Постанова № 25577882, 02.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 року 2а-2686/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 14 год. 04 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника позивача: Щеглова Є.О.

представника відповідача : Дубовик В.В. , Шпичка Т.А., Поліщука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000350222/1137 від 18.06.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Медкаспостач»з позовом до відповідача - Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області в якому просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000350222/1137.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 15 березня 2012 року по 21 березня 2012 року Білоцерківською ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерна-Плюс»за період з 07.03.2008 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки відповідачем було складено Акт №381/22-2/35784726/59 від 28 березня 2012 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено наявність порушень позивачем п.п. 7.4.5. п.7.4. статті 7, п.10.1. статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті на загальну суму 142627,00грн., в тому числі: 116 296,00 гривень - вересень 2008 року; 4307,00 гривень - жовтень 2009 року; 22024, 00 гривень - листопад 2008 року.

Не погоджуючись з викладеними в Акті висновками позивач, у встановлені п.86.7. статті 86 Податкового кодексу України строки, подав відповідачу Заперечення до Акту перевірки, які залишились без задоволення.

12 квітня 2012 року Білоцерківською ОДПІ на підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000170222/438, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142627,00 грн. та 71 314 грн. штрафних санкцій.

20.04.2012 року позивачем на податкове повідомлення-рішення №0000170222/438 від 12.04.2012 року, прийняте на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 28.03.2012 року №381/22-2/35784726/59 було подано скаргу до ДПС у Київській області.

15.06.2012 року ДПС у Київській області прийнято рішення про результати розгляду скарги №1389/10/10-206/263-695, яким, в ході розгляду скарги встановлено, що Білоцерківською ОДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000170222/438 невірно визначено фінансові (штрафні) санкції в сумі 71314 грн. за вересень, жовтень та листопад 2009 року у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання (142 627,00 грн.), оскільки не враховано, що відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 01.01.2011 року за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахування, вчинені платником податків після 01.01.2011 року. Тобто, суму фінансових (штрафних) санкцій у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні завищено на 35 656,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, ДПС у Київській області частково скасовує податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 12.04.2012 року №0000170222/438 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 35 656,00 грн., а скаргу платника податків задовольняє у відповідній частині .

Своїм супровідним листом від 18.06.2012 року №501/10/22-3 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду скарги, поданої до ДПС у Київській області на повідомлення - рішення Білоцерківської ОДПІ від 12.04.2012 року №0000170222/438 зменшено розмір штрафної (фінансової) санкції, у зв'язку з чим направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000350222/1137.

Позивач вказує, що з оскаржуваним податковим повідомленням -рішенням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області він не погоджується, у зв'язку з його протиправністю та невідповідністю чинному законодавству, тому просить його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Щеглов Є.О. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та письмових поясненнях, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000350222/1137.

У судовому засіданні представники відповідача Дубовик В.В., Шпичка Т.А. та Поліщук О.О. позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, вказаних у письмових запереченнях, зазначили, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення є такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

TOB «Меткаспостач»зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів 07.03.2008 року за №13531020000003203 та юридичною адресою: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 194, кім. 601- 604 та взято на податковий облік у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

В період з 15 березня 2012 року по 21 березня 2012 року, на підставі направлення від 15 березня 2012 року № 121, виданого Білоцерківською ОДПІ Київської області та згідно наказу Білоцерківської ОДПІ від 15 березня 2012 року № 61, Шпичко Тетяною Андріївною, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу перевірок фінансових установ та контролю за організаціями в сфері ЗЕД управління податкового контролю Білоцерківської ОДПІ Київської області було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерна-Плюс»за період з 07.03.2008 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач», код за ЄДРПОУ 35784726 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Ерна-Плюс», код за ЄДРПОУ 3545773 за період з 07.03.08 року по 31.12.11 року № 381/22-2/35784726/59 від 28 березня 2012 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5. п.7.4. статті 7, п.10.1. статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті на загальну суму 142627,00 гривень, в тому числі: 116 296,00 гривень - вересень 2008 року; 4307,00 гривень - жовтень 2009 року; 22024, 00 гривень - листопад 2008 року.

