Постанова № 25577839, 08.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 року 2а-2214/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»про стягнення заборгованості в розмірі 146 913,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказує, що відповідачем було подано уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011. Даним розрахунком визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 152 343,00 грн. та самостійно визначено штрафну санкцію в сумі 4 570,00 грн., однак на день подачі позову суму заборгованості було сплачено лише в сумі 10 000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача надійшло клопотання розглядати справу у його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представника до суду не забезпечив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач знаходиться на обліку в Тетіївській МДПІ з 13.01.1995 за № 257.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було подано уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011.

Рзрахунком визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 152 343,00 грн. та самостійно визначено штрафну санкцію в сумі 4 570,00 грн. (152 343,00 + 4 570,00 –10 000,00 (частково сплачена сума) = 146 913,00).

Відповідно до п.п 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України (надалі –ПК України) податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми закону позивачем було направлено податкові вимоги № 1 /169 та № 2/223.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 146 913,00 грн., що визначена ним самостійно відповідно до поданого уточнюючого розрахунку.

Пунктом 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Леніна, 19-а, код ЄДРПОУ 24879282, р\р 26001494, МФО 320166 Тетіївське відділення Ощадбанку) на користь Державного бюджету України в особі Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 22, код ЄДРПОК 34790456, р\р 35219001002773 ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 146 913 (п’ятсот тридцять одну тисячу шістдесят дев’ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.