Рішення № 25582611, 25.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.12 р. Справа № 36/294

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Захарченко Г.В. та Осадча А.М., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-комерц», м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь

про стягнення 132103грн.09коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Нежигай І.О. за довіреністю б/н від 01.02.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донвуглестіл», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 132976грн.83коп., що складається з 113973грн.11коп. - боргу по сплаті процентів за користування товарним кредитом, 13230грн.24коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування товарним кредитом, 1767грн. 27коп. - 3% річних, 4006грн. 21коп.- інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №4-ТО АЭСсн від 13.03.2008р. в частині строку сплати коштів за поставлений товар.

Заявою № 03/06 від 03.06.2011р., яка надійшла до суду через канцелярію 07.06.2011р. позивач керуючись ст.22 ГПК України відмовився від пені, але збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача борг по сплаті процентів за користування товарним кредитом у розмірі 113 973грн. 11коп., 3% річних у розмірі 8 317грн. 71коп. та суму індексу інфляції у розмірі 50 859грн. 70коп. (Усього 173 150грн. 52коп.).

Відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. (суддя Подколзіна Л.Д.) суд прийняв до розгляду заяву позивача № 03/06 від 03.06.2011р. та з її урахуванням задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача борг по сплаті процентів за користування товарним кредитом у розмірі 113973грн.11коп., 3% річних у сумі 8 317грн.71коп., індекс інфляції у сумі 50 859грн.70коп.

Постановою від 31.08.2011р. Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду від 21.06.2011р. залишив без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» без задоволення.

Вищий господарський суд України постановою від 15.11.2011р. касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. задовольнив частково, рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. скасував, справу № 36/294 передав на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, касаційна інстанція звернула увагу на те, що суди не дослідили за належною повнотою загального обсягу позовних вимог, їх складу, правових та фактичних підстав, не лише не прийняли будь-якого процесуального рішення стосовно відмови ТОВ «Донвуглестіл» від позову в частині стягнення пені в сумі 13 230грн. 24коп., але й у порушення приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України прийняли до розгляду змінені позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, заявлені ТОВ «Донвуглестіл» заявою № 03/06 від 03.06.2011р. після початку розгляду господарським судом справи по суті.

За вказівками суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи суду необхідно усунути зазначені порушення, з'ясувати обсяг, зміст та підстави позовних вимог, що підлягають судовому вирішенню, прийняти законне та обґрунтоване рішення зі справи.

Автоматичним розподілом судових справ, згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням ради суддів від 26.11.2010р. № 30 для розгляду справи № 36/294 призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою від 01.12.2011р. справа № 36/294 прийнята суддею Макаровою Ю.В. до свого провадження та призначена до розгляду на 20.12.2011р.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

До початку нового розгляду справи № 36/294, позивач 20.12.2011р. через канцелярію суду надав письмові пояснення № б/н від 16.12.2011р., якими наполягав на задоволенні первісних вимог, які викладені у позовній заяві, а саме, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті процентів за користування товарним кредитом у розмірі 113973грн.11коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування товарним кредитом у розмірі 13 230грн.24коп., 3% річних у розмірі 1 767грн.27коп., суму індексу інфляції у розмірі 4 006грн.21коп. (а.с. 66, том 2).

Оскільки розгляд справи № 35/328 здійснюється спочатку, суд розглядає вимоги з урахуванням поданої заяви № б/н від 16.12.2011р.

01.02.2012р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача борг по сплаті процентів за користування товарним кредитор у розмірі 113367грн.85коп., пеню в сумі 13105грн.76коп., 3% річних у сумі 1755грн.98коп. та індекс інфляції у сумі 3873грн.50коп. (Усього 132 103грн. 09коп.), надавши суду уточнений розрахунок цих вимог (а.с. 91-97, том 2). Суд прийняв до розгляду дану заяву.

03.02.2012р. позивач разом з письмовими поясненнями щодо періодів нарахування процентів надав суду розрахунок суми процентів за користування товарним кредитом (т. 2 а.с 102).

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданих через канцелярію суду 20.12.2011р. письмових поясненнях, зазначаючи, що оскільки ЗАТ «Фінансово-промисловий Альянс» - постачальник за договором № 4-ТО/АЭСсн від 13.03.2008р. не є банком чи фінансовою установою, то відповідно не міг укладати договір (пункт договору) про надання відповідачу товарного кредиту; вважає вимоги позивача щодо стягнення пені необґрунтованими, оскільки договором нарахування пені не передбачено; так як у відповідача відсутня заборгованість за товар, вважає нарахування 3% річних та інфляційних незаконними (т. 2 а.с. 75).

Ухвалою від 10.02.2012р. суд зупинив провадження по справі до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 5006/29/5пд/2012 за позовом Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглестіл», м. Донецьк та до Закритого акціонерного товариства «Фінансово-ппомисловий Альянс», м. Донецьк про визнання п. 7.3 договору № 4-ТО/224АЭСсн від 13.03.2008р. недійсним, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2012р.

Вищий господарський суд України постановою від 22.05.2012р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглестіл» задовольнив, ухвалу суду першої від 10.02.2012р. та постанову суду апеляційної інстанції від 12.03.2012р скасував, справу № 36/294 передав на розгляд господарського суду Донецької області.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. для розгляду справи № 36/294 призначено колегію суддів у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Захарченко Г.В. та Осадча А.М.

Ухвалою від 11.07.2012р. здійснена заміна позивача його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Комерц» м. Донецьк.

В судовому засіданні 25.07.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, зауважив, що з огляду на умови п. 7.2 договору вважає, що перебіг строку з оплати товару починається з дня поставки товару, тому розрахунок суми процентів за користування товарним кредитом наданий суду 03.02.2012р. разом з письмовими поясненнями б/н від 02.02.2012р. не змінився та є остаточним (а.с. 102, том 2). Суд приймає до уваги вказаний розрахунок як остаточний.

Відповідач у судове засідання 25.07.2012р. своїх представників не направив, хоча був належним чином повідомлений про час судового засідання, про поважність причин неявки суд не повідомлений.

Розглянувши всі надані сторонами під час слухання справи письмові пояснення, заперечення, розрахунки, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, судова колегія ВСТАНОВИЛА:

13.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь", м. Маріуполь, Донецької області та Закритим акціонерним товариством "Фінансово-промисловий Альянс" м. Донецьк був укладений договір №4-ТО/224АЭСсн, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець (далі по тексту-відповідач) в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити товар в асортименті згідно Додатків до даного договору, які є невід"ємною його частиною.

Даний договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2009р. ( п.12.1 договору).

Договір з боку ЗАТ "АзовЕлектроСталь" підписаний з протоколом розбіжностей. Крім того, між сторонами підписаний протокол узгодження розбіжностей.

08.08.2008р., 28.08.2008р., 10.09.2008р. між Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь", м. Маріуполь Донецької області та Закритим акціонерним товариством "Фінансово-промисловий Альянс", м. Донецьк були укладені додаткові угоди №1, №2, №3 до договору, відповідно до яких були внесені зміни до п.1.1, 1.3, 1.4, 1.5, 4.1, 6.1 договору. Дані додаткові угоди підписані обома сторонами без розбіжностей, скріплені печатками обох підприємств.

За умовами п. 6.1 договору ціна товару визначається за формулами, передбаченими додатками до даного договору. При цьому, за п. 7.2 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється протягом 10 робочих днів від дня поставки кожної партії товару в розмірі вартості поставленої партії. Датою поставки партії товару вважається дата доставки партії товару на склад покупця.

На підставі укладеного договору Закрите акціонерне товариство "Фінансово-промисловий Альянс" по видатковим накладним ФАРН-№ 1659 від 03.10.2008р., ФАРН- № 1567 від 17.09.2008р., ФАРН-№1537 від 12.09.2008р., ФАРН-№1430 від 28.08.2008р., ФАРН-№ 1327 від 08.08.2008р. здійснило поставку товару на адресу відповідача загальною вартістю 1 075939грн. 41коп., який згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯАЕ№346778 від 08.08.2008р., ЯПМ№004067 від 28.08.2008р., ЯПМ№004329 від 12.09.2008р., ЯПМ004390 від 17.09.2008р., ЯПМ004627 від 03.10.2008р. прийнято уповноваженими особами відповідача.

Відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару виконані у розмірі 1 075 886грн. 34коп., що підтверджується банківськими виписками від 18.09.2008р., від 24.03.2009р., від 05.06.2009р., але несвоєчасно.

