки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_23 показав, що з ОСОБА_5 познайомився декілька років назад, знав, що на життя він заробляв відбиранням у людей мобільних телефонів. ОСОБА_5 сказав, що у нього є знайомий ОСОБА_6, з яким має спільні справи, який повинен дати йому в користування автомобіль. В кінці травня 2008 року, ОСОБА_5 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6 і запропонував зустрітися на вул. Грюнвальдській біля фотоательє «Сако». Коли вони з ОСОБА_5 прийшли до фотоательє, його вже чекали ОСОБА_6 та автомобіль ВАЗ 21099. ОСОБА_5 попросив, щоб він дав йому свої водійські права в користування, оскільки вони подібні по фото, а ОСОБА_5 прав не мав. Доручення на керування автомобілем було видано на нього (ОСОБА_23) і користувався ним ОСОБА_5

Допитана в якості свідка начальник ЖЕО № 8 ОСОБА_24 показала, що будинок по АДРЕСА_2, 3 до ЖЕО № 8 ніколи не відносився, із-за того, шо будинок приватний і будинкова книга знаходиться на руках у власників. ОСОБА_7 в ЖЕО № 8 з приводу втрати паспорту і виготовлення нового паспорту не зверталася. Форму №1 «Заява про видачу паспорта» на ім'я ОСОБА_7 заповняла не паспортисти ЖЕО № 8, в графі «Начальник ЖЕО№8 стоїть не її підпис і печатку на цю форму вона не ставила.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_25 вбачається, що вона є вдовою ОСОБА_26. Оскільки вона працювала продавцем в магазині, то ОСОБА_17, у її відсутність постійно залишався з дітьми. Приблизно в лютому 2009 року ОСОБА_17 і ОСОБА_7 розповіли, що їхній будинок невідомі люди розібрали, а якийсь чоловік сказав, що він вже є власником будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_17 говорили, що вони нікому нічого не продавали. Також ОСОБА_9 розповідала, що до неї додому приїжджали якісь чоловіки, які сказали, що вони працівники банку і що вона в банку набрала кредитів, які не повертає і сфотографували, а потім її і ОСОБА_17 возили в паспортний відділ отримувати новий паспорт. (Т.1 а.с.224-225).

Із оголошених показань свідка ОСОБА_27 вбачається що будинок по АДРЕСА_2 фактично належав його дружині ОСОБА_7 і залишилася їй після смерті її батьків і брата. В 2005 році він повернувся жити в село Петрилів до мами, шлюб з ОСОБА_7 вони не розривали. В березні 2009 року до нього приїхав незнайомий чоловік, і сказав ОСОБА_7 набрала в банку кредитів на 150 тис. гривень і їх будинок під заставою. Чоловік сказав, що він повинен поїхати до нотаріуса в Тлумач підписати відмову від будинку, оскільки його забирає банк за борги. Через день до нього знову приїхав той чоловік, сказав, що треба поїхати в Івано-Франківськ в паспортний стіл для виписки. Він взяв паспорт і його відвезли до паспортного відділу, де він заповняв якісь документи, які саме не знає. (Т.1 а.с 222-223).

Із оголошених показань свідка жителька будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_28 вбачається, що після того, як в будинку ОСОБА_7 сталася пожежа, вони проживали у вдови сина ОСОБА_7 по АДРЕСА_7. Приблизно через півроку після пожежі на земельній ділянці появилися якісь люди, оглядали ділянку, робили заміри. В середині березня 2009 року якісь робочі повністю розібрали будинок, який знаходився на земельній ділянці ОСОБА_7. Через деякий час після цього вона випадково зустріла ОСОБА_9, яка їй сказала, що не знає хто продав її земельну ділянку і що ніяких грошей вона не отримала.( Т. 1 а.с. 240).

Показаннями свідка - власника агентства нерухомості «Галицький міст» ОСОБА_29 вбачається, що до 2008 року він проживав на АДРЕСА_8. Він зацікавився земельною ділянкою по АДРЕСА_2, оскільки будинок, який знаходився за вказаною адресою, був в поганому стані. Через деякий час довідався, що ОСОБА_9 продають будинок. Він взяв у них всі документи для того, щоб вивчити їх і порадитися з нотаріусами, що можна зробити. Попередньо ОСОБА_9 говорили, що хочуть за землю 10-15 тис. доларів США за одну сотку. Коли він переглянув документи, то побачив, що всі документи на будинок ще старого взірця, право власності на землю, будинок не оформлено. Крім цього, в розмові з ОСОБА_9 вияснив, що у них немає паспортів. Він зрозумів, що ОСОБА_9 необхідно виготовити багато документів, на що пішло би багато місяців, і відмовився від задумів щодо придбання того будинку і вирішив повернути документи ОСОБА_9. В кінці 2008 року до нього зателефонували з агентства «Прикарпатський дім» і пропонували придбати земельну ділянку на початку АДРЕСА_2 з будинком, що згорів. Через деякий час він зустрів знайомого ОСОБА_27, який сказав, що купив у «Прикарпатського дому» земельну ділянку по АДРЕСА_2 за суму близько 100000 доларів США. (Т.1 а.с.236-237 ).

