Рішення № 25582483, 30.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/6604-2012 30.07.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»до1) Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс» 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон»просолідарне стягнення 11 511 649,66 доларів США (еквівалент 91 951 603,99 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012), 11 822 714,67 євро (еквівалент 124 712 579,59 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012), 16 700 209,41 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники від позивача:Будниченко О.В. (представник за довіреністю); Куриляк Я.І. (представник за довіреністю);від відповідача-1 -Безпалий Є.П. (представник за довіреністю);від відповідача-2 -не з'явився;від відповідача-3 -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі -позивач або Банк, АТ «Укрексімбанк») звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро»(далі -відповідач-1 або ТОВ «КоронАгро»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс»(далі -відповідач-2 або ТОВ «Мерсес плюс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон»(далі -відповідач-3 або ТОВ «Зіон») про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007, із змінами та доповненнями, укладеним між Банком та ТОВ «КоронАгро»(далі -Кредитний договір) у сумі 11 511 649,66 доларів США (еквівалент 91 951 603,99 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012), 11 822 714,67 євро (еквівалент 124 712 579,59 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012), 16 700 209,41 грн.

Вказана заборгованість станом на 26.04.2012 складалася з:

- 6 744 421,80 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 7 101 675,60 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 4 703 885,66 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 4 668 610,77 євро - прострочена заборгованість за процентами;

- 7 927 503,18 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

- 3 308 709,18 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту;

- 5 167 589,53 гривень - пеня за прострочення зобов'язань;

- 63 342,20 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 52 428,30 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 60 790,13 - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 235 617,39 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання (втрати від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1, як позичальником, своїх зобов'язань за Кредитним договором, внаслідок чого у останнього виникла прострочена заборгованість зі сплати суми кредиту, відсотків та комісії (плати) за управління кредитом. На суму простроченої заборгованості позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) нараховані 3% річних та інфляційні втрати, а також на підставі Кредитного договору пеня.

Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-1 (позичальником) за Кредитним договором були укладені договір поруки № 151107Р8 від 04.07.2007 (із змінами і доповненнями) між ТОВ «Мерсес плюс»(поручитель-1), Банком та ТОВ «КоронАгро»(далі -Договір поруки-1), та договір поруки № 151111Р16 від 15.12.2011 між ТОВ «Зіон»(поручитель-2), Банком та ТОВ «КоронАгро»(далі -Договір поруки-2), за якими поручителі взяли на себе обов'язок відповідати солідарно перед Банком за виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, то вищевказана сума заборгованості повинна бути стягнута солідарно з усіх відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 11.06.2012.

Позивачем 11.06.2012 через відділ діловодства суду було подано заяву № 010-5/2015 від 11.06.2012 про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, розраховану станом на 24.05.2012, у сумі 13 008 473,76 доларів США (еквівалент 103 970 226,53 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 24.05.2012, 1 долар США = 7,9925 грн.), 12 553 082,98 євро (еквівалент 127 008 327,67 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 24.05.2012, 1 євро = 10,1177 грн.), 20 456 446,54 гривень, у тому числі:

- 8 048 565,68 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 7 643 678,04 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 4 881 601,17 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 4 828 832,47 євро - прострочена заборгованість за процентами;

- 8 780 128,18 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

- З 433 470,66 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту;

- 7 801 712,17 гривень - пеня за прострочення зобов'язань;

- 78 306,91 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 80572,47 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 87 464,50 гривень - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 353 671,03 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання (втрати від інфляції).

Вказана заява подана на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) та мотивована тим, що з 26.04.2012 заборгованість Позичальника внаслідок невиконання ним зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі, і за травень місяць, збільшилась за всіма її складовими.

Ухвалою суду від 11.06.2012, у зв'язку із неявкою представників відповідачів, розгляд справи було відкладено на 25.06.2012.

Ухвалою суду від 25.06.2012, враховуючи клопотання відповідачів-1, -2 про відкладення розгляду справи, клопотання позивача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.07.2012.

