Ухвала суду № 25585071, 02.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5885/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: ДонецьВ.А.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2011 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києва по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»про визнання стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція м. Києва по роботі з великими платниками звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2011 року позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києва по роботі з великими платниками - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішення суду, ПАТ «Завод «Ленінська кузня»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" (ідентифікаційний код 14312364, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 18), зареєстроване 25.12.1996р. Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією. Як платник податків, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків з 06.03.1997 р. за №4347/11. Відповідно до свідоцтва №100266533 про реєстрацію платника податку на додану вартість, зареєстроване, як платник податку на додану вартість з 18.07.1997 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу: податкові декларації з земельного податку з юридичних осіб за 2010-2011 роки №9000122435, №9000122136, №9000122211, №9000122524, №9000122612, №9000102169, №9000102232, №9000102489 та уточнюючий розрахунок №9005456629 на загальну суму 13049210,26грн.; уточнюючі розрахунки з орендної плати за землю за 2010 рік №9006323095, №9006319993, №9006319701, №9006315511, №9000102462 на загальну суму 1419892,22 грн.; податкові декларації з податку на додану вартість за 2011 рік №9000603938, №9008062720, №9007166981, №9005115423, та уточнюючий розрахунок №9008252287 на загальну суму 1616598,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, орендної плати, податку на додану вартість, позивачем прийнята перша від 06 серпня 2010р. №1/44 та друга від 13 жовтня 2010 р. №2/50 податкові вимоги на суми 303382,75грн. та 715326,12 грн. відповідно, які відповідачем не оскаржувались.

Під час судового розгляду справи відповідачем надані платіжні доручення: зі сплати податку на додану вартість від 28.10.2011 р. №2237, №2238 на загальну суму 1272803,00грн.; зі сплати земельного податку від 28.10.2011р. №2245, №2240, №2267, №2242, №2268 на загальну суму 1023485,65 грн.; зі сплати орендної плати за землю від 28.10.2011 р. №2241, №2265, №2243 на загальну суму 136535,64грн.

Станом на 19 жовтня 2011 року (дата збільшення позивачем розміру позовних вимог), податковий борг відповідача становив з земельного податку з юридичних осіб:

Оболонський район (код платежу 13050154)-160738,44грн. (159733,87 грн. - недоїмка, 1004,57 грн. - пеня);

Подільський район (код платежу 13050156)-1821362,41 грн. (1783214,22грн.-недоїмка, 38148,19грн.-пеня);

Шевченківський район (код платежу 13050159)-2535490,22грн. (2475105,24грн-недоїмка, 60384,98грн.-пеня).

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість, орендної плати за землю, то представник позивача підтвердив сплату відповідачем відповідного боргу.

Представник відповідача визнала наявність податкового боргу зі сплати земельного податку за основним платежем, проте заперечила щодо наявності боргу зі сплати пені з вказаного податку.

В свою чергу, представники позивача також підтвердили наявність податкового боргу у відповідача в зазначених розмірах, пояснивши, що пеня нарахована у зв'язку з несплатою платником податків податкового зобов'язання у строки, визначенні податковим законодавством, що підтверджується обліковою карткою.

Також, як встановлено судом першої інстанції, та, не заперечувалось представниками сторін, у відповідача відсутні кошти необхідні для погашення усієї суми податкового боргу. З метою погашення податкового боргу позивачем здійснено опис активів відповідача-акт від 08.11.2010р. №4 (буксир дизельний, двогвинтовий теплохід "Кама").

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивачам подано податкові декларації з податку за землю за 2010-2011р., проте повністю відповідних сум угодженого податкового зобов'язання у визначені строки не сплачено.

З метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000року №2181-111, чинного на час виникнення податкового боргу. Вказані податкові вимоги отримані платником податку.

Пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи судом першої інстанції та на час розгляду апеляційної скарги, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу з земельного податку в повному обсязі.

Статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 16.1.1 пункту 16). Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків-від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом (підпункт "а" підпункту 16.1.2 пункту 16.1).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків-від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (підпункт "а").

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб: Оболонський район (код платежу 13050154) - 160738,44 грн. (159733.87 грн.-недоїмка. 1004,57грн.-пеня); Подільський район (код платежу 13050156) - 821362.41грн. (1783214.22 грн. - недоїмка, 38148,19 грн. - пеня); Шевченківський район (код платежу 13050159)-2535490,22 грн. (2475105,24 грн. - недоїмка, 60384,98 грн.- пеня).

Що стосується податкового боргу з податку на додану вартість, з орендної плати за земельні ділянки, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, позаяк відповідачем відповідна сума податкового боргу погашена самостійно.

Окрім цього, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи та це не заперечується апелянтом, мав місце факт несвоєчасної сплати узгодженої суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки, тобто порушення податкового законодавства.

Згідно п. 7 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З вказаної вище норми вбачається, що її метою є створення більш сприятливих умов для поступової адаптації, пристосування платників податків до основних положень оновленого податкового законодавства та формування практичних навичок здійснення підприємницької діяльності з урахуванням зміни умов оподаткування, "що пов'язане з прийняттям Податкового кодексу України.

До набрання законної сили Податковим кодексом України, спірні правовідносини щодо строків сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності регулювались ст. 17 Закону України «Про плату за землю».

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»та статтею 287 Податкового кодексу України передбачені однакові строки сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Таким чином, положеннями Податкового кодексу України (ст. 287) не передбачено зміни умов оподаткування (строки сплати) по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності, а тому не вимагається поступової адаптації, пристосування платника податку до цих положень.

Враховуючи вище викладене, до ПАТ «Завод «Ленінська кузня»не можуть бути застосовані пільгові штрафні санкції, передбачені п. 7 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Оскільки судом було встановлено, а представниками сторін не заперечувалось щодо відсутності у відповідача коштів необхідних для погашення усієї суми податкового боргу, зважаючи на те, що згідно з актом опису активів від 08.11.2010р. №4, описано активи відповідача, на які поширюється право податкової застави-буксир дизельний, двогвинтовий теплохід "Кама", суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального права і підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.