Рішення № 25582894, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/6776-2012 06.08.12

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»

про стягнення 69 784,94 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Чечотка М. В. -дов. № 789-13 від 06.06.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»про стягнення 69 784,94 грн. збитків, з яких 8 052,10 грн. три відсотки річних, 21 472,30 грн. сума індексу інфляції, 40 260,52 грн. сума санкції за прострочення грошового зобов'язання.

Ухвалою суду від 28.5.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/6776-2012 та призначено її розгляд на 04.07.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 03.04.12 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.12 р. позивач надав пояснення по суті спору, надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копію договору підряду № 2.3.-05 від 21.03.05 р. про надання юридичних послуг, яке було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.05.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 12.06.12 р. ухвали про порушення провадження у справі.

Через відділ діловодства суду 04.07.12 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що єдиний представник, уповноважений представляти інтереси ПАТ «НВП «Більшовик»у цій справі ОСОБА_2, залучена до участі у справі № 2а-6797/12/2670 та не може бути присутня у засіданні 04.07.12 року о 10:10 год. у справі № 5011-37/6776-2012. Інших представників у підприємства, які змогли б представляти інтереси ПАТ «НВП «Більшовик»на розгляді справи 04.07.12 р. № 5011-37/6776-2012 немає.

Позивач заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Ухвалою суду від 04.07.12 р. було відкладено розгляд справи на 16.07.12 р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, не виконанням ним вимог ухвали суду та з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі.

Через відділ діловодства суду 16.07.12 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позовних вимог.

У судовому засіданні 16.07.12 р. позивач повідомив суду, що доказів направлення відповідачу копії заяви про зміну предмету позовних вимог надати не може, оскільки дана заява відповідачу не направлялась, у зв'язку з чим судом дана заява не може бути прийнята до розгляду у даному судовому засіданні.

Разом з тим позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості уточнити позовні вимоги, у зв'язку з чим продовжити строк розгляду спору. Суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи клопотання позивача задовольнив.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з'явився, вимог ухвали суду не виконав про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи наведене, у зв'язку з повторним нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду, та з метою повторного витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, господарський суд ухвалою від 16.07.12 р. відклав розгляд даної справи на 06.08.12 р., повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 28.05.12 р. та від 04.07.12 р. № 5011-37/6776-2012.

24.07.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яку було прийнято судом до розгляду.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У судовому засіданні 06.08.12 р. представник позивача надав суду письмове уточнення позовних вимог, згідно з яким було уточнено період нарахування суми трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з 28.11.09 р. до 28.07.11 р. (608 днів), у зв'язку з порушенням відповідачем договірного зобов'язання, встановленого рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 33/436 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»про стягнення 393 406,98 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче товариства «Більшовик»до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними та повернення коштів в розмірі 37 518,68 грн. Дане уточнення було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи.

Представник позивача повторно позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.12 р. проти позову заперечив, пояснив,що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом м. Києва було розглянуто справу № 33/436 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»про стягнення 393 406,98 грн. та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче товариства «Більшовик»до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними та повернення коштів в розмірі 37 518,68 грн.

Зазначеним судовим рішенням були встановлені наступні факти.

21.03.05 року між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1. та ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», було укладено договір підряду № 2.3.-05 про надання юридичних послуг, згідно якого виконавець відповідно до змісту даного йому завдання (доручення) на свій ризик вчиняє дії з методичного супроводження статутної діяльності замовника, надання практичної допомоги у договірно-правовій та претензійно-позовній роботі, інформаційно-довідкових та консультаційних послуг, складання документів правового характеру, представництва у справах замовника, інших видів правової допомоги, а замовник приймає такі роботи та послуги і сплачує за них встановлену цим договору винагороду (плату).

Відповідно до п. 3.3. зазначеного договору позивач взяв на себе виконання договірних зобов'язань за завданнями відповідача від 08.04.2005 р., 27.06.2005 р., 12.07.2007 р., 26.08.2005 р., 24.10.2005 р., 26.10.2005 р., 16.12.2005 р., 19.12.2005 р., 04.04.2006 р., 22.05.2006 р., 07.06.2006р., 21.06.2006 р., 22.06.2006 р., 30.06.2006 р., 18.07.2006 р. та 01.08.2006 р., які є невід'ємними частинами цього договору.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» за договором договір підряду № 2.3.-05 від 21.03.05 р., рішенням Господарського суду м. Києва № 33/436 від 06.04.09 р. (суддя Мудрий С.М.) було стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1 суму основного боргу 126 363,63 грн., індекс інфляції в розмірі 114 233,07 грн., три проценти річних в розмірі 25 048,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 654,80 грн. та 103,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення пені в розмірі 26 754,47 грн. відмовлено; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

11.05.10 р. Господарським судом м. Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 33/436.

Однак відповідач (боржник) своєчасно не виконав зазначене рішення.

За таких обставин ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»про стягнення 69 784,94 грн. збитків, з яких 8 052,10 грн. три відсотки річних, 21 472,30 грн. сума індексу інфляції, 40 260,52 грн. сума санкції за прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до заяви (вих. № 74/4 від 20.07.12 р.) позивач просить стягнути з відповідача 68 417,12 грн., з яких 13 412,82 грн. три відсотки річних, 21 472,30 грн. сума індексу інфляції, 33 532,00 грн. сума санкції за прострочення грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду не є зобов'язанням в розумінні ГК України та ЦК України, а також не є договором чи угодою, не є актом цивільного чи господарського законодавства. Суд не є органом виконавчої чи законодавчої влади. При цьому, жодна норма законодавства не передбачає застсування штрафних санкцій чи інших господарських (чи цивільних) санкцій за невиконання чи несвоєчасне виконання судового рішення.

Господарський суд м. Києва не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», що визначено у статті 115 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних здійснене позивачем на суму боргу, який виник у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання за договором підряду № 2.3.-05 від 21.03.05 р.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач врахував повну суму стягнення за рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.09 р. у справі № 33/436 у розмірі 268 403,45 грн., враховуючи суми судових витрат, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором підряду № 2.3.-05 від 21.03.05 р.

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у відповідності до підлягають стягненню з відповідача за несвоєчасне виконання рішення Господарського суду м. Києва інфляційні нарахування за період з 28.11.09 р. до 28.07.11 р. (608 днів) у розмірі 19 084,90 грн. та 6 314,66 грн. трьох відсотків річних за вказаний період.

Розрахунок інфляційних нарахувань: (126 363,63 (сума основного боргу) * 115,1 (середній індекс інфляції)) -126 363,63 (сума основного боргу) = 19 084,90 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних: 3 (%) / 365 (кількість днів у році) * 126 363,63 (сума основного боргу) * 608 (кількість днів прострочення) / 100 = 6 314,66 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПАТ «НВП «Більшовик»33 532,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 28.11.09 р. до 28.07.11 р., розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами. В обґрунтування даної вимоги ФОП ОСОБА_1 посилається на ч. 2 ст. 536, ч. 3 ст. 692 та ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Дана норма кореспондується з нормою, встановленою в частині 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Таким чином, відповідно до вищевикладених норм чинного законодавства України, для застосування процентів за користування чужими грошовими коштами у сфері господарювання законом або договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Згідно з ч 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 статі 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 статті 1048 встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Посилання позивача в обґрунтування розміру заявлених процентів на ст. ст. 1048, 1061 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки зазначеними нормами регулюються відносини позики та банківського вкладу, які за своєю правовою природою є іншими і не аналогічними правовідносинам у даному спорі.

Умовами договору підряду № 2.3.-05 від 21.03.05 р., укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено, чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору підряду положень про позику, договори підряду і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин положення ст. 1048 ЦК України є безпідставним.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.12.2010 р. у справі № 9/67-38.

За таких обставин, враховуючи невизначеність розміру процентів, у суду відсутні підстави стягувати з відповідача 33 532,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Таким чином, позов ФОП ОСОБА_1 до ПАТ «НВП «Більшовик»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 35, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ««Науково-виробниче підприємство «Більшовик»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, код ЄДРПОУ 14308569) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 6 314 (шість тисяч триста чотирнадцять) грн. 66 коп. трьох річних процентів за період з 28.11.2009 р. до 28.07.2011 р., 19 084 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 90 коп. інфляційних нарахувань та 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.08.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.