12 квітня 2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області на підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000170222/438, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142627,00 грн., в тому числі: 116 296,00грн. - вересень 2008 року; 4307,00 грн. - жовтень 2009 року; 22024, 00 грн. - листопад 2008 року та 71 314 грн. штрафних санкцій.

20.04.2012 року позивачем на податкове повідомлення-рішення №0000170222/438 від 12.04.2012 року було подано скаргу до Державно Податкової Служби у Київській області.

Під час розгляду скарги ДПС у Київській області рішенням від 27.04.2012 року №841/10/10-206/263-436 продовжила термін розгляду скарги позивача до 19.06.2012 року (включно) та витребувала від відповідача документи.

15.06.2012 року ДПС у Київській області прийнято рішення про результати розгляду скарги №1389/10/10-206/263-695, яким встановлено, що Білоцерківською ОДПІ Київської області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000170222/438 невірно визначено фінансові (штрафні) санкції в сумі 71314 грн. за вересень, жовтень та листопад 2009 року у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання (142 627,00 грн.), оскільки не враховано, що відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 01.01.2011 року за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахування, вчинені платником податків після 01.01.2011 року. Тобто, суму фінансових (штрафних) санкцій у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні завищено на 35 656,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, ДПС у Київській області частково скасовує податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 12.04.2012 року №0000170222/438 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 35 656,00 грн., а скаргу позивача задовольняє у відповідній частині.

Супровідним листом від 18.06.2012 року №501/10/22-3 Білоцерківська ОДПІ Київської області повідомила позивача про те, що за результатами розгляду скарги, поданої до ДПС у Київській області на повідомлення - рішення Білоцерківської ОДПІ від 12.04.2012 року №0000170222/438 зменшено розмір штрафної (фінансової) санкції.

Також, позивачу було направлено нове податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000350222/1137, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість -142627,00 грн. та 35658 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2012 року №0000350222/1137, позивач оскаржив його до суду.

Суд вважає, що податкове повідомлення - рішення 18.06.2012 року №0000350222/1137 суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню протиправним та скасуванню виходячи з наступного.

Підставою для донарахування сум податку на додану вартість є нікчемність угод укладених між TOB «Меткаспостач»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерна-Плюс»та неможливість врахування виданих останнім податкових накладних для формування складу податкового кредиту.

Висновки відповідача про заниження позивачем показників податку на додану вартість ґрунтуються на п.п. 7.1.4. п. 7.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідності до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) не відповідають дійсності.

ТОВ «Медкаспостач»отримало від ТОВ «Ерна -Плюс»сталь оцинковану згідно наступних податкових накладних:

№160 від 1 вересня 2009 року на суму 63658 грн. з них ПДВ 10609, 67 грн;

№181 від 7 вересня 2009 року на суму 61285грн. з них ПДВ 10214, 17 грн. ;

№197 від 11 вересня 2009 року на суму 63658 грн. з них ПДВ -10609, 67 грн.;

№202 від 14 вересня 2009 року на суму 86030 грн. з них ПДВ 14338, 33 грн.;

№214 від 16 вересня 2009 року на суму 80078 грн., з них ПДВ 13346, 33 грн.;

№225 від 18 вересня 2009 року на суму 76083 грн. , з них ПДВ 12680, 50 грн.;

№239 від 23 вересня 2009 року на суму 134725 грн. з них ПДВ 22454, 17 грн. ;

№254 від 28 вересня 2009 року на суму 132261 грн. з них ПДВ 22043. 50 грн;

№261 від 01 жовтня 2009 року на суму 95510 грн., з них ПДВ 15918, 33 грн.;

№270 від 2 жовтня 2009 року на суму 62475 грн. з них ПДВ -10412, 50 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище TOB «Меткаспостач»мало право на віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту, що вказує на необґрунтованість висновків, викладених в Акті перевірки.