Згідно п. 7.3 договору ( в редакції узгодженій за протоколом узгодження розбіжностей) у випадку несплати вартості товару покупцем у вказаний строк, товар вважається проданим на умовах товарного кредиту зі сплатою процентів по ставці 25% річних. Проценти за товарний кредит нараховуються на суму залишку заборгованості за поставлений товар із розрахунку фактичної кількості календарних днів користування товарним кредитом та вартості несплаченого об"єму товару. Нарахування процентів здійснюється щомісячно. Постачальник виставляє рахунок з урахуванням процентів не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Розрахунок нарахованих процентів за місяць здійснюється шляхом множення неоплаченого обсягу товару на фактичну кількість днів та на денну ставку. Денна ставка розраховується шляхом поділу ставки, вказаної в п. 7.3 на 365 днів (п. 7.4 договору).

Згідно із п. 7.5 договору оплата процентів здійснюється щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів на підставі рахунку продавця.

Так, відповідачу для оплати процентів були виставлені наступні рахунки: ДССФ-№0000724 від 29.05.2009р. за травень 2009р. у сумі 13077грн.04коп., ФАСФ-№ 455 від 30.04.2009р. за квітень 2009р у сумі 12655грн.20коп., ФАСФ-№321 від 31.03.2009р. за лютий, березень 2009р. в сумі 28381грн.55коп., ФАСФ-№91 від 30.01.2009р. за вересень 2008р.-січень 2009р. в сумі 59859грн.32коп.

Як наполягає позивач вказані рахунки-фактури неодноразово направлялися відповідачу факсом та іншими засобами зв"язку. Крім того, рахунки були надісланні позивачем на адресу відповідача також поштою 23.04.2009р., 02.06.2009р., про що свідчать фіскальні чеки та повідомлення про вручення рекомендованих листів. Отримання рахунків не спростовано відповідачем під час слухання справи.

В зв"язку з несвоєчасною оплатою прийнятого товару, позивачем на підставі п. 7.3 договору, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.02.2012р., нараховані відповідачу проценти за період з вересня 2008р. - березень 2009р. на загальну суму 87635грн. 61коп.

В подальшому, 31.03.2009 року між Закритим акціонерним товариством „Фінансово-промисловий Альянс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донвуглестіл" (Новий кредитор) був укладений договір №31/03-1 про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника - Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" за основним зобов'язанням - договором №4-ТО/АЄСсн від 13.03.2008 року.

За умовами п. 1.3, 1.4 договору про відступлення права вимоги №31/03-1 новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання передбаченого основним договором зобов"язання щодо сплати грошових коштів у сумі 704 180,28грн., процентів за користування товарним кредитом, а також сплати будь-яких штрафних санкцій у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов"язань, передбачених основним договором.

Згідно із п. 1.5 вказаного договору право вимоги до боржника переходить до нового кредитора з дня підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів, що підтверджують право вимоги до боржника.

В матеріалах справи є докази укладання між сторонами 31.03.2009р. акту приймання-передачі документів.

Згідно із п. 2.2.2. договору первісний кредитор за цим договором зобов'язується сповістити боржника про відступлення за цим договором Новому кредитору права вимоги.

Згідно п. 3.1.2 договору одним із обов'язків Первісного кредитора є не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності цим Договором сповістити боржника про укладання цього договору.

У якості доказів направлення боржнику повідомлення про заміну кредитора № 31/03-1 від 31.03.2009р. позивачем долучено повідомлення про вручення 03.04.2009р. рекомендованого листа.

За період квітень - травень 2009р. позивачем здійснено нарахування відповідачу процентів за користування товарним кредитом на загальну суму 25 732,24грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.02.2012р.).

Під час нового розгляду справи, 13.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донвуглестіл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Комерц» був укладений договір № 13/03-1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору відступлення права вимоги № 31/03-1 від 31.03.2009р., укладеному між первісним кредитором та Закритим акціонерним товариством «Фінансово-промисловий Альянс».

Відповідно до п. 2 договору за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від Закритого товариства «АзовЕлектроСталь» (надалі-боржник) належного виконання обов'язків за договором № 4-ТО АЭСсн від 13.03.2008р. (надалі-основний договір), укладеного між ЗАТ «Фінансово-промисловий Альянс» та ЗАТ «АзоЕлектроСталь» в частині оплати процентів за користування товарним кредитом за вересень 2008 року - травень 2009 року в розмірі 113 367грн.85коп.

Внаслідок відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує також право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати будь-яких процентів, пені та/або штрафних санкцій, неустойки, що нараховані або можуть бути нараховані в майбутньому за невиконання чи неналежне виконання боржником боргових зобов'язань за основним договором.

