Рішення № 2556365, 01.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.08 р. Справа № 2/237

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватфінресурс” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 22712,46 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Тимофєєва А.О. за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватфінресурс” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 22712,46грн., з яких 11356,23 грн. – сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 11356,23 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 151 від 01.10.2005р.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Приватфінресурс” (Споживач), був укладений договір № 151 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, перерахованих в додатку до договору.

Згідно до п. 2.2. договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом Міськради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативного Споживач оплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Розрахунок кількості теплової енергії, що подається Споживачу для опалення та вентиляції, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря, відповідно температурного графіку, а для потреб гарячого водопостачання та технологічних потреб встановлюється по діючим нормативам (2.3. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено що Споживач, за отриману теплову енергію, здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської Ради, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі не оплати рахунку у вказаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня. Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Згідно до п. 5.3. договору в разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для сторін, з моменту введення їх в дію.

Договір укладений строком на 2 роки. Дія даного договору розповсюджується на відношення сторін по оплаті теплової енергії, поставленої в приміщення Споживача в період з 01.12.2004р. Умови договору можуть бути змінені або доповнені по взаємній згоді сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляду.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти про включення центрального опалення від 22.10.2007р.

Позивачем було виставлено рахунок від 24.04.2008р. на суму 11356,23грн.

Факт вручення вказаного рахунку підтверджується реєстром вручення рахунків, що доданий до матеріалів справи.

Згідно до виписки з особового рахунку за 20.10.2008р. відповідачем було здійснено оплату за опалення за квітень 2008р. в розмірі 11356,23грн.

У зв’язку з чим на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі стосовно стягнення суми основного боргу підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 11356,23грн., які нараховані позивачем згідно пункту 5.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 11.05.2008р. по 11.10.2008р. то суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору № 151, а саме п. 5.3. сторони домовилися що в разі не оплати рахунку в строк визначений договором Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності нараховується пеня в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 11356,23грн. за період з 11.05.2008р. по 11.10.2008р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватфінресур” м. Маріуполь про стягнення 22712,46 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватфінресурс” (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Днепропетровський, 3/26) на користь Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубовой, 1, р/р № 26003480234000 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33760279) пеню в розмірі 11356,23грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 113,56грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.

Стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 11356,23 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя