Рішення № 25579389, 03.08.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 серпня 2012 р. Справа 16/33/2012/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства, м.Хмільник Вінницької області

до: управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області

про стягнення 30866,97 грн. заборгованості згідно договору про постачання природного газу

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники

позивача : Дідичук К.В. (довіреність 3106/12-Д від 06.07.2012 року);

відповідача : Меть В.М. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області 30866,97 грн. заборгованості згідно договору про постачання природного газу за регульованим тарифом №ХБ-12-894 від 01.01.2012 року, з яких: 29018,00 грн. - основний борг, 1488,86 грн. - пеня, 63,65 грн. - інфляційні та 296,46 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.07.2012 року порушено провадження у справі №16/33/2012/5003 та призначено до розгляду на 02.08.2012 року.

В судовому засіданні 02.08.2012 року представник позивача зазначила, що під час розгляду справи відповідачем згідно платіжних доручень №103 від 10.07.2012 року та №106 від 26.07.2012 року сплачено 9336,49 грн., в зв'язку з цим Хмільницьке міжрайонне управління газового господарства просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на користь позивача 19681,51 грн. - основного боргу, 1488,86 грн. - пені, 63,65 грн. - інфляційних та 296,46 грн. - 3% річних.

Представник відповідача обставини щодо часткового погашення боргу підтвердив, суду пояснив, що розрахунок ціни позову здійснено вірно. Також представник управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 02.08.2012 року (вх. канц. №08-46/8739/12), яким просить суд зменшити суму пені, що заявлена позивачем до стягнення на одну тисячу грн. до 488, 88 грн. враховуючи, що під час розгляду справи ним погашена сума основного боргу в розмірі 9339,49 грн., а також те, що відповідач повністю фінансується з Державного бюджету і станом на 02.08.2012 року кошти на погашення заборгованості за даним позовом кошторисом на утримання установи не передбачені.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2012 року між Хмільницьким управлінням газового господарства, яке є філією ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та Управлінням Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області було укладено договір №ХБ-12-894 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно п.1.1. договору постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Додатком №2 до договору сторони визначили, що на постачання природного газу за регульованим тарифом "Договірні обсяги постачання природного газу на 2012 рік" постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 32.тис. куб. м. постачання мало здійснюватись відповідно до календарного графіку, з розрахунку, що в січні 2012 року буде поставлено 5 тис. куб. м. природного газу, в лютому - 6 тис. куб. м., в березні - 5 тис. куб. м., в квітні - 2 тис. куб. м., в жовтні - 3 тис. куб. м., в листопаді - 5 тис. м. куб., в грудні - 6 тис. м. куб. (додаток 2 до договору).

Свої зобов'язання стосовно постачання природного газу позивач виконав, поставивши на протязі січня-квітня 2012 року відповідачеві природній газ в об'ємі 15213 куб. м., що підтверджуються відповідними двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації природного газу, які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін. (а.с.32-35).

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.4.1. розділу 4 договору).

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 4 552, 368 грн. (п.4.2.).

На протязі дії вищезазначеного договору сторонами укладались додаткові угоди в частині ціни на природний газ та реквізитів (а.с. 29-31).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.01.2012 року до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №ХБ-12-894 від 01.01.2012 року ціна на природний газ за 1000 куб. м. з січня 2012 року становить 4 707,936 грн.

Загалом, вартість поставки газу, що була здійснена Позивачем на протязі січня-квітня 2012 року згідно договору та актів подачі-прийому та реалізації природного газу в об'ємі 15213 куб. м. становить 71621,82 грн. (а.с. 72-76).

Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8 години першого дня місяця до 8 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

Пунктом 4.6. договору погоджено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем 100 % авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше ніж: за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки газу, а Відповідачем не була здійснена.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий природній газ виконав частково.

05 червня 2012 року на адресу відповідача направлено лист №633 від 05.06.2012 року з вимогою оплатити суму боргу за спожитий природний газ, надані послуги з постачання та транспортування природного газу відповідно до договору №ХБ-12-894 від 01.01.2012 року в розмірі 32112,97 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Вінницягаз» в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства в семиденний термін (а.с.37-39).