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка начальника СПРФО УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_30 вбачається, що заява про видачу паспорту на ім'я ОСОБА_9, написана не працівниками паспортного відділу. Звідки взялася печатка ЖЕО № 8 в заяві не знає. Для виготовлення паспорту ОСОБА_7 надала крім заяви про втрату паспорту копію свідоцтва про народження, про одруження. Згідно «Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» була заведена справа про втрату паспорту. Особа ОСОБА_7 була встановлена на підставі попередньої заяви про видачу паспорту на ім'я ОСОБА_9 за 1977 рік. Штамп про реєстрацією ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 в паспорті громадянина України у СПРФО не проставляється. В ксерокопії ст. 11 паспорту НОМЕР_3 з штампом про реєстрацію особи по АДРЕСА_2 (яка вилучена у нотаріуса ОСОБА_10) штамп проставлений не у ВГІВРФО, він існував до 2003 року, в даний час в паспортах проставляється штамп про реєстрацію іншого зразка. Паспорт ОСОБА_7 видавався взагалі без реєстрації, оскільки у неї не було будинкової книги (Т. 2 а.с.33-34).

Окрім того, наступними письмовими доказами.

Згідно висновку криміналістичної експертизи, в заяві про видачі паспорту на ім'я ОСОБА_7, вилученої у ВГІРФО, підпис від імені начальника ЖЕО № 8 ОСОБА_24 виконані іншою особою. (Т. 2 а.с. 19-21).

В ході проведення виїмки у нотаріуса ОСОБА_10 був вилучений договір від 18 лютого 2009 року купівлі-продажу земельної ділянки, що по АДРЕСА_2, покупцем якої був ОСОБА_11, а продавцем ОСОБА_7, ксерокопія паспорту НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 з фотокарткою особи, яка ОСОБА_7 не являється, довідку ОБТІ від 17.02.2009 № 423 на ім'я ОСОБА_9 про відсутність на земельній ділянці капітальних будівель та жилих споруд, що не відповідало дійсності; державний акт на право власності на земельну ділянку НЖ 553451 від 30.01.2009 на ім'я ОСОБА_9, ксерокопію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_27 та ОСОБА_31, звіт про грошову вартість земельної ділянки по АДРЕСА_2, замовником якого є ОСОБА_5.(Т.2 а.с.44-79).

В ході проведення виїмки в РАЦС вилучено заяву, написану власноручно ОСОБА_5 про отримання копії свідоцтва про шлюб між ОСОБА_27 та ОСОБА_31.( Т. 2 а.с. 120).

В ході проведення виїмки у нотаріуса ОСОБА_8, вилучена довіреність ВМВ № 484924 від 24.01.2009, видану від імені ОСОБА_7 ОСОБА_5 на право користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою по АДРЕСА_2. (Т. 2 а.с.39).

Згідно висновку криміналістичної експертизи, підписи ОСОБА_7 в довіреності та договорі купівлі-продажу виконані різними особами. (Т. З а.с.87-90)

Згідно матеріалів МНС в Івано-Франківській області, пожежа в будинку по АДРЕСА_2 мала місце 27.03.2008 року. Під час пожежі було частково знищено кладову, дерев'яну драбину і частково перекриття будинку. (Т.2 а.с. 128129).

В інвентаризаційній справі ОБТІ № 7210 на будинок АДРЕСА_2 відсутні будь-які дані про те, що будинок знесений або іншим чином ліквідований станом на 17.02.2009 р. - на момент видачі довідки ОБТІ № 243 про відсутність капітальних будівель та жилих споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_2. (Т. 4 а.с. 20-26).

Згідно листа ОБТІ, довідка №423 від 17.02.2009 р. про відсутність капітальних будівель та жилих споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_2 була замовлена і видана ОСОБА_5. Документи, на підставі яких видана вказана довідка в ОБТІ відсутні. (Т. 2а.с. 150).

Згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей, 16.07.2009 року, приватним нотаріусом ОСОБА_32, в присутності ОСОБА_6, видана довіреність на тимчасовий талон на автомобіль ВАЗ 2101 ОСОБА_23.

Згідно попереднього запису вказаного витягу, 29.06.2008, у приватного нотаріуса ОСОБА_33, ОСОБА_23, в порядку передоручення, видана довіреність на цей же автомобіль. (Т.1 а.с. 232-233).

По епізоду шахрайства щодо ОСОБА_12 наступними доказами:

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_12 показала, що з 2007 року стала здавати квартирантам свій будинок по АДРЕСА_4, а сама проживала у своєї бабці ОСОБА_34 квартирі по АДРЕСА_9. Її зведений брат ОСОБА_5 спочатку проживав із своєю матір'ю, а потім у своєї співжительки. В 2008 році він приніс до бабці додому пакет з своїми речами, сказав, що посварився з співжителькою. Через якийсь час, ОСОБА_5 прийшов до неї на роботу і попросив ключ від квартири, сказавши, що йому треба переодягнутися. Коли вони з бабцею повернулися додому, то виявили, що зникли всі документи на будинок по АДРЕСА_4: будинкова книга, печатка домовласника, договір дарування, свідоцтво про право власності на землю її паспорт та ідентифікаційний номер. Того ж дня вона написала заяву в міліцію про крадіжку документів. Приблизно через місяць до них додому прийшов ОСОБА_5 під якимось приводом і підкинув частину документів. Вони довідалися, що земельну ділянку і будинок купив ОСОБА_21 Ніяких довіреностей, документів на право продажу ОСОБА_12 не підписувала і не мала наміру продавати будинок. Вона звернулася в Івано-Франківський міський суд з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Допитана в якості свідка ОСОБА_34 дала аналогічні показання, доповнивши, що весною 2009 року, до них додому прийшов якийсь чоловік, сказав що ОСОБА_5 заставив будинок по АДРЕСА_4 і щоб вони звільняли будинок від квартирантів. Вона відповіла, що ОСОБА_5 не може заставити будинок, оскільки він не є власником, на що чоловік сказав що будинок вже проданий. (Т.2а.с.163-164).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_35 показав, що з ОСОБА_6 знайомий з 1997 року. Після того, як ОСОБА_6 звільнився з місць позбавлення волі, вони інколи спілкувалися. В лютому 2009 року ОСОБА_6 запропонував йому заробити 100 доларів США, сказав, що треба на нього оформити одну земельну ділянку, оскільки у нього проблеми з законом і на себе він не хоче нічого оформляти. Через декілька днів ОСОБА_6 познайомив його з ОСОБА_5, сказав, що той вкрав у своєї сестри документи на земельну ділянку і треба, щоб він ту земельну ділянку оформив на себе. ОСОБА_6 запевнив, що все буде нормально, що документи хоч і крадені, але є доручення на продаж землі. ОСОБА_5 пояснив що вкрав документи, тому що баба його вигнала з дому, оскільки він вкрав якесь золото. Через декілька тижнів ОСОБА_6 сказав підійти до нотаріальної контори, що по вул. Ст. Бендери. Там ОСОБА_6, після того як переговорив з нотаріусом, дав йому всі документи на право продажу земельної ділянки. ОСОБА_6 боявся передавати ці документи ОСОБА_5, щоб той їх не забрав і не «кинув» його. У нотаріуса вони з ОСОБА_5 оформили договір купівлі-продажу земельної ділянки, який він зі всіма документами повернув ОСОБА_6. В перших числах червня 2009 р. ОСОБА_6 привіз його в нотаріальну контору по вул. Грюнвальдській, там він з ОСОБА_21 підписав договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. Про оплату з ОСОБА_21 домовлявся ОСОБА_6, за яку суму ОСОБА_21 придбав земельну ділянку з будинком не знає. В той день ОСОБА_6 передав йому 100 доларів США за роботу. Приблизно рік назад він випадково зустрів ОСОБА_21 який повідомив, що у нього проблеми з земельною ділянкою. Він пояснив ОСОБА_21, що ОСОБА_6 попросив його записати на себе землю, оскільки він тільки вийшов з тюрми і у нього можуть конфіскувати любе його майно. ОСОБА_21 сказав, що сам ОСОБА_6 йому сказав, що земля належить йому, а він (ОСОБА_35) тільки його довірена особа. Через якийсь час, при зустрічі, ОСОБА_6 йому сказав, що якщо його будуть куди-небудь викликати з приводу земельної ділянки по АДРЕСА_4, щоб він нікуди не ходив, ніяких свідчень проти нього не давав, сказав, що всі питання він залагодить сам.

Допитана в якості свідка ОСОБА_36 показала, що її син ОСОБА_5, в 2005 році ОСОБА_5 був засуджений за крадіжки мобільних телефонів. В 2008 році син «таксував» і попав в ДТП, розбив автомобіль. Через деякий час він попросив у неї гроші, сказав, що йому треба заплатити власнику автомобіля за ремонт. У неї грошей не було і ОСОБА_5 сказав, що буде просити сестру, щоб вона віддала під заставу свій будинок по АДРЕСА_4. Однак ОСОБА_12 відмовилася. Через деякий час ОСОБА_5 сказав, що він віддав ОСОБА_35 в заставу ОСОБА_12 будинок, а також золото, яке йому дала мама його співжительки ОСОБА_11. ОСОБА_35 розрахувався з власником розбитого автомобіля, мав купити однокімнатну квартиру ОСОБА_5 і повернути золото, а потім продати будинок по вул. Семеренка. Також ОСОБА_5 сказав, що сестра дала йому довіреність на продаж будинку. Потім ОСОБА_5 розповів, що чоловік, якому він віддав будинок в заставу, його обманув, продав будинок, ніякої квартири не купив, золото не віддав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 показав, що літом 2009 року до нього в майстерню на СТО прийшов ОСОБА_5 і запропонував купити земельну ділянку по АДРЕСА_4, пояснивши, що його мама подарувала цю ділянку його сестрі ОСОБА_12, а сестра, в свою чергу, дала йому доручення на право продажу земельної ділянки. Він цю ділянку продав ОСОБА_6. Він погодився і через тиждень до нього на СТО приїхав на джипі чорного кольору ОСОБА_6, якого він тоді побачив вперше. ОСОБА_6 представився, сказав, що земельна ділянка і будинок по АДРЕСА_4 належать йому, але оформлені вони на його довірену особу - ОСОБА_35. Вони з ОСОБА_6 домовилися про ціну - 16700 доларів США. Коли він попросив документи на будинок, ОСОБА_6 сказав, що з собою їх не має. Він попросив адвоката ОСОБА_37 оглянути документи і у призначений час прийшов ОСОБА_5 з документами. ОСОБА_37 став задавати якісь питання ОСОБА_5 і той сказав, що треба все вияснювати у ОСОБА_6. ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6, спілкувався з ним з приводу документів. Потім ОСОБА_37 сказав, що документи в порядку. Через декілька днів він знову зустрівся з ОСОБА_6 і вони знову стали домовлятися за ціну. Всіх грошей він не мав і тому запропонував ОСОБА_6 автомобіль «Хюндай Акцент», 2008 року випуску, світло-зеленого кольору. ОСОБА_6 сказав, що бере цей автомобіль в рахунок продажу землі про вул. Семеренка за 10500 доларів США. З червня 2009 року, вони з ОСОБА_6 і ОСОБА_35 зустрілися у нотаріуса ОСОБА_32 по вул. Грюнвальдській (нотаріуса вибирав ОСОБА_6), де підписали договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, які по документах належали ОСОБА_35. Після підписання договору, в приміщенні нотконтори, він передав гроші в сумі близько 5 тис. доларів США ОСОБА_6 Через декілька днів зустрівся з ОСОБА_6 і ОСОБА_35 і в МРЕВ переоформили біржову угоду на нового власника - ОСОБА_35.

Із оголошених показань свідка адвоката Івано-Франківської міської асоціації адвокатів ОСОБА_37 вбачається, що в травні 2009 року до нього звернувся ОСОБА_21, який пояснив, що хоче купити сусідній будинок і просив подивитися на документи. Через декілька днів він зустрівся з ОСОБА_21 і ОСОБА_5, останній дав йому папку з документами, в якій були будівельний паспорт на будинок і договір купівлі-продажу будинку від ОСОБА_5 на ОСОБА_35. У нього не виникло питання чому не ОСОБА_35 показує документи, оскільки він знав, що ОСОБА_5 проживає в тому будинку, який продає. У нього виникли якісь несуттєві питання до ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 82-84).

Допитаний в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_13 показав, що 12 листопада 2008 року, в першій половині дня, до нього в офіс прийшли молоді чоловік і жінка, які представилися ОСОБА_5 та ОСОБА_12 і у яких були паспорти, які посвідчували їх особи. Жінка сказала, що хоче дати довіреність своєму брату на право розпоряджатися своїми будинком і земельною ділянкою по вул. Семеренка в м.Івано-Франківську. Оскільки ніяких документів, які би підтверджували право власності на нерухомість, у ОСОБА_12 не було, він відмовився оформляти довіреність. Через декілька годин ОСОБА_12 і ОСОБА_5 знову прийшли в офіс. Крім паспортів у них були ідентифікаційні коди, а також правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Йому відомо, що згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_38 не підписувала дану довіреність. З цього приводу може пояснити, що або у жінки, яка представилася ОСОБА_12, був підроблений паспорт з вклеєною фотокарткою особи, яка до нього прийшла, або була присутня жінка, дуже схожа на фото в дійсному паспорті ОСОБА_12 (Т. З а.с.163-164).

В ході проведення виїмки у нотаріуса ОСОБА_13 була вилучена довіреність ВМА № 176274 від 12.11.2008 р видана від імені ОСОБА_12 ОСОБА_5 на право розпоряджатися земельною ділянкою по АДРЕСА_4 та копія ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_12 (Т. 2а.с.178).

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи, підпис в довіреності ВМА № 176274 від 12.11.2008 виконаний не ОСОБА_12, а іншою особою. (Т.2а.с. 190-192).

По епізоду шахрайства щодо ОСОБА_39 наступними доказами:

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_39 показав, що 28.12.2009року він звільнився із місць позбавлення волі. До 1996 року він проживав і був прописаний в АДРЕСА_10 у двох кімнатній квартирі, однак у зв'язку із тим, що він тривалий час знаходився в місцях позбавлення волі, то у 1996році його було виписано із вказаної адреси по рішенню Івано-Франківського міського суду. Після смерті його матері у 2007році, в квартирі залишилися проживати його сестра ОСОБА_40, дочка ОСОБА_14 та онука ОСОБА_15. 28.12.2009, після звільнення, він повернувся додому зі своєю співжителькою ОСОБА_41, двері відчинив за допомогою відмичок, оскільки були поміняні замки. Хтось знову поміняв замки, коли через деякий час він і ОСОБА_41 піднялися до квартири, там були незнайомі йому люди. Як пізніше виявилося, це був ОСОБА_18 і ОСОБА_6, які представилися депутатами міської ради та сказали, що квартира належить їм і щоб він її покинув, в іншому випадку буде мати проблеми із законом. Так як він не хотів залишати свою квартиру, вони його побили, забрали паспорт його ОСОБА_41 і викинули на вулицю. Він звернувся в міліцію після цього.

Допитана в якості свідка ОСОБА_41 підтвердила показання ОСОБА_39

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показала, що весною 2008року вона спробувала прописатися в квартирі АДРЕСА_11, де проживала до 1996року. В ЖЕО їй відмовили, оскільки необхідні були дозволи всіх проживаючих в квартирі і треба чекати коли із місць позбавлення волі звільниться ОСОБА_39, а також необхідно переоформити основного квартиронаймача. Вони із ОСОБА_14 звернулися в відділ обліку і розподілу житла Івано-Франківського міськвиконкому, подали туди всі необхідні документи, однак відмовили, оскільки основним квартиронаймачем після смерті батьків мав бути ОСОБА_39, який знаходився в місцях позбавлення волі. Літом 2009року у них дома появився чоловік, якого ОСОБА_14 називала "ОСОБА_47депутат міської ради, якого в дійсності звати ОСОБА_6. Приблизно в жовтні 2009року ОСОБА_14 сказала, що хоче продати квартиру і допоможе їй в цього "ОСОБА_47" їй допоможе продати і купити однокімнатну, яку оформлять на ОСОБА_15, а решту грошей поставлять на депозит, а тата ОСОБА_38 "кинуть". Почувши це, вона їй сказала, що продати квартиру не мають права, бо там прописана малолітня ОСОБА_15, на що та їй відповіла, що це питання вже вирішено із ОСОБА_43, яка є начальником відділу у справах дітей. В кінці осені ОСОБА_14 повернула їй паспорт і свідоцтво про народження, які вона залишила в ЖЕО які, зі слів ОСОБА_14, забрав ОСОБА_6. Крім цього, через деякий час ОСОБА_14 показала їй витяг із рішення МВК про те,що вона є єдиним квартиронаймачем. Через деякий час ОСОБА_14 відвезла її на село до її чоловіка під приводом ремонту в квартирі. Коли 04.01.2010року вона повернулася додому, то ОСОБА_14 вдома не було і більше її не бачила, двері в квартирі були поміняні.

Допитана в якості свідка начальник служби у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому ОСОБА_43 показала, що неповнолітня ОСОБА_15 перебувала на обліку в службі у справах дітей з народження. В 2008 році дитина була вилучена з сім'ї і направлена в міжрегіональний соціально-реабілітаційний центр для дітей в с.Мединя. В березні 2009 року, по позову служби, ОСОБА_14 судом була позбавлена батьківських прав, а в липні 2009 р. малолітня ОСОБА_15 була усиновлена по рішенню Галицького районного суду. Після того, як ОСОБА_15 в 2008 році була вилучена із сім'ї, з метою захисту житлових та майнових прав дитини в ЖЕО № 6 та начальнику ВГІРФО ОСОБА_30 був направлений лист № 957-21-16/02 про накладення заборони на зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_15. Дана заборона на сьогоднішній день не знята, дозволів на виписку дитини з квартири, або інших дозволів на відчуження житла службою не надавалося. В жовтні 2009 року до неї звернулася ОСОБА_14 і їй була видана довідка про те, що дитина усиновлена громадянами України. Приблизно в той же час до неї прийшла паспортистка ЖЕО № 6 ОСОБА_44, яка сказала, що ОСОБА_14 хоче виписати доньку з своєї квартири і надала їй довідку про усиновлення дитини. Вона підтвердила, що дитина усиновлена, але заборону вона зняти не може.

Допитаний в якості свідка чоловік ОСОБА_14 ОСОБА_45 показав, що він проживав в селі і восени 2009 р. йому зателефонувала ОСОБА_14 і розповіла, що їй запропонували обміняти її двох кімнатну квартиру по АДРЕСА_11, на дві однокімнатні квартири та доплатити певну суму грошей, при цьому одна з квартир буде оформлені на її доньку ОСОБА_15, в іншій будуть жити вони, а доплачені гроші дасть на житло батькові ОСОБА_46. Таких дзвінків було декілька, кожного разу ОСОБА_14 розповідала про дві квартири, що вартість її квартири по вул. Товарній 35 тис. доларів США, що продажем квартири займається ОСОБА_47 (в дійсності як він потім довідався - ОСОБА_6), який є тільки посередником і купує квартиру для іншої особи. Говорила, що вони обіцяли їм зробити закордонні паспорти, щоб вони могли поїхати за кордон на заробітки. Через якийсь час до нього приїхали ОСОБА_14 і ОСОБА_6, який відвіз його до нотаріуса, де він підтвердив, що не має претензій до продажу ОСОБА_14 квартири. ОСОБА_14 йому пояснила, що взамін квартири по вул. Товарній їй придбають дві однокімнатні квартири: одну - для її малолітньої доньки, а іншу - для неї.

Допитаний в якості свідка співжитель ОСОБА_48 ОСОБА_49 показав, що квартиру ОСОБА_14 допомагав продати ОСОБА_6, якого вона називала ОСОБА_47. ОСОБА_14 сказала, що давно його знає, що він працює в «білому будинку» і є депутатом, що вирішує всі питання і у всіх інстанціях з документами. В грудні 2009 р. вони з ОСОБА_14 переїхали в однокімнатну квартиру на вул. Пулюя, яку ОСОБА_14 купив ОСОБА_6(так вони думали). ОСОБА_14 сказала, що за квартиру, за яку він вже вніс завдаток, він повинен заплатити 12 тис. доларів США і що це дешево, оскільки йому були винні гроші ті хто продавали квартиру. ОСОБА_14 сказала, що ця квартира залишиться її неповнолітній доньці після того, як вони виїдуть в Ірландію на постійне проживання. Крім цього ОСОБА_6 давав ОСОБА_14 невеликі суми грошей (по 50-100 грн.) для проживання, а решту суми він (з його слів) поклав в банк на рахунок ОСОБА_14. Через декілька днів після смерті ОСОБА_14 він зателефонував ОСОБА_6 і став розпитувати про обставини смерті ОСОБА_14, сказав, що її знайшла сусідка, а чому вона покінчила життя самогубством він не знає. Одного разу ОСОБА_6 привів на квартиру по вул. Товарній молодого хлопця, сказав, що його звати ОСОБА_50 і що це можливий покупець на квартиру. Того хлопця впізнав як ОСОБА_5

Допитані в якості свідків ОСОБА_51, ОСОБА_52, показали, що в квітні 2010 року були у ОСОБА_14 в гостях в квартирі по вул.. Пулюя. ОСОБА_14 розповідала, що квартиру по вул. Пулюя їй купив дядько, який допомагав продати її двохкімнатну квартиру, різниця від купівлі-продажу залишилася у нього і в їх присутності ОСОБА_14 неодноразово телефонувала до «дядька» і просила віддати їй гроші.

