Рішення № 25582639, 06.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/68/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.12 Справа № 5009/1893/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, офіс 402)

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Маліновського, буд. 16)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузьмінов Д.В. -довіреність № Э.37.7.0.0/Д-506 від 19.12.2011 р.

від відповідача : Нестеренко О.С. -довіреність № 80 від 08.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося в господарський суд Запорізької з позовною заявою про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ" суми 5815,45 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на наступні обставини: 22.05.2009 р. ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір страхування № DN81АR55720189, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Договором. Об'єктом страхування за вказаним Договором стали майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем MAPLE SMA С51, д/н НОМЕР_2.

11.11.2010 р. у м. Запоріжжі по вул. Портовій, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілю MERSEDES-Benz, реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2010 року винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобілю MERSEDES-Benz, реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до Звіту № 502-6554782-А від 09.03.2011 року про оцінку автомобіля MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2 складає 6657,70 грн. Сума страхового відшкодування до виплати Страхувальнику з урахуванням визначеної Договором страхування франшизи на підставі Страхового акту № И-1153 від 12.03.2011 року складає 6325,45 грн. Зазначене страхове відшкодування Страхувальнику виплачено в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 1636 від 16.03.2011 р. Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування", після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи. Згідно наданої винною особою інформації, його цивільно-правова відповідальність застрахована у відповідача, поліс ВЕ 3931601, що також підтверджується довідкою ДАІ за № 8720660. В порядку ст. 35 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 05-09/02-04 від 05.09.2011 року, однак, жодного рішення, в порядку ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", прийнято не було і про результати розгляду не повідомлялось. Посилаючись на вищенаведене, позивач наголошує, що свої зобов'язання за договором майнового страхування ним були виконані ним у повному обсязі, у зв'язку з чим, з моменту виплати Страхувальнику суми страхового відшкодування, позивач, в межах виплаченої суми страхового відшкодування, має право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач. Посилаючись на приписи ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування суму 5815,45 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1893/12, розгляд якої призначено на 12.06.2012 р.

Ухвалою суду від 12.06.2012 р., за клопотання позивача, в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено на 15-ть днів до 06.08.2012 р., розгляд справи відкладено до 06.08.2012 р.

Як встановлено судом, згідно Витягу з нової редакції Статуту відповідача найменування організаційно-правової форми товариства приведено у відповідність до законодавства України та визначено як Публічне акціонерне товариство на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 20) від 26.04.2011 р. Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта-Січ" є правонаступником майнових прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ". Відповідні зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -13.12.2011 р., що підтверджується Статутом ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ" в новій редакції та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серія ААБ № 474562.

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. за приписом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, суд констатує, що фактично відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта-Січ".

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідач -- у письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує. Мотивує, зокрема, тим, що у відповідь на Претензію позивача, відповідач просив додатково надати ряд документів, в тому числі, засвідчену копію платіжного доручення про виплату страхового відшкодування, протокол огляду транспортного засобу Бендеровичем І.В., підтверджуючі документи виклику зацікавлених осіб для огляду транспортного засобу. Вказаний лист відповідача був залишений позивачем без реагування та відповіді. Крім, того, відповідач зауважує, що при дослідженні Звіту № 502-6554782 від 09.03.2011 р., було встановлено, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме пунктам п. 5.1 та 8.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за змістом яких, визначення вартості матеріального збитку без огляду спеціалістом, безпосередньо визначаючим розмір збитку, можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство. У всіх інших випадках, оцінка матеріального збитку, спричиненого транспортному засобу, передбачає особистий огляд експертом (оцінювачем) об'єкта дослідження. Проте, в даному випадку, як зазначає відповідач, огляд транспортного засобу і складання акта огляду було здійснено однією особою -Мосейко С.В., а здійснення розрахунку та складання Звіту № 502-6554782 було виконано -Бендерович І.В., що є, на думку відповідача, порушенням чинного законодавства, і не є належним доказом на підтвердження розміру збитку. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої доводи, викладені, відповідно, в позовній заяві та у відзиві на неї.

В судовому засіданні 06.08.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 11.11.2010 р. по вул. Портовій в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілю MERSEDES-Benz, реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5

Внаслідок вказаної ДТП зазнав пошкоджень автомобіль MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2.

За фактом ДТП складений адміністративний протокол АР1 № 144996 за ст. 124 КУпАП.

Також, ВДАІ Ленінського РВ м. Запоріжжя було складено Довідку № 8720660 від 11.11.2010 р. про обставини дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначено, що водієм ОСОБА_5 порушено п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Адміністративний протокол разом з матеріалами ДТП, відповідно до ст. 276 КУпАП, направлено на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 3-4710/10 від 24.11.2010 р. (суддя Стоматов Е.Г.) ОСОБА_5 було визнано винним у здійсненні зазначеного ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, автомобіль MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" на підставі договору страхування наземного транспорту № DN81АR55720189, відповідно до умов якого Страховик (позивач) зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Договором. (арк. справи 13-14).

У зв'язку з цим 11.11.2010 р. власник автомобіля MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2 (ОСОБА_3) звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (позивача у справі) з заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахованого автомобіля, що є страховим випадком відповідно до умов Договору.