У Акті перевірки зазначено, що вказані вище податкові накладні не можуть бути визнані належними документами, які підтверджують право позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки останні не відповідають вимогам п. 3.4. Розділу 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№ 166 від 30 травня 1997 року в частині відповідності даних, викладених в таких деклараціях даним первинного бухгалтерського обліку.

Підставою для такого висновку став протокол допиту директора TOB «Ерна-Плюс»від 07 березня 2011 року Кумурджи I.A., в якому було вказано, що остання не підписувала жодних бухгалтерських документів, відношення до господарської діяльності не мала, товарно-матеріальні цінності на адресу інших підприємств не відвантажувались.

Проте, з такими висновками не можливо погодитись з наступних підстав.

У ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

У відповідності до вимог статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:- назву документа (форми);- дату і місце складання;- назву підприємства, від імені якого складено документ;- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вимог п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (із змінами та доповненнями, далі - Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Додаткові вимоги до оформлення податкової накладної містить п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з якої вбачається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, лише відсутність вказаних реквізитів на податковій накладній дає підстави для висновку про його невідповідність вимогам законодавства і, як наслідок, неможливості його врахування для обчисленням сум податкового кредиту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що подані вище податкові накладні містять як передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»реквізити так і п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому висновки, викладені в Акті перевірки щодо неможливості їх врахування для визначення сум податкового кредиту є необґрунтованими.

Іншою необхідною умовою для визначення факту наявності повноважень TOB «Ерна- Плюс»на виписку податкових накладних є його реєстрація платником податку на додану вартість, оскільки у відповідності до п. п.п.7.2.4. п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(редакція чинна на момент існування правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Слід зауважити, що на момент виписання всіх податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, TOB «Ерна-Плюс»було платником податку на додану вартість ІПН 35457705816 (Свідоцтво платника ПДВ № 100084210 від 19.12.2007 року). Вказані обставини були встановлені під час проведення перевірки та не заперечуються сторонами.

Вказане вище підтверджує законність дій позивача по включенню сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Окрім того, необхідно зауважити, що протокол допиту директора TOB «Ерна-Плюс»від 07 березня 2011 року Кумурджи I.A. не може вважатись документом, що встановлює факт підписання податкових накладних іншою особою та підставою для тверджень про неможливість їх врахування при визначенні суми податкового кредиту з наступних підстав.

Відповідно до п.83.1. статті 83 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є :документи, визначені цим Кодексом;податкова інформація; експертні висновки;судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Зі змісту статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України (надалі - КПК України) вбачається, що при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

Отже, протокол слідчої дії, в тому числі і протокол допиту директора TOB «Ерна- Плюс»є документом, який фіксує виключно проведення слідчої дії. В свою чергу, інформація, викладена у вказаному протоколі допиту директора не носить преюдиційного значення та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в контексті статті 83 ПК України.

Окрім того, з урахуванням специфічності інформації, викладеної в протоколі допиту директора TOB «Ерна-Плюс», для підтвердження невідповідності податкових накладних вимогам законодавства необхідним є проведення експертизи, на вирішення якій повинно бути поставлене питання про здійснення ідентифікації особи, яка вчинила підпис виданих податкових накладних.

Таким чином, для визначення факту підписання податкових накладних певними особами (директором товариства, як посадовою особою, яка здійснює керівництво його поточною господарською діяльністю або іншими особами) обов'язковим є наявність належним чином оформленого експертного висновку почеркознавчої експертизи.

Відсутність такого висновку не дає підстави вважати, що підписи на податкових накладних, виданих позивачу, були оформлені неналежним чином і, як наслідок, позивач не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Безпідставними є також висновки відповідача щодо нікчемності угод, укладених між TOB «Меткаспостач»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерна-Плюс»у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Окрім того, частиною першою статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, зі змісту викладених вище нормативних приписів вбачається, що нікчемним є виключно такий правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, а не актом перевірки. При цьому необхідним є встановлення факту які саме договори, на думку інспектора, є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Також, акт перевірки містить висновок, що правочини, які були укладені між TOB «Меткаспостач»є нікчемними з огляду на відсутність необхідних правових наслідків, обумовлених природою таких правочинів.