30 липня 2012 року позивачем через відділ діловодства суду подано заяву № 010-5/2441 від 12.07.2012 про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог, відповідно до якої заборгованість за Кредитним договором була розрахована станом на 11.07.2012 (було донараховано заборгованість за всіма її складовими за період з 24.05.2012 до 11.07.2012). А тому, позивач просив стягнуту солідарно з відповідачів 13 893 407,91 доларів США (еквівалент 111 050 009,42 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 11.07.2012, 1 долар США = 7,993 грн.), 13 379 978,08 євро (еквівалент 131 383 370,14 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 11.07.2012, 1 євро = 9,819401 грн.), 27 434 885,74 гривень, в тому числі:

- 8 522 010,72 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 8 093 306,16 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 5 242 956,04 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 5 154 616,57 євро - прострочена заборгованість за процентами;

- 10 513 799,01 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

- 3 669 957,80 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту;

- 12 515 247,69 гривень - пеня за прострочення зобов'язань;

- 128 441,15 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 132 055,35 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 138 748,13 гривень - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 597 133,11 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання (втрати від інфляції).

Судом враховано, що вказана заява позивача № 010-5/2441 від 12.07.2012 про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог була надіслана на адреси відповідачів завчасно (ще 13.07.2012), а тому суд, зважаючи на положення статті 22 ГПК України, приймає її до розгляду, і вирішує спір виходячи із зазначеного у цій заяві розміру позовних вимог.

Відповідачі належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідачі письмових заперечень проти позову не подали, представники відповідачів-2, -3 у судові засідання жодного разу не з'явилися.

У судовому засіданні відповідачем-1 були подані клопотання про призначення колегіального розгляду справи та про зобов'язання позивача надати детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором, із зазначенням періодів за які нарахована заборгованість та відсоткової ставки, яка діяла на той час.

Заслухавши думку представників позивача з приводу заявлених клопотань, дослідивши матеріал справи, врахувавши час розгляду даної справи, суд відмовив у їх задоволенні виходячи з того, що дана справа (її категорія) не є складною та не потребує колегіального розгляду, додані позивачем до матеріалів справи розрахунки заборгованості містять періоди за які нарахована заборгованість та відсоткові ставки (стовпчики 1, 3 розрахунків), і є детальними та достатніми для визначення розміру заборгованості. Крім того, представник відповідача-1 не зазначив з чим саме він не погоджується у розрахунках заборгованості, наданих позивачем, та не надав свій контррозрахунок. При цьому, суд зазначає, що у пункті 4 ухвали суду від 25.06.2012 відповідачів було зобов'язано, у випадку непогодження з розрахунками позивача, надати свої контррозрахунки.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтвердив факт наявність заборгованості перед Банком, проте зазначив, що він не зміг перевірити її розмір, а тому позов не визнає. Представником відповідача-1 не було зазначено із чим саме у розрахунках Банку він не погоджується.

Свого розрахунку заборгованості відповідачами не було надано.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів-2, -3 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(на момент укладання договору іменувалось як відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»; Банком) та ТОВ «КоронАгро» (Позичальник) було укладено кредитний договір № 151107К41 від 04.07.2007, із змінами і доповненнями (Кредитний договір), відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 якого Банк відкрив Позичальникові невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію, з лімітом кредитної лінії в розмірі:

- з 04.07.2007 до 03.10.2008 - еквівалент 45 900 000,00 євро;

- з 03.10.2008 до 09.10.2008 - 27 876 943,08 доларів США, 26 102 440,39 євро, 67 500 000,00 гривень;

- з 09.10.2008 до 29.04.2010 - 27 876 943,08 доларів США, 29 353 592,12 євро, 67 500 000,00 гривень;

- з 29.04.2010 - 27 876 943,08 доларів США, 29 353 592,12 євро, 303 600 000,00 гривень,

та з кінцевим терміном погашення кредиту: 25.12.2016.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 3.3 Кредитного договору Банком був наданий кредит шляхом:

- перерахування кредитних коштів на рахунки, указані Позичальником (згідно наданих Позичальником платіжних доручень, реєстрів платежів, листів, заяв), для здійснення платежів згідно цілей, передбачених Кредитним договором;

- перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, в тому числі при необхідності конвертації кредитних коштів, з метою подальшого їх використання останнім для цілей, передбачених Кредитним договором;

- здійснення платежів за трьома безвідкличними підтвердженими акредитивами без покриття, відкритими Банком у євро (SWIFT-повідомлення про відкриття: від 05.07.2007 (акредитив №07190NB276), від 05.07.2007 (акредитив №07193NB276), від 10.10.2008 (акредитив №08347NB276)) на підставі заяв Позичальника (від 04.07.2007, від 05.07.2007 та від 10.10.2008) на користь компанії Wiegand GmbH»(бенефіціара), підтверджених DEUTSCHE BANK AG (SWIFT-повідомлення про підтвердження: від 06.07.2007 (акредитив №07190NB276), від 06.07.2007 (акредитив №07193NB276), від 10.10.2008 (акредитив №08347NB276)),

що відображено на відповідних рахунках Позичальника відповідно до умов Кредитного договору, а також підтверджується, зокрема, меморіальними ордерами: №14960 від 18.02.2009, №26343 від 24.12.2008, №25590 від 07.11.2008, №27099 від 24.09.2008, №13634 від 18.09.2008, №11337 від 07.08.2008, №22002 від 11.06.2008, №25768 від 22.05.2008, №13350 від 24.04.2008, №8615 від 09.11.2007, №10 від 14.07.2010, №9 від 14.07.2010, №38162 від 13.05.2009, №15605 від 06.05.2009, №15604 від 06.05.2009, №15451 від 06.05.2009, №20078 від 17.04.2009, №30374 від 03.10.2008, №10998 від 19.072007, №7815 від 25.07.2007, №10528 від 06.08.2007, №11277 від 18.09.2007, №11375 від 01.10.2007, № 12705 від 03.12.2007, №10639 від 04.12.2007, №10959 від 19.12.2007, №9128 від 24.12.2007, №11321 від 16.01.2008, №13206 від 06.02.2008, №10927 від 26.02.2008, №11483 від 05.03.2008, №14294 від 01.04.2008, №12802 від 04.04.2008, №11607 від 07.04.2008, №13727 від 02.06.2008, №28549 від 06.06.2008, №24469 від 19.06.2008, №26987 від 23.06.2008, №31321 від 02.07.2008, №25813 від 03.07.2008, №11554 від 04.08.2008; SWIFT-повідомленнями: від 09.11.2007, від 11.06.2008, від 07.08.2008, від 07.11.2008, від 23.12.2008, від 18.02.2009; платіжними повідомленнями: №24934 від 24.12.2008, №11753 від 19.02.2009.

За умовами Кредитного договору Позичальник, зокрема, зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за Кредитним договором (стаття 5 Кредитного договору), а саме:

погашати кредит у валюті кредиту шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, зазначений в пункті 3.8 Кредитного договору в порядку та у строки, визначені положеннями пунктів 3.2, 3.4 та 3.7 Кредитного договору згідно з Графіком надання та погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору);

сплачувати у валюті кредиту проценти за користування кредитом в порядку, встановленому положеннями пунктів 3.5 та 3.7 Кредитного договору у розмірі, визначеному пунктом 3.2 Кредитного договору (яка збільшується у розмірі та у випадках, передбачених в підпункті 3.2.4 пункту 3.2 Кредитного договору):

- з 04.07.2007 до 01.07.2008 - 11,5% річних;

- з 01.07.2008 до 03.10.2008 - 12,5% річних;

- з 03.10.2008 до 09.10.2008 - 12,5% річних для заборгованості в доларах США та євро, 23% річних для заборгованості в гривнях;

- з 09.10.2008 до 01.04.2010 - 12,5% річних для заборгованості в доларах США згідно з підпунктом 3.2.1 (а) пункту 3.2 Кредитного договору та для заборгованості в євро згідно з підпунктом 3.2.1 (б) пункту 3.2 Кредитного договору, 15% річних для заборгованості за акредитивом згідно з підпунктом 3.2.1 (б) пункту 3.2 Кредитного договору, 23% річних для заборгованості в гривні згідно з підпунктом 3.2.1 (в) пункту 3.2 Кредитного договору;

- з 01.04.2010 до 01.03.2011 - 12,5% річних для заборгованості в доларах США згідно з підпунктом 3.2.1 (а) пункту 3.2 Кредитного договору та для заборгованості в євро згідно з підпунктом 3.2.1 (6) пункту 3.2 Кредитного договору, 15% річних для заборгованості за акредитивом згідно з підпунктом 3.2.1 (6) пункту 3.2 Кредитного договору, 17% річних для заборгованості в гривні згідно з підпунктом 3.2.1 (в) пункту 3.2 Кредитного договору;

