Рішення № 25582903, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/4994-2012 07.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»До Міністерства оборони УкраїниТретя особаДержавна казначейства служба УкраїниПростягнення 1 736 878,23 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мудрак Ю.І.

Від відповідача Прокопчук О.М.

Від третьої особи Отращенко Д.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 1 721 082,00 грн. основного боргу, 6884,33 грн. інфляційних збитків, 8911,90 грн. 3% річних, а всього 1 736 878,23 грн. заборгованості за договором № 227/ДКБ-305Д про придбання житла на умовах пайової участі від 21.07.2011р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку тим, що відповідач повністю погасив суму основного боргу в розмірі 1 721 082,00 грн., просить розглядати позовні вимоги в частині стягнення 6884,33 грн. індексу інфляції, 8911,90 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 15796,23 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 11.06.2012р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням відповідача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011р. між Акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд»та Міністерством оборони України було укладено договір № 227/ДКБ-305Д.

Відповідно до п.1.1. договору метою договору є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України в 2011 році.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що предметом договором є придбання пайовиком у забудовника житла на умов пайової участі, а саме 50 квартир, відповідно до адресного переліку квартир, загальною площею 4072,55 кв.м., у 141-квартирному житловому будинку по вул.. Алма-Атинській, 109Б у м. Києві.

Забудовник зобов'язується передати пайовику (в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України) вказану кількість квартир з виконання всього необхідного комплексу робіт.

Позивач зобов'язується передати Відповідачу (в державну власність в оперативне управління) вказану кількість квартир з виконанням всього необхідного комплексу робіт.

23 листопада 2011 року було укладено додаткову угоду № 1 до Договору за якою Відповідач придбає у Позивача житло на умовах пайової участі, а саме 50 квартир, відповідно до адресного переліку квартир, загальною площею 4064,50 квадратних метрів у 141-квартирному житловому будинку по вул. Алма-Атинській, 109-Б у м. Києві.

Відповідно до пункту 4.2 Договору в редакції, викладеній у Додатковій угоді до нього, передбачено, що фінансування придбання житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, що відповідає бюджетним призначенням у сумі 35 767 600 гривень.

Відповідач перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Позивача поетапно:

- пайовий внесок І етапу фінансування - попередня оплата у розмірі до 30 % вартості річного обсягу робіт на термін не більше як три місяці згідно з графіком фінансування за рахунок коштів загального фонду та складає 10 751 532, 00 гривень, в т.ч. ПДВ 1 791 922, 00 грн.;

- наступні пайові внески здійснюються до 95 % від Договірної ціни після підписання акту приймання-передачі житла за рахунок коштів загального фонду у сумі 23 227 688, 00, в т.ч. ПДВ 3 871 281, 33 грн.

- остаточний розрахунок 5% від Договірної ціни у сумі 1 788 380,00 гривень, в тому числі ПДВ 298 063,33 гривень, здійснюється за рахунок коштів загального фонду на підставі надання нотаріально засвідченої копії Сертифіката відповідності, але не пізніше 15 грудня 2011 року.

25 жовтня 2011 року разом з листом №8119/0/2-11 Позивач направив Відповідачу нотаріально засвідчену копію Сертифікату серії KB №16411049746 від 30.09.11р. та перелік документів для оформлення права власності.

31.10.11 р. було підписано Акт прийому-передачі квартир №28-1581/214, зареєстрований в ГУЖЗ 18.11.11р., яким було підтверджено, що жодних недоліків житла не було виявлено.

Враховуючи вищезазначене, Позивач виконав за Договором всі свої зобов'язання у повному обсязі.

Разом з тим, Відповідач розрахувався із Позивачем з пропуском строку передбаченим умовами договору, чим порушив умови договору.

Суду надані докази, що платіжним дорученням №227/53/3 від 13.04.2012р. (відмітка Державної казначейської служби України від 18.04.2012р.) відповідачем було перераховано позивачеві 1 721 082,00грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 21 липня 2011 року між сторонами укладено договір № 227/ДКБ-305Д про придбання житла на умовах пайової участі, п. 1.3. якого предметом Договору є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме 50 квартир, відповідно до адресного переліку квартир, загальною площею 4064,50 кв.м., у 141-квартирному житловому будинку по вул.. Алма-Атинській, 109-Б.

Відповідач перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Позивача поетапно:

- пайовий внесок І етапу фінансування - попередня оплата у розмірі до 30 % вартості річного обсягу робіт на термін не більше як три місяці згідно з графіком фінансування за рахунок коштів загального фонду та складає 10 751 532, 00 гривень, в т.ч. ПДВ 1 791 922, 00 грн.;

- наступні пайові внески здійснюються до 95 % від Договірної ціни після підписання акту приймання-передачі житла за рахунок коштів загального фонду у сумі 23 227 688, 00, в т.ч. ПДВ 3 871 281, 33 грн.

- остаточний розрахунок 5% від Договірної ціни у сумі 1 788 380,00 гривень, в тому числі ПДВ 298 063,33 гривень, здійснюється за рахунок коштів загального фонду на підставі надання нотаріально засвідченої копії Сертифіката відповідності, але не пізніше 15 грудня 2011 року.

Матеріали справи встановлено, що платіжним дорученням від 18.04.2012р. були перераховані кошти на погашення кредитної заборгованості за договором на суму 1 721 082,00 грн., тобто остаточний розрахунок суми сплачений Відповідачем з прострочкою.

Відповідач стверджує, що між сторонами умовами договору було передбачено обставину (надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України), що до якої невідомо настане вона чи ні (відкладена обставина -ст. 212 ЦК України).

В обґрунтування заперечень, відповідач посилається на п.4.2 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору в редакції, викладеній у Додатковій угоді до нього, передбачено, що фінансування придбання житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, що відповідає бюджетним призначенням у сумі 35 767 600 гривень.

Листом від 21.02.2012р. №227/10/532 Відповідач повідомив позивача, що платіжні документи щодо оплати решти коштів у сумі 1 721 082,00грн. передано у грудні 2011р. на оплату в Державну казначейську службу України, а також повідомив про недофінансування бюджетної програми за КПКВ 2101190 та про обов'язковість здійснення відповідачем розрахунків при надходженні коштів.

Відповідно до пояснень Державної казначейської служби України від 07.08.23012р. у 2011р. Державною казначейською службою України здійснювалась реєстрація бюджетних зобов'язань за договором від 21.07.2011р. №227/ДКБ-305Д на придбання житла на умовах пайової участі, укладеного Міністерством оборони України з ПАТ ХК «Київміськбуд», в межах бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків (КПКВ) 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військо службовців Збройних Сил України»КЕКВ 2121. Залишок коштів на реєстраційному рахунку 35210037003192 за КПКВ 2101190 КЕКВ 2121 станом на 30.12.2011 складав 0,00грн. Залишок відкритих асигнувань по загальному фонду державного бюджету за КПКВ 210 і 190 Міністерства оборони України КЕКВ 2121 станом на 30.12.2011р. складав 55 512 938,87грн.

При прийнятті рішення щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат та 3% річних судом взято до уваги Постанова Верховного суду України від 15.05.2012р., в якій зазначено, що відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність Міністерства і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 8911,90 грн. 3% річних, та 6884,33 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних в сумі 8911,90 грн. та 6884,33 грн. індексу інфляції. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст..ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингової компанії «Київміськбуд»(01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) 8 911 (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 90 коп. 3% річних, 6884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 33 коп. індексу інфляції, 327 (триста двадцять сім) грн. 64 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 10.08.2012р.