16.11.2010 р. спеціалістом по автотранспорту Мосейко С.В. (Страхова компанія «Інгосстрах»), в присутності представника Страхувальника, було здійснено зовнішній огляд пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу Страхувальника (автомобіля MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2).

За результатом огляду вищеназваним спеціалістом було складено Протокол фіксації пошкоджень, в якому зазначено, що в результаті дорожньо-транспортної події (ДТП) застрахований автомобіль має пошкодження на боковій правій його частині. Вказаний Протокол підписано представником СК «Інгосстрах»та представником Страхувальника.

За результатом проведеного автотоварознавчого дослідження пошкодженого в ДТП автомобіля (MAPLE SMA С51, реєстраційний № НОМЕР_2) суб'єктом оціночної діяльності СПД ФО Бендеровичем І.В. складено Звіт № 502-6554782-А від 09.03.2011 р. Оцінювачем встановлено, що внаслідок ДТП застрахованому автомобілю завдано пошкодження, для усунення яких необхідний відновлювальний ремонт.

Згідно Звіту № 502-6554782-А вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, становить 6657,70 грн. Також в Звіті було визначено, що матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля внаслідок ДТП, складає 6657,70 грн.

12.03.2011 р. позивачем було складено Страховий акт (арк. справи 31-32), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 6325,45 грн. (6657,70 грн. (розмір матеріального збитку згідно Звіту оцінювача) - 332, 25 грн. (франшиза) = 6325,45 грн.).

Згідно платіжного доручення № 1636 від 16.03.2011 р., сума страхового відшкодування в сумі 6325,45 грн. була виплачена Страхувальнику у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ТОВ Тронг-Транс-Плюс», як власника транспортного засобу (автомобіля MERSEDES-Benz, реєстраційний № НОМЕР_3), станом на момент скоєння ДТП була застрахована в ВАТ Страхова компанія «Оранта-Січ»(філія «Космос»), що підтверджується Полісом № ВЕ/3931601 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.05.2011 р.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу ВАТ Страхова компанія «Оранта-Січ»(відповідача у справі) була направлена Претензія за вих. № 05-09/02-04 від 05.09.2011 р. про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6325,45 грн.

У відповідь на Претензію, відповідач, листом від 01.12.2011 р. (вих. № 5546), повідомив позивача про те, що його заява буде розглянута після отримання документів, перелічених у вказаному листі.

Стягнення з ВАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ" суми 5815,45 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування стало предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_5 є водієм ТОВ Тронг-Транс-Плюс»і під час скоєння ДТП виконував свої трудові обов'язки. При цьому слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи застрахована у ВАТ «СК «Оранта-Січ»(відповідача), що підтверджується Полісом № ВЕ/3931601 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.05.2011 р.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання і виплатив Страхувальнику (гр. ОСОБА_3) страхове відшкодування в сумі 6325,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1636 від 16.03.2011 р.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічну норму містить ст. 993 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе Страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В розумінні ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, та в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідальною особою є саме відповідач.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач.

При цьому, суд відзначає, що вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме ст. 35 Закону, позивачем були виконані шляхом направлення відповідачу Претензії з відповідними документами. Проте, в строки, встановлені статтею 36 вказаного Закону відповідачем не було прийнято ані рішення про здійснення страхового відшкодування, ані вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

З огляду на досліджені докази та встановлені обставини суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 5815,45 грн. (6325,45 грн. (сума страхового відшкодування згідно Страхового акту) -510,00 грн. (сума франшизи) = 5815,45 грн.).

Посилання відповідача на те, що складений оцінювачем Бендеровичем І.В. Звіт № 502-6554782-А від 09.03.2011 р. про оцінку автомобіля не є належним доказом на підтвердження розміру шкоди, судом відхиляється як безпідставне.

Згідно долучених до матеріалів справи документів (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 19.08.2008 р. № 6770; Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6218 від 19.07.2008 р.; Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 458-ПК від 19.05.2010 р.; Сертифікат № 7686/08 суб'єкта оціночної діяльності від 05.09.2008 р.), Звіт № 502-6554782-А від 09.03.2011 р. про оцінку автомобіля, було складено особою, яка має відповідні кваліфікацію та повноваження. Крім того, вказаний Звіт містить посилання на нормативно-правові акти та інформаційні джерела, на підставі яких було складено Звіт про оцінку автомобіля, в т.ч. на Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Як зауважив присутній у судовому засіданні представник позивача, СК «Інгосстрах»є замовником послуг на складання Звіту, оскільки страхова компанія не може самостійно їх складати, і визначити вірно складений Звіт чи ні, також встановити не може.

Також, спростовуючи доводи відповідача, суд відзначає, що той факт, що огляд транспортного засобу і складання акта огляду було здійснено однією особою -Мосейко С.В., а здійснення розрахунку та складання Звіту № 502-6554782 було виконано -Бендерович І.В., не спростовує висновків Звіту та не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування Страхувальнику.

Отже, вказаний документ цілком відповідає визначенню письмових доказів, яке містить стаття 36 ГПК України, а також вимогам ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів. За таких обставин, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Маліновського, буд. 16, код ЄДР 02307292, п/р № 265044791 у Космічному відділенні ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, офіс 402, код ЄДР 33248430, п/р № 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) суму 5815 (п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 45 коп. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.08.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко