Ухвала суду № 25568385, 07.08.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №1519/5085/2012

Провадження № 2/1519/5863/2012

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2012 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді -Гуревського В.К.,

за секретаря - Дімітрівій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання права власності і усунення перешкод в користуванні власністю, -

в с т а н о в и в :

27 лютого 2004 року по означеній справі Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, за яким були визнані дійсними укладені 08.10.2003 року угоди купівлі-продажу земельної ділянки пл. 0,0463 га за адресою АДРЕСА_1. та розташованих на цій ділянці нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 68 кв. м; за ОСОБА_3 було визнано право власності на спірне майно, а відповідачів було зобов'язано не перешкоджати позивачу у користуванні зазначеним майном.

23 грудня 2008 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 з заявою про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 року по цій цивільній справі за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що у грудні 2008 року ним було офіційно отримано з Малиновського районного суду м. Одеси копії титульних аркушів справи № 2-6533/03. № 2-418/04, копії журналу судових засідань, копія обліково-статистичної картки справи № 2-418/04. З обліково-статистичної картки на цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2. ОСОБА_5 про визнання угоди недійсною вбачається, що позов надійшов до суду 13.10.2003 р. до розгляду справа була призначена 16.10.2003 р.. судові засідання призначалися на 25.11.2003 р. о 10.00 год., на 01.12.2003 р. о 12.00 год., на 16.12.2003 р. о 12.00 год., на 26.01.2004 р. о 9.30 год., на 27.02.2004 р. о 10.00 год. Первісний номер справи 2- 6533/03, у 2004 р. номер справи перереєстровано на 2-148/04. Єдиний запис в журналі судових засідань, щодо вказаної справи зроблений 27.02.2004 р. До цієї дати жодного запису щодо вказаної справи у ті дні, коли справа призначалася до розгляду, немає. Крім того, в один з днів слухання справи 25.11.2003 р. у журналі судового засідання у той час коли немов би була призначена до розгляду ця цивільна справа, зроблений запис про слухання справи № 2-6533 за позовом ОСОБА_3). до ОСОБА_19, ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною. Справу перенесено за заявою позивача на 01.12.2003 р. на 12.00 годину. У протоколі судового засідання по справі № 2-6533 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4. ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною також вказано, що 25.11.2003 р. о 10.00 справу перенесено за заявою позивача на 01.12.2003 р. на 12.00 годину. З титульного аркуша справи № 2-6533/03 взагалі вбачається, що це була справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу. Жодного повідомлення відповідачів про час та місце слухання справи до 26.01.2004 р. в справі немає. Про судове засідання призначене на 27.02.2004 р.. коли справа була фактично розглянута та коли ухвалювалося оскаржуване рішення, відповідачі нібито повідомлялися на 26.02.2004 р., тобто на іншу дату. При цьому з наявних в матеріалах справи повісток на ім'я ОСОБА_5 вбачається, що про дату та час слухання справи вона повідомлялася безпосередньо у день судового засідання. В рішенні зазначено, що позивач уточнив в судовому засіданні свої позовні вимоги, але по справі було лише одне засідання - 27.02.2004 р., і в протоколі цього засідання відсутні відомості про уточнення позову, про прийняття цього позову до спільного провадження з первісним позовом. Крім того, у справі відсутні будь-які відомості про вручення уточненого позову разом з додатками відповідачам.

Заявник вважає, що ніякого судового процесу по справі за цим позовом, який начебто зафіксований в матеріалах справи, не було, справу було фактично розглянуто 27.02.2004 р. без повідомлення та без участі відповідачів. Також ОСОБА_2 вважає, що внаслідок викладеного по заувагою суду залишились суттєві для справи обставини, які мали б вплинути на зміст судового рішення, а саме, що договори купівлі-продажу належного йому майна, право власності на яке було визнане за ОСОБА_3 на підставі оскаржуваного рішення, не підписувалися та не могли підписуватися ним, як продавцем, оскільки 08.10.2003 р. він знаходився у відрядженні у м. Києві.

Умовою визнання судом дійсною угоди, укладеної без дотримання нотаріальної форми відповідно до ст. 47 ЦК України в редакції 1963 р. є виконання сторонами усіх істотних умов такої угоди. Про виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до ст. 224 ЦК України в редакції 1963 р. має свідчити прийняття продавцем оплати за майно та передання його покупцю. Жоден з вказаних фактів не мав місця і жодним з доказів не доведений. Вважає, що суд не міг прийняти як достовірні підписи його та дружини під документами, наданими позивачем на підтвердження позову, адже ці підписи не були посвідчені нотаріусом чи будь-якою іншою вповноваженою особою, і по справі не допитувався жоден свідок, який мав би підтвердити факт підписання ними документів. Отже, на думку заявника отримані з Малиновського районного суду м. Одеси документи підтверджують факт існування таких порушень процесуального закону, які унеможливили встановлення судом істотних обставин, необхідних для прийняття правильного та справедливого рішення по справі.

Додатковим доказом порушення його прав, про які він не знав та не міг знати до отримання у грудні 2008 р. інформації з Малиновського районного суду м. Одеси є окрема ухвала апеляційного суду Одеської області від 14.07.2005 р. по справі № 22-3658/2005, якою встановлено той факт, що при вирішенні справ з потерпілими (в тому числі з заявником) від незаконних дій засновника ломбарду «Міар»ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_1, а також членів Громадської «правозахисної»організації «Юрист плюс»- ОСОБА_9, ОСОБА_10, які здійснюють юридичне прикриття цих дій. Судді місцевих судів суттєво порушують норми матеріального і процесуального права і внаслідок цього порушують права колишніх власників нерухомого майна, які позбавляються права власності на нерухомість з підстав не передбачених законом, без дотримання загальних вимог, необхідних для чинності правочинів (ст. 203 ЦК України), та загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Отже заявник в своїй заяві приходить до висновку про те, що нововиявленими обставинами по справі є суттєві порушення норм процесуального права допущені судом першої інстанції під час розгляду справи, які унеможливили встановлення судом істотних обставин, необхідних для прийняття правильного та справедливого рішення по справі, а саме: неможливість підписання заявником угоди у зв'язку з відрядженням, і як наслідок відсутність його підпису на документах, якими суд обґрунтував рішення про задоволення позову ОСОБА_3, а також факти не передання спірного майна у власність ОСОБА_3 та не проведення розрахунку за продаж спірного майна, які мали місце на час розгляду справи, але не могли бути відомі суду у зв'язку з допущеними грубими порушеннями процесуального закону. 13.07.2009 року ОСОБА_2 доповнив свою заяву посилаючись на те, що в травні 2009 р. йому стало відомо про порушення 18.12.2008 р.

Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України відносно групи осіб, в тому числі ОСОБА_3 Підставою порушення вказаної справи зокрема послужили матеріали кримінальної справи № 053200800080. Справа № 053200800080 в свою чергу була порушена 05.06.2008 р. Прокуратурою Малиновського району м. Одеси відносно ОСОБА_3 та інших осіб по ст. 190 ч. 4 КК України за фактом умисного за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи ціль заволодіння належним йому майном, придбання права на належну йому земельну ділянку пл. 0,0463 га з нежитловими приміщеннями пл. 68 кв. м, розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Строганова, 1 шляхом обману, що спричинило заявнику шкоду в особливо великих розмірах. Як зазначено в постанові Генеральної прокуратури України від 18.12.2008 р. заволодіння організованою групою до складу якої входив ОСОБА_3, майном громадян здійснювалось шляхом: - розміщення в рекламних газетах оголошень про швидке надання позики під заставу нерухомості; - погодження при особистій зустрічі надати необхідну грошову суму виключно під заставу нерухомості, при умові оформлення удаваної угоди купівлі-продажу нерухомості, маскуючи таким чином договір позики, з наступним оформленням договору найму житлового приміщення на термін надання позики та накладенням арешту на нерухоме майно в судовому порядку; - отримання судових рішень про визнання права власності на нерухоме майно боржників; - укладення між собою декількох формальних угод купівлі-продажу майна з метою ускладнення можливості повернення потерпілим в судовому порядку; Саме вказаним шляхом ОСОБА_3 незаконно набув право власності на належне йому нерухоме майно: 13.10.2003 р. ним та його дружиною ОСОБА_11 за вимогою ОСОБА_3 його людині ОСОБА_4 ними була видана довіреність на представництво інтересів в суді, того ж дня ОСОБА_3 була складена та відписана фіктивна угода купівлі-продажу майна; 13.12.2003 р. між ними та ОСОБА_3 був укладений договір оренди належного заявнику та його дружині майна, 27.02.2004 без їхнього відома ОСОБА_3 отримав рішення Малиновського районного суду м. Одеси про визнання за ним права власності на належне їм майно; після цього належне їм майно було на підставі рішення третейського суду «Міар»переоформлене на ім'я ОСОБА_12, а потім продано ОСОБА_13 Тому за цих, що обставин, ОСОБА_3 злочинним шляхом: оформлюючи фіктивні угоди купівлі-продажу та визнаючи на їх підставі право власності на майно інших осіб, до отримання відповідних постанов органів прокуратури йому не були достовірно відомі та не могли бути доведені ним за допомогою належних доказів у суді, та відповідно не могли бути відомі суду при розгляді цієї справи, вони, з урахуванням наведених положень чинного законодавства України є нововиявленими.

22.06.2011 року ОСОБА_2 надав доповнення до заяви та посилаючись на загальні ознаки нововиявлених обставин зазначив остаточний перелік нововиявлених обставин, а саме:

- відсутність оригіналу договору купівлі-продажу, начебто складеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_5 доказ факту не підписання його сім'єю ОСОБА_5 та відсутність дати складення його, що вбачається з копії у справі)-порушення ст. 44 ч.3, 47,227 ЦК України (1963р);

- суд визнав дійсним правочин купівлі-продажу земельної ділянки та одночасно приміщень першого поверху - такий правочин суперечить ст.ст. 132, 125, 126, 202 Земельного кодексу - якими регламентується зміст угод про перехід права власності на земельну ділянку форму, винекнення права власності та документи, що посвідчують право на земельну ділянку їх державну реєстрацію, та суперечить ст. 128 ЦК (1963)- майно правовий режим якого належить державній реєстрації, перш за все на об'єкти нерухомості, право власності виникає в момент реєстрації переходу права , а не в інший момент, визначений сторонами;

- договір купівлі-продажу від 08.10.2003 року та його форма не відповідають ст. ст. 224 - 227 ЦК України предмет договору чітко не встановлює умови отримання грошей за що конкретно та в який спосіб не висвітлено, передача майна не обговорена;

- приймаючи рішення, суд прийняв до уваги Акт прийому передачі, про який ОСОБА_2 узнав при ознайомлені з матеріалами справи, але не надав йому належної оцінки - відсутній підпис ОСОБА_3 без числа складення;

- розписка ОСОБА_2 - без числа складення, стверджує що нерухомість є незавершена будівництвом, оскільки не введена в експлуатацію тому не може бути предметом продажу, оскільки на його думку такого майна не існує. За розпискою начебто продано 239,19 кв. загальної площі, за 50000,0 грн , а за договором купівлі - продажу від 08.10.2003 року 68 кв.м. за 220000,0 грн., які до речі, отримав ОСОБА_4 за його розпискою , а не ОСОБА_2;

- оспорюване рішення на думку заявника не може вважатися законним і обґрунтованим, оскільки вказані останнім обставини в заяві від 23.12.2009 року, щодо розбіжностей при оформленні справи та інше свідчать про фальсифікацію справи та її матеріалів, починаючи від номеру справи та її учасників і закінчуючи встановленням істинних фактів;

