Ухвала суду № 25574933, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/114/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Галан О.О.

за участі представника позивача - Надєєн О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Анна + К" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-1670/114/12

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Анна + К"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

10 січня 2012 року Приватне виробничо - комерційне підприємство "АННА + К" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у м. Полтаві Полтавської області, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001582310 та № 0001592310 від 09.09.2011 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2012 р. у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Приватним виробничо-комерційним підприємством "Анна + К" документально не підтверджено правомірність формування податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, з огляду на що висновки податково органу про порушення в цій частині позивачем законодавства є обгрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення законними.

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Анна + К" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 26.08.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка ПВКП "АННА + К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Стар-Інкомтрейд" за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 6520/23-5/13964863 від 26.08.2011 року, в якому відображено порушення ПВКП "АННА + К" підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 12758 грн., та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 10206 грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0001582310 від 09.09.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15948 грн.; в тому числі, за основним платежем - 12758 грн., за штрафними санкціями - 3190 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0001592310 від 09.09.2011 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 12758 грн., в тому числі, за основним платежем -10206 грн., за штрафними санкціями - 2552 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що що Приватним виробничо-комерційним підприємством "Анна + К" документально не підтверджено правомірність формування податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, з огляду на що висновки податково органу про порушення в цій частині позивачем законодавства є обгрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення законними.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава № 0001582310 від 09.09.2011 року колегія суддів зазначає наступне.

Висновки податкового органу щодо порушення ПВКП "АННА + К" підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтуються на твердженні про завищення валових витрат у розмірі 51032,46 грн. по видатковій накладній, виписаній ТОВ "Стар-Інкомтрейд".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат видатків на придбання товарів (будівельних матеріалів) від ТОВ "Стар-Інкомтрейд" позивачем надано накладну від 04.09.2008 року, податкову накладну, банківські виписки.

При цьому, договір, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні довіреності на отримання будівельних матеріалів та інші документи, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стар-Інкомтрейд" у матеріалах справи відсутні, позивачем не надані.

Посилання позивача на вчинення договору із контрагентом в усній формі судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті, оскільки це суперечить вимогам ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що надана позивачем накладна не відповідає загальним вимогам первинних бухгалтерських документів, адже в них не зазначені посади осіб обох сторін, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, в наявності лише підписи та печатка ТОВ "Стар-Інкомтрейд".

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Разом з тим, в податковій накладній не заповнений рядок "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну", зокрема, не вказано прізвище представника ТОВ "Стар-Інкомтрейд", який її виписав, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та перевірити її повноваження, в наявності лише підпис.

Отже, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на оплату товарів (будівельних матеріалів) ТОВ "Стар-Інкомтрейд" у розмірі 51032,46 грн.

Крім того, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Проте, позивачем вказано, що перевезення здійснювалися власним транспортним засобом, товарно-транспортні накладні не складалися, дорожні листи не збереглися.

Також, слід звернути увагу на вирок Дніпропетровського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності - ТОВ "Стар-Інкомтрейд" з метою прикриття незаконної діяльності).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем в даному випадку не підтверджено належним чином правомірність віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 51032,46 грн.

Тому, висновки податкового органу та винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава № 0001582310 від 09.09.2011 року є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо законності податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Суми № 0001592310 від 09.09.2011 року колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Крім того, податкова накладна не містять даних щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; наявний лише підпис особи, що її видала, що унеможливлює ідентифікувати її.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями з придбання товару у ТОВ "Стар-Інкомтрейд", свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ПВКП "АННА + К" суми податку на додану вартість у розмірі 10206 грн.

Тому, висновки податкового органу та винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава № 0001592310 від 09.09.2011 року є правомірними та скасуванню не підлягають.

Таким чином, податковим органом правомірно визначені позивачеву податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток окаржуваним податковим повідомленням-рішення, а тому позовні вимоги ПВКП "АННА + К" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Анна + К" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-1670/114/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 18.06.2012 р.