Допитана в якості свідка власниця квартири ОСОБА_53 показала, що квартиру для ОСОБА_14 винайняв у неї ОСОБА_6 як для своєї похресниці. Він же щомісячно сплачував їй орендну плату. Від сусідів знає, що ОСОБА_14 розповідала, що ту квартиру їй купили. Після смерті ОСОБА_14, в Пасічнянському РВ від працівників міліції довідалася, що ОСОБА_53 розповідав їм, що купив ту квартиру для ОСОБА_14. З даного приводу ОСОБА_53 їй пояснив, що сказав так працівникам міліції для того, щоб у неї не було проблем з податківцями.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 показав, що квартиру по вул. Товарній йому запропонував купити ОСОБА_6, він же показував йому і ОСОБА_11 ту квартиру, через декілька днів ОСОБА_6 приніс документи на квартиру і привів до нотаріуса ОСОБА_14, а також був присутнім при підписанні договору купівлі продажу і при отриманні ОСОБА_14 грошей.

Із оголошених показань свідка начальника СГІРФО УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_30 вбачається, що службою у справах дітей виконкому Івано-Франківської міської ради була накладена заборона на зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_15, про що листом від 5.09.2008 р. було повідомлено СГІРФО. До 2006 року неповнолітні діти за місцем проживання не прописувалися, тому ОСОБА_15 прописана не була. В 2009 році до нього прийшла паспортист ЖЕО № 6 ОСОБА_44 для того, щоб виписати ОСОБА_15 у зв'язку з тим, що її хочуть прописати за новою адресою усиновителі. Він сказав ОСОБА_44, щоб вона надала свідоцтво про народження дитини і дані нових батьків ОСОБА_15. ОСОБА_44 в його присутності стала телефонувати ОСОБА_43., на що остання відповіла, що то є таємниця усиновлення і ніяких даних про дитину і її батьків вона не надасть. Він сказав ОСОБА_44, що нічим їй допомогти не може. Через деякий час ОСОБА_44 принесла лист ЖЕО №6 про виписку ОСОБА_15. Він той лист у неї не прийняв у зв'язку з тим, що у ВГІРФО не було ніякого документу, згідно якого можна би було виписати неповнолітню ОСОБА_15 (Т.2 а.с. 33-34).

Із оголошених показань свідка паспортист ЖЕО № 6 ОСОБА_44 показала, що в квартирі по вул. Товарній 2/14 були прописані ОСОБА_54 (основний квартиронаймач), ОСОБА_40, ОСОБА_39, ОСОБА_14 та неповнолітня ОСОБА_15 ОСОБА_40 була виписана в м.Надим у зв'язку з навчанням, ОСОБА_39 був виписаний з квартири по рішенню суду у зв'язку з позбавленням волі. В жовтні 2009 року до неї звернулася ОСОБА_14, цікавилася як можна приватизувати квартиру. Разом з ОСОБА_14 був ОСОБА_6 якого вона називала хресним і говорила, що він допомагає їй. В подальшому ОСОБА_14 декілька разів приходила в ЖЕО і постійно з тим чоловіком. Вона пояснила, що спочатку їй потрібно звернутися в міськвиконком для переоформлення квартири і видала довідку про склад сім'ї, в якій були вписані всі проживаючі в квартирі, в тому числі і неповнолітня ОСОБА_15 Через декілька днів вона принесла витяг з рішення № 597 від 26.11.2008 р. про те, що вона є квартиронаймачем і склад сім'ї один чоловік, а також рішення суду про позбавлення її батьківських прав і знову просила виписати її доньку з квартири. Вона сказала, що цього мало і що вона буде радитися в паспортному відділі і в службі у справах дітей. Начальник служок у справах дітей ОСОБА_43 3. підтвердила, що ОСОБА_14 позбавлена батьківських прав а її донька усиновлена. Вона сказала ОСОБА_43, що не має підстав виписати неповнолітню дитину, оскільки є заборона. ОСОБА_43 дала їй довідку № Н/148/21-26 від 19.10.2009 року про те, що дитина усиновлена. Через декілька днів ОСОБА_14 знову прийшла до неї з ОСОБА_6 і написала заяву, в якій просила виписати її доньку. На підставі рішення суду про позбавлення ОСОБА_14 батьківських прав і на підставі довідки, яку дала їй ОСОБА_43, вона виписала ОСОБА_15 з квартири, після чого дала ОСОБА_14 необхідні для приватизації квартири документи - довідку про склад сім'ї, в якій була вказана одна ОСОБА_14 22.10.2009 р. вона подала лист № 1249 в паспортний стіл на виписку неповнолітньої ОСОБА_15.На підставі цього листа паспортний повинен заповняти листок вибуття.Чи зроблено це вона не знає. (Т. 1 а.с.179-180, 181, 183-184).