- з 01.03.2011 до 01.10.2012 - 7,65% річних для заборгованості в доларах США згідно з підпунктом 3.2.1 (а) пункту 3.2 Кредитного договору, 6,55% річних для заборгованості в євро згідно з підпунктом 3.2.1 (б) пункту 3.2 Кредитного договору, 10,77% річних для заборгованості в гривні згідно з підпунктом 3.2.1 (в) пункту 3.2 Кредитного договору;

сплачувати в порядку, встановленому в пунктах 4.1 та 3.7 Кредитного договору комісії (плати) за кредитом, у розмірі, визначеному в пункті 3.2 Кредитного договору;

сплачувати у випадках та у розмірах, передбачених Кредитним договором, штрафні санкції, в тому числі пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також інших платежів за Кредитним договором за кожний день прострочення, включаючи день платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня (пункти 3.2, 7.2 Кредитного договору).

Проте, ТОВ «КоронАгро»у порушення вищевказаних норм свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконувало.

У зв'язку з порушенням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором по сплаті процентів за липень 2010 року -січень 2012 pоку, Банком були направлені Позичальнику вимоги про погашення заборгованості: від 13.02.2012 №158-01/686 та від 20.02.2012 №158-01/764 (копії з доказами їх отримання містяться у матеріалах справи). Разом з тим, ТОВ «КоронАгро»не погасило вказану заборгованість за процентами, і крім того порушило ще свої зобов'язання за Кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті комісій, у зв'язку з чим йому було направлено Банком повідомлення від 05.03.2012 №158-01/1893 про порушення зобов'язань з вимогою негайно погасити заборгованість (копія з доказами отримання міститься у матеріалах справи). Однак, дана вимога Банку також не була виконана. Зворотного матеріали справи не містять.

Станом на 11.07.2012 заборгованість ТОВ «КоронАгро»перед Банком за Кредитним договором, за розрахунками та даними обліку Банку, складає 13 893 407,91 доларів США (еквівалент 111 050 009,42 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 11.07.2012, 1 долар США = 7,993 грн.), 13 379 978,08 євро (еквівалент 131 383 370,14 гривень за офіційним курсом Національного банку України на 11.07.2012, 1 євро = 9,819401 грн.), 27 434 885,74 гривень, в тому числі:

- 8 522 010,72 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 8 093 306,16 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 5 242 956,04 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 5 154 616,57 євро - прострочена заборгованість за процентами;

- 10 513 799,01 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

- 3 669 957,80 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту;

- 12 515 247,69 гривень - пеня за прострочення зобов'язань;

- 128 441,15 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 132 055,35 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 138 748,13 гривень - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 597 133,11 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання (втрати від інфляції).

На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором були укладені подібні за змістом:

- між ТОВ «Мерсес плюс», Банком та ТОВ «КоронАгро»Договір поруки-1;

- між ТОВ «Зіон», Банком та ТОВ «КоронАгро»Договір поруки-2.

Відповідно до умов пунктів 3.1 Договорів поруки Поручителі взяли на себе обов'язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Із змісту положень пункту 3.2. Договорів поруки вбачається, що у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Банк має право вимагати виконання цих зобов'язань у Поручителів та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Як убачається з матеріалів справи, Банком неодноразово направлялись Поручителям відповідні повідомлення про порушення зобов'язань Позичальником з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором, а саме, вимоги про погашення заборгованості: №158-01/767 від 20.02.2012, №158-01/766 від 20.02.2012, №158-01/1891 від 05.03.2012, №158-01/1892 від 05.03.2012 (копії з доказами їх отримання містяться у матеріалах справи).

Станом на момент розгляду спору ані Позичальником, ані жодним з Поручителів прострочена заборгованість за Кредитним договором не погашена. Зворотного матеріали справи не містять.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, у відповідача-1 у зв'язку із порушеннями строків сплати суми кредиту згідно із Графіками надання та погашення кредиту, процентів та комісії з управління кредитом, нарахованих за період з липня 2010 року -січень 2012 року, виникла і тривала подія невиконання зобов'язань, ознаки якої визначені пунктом 6.1 статті 6 Кредитного договору.

