Ухвала суду № 25565934, 03.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" липня 2012 р. Справа № 0670/70/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю

представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (нині - ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес") звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.07.2011 року №0000712301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на 367021,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. В обґрунтування позову товариство посилалося на безпідставність висновків акту перевірки щодо неправомірного формування податкового кредиту, вказуючи на реальність господарських операцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року позов Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 25.07.2011 року №0000712301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на 367020,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 28,23 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області.

В апеляційній скарзі Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (нині ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес") з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2011 року, за наслідками якої складено акт відвід 12.07.2011 року №2967/2301/00217426.

Згідно висновків податкового органу товариством порушені вимоги "п. 3 ст. 198, п. 4, п. 10 ст. 201 Податкового кодексу України", що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року на 367020,00 грн.

На підставі акта перевірки 25.07.2011 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на 367020,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем було дотримано вимоги Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за травень 2011 року, а тому дії податкового органу є протиправними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Сетав Сталь сервіс" було укладено договір поставки від 19.10.2010 року №322-10-68-10-841, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю металопродукцію, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість. На виконання умов договору ТОВ "Сетав Сталь сервіс" поставило позивачу металопродукцію на загальну суму 93634,51 грн. та виписало у травні 2011 року податкові накладні від 11.05.2011 року №20, від 18.05.2011 року №44, від 19.05.2011 року №47 з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 15605,75 грн., а також видаткові накладні.

Податковий орган дійшов висновків щодо відсутності господарської операції з тих підстав, що згідно акту перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 14.06.2011 року №2374/23-3/36842029 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сетав Стальсервіс" з питань взаємовідносин з ТОВ "Євротурбіна" встановлено, що постачальником ТОВ "Сетав Стальсервіс" є ТОВ "Євротурбіна". У свою чергу, наслідком діяльності ТОВ "Євротурбіна" є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, про що свідчить досліджений ланцюг операцій. Крім того, у ТОВ "Євротурбіна" відсутні трудові та транспортні ресурси, власні або орендовані земельні ділянки, виробничо-складські приміщення, що доводить нереальність задекларованих платником операцій. На думку податкового органу, зазначене свідчить, що діяльність ТОВ "Євротурбіна" має ознаки такої, що не відбулася.

Тому, податковий орган дійшов висновку, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Сетав Стальсервіс", не спричинив реального настання правових наслідків.

Проте, згідно приписів пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сетав Стальсервіс" постачало ВАТ "БМЗ "Прогрес" металопродукцію, необхідну для забезпечення роботи товариства, основним видом діяльності якого є хімічне машинобудування. Факт поставки підтверджується договором поставки від 19.10.2010 року, податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, зі змісту яких вбачається, що металопродукція автомобілем КАМАЗ (держ. номер НОМЕР_1) з причепом (держ. номер НОМЕР_2) була перевезена з м. Дніпропетровська, Донецьке шосе, 19, та розвантажена за адресою позивача. ВАТ "БМЗ "Прогрес" у повному обсязі здійснило оплату за поставлений товар.

Згідно прибуткових ордерів від 23.05.2011 року №5373 та №5374 лист металевий у загальній кількості 0,825 т був оприбуткований позивачем на складі №44. Факт оприбуткування металопродукції підтверджується також регістром бухгалтерського обліку "Оборотна-сальдова відомість по складу за травень 2011 року".

Тому, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту травня 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 15605,00 грн., сплачену в ціні продукції, отриманої від ТОВ "Сетав Стальсервіс"

Окрім цього, згідно висновків податкового органу позивач не повинен був включати до складу податкового кредиту цього ж періоду суми податку на додану вартість у розмірі 105692,00 грн., сплаченої у складі комісійної винагороди, оскільки за договором комісії не відбулось остаточного продажу виробів Комітента та у розмірі 245722,00 грн., сплаченої у складі агентської винагороди на користь ТОВ "ТД заводу "Прогрес", з тих підстав, що розрахунки за договорами, укладеними за участі агента, проведені не у повному обсязі, а тому фактично умови агентських договорів виконані не були.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Торговий дім заводу "Прогрес" (Комісіонер) та позивачем (Комітент) був укладений договір комісії від 22.02.2010 року , за умовами якого Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента за винагороду здійснити одну або декілька операцій з продажу на експорт, а Комітент зобов'язався оплатити Комісіонеру комерційну винагороду.

На виконання умов даного договору ТОВ "ТД заводу "Прогрес" виписало позивачу податкову накладну від 11.05.2011 року №19 на суму комісійної винагороди у розмірі 634150,08 грн., у тому числі ПДВ - 105691,68 грн. Між сторонами також був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.05.2011 року №ОУ-0000056 та наданий звіт комісіонера. Попередня оплата за продукцію по даному договору комісії отримана у сумі 3714622,60 грн. і по даним бухгалтерського обліку обліковується кредиторська заборгованість у сумі 4012378,90 грн.

Між позивач та ТОВ "ТД заводу "Прогрес" було укладено також і агентський договір від 29.12.2010 року №0-92, згідно якого Агент за винагороду зобов'язався здійснювати по дорученню за рахунок та від імені Принципала такі юридичні та фактичні дії: з метою виявлення потенційних покупців продукції Принципала проводити маркетингові дослідження, укладати угоди, договори, контракти на поставку продукції Принципала, в т.ч. зовнішньоекономічні. Агент одержав право здійснювати вказані дії на території СНД та Далекого Зарубіжжя.

На виконання умов агентського договору ТОВ "ТД заводу "Прогрес" на підставі доручення від 24.12.2010 року №37 уклало договори з ТОВ "Вікор" на постачання фільтру Ш1-ПФФ80-03, по якому надійшла попередня оплата у сумі 1587240,00 російських рублів; з ЗАТ "Нові технології та обладнання" на постачання фільтру листового МГВ60-8У-03, комплекту запчастин та плити до даного фільтру, по якому надійшла попередня оплата у сумі 1795756,00 російських рублів; договір від 19.01.2011 року №110102 з ТОВ "Лебединський гірничо-збагачувальний комбінат" на поставку сушильних барабанів БН3, 5-27НУ-03, по якому надійшла попередня оплата у сумі 59468400,00 російських рублів. Надання агентських послуг підтверджується звітами агента та актами здачі-прийняття робіт. На суми агентської винагороди позивачу були виписані видаткові накладні. Відповідно до Положення про управління виробничо-маркетингової діяльності ВАТ "БМЗ "Прогрес" від 30.06.2009 року позивач через ТОВ "ТД заводу "Прогрес" здійснює організацію збуту своєї продукції, проведення аналізу ринку її споживачів, планує виробництво товарної продукції та проваджує рекламну діяльність .

Згідно укладених між позивачем та ТОВ "ТД заводу "Прогрес" договорів комісії та агентського договору, обов'язок позивача сплатити відповідно комісіонеру та агенту винагороду виникає навіть у разі отримання часткової оплати від покупців продукції ВАТ "БМЗ "Прогрес" на підставі звітів та актів прийняття-здачі робіт (надання послуг).

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що замовлення послуг у ТОВ "ТД заводу "Прогрес" було пов'язано з господарською діяльністю позивача, враховуючи приписи пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 , п.198.2 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що при прийнятті постанов судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права чи були порушені норми процесуального права, оскільки судом було встановлено наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. Окрім того, надані товариству комісійні та агентські послуги пов'язані з господарською діяльністю підприємства, сфера надання цих послуг відповідає діяльності товариства.

Тому, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Судове рішення в повному обсязі виготовлено 05 липня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" вул. К. Лібкнехта,79,м.Бердичів,Житомирська область,13306

3- відповідачу Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Б. Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312