Згідно частини першої статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

При цьому частина друга вказаної статті 234ЦК України встановлює, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Тобто, навіть у випадку доведення відсутності необхідних правових наслідків, такий правочин є фіктивним і з огляду на нормативні приписи частини другої статті 234 ЦК України може бути визнаний недійсним виключно в судовому порядку.

Відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

В свою чергу, викладені в акті перевірки висновки стосовно нікчемності укладених між TOB «Ерна-Плюс»та TOB «Меткаспостач»договорів на підставі відсутності правових наслідків, обумовлених цими договорами, є неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Твердження про відсутність у TOB «Ерна-Плюс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань є підставою для застосування до такої юридичної особи відповідних форм та засобів правового реагування, проте зазначене не може бути підставою для застосування санкцій до TOB «Меткаспостач», а також не може ставити під сумнів реальність настання правових наслідків за укладеними правочинами.

TOB «Меткаспостач»не несе відповідальності за фінансово-господарську діяльність своїх контрагентів. А тому до нього не можуть бути застосовані санкції за порушення останніми податкового чи іншого законодавства України.

Під час проведення перевірки у відповідача були наявні докази виконання укладених між позивачем та TOB «Ерна-Плюс»договорів, які також були надані суду.

Зокрема, як було зазначено в Акті перевірки на виконання зазначених Договорів TOB «Ерна-Плюс»було виписано наступні видаткові накладні: № 160 від 01 вересня 2009 року; № 181 від 07 вересня 2009 року; № 197 від 11 вересня 2009 року; № 202 від 14 вересня 2009 року; № 214 від 16 вересня 2009 року; № 225 від 18 вересня 2009 року; № 239 від 23 вересня 2009 року; № 254 від 28 вересня 2009 року; № 261 від 01 жовтня 2009 року.

Фактична відсутність товарів на момент проведення перевірки не може вважатись належною підставою для встановлення реальності виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, оскільки останні придбавались в 2009 році та були використані TOB «Меткаспостач»в процесі здійснення власної господарської діяльності. Вказані твердження було підтверджено і в процесі здійснення перевірки. Зокрема, Актом перевірки встановлено, що сталь оцинкована була використана позивачем для виробництва металевих стелажів, що підтверджено нормативним складом продукції.

Товар, а саме сировинні матеріали, що отримані в вересні -грудня 2009 року від ТОВ «Ерна -Плюс»були оприбутковані позивачем на бухгалтерський рахунок 201 «сировина і матеріали»у зв'язку з їхнім використанням у виробничому процесі готової продукції - стелажів металевих. Матеріали, перелік, кількість та їх вартість обліковувались на балансі позивача на рахунку 20 з моменту їх надходження до повного вибуття, що підтверджується Довідкою №113 від 25.07.2012 року. Надходження матеріалів та сировини оформлювалось в бухгалтерському обліку на підставі прибуткових накладних №1 від 01.09.2009р., №14 від 07.09.2009 рок, №22 від 11.09.2009р., №23 від 14.09.2009 р., №23 від 14.09.2009 р., № 27 від 16.09.2009 року, №35 від 18.09.2009 року, №39 від 23.09.2009 року, № 44 від 28.09.2009 року, №4 від 01.10.2009 року, №11 від 02.102009 року , копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно прибуткових накладних за вересень -грудень2009 року позивачем отримано товару ТОВ «Ерна-Плюс»на суму 855763 грн. з ПДВ., що підтверджується Витягом з реєстру прибуткових накладних за вересень -жовтень 2009 року.

Згідно рахунків-фактур та видаткових накладних TOB «Ерна-Плюс»було відвантажено товару на загальну суму 855 763,00 грн. з ПДВ, про що виписано відповідні податкові накладні від 01.12.2011 року та від 29.12.2011 року, копії рахунків, видаткових та податкових накладних містяться у матеріалах справи.

Крім того, позивач здійснив перерахування коштів на рахунок TOB «Ерна-Плюс»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року в сумі 855 763,00 грн., дана обставина підтверджується довідкою Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква»№01-343 від 17.05.2011 року.

Відпуск сировини та матеріалів у виробничий процес готової продукції позивачем оформлювався за допомогою Накладної-вимоги на випуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, що видавалась головним бухгалтером завідуючому складом на підприємстві. Головний бухгалтер підприємства щомісячно затверджує Журнал реєстрації руху матеріалів по складу позивача окремо по кожному найменуванню.

Таким чином на виробничу дільницю завідуючим складом Фіялко С.М., яка працює у позивача на посаді завідуючого складом, що підтверджується наказом №14-ОС від 01.07.2011р. здійснено наступне переміщення матеріалів: Журнал реєстрації руху матеріалів по складу за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року - сталь оц. 0,9 (од.вим. - кг) на 01.09.2009 року: надходження 29 000,000, видаток 29 000,000. На 01.10.2009 року: надходження 5700,000, видаток 5700,000; Журнал реєстрації руху матеріалів по складу за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року - сталь оц. 0,55 (од.вим. - кг): на 01.09.2009 року: надходження 5 400,000, видаток 5 378,400; на 01.10.2009 року: надходження 0,000, видаток 21 600,700; Журнал реєстрації руху матеріалів по складу за період з 01.09.2009 року по 31.09.2009 року - сталь оц. 0,65 (од.вим. - кг): на 01.09.2009 року: надходження 56 400,000, видаток 56 400,00; на 01.10.2009 року: надходження 13300,000, видаток 13300,000.

Вказане додатково підтверджує необґрунтованість викладених в Акті перевірки висновків щодо відсутності реальних правових наслідків, обумовлених укладеними між сторонами правочинами.

Іншою підставою визначення зазначених вище правочинів нікчемними, на думку відповідача, є їх суперечність інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, частина перша статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, обов'язковою вимогою, яка ставиться для визнання правочину нікчемним на підставі суперечності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, є визначення які саме інтереси держави та/або суспільства було порушено.

Водночас, складений за результатами перевірки акт перевірки жодних вказівок щодо характеру недотриманих при укладенні договорів між TOB «Ерна-Плюс»та TOB «Меткаспостач»інтересів держави не містить, що також вказує на безпідставність зазначених в ньому висновків.

Висновок податкового органу щодо порушення сторонами вимог статті 228 ЦК України (Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства) при укладенні правочинів також не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Слід зауважити, що статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, для визначення правочину таким, що порушує публічний порядок, обов'язковим є доведення факту наявності на момент його укладення умислу сторін на настання незаконного результату, що полягає в порушенні конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищенні, пошкодженні майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконному заволодінні ним тощо.

В свою чергу, заниження податкових зобов'язань, як можлива підстава для визнання правочинів нікчемними, може бути визнана правомірною виключно у випадку наявності вироку відповідного суду про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). За інших умов, визнання правочину недійсним на вказаній підставі є неможливим.

Зазначені висновки підтверджуються існуючою судовою практикою. Зокрема Вищий адміністративний суд України при розгляді адміністративної справи К-23029/07 своєю постановою від 02.09.2010 року зазначив, що «частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави. Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили».

Отже, судом встановлено, що TOB «Меткаспостач»перерахувавши грошові кошти на поточні рахунки контрагента та отримавши від нього оформлені належним чином податкові накладні, відобразило вказані податкові накладні у своєму податковому обліку та правомірно включило суму податку на додану вартість, яку вказано в цих податкових накладних, до додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та у встановлені Законом України про ПДВ строки звітувало перед податковою інспекцією.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 142627 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 35658 грн. є протиправними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представник позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2139 грн. 50 коп. (платіжне доручення №583 від 5 червня 2012 року), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 2139 грн. 50 коп. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000350222/1137 від 18.06.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000350222/1137 від 18.06.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" сплачений судовий збір у сумі 2139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 серпня 2012 р.