Так, за цей період станом на 02.03.2012 за відповідачем обліковувалась прострочена заборгованість за кредитними договорами:

- за основним боргом (кредитами) -6 294,79 тис. доларів США, 6 628,23 тис. євро та 78 955,06 тис. грн.;

- за процентами -4 348,17 тис. тис. доларів США, 4 348,45 тис. євро та 6 165,41 тис. грн..;

- за комісіями за управління активами -4 951,17 тис. грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Кредитного договору якщо сталася і триває Подія невиконання зобов'язань, Банк письмово повідомляє Позичальника (у порядку, зазначеному в пункті 8.3 Кредитного договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню.

У повідомленні про порушення зобов'язань від 13.02.2012 № 158-01/686, Банком ставилась вимога до відповідача-1 про дострокове повернення кредиту протягом 10 банківських днів з дати отримання цього повідомлення. Дане повідомлення було отримано відповідачем-1 16.03.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевказані норми та умови пункту 6.2 статті 6 Кредитного договору, позивач правомірно просить стягнути з відповідача достроково суму наданого кредиту.

Таким чином, станом на 11.07.2012 за відповідачем обліковується заборгованість за Кредитним договором у сумі:

- 8 522 010,72 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 8 093 306,16 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 5 242 956,04 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 5 154 616,57 євро - прострочена заборгованість за процентами;

- 10 513 799,01 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

- 3 669 957,80 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту.

Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи (розрахунок позивача № 195-04/5803 від 12.07.2012, із доданими до нього додатками), відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за час прострочення виконання грошових зобов'язань, підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі:

- 128 441,15 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 132 055,35 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 138 748,13 гривень - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань;

- 597 133,11 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання (втрати від інфляції).

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору. При цьому, судом враховано, що інфляційні втрати нараховані позивачем на суму заборгованості, що виражена у гривнях.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з підпунктом 3.2.6 пункту 3.2, пунктом 7.2 Кредитного договору в разі невиконання зобов'язань згідно з пунктами 3.4.1, 3.5.1, статтею 4, пунктом 7.3 цього Договору Позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі зазначеному у пункті 3.2 цього Договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати. Розмір пені за прострочення Позичальником платежів за цим Договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок суми пені, доданий позивачем до матеріалів справи (розрахунок позивача № 195-04/5803 від 12.07.2012, із додатком № 9), відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені у загальній сумі 12 515 247,69 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 3 Договорів поруки встановлено солідарну відповідальність боржника і поручителів (відповідачів-2, -3).

При цьому, відповідно до пунктів 4.1.1 Договорів поруки Банк має право вимагати від Поручителів (відповідачів-2, -3) задоволення всіх своїх вимог у повному обсязі, що випливають з Кредитного договору та інших понесених витрат внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.

Судом враховано, що відповідно до пункту 4.1.1 Договору поруки-2 Банк має право вимагати від ТОВ «Зіон»задоволення у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з Основного зобов'язання у випадку, якщо Позичальник (відповідач-1) не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитним договором, протягом 20-ти днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Банку про факт такого невиконання.

Повідомлення про порушення відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором (№158-01/1892 від 05.03.2012) відповідач-3 отримав від позивача 12.03.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 03150 2585048 4, копія якого міститься у матеріалах справи.

Аналогічне повідомлення 16.03.2012 було отримано і відповідачем-2, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03150 2585047 6, копія якого міститься у матеріалах справи.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи зазначене, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідачі-2, -3 не скористалися наданим їм правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог також не спростували.

Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на відповідачів солідарно.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро»(19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Червонопрапорна, буд. 24, ідентифікаційний код 33582131), Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсес плюс» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 8, кв. 29, ідентифікаційний код 34002828), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіон»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, ідентифікаційний код 35087022) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007 станом на 11.07.2012 у сумі 13 893 407,91 доларів США (тринадцять мільйонів вісімсот дев'яносто три тисячі чотириста сім доларів США 91 цент США), 13 379 978,08 євро (тринадцять мільйонів триста сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім євро 08 центів), 27 434 885,74 гривень (двадцять сім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень 74 копійки), а також судовий збір у сумі 64 380 гривень. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень).

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2012

СуддяСташків Р.Б.