Згідно із п. 6 договору права вимоги до боржника переходить до нового кредитора з дня підписання цього договору.

У виконання п. 8 цього договору відповідач був повідомлений про заміну кредитора про що свідчить повідомлення про отримання 04.04.2012р.

За твердженням позивача, відповідач жодного разу не здійснив оплату за користування товарним кредитом, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу по сплаті процентів за користування товарним кредитом в розмірі 113367грн.85коп., пені в сумі 13105грн.76коп., 3% річних у сумі 1755грн.98коп., інфляційних втрат у сумі 3873грн.50коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.02.2012р.).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір № 4-ТО АЭСсн від 13.03.2008р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 514 вказаного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, позивач умови договору № 4-ТО/АЭСсн від 13.03.2008р. виконав належним чином, здійснивши поставку товару за видатковими накладними ФАРН-№ 1659 від 03.10.2008р., ФАРН- № 1567 від 17.09.2008р., ФАРН-№1537 від 12.09.2008р., ФАРН-№1430 від 28.08.2008р., ФАРН-№ 1327 від 08.08.2008р., які підписані обома сторонами без зауважень.

В свою чергу зобов'язання з оплати отриманого товару виконано відповідачем з порушенням строків, передбачених п. 7.2 договору № 4-ТО/АЭСсн від 13.03.2008р.

Статтею 694 Цивільного кодексу України встановлено можливість укладення договору купівлі-продажу в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Пунктом 5 зазначеної статті ЦК України передбачено право продавця нараховувати проценти відповідно до статті 536 ЦК України у разі, якщо покупець прострочив оплату товару. На прострочену суму проценти нараховуються від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У даному випадку сторони у п. 7.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору) дійшли згоди у разі порушення строку оплати вартості поставленого товару, товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту з виплатою відсотків у розмірі 25% річних. Проценти за товарний кредит нараховуються на суму залишку заборгованості за поставлений товар із розрахунку фактичної кількості календарних днів користування товарним кредитом і вартості неоплаченого обсягу товару. Нарахування процентів здійснюється щомісячно. Постачальник виставляє рахунок із розрахунком процентів не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Однак, суд не погоджується із розрахунком позивача процентів за користування товарним кредитом (а.с. 102, том 2), оскільки позивачем невірно визначений момент настання у відповідача прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого товару, зокрема, відповідно до розрахунку позивач двічі здійснює нарахування процентів на той же самий день.

Приймаючи до уваги умови п. 7.2 договору щодо строків оплати товару, приписи ст. 253 Цивільного кодексу України відносно початку перебігу строку - з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, суд, зробивши власний розрахунок процентів за користування товарним кредитом в межах обраних позивачем періодів нарахування, аналогічним способом, що і позивач, встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума процентів за користування товарним кредитом у розмірі 111 835грн. 93коп.:

- на суму боргу 168215грн.67коп. за період з 01.09.2008р. по 10.09.2008р. сума процентів становить 1 152грн.16коп.;

- на суму боргу 336027грн.77коп., яка виникла за накладними № ФАРН № 1327 від 08.08.2008р. та ФАРН № 1430 від 28.08.2008р. за період з 12.09.2008р. по 17.09.2008р. сума процентів складає 1 380грн.94коп.;

- на суму боргу 147835грн.41коп., що виникла за накладною ФАРН № 1537 від 12.09.2008р. (з урахуванням суми оплати в розмірі 23972грн. 23коп., яка є залишком здійсненої 18.09.2008р. оплати у розмірі 360000грн.00коп.), за період з 27.09.2008р. по 30.09.2008р. сума процентів становить 405грн.03коп.;

- на суму боргу 321127грн.10коп. за накладними ФАРН № 1537 від 12.09.2008р. (з урахуванням її часткової оплати 18.09.2008р.) та ФАРН № 1567 від 17.09.2008р. за період з 02.10.2008р. по 16.10.2008р. сума процентів складає 3299грн.25коп.

- на суму боргу 715886грн.34коп. за накладними ФАРН № 1537 від 12.09.2008р. (з урахуванням її часткової оплати 18.09.2008р.) ФАРН № 1567 від 17.09.2008р. та ФАРН № 1659 від 03.10.2008р. за період з 18.10.2008р. по 31.10.2008р., сума процентів становить 6864грн.66коп.;

- на суму боргу 715886грн.34коп. за період з 01.11.2008р. по 01.12.2008р., сума процентів становить 14709грн.90коп.;

- на суму боргу 715886грн.34коп. за період з 02.12.2008р. по 01.01.2009р., сума процентів становить 15200грн.23коп.;.

- на суму боргу 715886грн.34коп. за період з 02.01.2009р. по 01.02.2009р., сума процентів становить 15200грн.23коп.;

- на суму боргу 715886грн.34коп. за період з 02.02.2009р. по 01.03.2009р., сума процентів становить 13729грн.24коп.;

- на суму боргу 715886грн.34коп. за період з 02.03.2009р. по 23.03.2009р., сума процентів становить 10787грн.33коп.

- на суму боргу 615886грн.34коп. (з урахуванням часткової оплати 24.03.2009р. у сумі 100000грн.00коп.) за період з 24.03.2009р. по 01.04.2009р. сума процентів становить 3374грн.72коп.;

- на суму боргу 615886грн.34коп. за період з 02.04.2009р. по 01.05.2009р., сума процентів становить 12655грн.20коп.

- на суму боргу 615886грн.34коп. за період з 02.05.2009р. по 01.06.2009р., сума процентів становить 13077грн.04коп.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки позивачем були нараховані проценти за користування товарним кредитом ще за період з вересня 2008 року по травень 2009 року, то з урахуванням вимог п. 7.5 договору щодо строків оплати процентів, станом на день звернення позивача до суду строк оплати процентів за користування товарним кредитом наступив.

Доказів оплати процентів за користування товарним кредитом в сумі 111 835грн.93коп. суду не представлені, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню у розмірі 111835грн.93коп., в частині стягнення процентів у сумі 1531грн.92коп. суд відмовляє в їх задоволенні за необґрунтованістю.

Позивачем також висунуто вимогу щодо стягнення пені в сумі 13105грн. 76коп. за несвоєчасну сплату відповідачем процентів за користування товарним кредитом.

Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 Цивільного кодексу України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення виконання зобов'язань, як пеня. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору № 4-ТО АЭСсн від 13.03.2008р. та не встановили її розмір, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 13105грн.76коп.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 755грн.98коп., інфляційних втрат у сумі 3 873грн.50коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.02.2012р.).

При цьому суми інфляційних втрат, 3% річних нараховувались позивачем на суму боргу зі сплати процентів за користування товарним кредитом (т. 1 а.с. 15-17, 149, 150, т. 2 а.с. 95-97). Остаточний розрахунок цих вимог наданий позивачем разом з заявою про зменшення позовних вимог б/н від 01.02.2012р. (т. 2 а.с. 95-97).

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку сторони в договорі № 4-ТО/АЭСсн від 13.03.2008р. передбачили інший розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, ніж встановлений Законом, а саме 25% річних (п. 7.3 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору).

За своєю правовою природою інфляційні є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, проценти річних є платою за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання. Інфляційні та річні є мірою відповідальності, яка встановлена законодавцем у випадку невиконання в строк грошового зобов'язання.

Отже, правова природа нарахованих позивачем згідно з п. 7.3 договору 25% річних не змінилася і ця сума не стала боргом з неналежного виконання зобов'язання, за прострочення виконання якого у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України можуть нараховуватися інфляційні та річні, а також пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання. А тому позовні вимоги про присудження до стягнення 3% річних та інфляційних, нарахованих на 25% річних є помилковим.

Враховуючи викладене, суд вважає нарахування інфляційних та 3% річних на суму плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з оплати товару неправомірним та відмовляє в цій частині вимог.

Крім того, у даному випадку позивач фактично здійснює подвійне стягнення за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем зі сплати товару, а саме, на нараховані за умовами п. 7.3. договору 25% річних у розмірі 113 367грн. 85коп. нараховує ще суму 3% річних, що не узгоджується з приписами ст.. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволений вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 526, 530, 536, 625, 629, 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-комерц», м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь про стягнення 132103грн. 09коп., що складається з суми процентів за користування товарним кредитом у розмірі 113367грн.85коп., пені в розмірі 13105грн.76коп., 3% річних у сумі 1755грн.98коп. та інфляційних нарахувань у сумі 3873грн.50коп. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» (юридична адреса: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-комерц» (юридична адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, будинок 68, код ЄДРПОУ 20365040) проценти за користування товарним кредитом у сумі 111835грн. 93коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 1118грн. 55коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу у сумі 198грн. 48коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 25.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2012р.

Головуючий суддя Макарова Ю.В.

Суддя Захарченко Г.В.

Суддя Осадча А.М.