Постанова № 25578317, 16.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2012 р. 11:11 Справа № 2а-7553/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області, 55247

доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївської області, 55213

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000262301 від 10.05.2011р.,

За участю представників:

від позивача: Шушняєв Р.М. довіреність б/н, від 01.08.11;

від відповідача: Іващенко А.В. ;

прокурор: Дзюбан О.В., посвідчення №35, від 01.03.12;

від відповідача: Богдан В.В. ;

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення у Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 10.05.11 №0000262301.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки він правомірно включив суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивачем неправомірно заявлені суми до бюджетного відшкодування з підстав зазначених в запереченнях на позов. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" зареєстроване, як юридична особа, та є платником податків.

4-10.05.11 відповідачем була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ згідно розрахунків суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 1.04.10 по 30.06.10.

10.05.11 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №677/07/32390305, в якому зазначено, що позивачем порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 3.04.97 р. (далі Закон №168), в результаті чого завищену суми бюджетного відшкодування визначені в розрахунках суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2010р. в сумі 1 429 815,03грн., та за червень 2010р. в сумі 325 724,10грн., та порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон №168 в результаті чого завищено податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за квітень 2010р. в сумі 324 125,02грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування визначену в розрахунку суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. в сумі 324 125,02грн.

10.05.11 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000262301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в сумі 2 079 664,15грн.

Відповідно до ч.2 п.58.1 ст.58 ПК України -податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином суд вважає, що оскільки позивач прийняв рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, дане рішення слід перевіряти на предмет обґрунтованості його прийняття, виключно з підстав правомірності нарахування позивачем сум до бюджетного відшкодування.

Перевірка проводилась у зв'язку з тим, що позивач подав відповідачу розрахунки суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень та червень 2010р., та відповідач перевіряв правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту до бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Будівельне управління №77" був укладений договір генерального підряду на будівництво Бандурського олійноекстракційного заводу від 27.07.09 №77, та укладені договори з ТОВ "Інфоком" на поставку, встановлення та налагодження обладнання. Позивач перераховував своїм контрагентам передплату та на підставі отриманих від них податкових накладних формував податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з приписів вказаної норми суд вважає, що позивач правомірно формував податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних від своїх контрагентів.

Що стосується правомірності віднесення позивачем податкового кредиту до бюджетного відшкодування то суд зазначає наступне:

На момент коли відповідач подавав розрахунки суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ, між позивачем та його контрагентами не було підписано актів виконаних робіт, тобто угоди були фактично не виконані та остаточні розрахунки не проведені.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи з приписів вказаної норми суд вважає, що позивач не мав право відносити до податковий кредит до бюджетного відшкодування, оскільки у нього не було актів виконаних робіт.

На думку суду, за відсутності актів виконаних робіт не можна вважати, що роботи по договору виконані та по виконаним роботам проведено повний розрахунок. До того ж суд вважає, що у разі не підписання актів виконаних робіт (не виконання договору), позивач зобов'язаний був відкоригувати (зменшити) податковий кредит, та втратив би підстави для нарахування бюджетного відшкодування. Тому у відповідача на час перевірки не було підстав вважати, що позивач має право на бюджетне відшкодування на підставі податкового кредиту сформованого за угодами по яким немає актів виконаних робіт.

Таким чином суд вважає що відповідач правомірно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 20.07.2012 р.