Рішення № 25582074, 30.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.12р. Справа № 24/5005/5305/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг

про стягнення 190 125 823,98грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., дор. № 14-327 від 16.03.12р.

від відповідача: Вербицький О.В., дов. № 6/01 від 03.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 02.08.12р. по 09.08.12р. до 10:20.

30.09.11р. сторони уклали договір № 14/2252/11 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 вище означеного договору позивач зобов'язався у 4 кварталі 2011р. та у 2012р. передати імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населення та релігійними організаціями, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору.

На виконання п.2.1. Договору позивач поставив у жовтні та листопаді 2011р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 239 713 142,71грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.11р. на суму 10 040 329,43грн.;

- від 31.10.11р. на суму 34 057 934,65грн.;

- від 31.12.11р. на суму 40 121 321,64грн.;

- від 31.01.12р. на суму 45 629 177,70грн.;

- від 29.02.12р. на суму 53 666 509,06грн.;

- від 31.03.12р. на суму 41 476 862,07грн.;

- від 30.04.12р. на суму 14 721 008,76грн.,

які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач отримав природний газ від позивача на загальну суму 239 713 142,71грн.

В судовому засіданні відповідач цей факт не спростовує, пояснив, що залишок неоплаченого основного боргу складає суму 168 037 711,78грн.

Як свідчить з матеріалів справи, 07.04.05р. господарський суд Дніпропетровської області відносно відповідача порушив провадження у справі про банкрутство № Б15/69/05 (надалі - справа № 5005/3893/2011). Ухвалою від 26.04.11р. провадження у справі зупинено до 01.01.2013р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеня), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язання, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє законів, спрямованих на їх забезпечення.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідач вважає, що позивачем неправильно трактується п.6.1. Договору щодо строку настання відповідальності. Вважає, що відповідальність настає з 15 числа наступного за місяцем поставки газу, а не з 14 числа, тому позивачем неправильно зроблені розрахунки по інфляції, 3 % річних, 7 % штрафу.

Вислухавши думку представників сторін, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно застосував до відповідача штрафні санкції, тощо, оскільки справа про банкрутство стосовно відповідача знаходиться на стадії підготовчого засідання, ліквідаційна процедура не відкрита, а вимоги у позивача до відповідача виникли після порушення справи про банкрутство і є поточними вимогами у розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 30 % попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта - 70 % вартості планових обсягів природного газу оплачується покупцем (відповідачем) протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ сплачується відповідачем до 14-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач частково розрахувався за отриманий газ у сумі 71 675 430,93грн.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно до ст.629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.7.2. Договору, у разі не виконання покупцем п.6.1. Договору, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від простроченого платежу.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем зобов'язання за договором у повному обсязі виконані не були, заборгованість складає - 168 037 711,78грн.

Факт наявності посвідчується матеріалами справи, доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

З урахуванням приписів ст.625 Цивільного кодексу України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем газ в сумі 168 037, 711,78грн. основного боргу належить стягнути з відповідача з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 763 538,08грн. за період з листопада 2011р. по квітень 2012р., 3 % річних у сумі 1 240 447,74грн. за період з 21.11.11р. по 24.05.12р., пеню у сумі 6 280 631,86грн. за період з 21.11.11р. по 24.05.12р., 7 % річних штрафу у сумі 13 803 494,52грн. за період з 15.12.11р. по 24.05.12р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 32, 33, 43, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720 основний борг у розмірі 168 037 711,78грн., інфляційні витрати у розмірі 763 538,08грн. за період з листопада 2011р. по квітень 2012р., 3 % річних у розмірі 1 240 447,74грн. за період з 21.11.11р. по 24.05.12р., пеню у сумі 6 280 631,86грн. за період з 21.11.11р. по 24.05.12р., 7 % штрафу у сумі 13 803 494,52грн. за період з 15.12.11р. по 24.05.12р., судовий збір у розмірі 64 380,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Калиниченко

Рішення підписано 09.08.2012р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.