- наявність у матеріалах справи фальшивих документів та вчинення в даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які брали участь у справі, їх представниками або суддями за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення згідно роз'яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду №15 від 25.02.1998 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у цивільних справах , що набрали законної сили». Свої посилання в цій частині заявник обґрунтував тим, що Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу №06200200716, всього 28 епізодів, сім'я ОСОБА_2 потерпіла по даній справі, всього обвинувачується 26 осіб, до яких входять ОСОБА_3, ОСОБА_4 і обвинувачення пред'явлено за ст.ст. 225 ч. 1, 190 ч. 4, 209 ч. 3 , 27 ч. 2 , 162 ч. 2, 186, 15 КК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2011 року (суддя Роїк Д.Я.) в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю - відмовлено. Роз'яснено ОСОБА_2 про можливість захистити його права і інтереси у спосіб зазначений у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2012 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2011 року скасовано, питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування ухвали суду було те, що розписки на аркушах справи 14 та 23 про повідомлення ОСОБА_2 про слухання справи 26.01.2004 року та 27.02.2004 року на час розгляду справи по суті у 2004 році та розгляду заяви про поновлення строку у 2005 році не мали виправлень. Однак, при розгляді заяви про перегляд рішення суд не з'ясував зазначені обставини та не дав їм оцінки в оскаржуваній ухвалі.

Справа перебувала на розгляді судді Малиновського районного суду м. Одеси Тополевої Ю.В., у зв'язку з самовідводом судді, передано судді Малиновського районного суду м. Одеси Плавичу І.В. У зв'язку з самовідводом судді, справу в порядку ст. 11-1 ЦПК України передано судді Малиновського районного суду м. Одеси Гуревському В.К., який прийняв до свого провадження заявку ОСОБА_2 про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами у зазначеній цивільній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свою заяву, посилаючись на обставини, викладені в його письмових поясненнях до заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Решта учасників процесу в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, тому суд вважає у відповідності до ч. 1 ст. 365 ЦПК України розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи та заяви, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2012 року суд вважає, що заява ОСОБА_2 про скасування за нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 року задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 року у цивільній справі №2-418/2004 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, суд визнав дійсними, укладені 08 жовтня 2003 року між ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 правочини купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,463 га і приміщень першого поверху будинку №1 по вул. Строганова в м. Одесі, а також визнав за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0.463 га і приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_1

Право власності ОСОБА_3, на зазначене нерухоме майно було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»в книзі 36 неж- 163, номер запису 340 за реєстраційним номером 7902050, про що видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за №5067861 від 14 жовтня 2004 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2005 року, відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у справі №2-418/2004.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2005 року.

Відповідачі у справі №2-418/2004 ОСОБА_2, ОСОБА_5. звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення.

26 листопада 2004 року відповідачі звернулися до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, та ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2006 року відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовлено задоволенні їх заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі №2-418/2004.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27.12.2006 року.

28 жовтня 2008 року та 07 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Голови Малиновського районного суду м. Одеси з заявами відповідно про можливість ознайомитися журналом судових засідань та про отримання процесуальних документів копії протоколу судового засідання та копій сторінок судового журналу.

11 листопада 2008 року заявник отримав вищевказані документи.

23 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду заявою про скасування за нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю. Вказану заяву було доповнено 13 липня 2009 року та 22 червня 2011 року надано узагальнені доповнення до заяви.

25 жовтня 2004 року позивач ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що він за договорами найму від 13.12.2003 року та 13.04.2004 року передав відповідачам у користування за плату на певний строк земельну ділянку та нежитлові приміщення першого поверху, розташовані за адресою м.Одеса, вул. Строганова, 1.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково та було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти по орендній платі у розмірі 186539,57 грн. В решті позову було відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення коштів було відмовлено.

25 жовтня 2011 року Апеляційним судом Одеської області рішення Малиновського районного суду м. Одеси 18 липня 2011 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовлено у повному обсязі.

22 листопада 2011 року Апеляційним судом Одеської області ухвалено додаткове рішення про розподіл між сторонами судових витрат, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 2448,0 гривень.

В Малиновському районному суді м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, за участю третьої особи -ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу неукладеним та ухаалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2009 року зазначений позов був залишений без розгляду, у зв'язку із заявою від позивача.

Відповідно до вимог ст. 365 ЦПК України заява про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з ново виявленими обставинами. Частиною другою вказаної статті встановлено вичерпний перелік підстав для Перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В своїх заявах про скасування рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 посилається на те, що розбіжності в обліково-статистичної картки на цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2. ОСОБА_5 про визнання угоди недійсною та журналом судових засідань щодо дат призначення судових засідань, а також наявність в журналі судових засідань запису в один із днів розгляду цієї справи запису про іншу справу з тим же номером та позивачем, але до інших відповідачів, а також відсутність в протоколі цього засідання відомостей про уточнення позову, про прийняття цього позову до спільного провадження з первісним позовом та відсутність у справі будь-яких відомостей про вручення уточненого позову разом з додатками відповідачам, а також те, що в титульних аркушах зазначено взагалі іншу справу, як на підтвердження фальсифікації справи та її матеріалів, починаючи від номеру справи та її учасників і закінчуючи встановленням істинних фактів, що відносить на його думку ці обставини до нововиявлених.

Такі послання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наявність у справі фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками або суддями, зазагальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

В теперішній час заявником не було надано будь-яких вироків суду, що набрали законної сили, де встановлювалися факти фальсифікації вищевказаних документів, а відповідно і підтвердження його посилань. Крім того, заявник не обґрунтував поважність пропуску строку на звернення щодо вказаних обставин встановлену ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оскільки 11 листопада 2008 року отримав копії всіх документів та згідно його пояснень ознайомився з матеріалами справи ще у 2007 році, а звернувся до суду лише 23 грудня 2008 року.

Посилання заявника на відсутність у матеріалах справи оригіналу договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2003 року та обов'язок суду за власної ініціативи долучити його під час розгляду справи по суті не обґрунтовані вимогами ЦПК України, якій діяв на момент розгляду справи. Наявність у позивача по справі оригіналу цього договору підтверджується пояснення представника позивача по справі та поясненнями, наданими ОСОБА_2 під час розгляду заяви щодо того, що оригінал оспорюваного договору було оглянуто ним та судом, а отже у відповідності до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Повторно заявником в судовому засіданні клопотання про огляд судом оригіналу договору не заявлялося. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування у позивача оригіналу оспорюваного договору у позивача не було підтримано, ОСОБА_2 в судовому засіданні. Крім того, питання про огляд письмового доказу в оригіналі не є обов'язком суду, а лише є його правом у відповідності до вимог ст. 50 ЦПК України (в редакції 1963 року).

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків звільнення від доказування. Будь-яких інших доказів щодо не підписання цього договору сім'єю Лук'янчуків суду не було надано.

Питання про встановлення у діях учасників цієї цивільної справи, або інших осіб злочинних дій чи суспільно небезпечного діяння не можуть бути предметом доказування під час розгляду заяви про скасування рішення по цивільній справі за нововиявленими обставинами і повинні розглядатися за правилами Кримінального процесу. Також слід зазначити що обставини щодо не належного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи, щодо вручення їм копії рішення вже розглядалися в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2005 року, яка після перегляду ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2005 року була залишена без змін і набрала чинності, встановлені обставини щодо належного повідомлення представника відповідачів та отримання ним рішень суду у відповідності до ч. 3 ст. 60 ЦПК України не підлягають доведенню.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, обставини, а також обставини, які могли бути встановлені у ході судового розгляду справи.

Згідно роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»вказує на те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Посилання заявника ОСОБА_2 на те що договір купівлі-продажу від 08 жовтня 2003 року та його форма не відповідають ст. ст. 224, 227 ЦК України предмет договору чітко не встановлює умови отримання грошей за що конкретно та в який спосіб не висвітлено, передача майна не обговорена; не надання судом належної оцінки відсутності підпису ОСОБА_3 та дати складення на акту прийому передачі, про який ОСОБА_2 дізнався при ознайомлені з матеріалами справи; - розбіжності в розписці виданої Лук'янчуками, без дати складання, та договору купівлі-продажу від і 08 жовтня 2003 року щодо завершеності будівництвом об'єктів нерухомості та відмінність у площі відчужуваних приміщень не можуть вважатися нововиявленими обставинами оскільки в даному випадку ці докази надавалися суду під час розгляду цієї цивільної справи по суті і фактично заявник не посилається на обставини що мають ознаки нововиявлених, а надає фактично надає власну правову оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи і стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Щодо посиланнь заявника на те, що аркуші справи 14 та 23 про повідомлення ОСОБА_2 про слухання справи 26.01.2004 року та 27.02.2004 року на час розгляду справи по суті у 2004 році та розгляду заяви про поновлення строку у 2005 році не мали виправлень, суд виходить з того, що на аркуші справи про судове засідання на 26.01.2004 року (а. с. 14) вказана виправлена дата 26 січня 2004 року. На аркуші справи про судове засідання на 26.02.2004 року (а. с. 23) вказана виправлена дата 26 січня 2004 року. У наданій копії заявником до суду виправлена дата на 27.02.2012 року.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.2009 року «Практика перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства»звертається увага судів на те, що процесуальні недоліки розгляду справи: (неналежне повідомлення учасників судового розгляду, що перешкодило їм взяти участь у судовому засіданні; неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи тощо) не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

У відповідності до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Обставини щодо того, що оспорюваний договір та розписка не підписувалися та не могли підписуватися ним, заявником, як продавцем, оскільки 08 жовтня 2003 року він знаходився у відрядженні у м. Києві та посилання, як на нововиявлену обставину на окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2005 року по справі № 22-3658/2005 були вказані ОСОБА_2 в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 26 листопада 2004 року а та доповненнях від 19 лютого 2006 року по якій вже було прийнято ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2006 року, яка набрала законної сили, тому в цій частині заяви слід також відмовити. По частині вказаних обставин, яка можливо не була охоплена у вказаній ухвалі суду не було надано поважності причин пропуску звернення до суду.

ОСОБА_2 посилався на те, що Постановою старшого прокурора відділу нагляду Генеральної прокуратури України В.Я. Бугайовою від 18 грудня 2008 року порушено кримінальну справу відносно групи осіб, в тому числі ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205 КК України, тобто фіктивне підприємництво, ч. 4 ст. 190 КК України, шахрайство вчинене організованою групою, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених організованою групою, ч. 1 ст. 255 КК України, тобто створення злочинної організації, як це вбачається з постанови Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2010 року. Суд не може вважати, що порушення кримінальної справи у відношенні позивача по справі є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки заявник не надав вироку суду, який набрав законної сили та який би встановлював злочинність дій, або фальсіфікування доказів по цій цивільній справі.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦПК України розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви.

Таким чином з урахуванням наведеного вище суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю слід відмовити.

В даному випадку суд вважає роз'яснити заявнику про можливість звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововвиявленими обставинами після набрання вироком по зазначеній кримінальній справі у разі встановлення ним певних обставин що мають відношення до розгляду цієї цивільної справи з урахуванням строків, встановлених ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 208-209, 212-213, 218, 361-366 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено, про що протягом п'яти днів з дня проголошення подається Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня утримання копії ухвали.

СУДДЯ В.К.Гуревський