Згідно матеріалів ОТЗ №2, в телефонній розмові ОСОБА_19 та ОСОБА_18, останній вказує, що передав гроші за купівлю квартири ОСОБА_6, який повен був купити за них однокімнатну квартиру для неповнолітньої дочки ОСОБА_14.(Т.1 а.с. 204-210).

ОСОБА_18 надана розписка ОСОБА_14 про те, що вона продала квартиру вартістю 27500 доларів США. Розписки про отримання грошей ОСОБА_14 немає. (Т. 1 а.с. 45).

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів доводиться повністю, а дії їх за ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України кваліфіковані правильно, так як вони заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; заволоділи будь-яким способом паспортом та іншим важливим документом та підробили документ, який видається установою, посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його як підроблювачем та використали завідомо підроблений документ.

При призначенні покарання підсудним суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів та їх суспільної небезпеки, дані про особи підсудних, та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_6, суд враховує його стан здоров'я, те, що він одружений, має постійне місце проживання, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому вважає, що до нього можна застосувати вимоги ст. 75 КК України і обрати йому покарання без ізоляції від суспільства, зі звільненням від покарання із випробуванням.

Також суд враховує те, що ОСОБА_6. вчинив злочин, в період відбуття покарання за попереднім вироком. Однак, враховуючи те, що покарання за попереднім вироком на день розгляду справи він відбув повністю, суд не вбачає за доцільне при призначенні покарання застосовувати вимоги ч. 5 ст. 71 КК України.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд відносить - часткове визнання ним вини, стан здоров'я та те, що він має на утриманні одну неповнолітню дитину а також молодий. Також суд враховує, що ОСОБА_5 раніше притягувався до відповідальності і на момент розгляду справи відбуває покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 10.06.2010 року Івано-Франківським міським судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із врахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України - за сукупністю вироків.

Цивільний позов ОСОБА_7 підлягає до повного задоволення, цивільний позов ОСОБА_39.. слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 та призначити покарання:

за ст. 190 ч.4 КК України - із врахуванням ст. 77 КК України - позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;

за ст. 357 ч.3 КК України - штраф в розмірі 850 грн;

за ст. 358 ч.2 КК України - арешт строком 3 місяці;

за ст. 358 ч.3 - позбавлення волі строком на 1 рік.

На підстав ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підстав ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_6 повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.4, 357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 та призначити покарання:

за ст. 190 ч.4 КК України - із врахуванням ст. 69 КК України - позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна;

за ст. 357 ч.3 КК України - штраф в розмірі 850 грн;

за ст. 358 ч.2 КК України - арешт строком 3 місяці;

за ст. 358 ч.3 - позбавлення волі строком на 1 рік.

На підстав ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати до покарання невідбуте за попереднім вироком від 10.06.2010 року Івано-Франківського міського суду у виді 3 років позбавлення волі, остаточне покарання призначити за сукупністю вироків - 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати із моменту затримання, 21.02.2010року.

Міру запобіжного заходу залишити раніше обрану - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_6, ОСОБА_5 в солідарному порядку судові витрати в сумі 2325, 24 грн за проведення експертиз на р/р 31255272210165, р/р 35224007000209, код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, отримувач: НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області вид платежу: за експертиз (Т.2, а.с19, а.с.28, а.с.189, т. 3 а.с. 86)

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити - стягнути із ОСОБА_6, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 616 000 (шістсот шістнадцять ) тисяч гривень (Т3, а.с.76).

Цивільний позов ОСОБА_39 залишити без розгляду. (Т.1, а.с. 76).

Речові докази :

диск СД-Р , документи: заяву про видачу паспорта, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2009р., ксерокопію паспорта на ім'я ОСОБА_7, довідку ОБТІ про відсутність на земельній ділянці капітальних будівель, ксерокопія паспорту ОСОБА_19, державний акт направо власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7, ксерокопія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_27 та ОСОБА_31, нотаріальну заяву ОСОБА_27, звіт про грошову оцінку земельної ділянки, рішення Івано-Франківської міської ради від 02.12.2008р., ксерокопію Технічної документації із землеустрою, заяву про видачу повторного свідоцтва про шлюб гр. ОСОБА_27 та ОСОБА_31, довідку Управління земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_7, довіреність , ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_12 - залишити при матеріалах справи (т.2, а.с.8, 39-79,84-115, 134-139).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженому ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Ковалюк І.П.