З матеріалів справи, зокрема, банківських виписок вбачається, що відповідач 30.01.2012 р. оплатив 4 370,63 грн., 31.01.2012 р. - 2 251,79 грн., 28.02.2012 р. - 4 567,44 грн., 29.02.2012 р. - 5 850,64 грн., 21.03.2012 р. - 12 407,67 грн., 26.03.2012 р. - 2 103,34 грн., 27.03.2012 - 2 401,78 грн., 28.03.2012 - 292,49 грн., 24.04.2012 - 1605,03 грн., 26.04.2012 - 578,30 грн., 27.04.2012 - 353,01 грн., 28.04.2012 - 226,73 грн., 15.05.2012 - 2 500,00 грн., 15.06.2012 - 3 094,97 грн. (а.с. 42-71).

Таким чином сума, яка перерахована управлінням Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області станом на час звернення з даним позовом до суду становила 42 603,82 грн., основна заборгованість складала 29 018,00 грн.

В судовому засіданні сторони надали суду додаткові докази погашення частини основного боргу (платіжні доручення №103 від 10.07.2012 року та №106 від 26.07.2012 року). Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи управлінням Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області було погашено заборгованість за отриманий природний газ в сумі 9336,49 грн.

Відповідно до положень пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9336,49 грн. основного боргу підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача зі сплати основного боргу згідно договору №ХБ-12-894 від 01.01.2012 року за отриманий природний газ за період з січня 2012 року по квітень 2012 року становить 19681,51 грн., що, зокрема, підтверджується карткою клієнта з 01.01.2012 року по 01.08.2012 року за підписом головного бухгалтера Хмільницького міжрайонного управління газового господарства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав докази погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 19681,51 грн. основного боргу підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за лютий 2012 року та березень 2012 року в сумі 63,65 грн., а також 3% річних за період з 05.02.2012 року по 03.07.2012 року в розмірі 296,46 грн., суд дійшов висновку, що позов в цих частинах підлягає задоволенню в межах позовних вимог як такий, що заявлений правомірно та обґрунтовано.

Також розглянувши вимогу про стягнення 1488,86 грн. пені, суд встановив, що згідно з пункту 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 6.2.2. розділу 6 укладеного договору №ХБ-12-894 від 01.01.2012 року сторони визначили, що у разі порушення чспоживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, яка нарахована відповідачу за несвоєчасне проведення розрахунків складає 1488,86 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 86 копійок).

Розглянувши клопотання відповідача б/н від 02.08.2012 року (вх. канц. №08-46/8739/12), дослідивши надані в його обґрунтування документи, зокрема, довідку №01-60/953 від 02.08.2012 року, витяг з річного розпису асигнувань державного бюджету на 2012 рік, довідку про зміни до кошторису на 2012 рік тощо, суд встановив, що відповідач є державною установою та повністю фінансується з Державного бюджету, станом на 01.08.2012 року залишок кошторисних призначень по КЕКВ "Інші видатки" (сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків, збитків від інфляції) складає 61 грн.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому пунктом 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" №02-5/293 від 29.04.1994 року визначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки підлягає задоволенню, розмір пені - зменшенню до 448,86 грн. Приймаючи дане рішення суд взяв до уваги майновий стан відповідача, специфіку та суспільне значення його діяльності, а також те, що причиною прострочення за спожиті енергоносії є неналежне фінансування відповідача з Державного бюджету.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень ст.49 ГПК України. При цьому судом враховані висновки, викладені у п.6.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що "у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем".

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі в частині стягнення 9336,49 грн. основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Червоного Козацтва, буд.14, код. ЄДРПОУ 37730494) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Жданова, буд 42; код. ЄДРПОУ 38190270) 19681,51 грн. - основного боргу; 63,65 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 296,46 грн. 3% річних; 488, 86 грн. пені та 1609,500 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Жданова, буд 42; код. ЄДРПОУ 38190270) 43,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 08 серпня 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Хмільницького міжрайонного управління газового господарства (22000 Вінницька область, м.Хмільник, вул.Жданова, буд.42);

3 - відповідачу - управлінню Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області (22000 Вінницька область, м.Хмільник, вул.Червоного Козацтва, буд.14)