Постанова № 25578165, 28.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2012 р. 11:22 Справа № 2а-8835/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія", вул. Громадянський узвіз, 1, кв. 58, м. Миколаїв, 54000

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової , 2-А, м. Миколаїв, 54029

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0001332301 від 08.11.2011р.,

За участю представників:

від відповідача: Єрошкіна Л.В., довіреність №19/9/10-00, від 02.03.12;

від позивача: Панченко С.В., довіреність б/н, від 16.01.12;

від позивача: Чамара Л.В. ;

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 8.11.11 №000133201.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що данні рішення прийняті з порушенням закону оскільки позивач мав право включати збитки 2010р. у декларації І, ІІ та ІІІ кварталів 2011р.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач повинен був включати збитки 2010р. тільки у декларацію за І квартал 2011р., а не в декларації за ІІ та ІІІ квартали 2011р. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

26.09-14.10.11 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.08 по 30.06.11.

21.10.11 за результатами перевірки було складено акт №4181/23-200/31012697, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.3.1 ст.3, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі Закон №334), п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.146.6 ст.146, п.150.1 ст.150 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 943 795грн., а саме за 2010 рік -695 402грн., І квартал 2011 року -822 222грн., І квартал 2011 року -943 795грн.

8.11.11 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000133201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 943 795грн.

Судом встановлено, що:

Позивачем подано відповідачу уточнену декларацію з податку на прибуток за 2010р. в якій визначений об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі "-"695 402грн. та уточнену декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011р. в якій визначений об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі "-"822 222грн.

Відповідно до уточненої декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р., поданою позивачем до відповідача, визначений об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі "-"943 795грн., та вказав від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 822 222грн.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, застосування Розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно з ст.3 Закону №334, що діяв у І кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 22.4. ст.22 Закону №334 передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону №334 встановлено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат наступного податкового року.

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону №334.

Суд зазначає, що на підставі уточненої декларації з податку на прибуток за 2010р. та уточненої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р. позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування в розмірі 822 222грн. При цьому вважається, що ця сума відображена у рядку 08 декларації за І квартал 2011 року.

З 01.04.11 року порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 ПК України.

Відповідно до п.150.1 ст.150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В декларації з податку на прибуток, що складалась за І квартал 2011 року, від'ємне значення (збитки) відображались в рядку 08 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((±03 - (± 06) - 07)".

Визначений в даному рядку показник -це показник І кварталу 2011 року. При його розрахунку згідно ст.3 Закону №334 валові доходи І кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду, а складовою частиною валових витрат І кварталу 2011 року згідно з п.6.1 і п.22.4 Закону №334 було від'ємне значення минулих податкових періодів та сума амортизаційних відрахувань. Вказаний в рядку 08 показник не розподіляється в декларації на "від'ємне значення минулих років" і "від'ємне значення І кварталу 2011 року".

В декларації з податку на прибуток, що складалась за ІІ квартал 2011 року, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами І кварталу 2011 року, визначено рядок 06.6 і в даний рядок, на думку суду, необхідно перенести показник, відображений в рядку 08 декларації за І квартал 2011 року, що й було зроблено позивачем.

З наведеного вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Таким чином, п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 1.01.11р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Отже суд вважає, що позивач правомірно визначив об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі "-"943 795грн. додавши до збитків 2010 року, збитки 2011 у вищевказаному порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Що стосується невизнання відповідачем витрат позивача пов'язаних з виплатою позивачем процентів за користування позикою то суд зазначає наступне:

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів вказаної норми суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми сплаченні ним у вигляді процентів за користування позикою.

Так само суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат у ІІ кварталі 2011 році суми сплачені ним банку, як комісію за продаж іноземної валюти, оскільки відповідно до ч."є" пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків включається до інших витрат, а згідно з п.138.5 ст.138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача, підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 8.11.11 №000133201.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно - стівідорна компанія" судові витрати у розмірі 2 146 грн. з Державного бюджету України. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 01.06.2012 р.