Постанова № 25563471, 01.08.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 року Справа № 24/5005/1628/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Науменко І.М., Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,

за участю представників:

ДПІ -Науменко О.Л., довіреність від 19 березня 2012 року № 84/10/10-036;

від боржника -Олійник О.С., довіреність від 23 березня 2012 року №23-03-12/1;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року у справі №24/5005/1628/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року у справі №24/5005/1628/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) визнано банкрутом ТОВ "ТЕКО" в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито щодо ТОВ "ТЕКО" ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 20 березня 2013 року; призначено ліквідатором ТОВ "ТЕКО" арбітражного керуючого Чопенко Дениса Вікторовича.

Не погодившись із вказаною постановою, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом суттєвих обставин справи, просить вказану постанову скасувати та припинити провадження у справі.

В апеляційній скарзі податкова інспекція зазначає про ненаправлення постанови до ДПІ для здійснення позапланової перевірки відповідно до ст.78 Податкового кодексу України.

Представник ТОВ "ТЕКО", проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду -без змін.

Ліквідатор -Чопенко Д.В. у відзиві зазначає, що ДПІ не має статусу кредитора або учасника провадження, тому вважає, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права на оскарження судових рішень у даній справі. Крім того, зазначає, що ним було направлено 01 серпня 2011 року повідомлення до органів державної податкової служки про ліквідацію ТОВ "ТЕКО", тому ДПІ мало достатньо часу для проведення документальної позапланової перевірки. Вказує, що невиконання органами податкової інспекції зазначених заходів свідчить про бездіяльність та неналежне виконання своїх обов'язків.

Ліквідатор про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність ліквідатора.

Вислухавши пояснення представника ДПІ та боржника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО" порушено на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено ч.1 ст.51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч.3 ст.110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, яка передбачена ст.51 Закону України про банкрутство, випливає із процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Отже, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, закріплених у нормах ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Так, ст.105 ЦК України передбачено:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи; комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як встановлено ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частиною 1 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 ГК України встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання; ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону банкрутство є: проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; публікація оголошення згідно з вимогами ст.105 ЦК України та ст.60 ГК України метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства; проведення аналізу активів та пасивів боржника зі складанням проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження відповідно до ст.111 ЦК України. При цьому, звернення до суду з такою заявою можливе лише після закінчення наведеного вище строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 липня 2011 року єдиним учасником (власником) компанією ТАІВОДЖИ ЛІМІТЕД прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "ТЕКО" шляхом ліквідації, призначено на посаду ліквідатора Чопенка Д.В. /а.с.17-19/.

26 липня 2011 року в газеті "Зоря" №81 (21237) опубліковано оголошення про прийняття рішення про припинення ТОВ "ТЕКО", код ЄДРПОУ 13473160, м.Дніпропетровськ, вул.Краснозаводська,б.1, з повідомленням про прийняття заяв кредиторів протягом двох місяців з дня публікації оголошення /а.с.22-23/.

В Бюлетені державної реєстрації від 27 липня 2011 року №185 (20) здійснена публікація оголошення про ліквідацію ТОВ "ТЕКО" /а.с.20-21/.

01 лютого 2012 року ліквідатором складено проміжних ліквідаційний баланс /а.с.25-26/.

20 лютого 2012 року ліквідатором ТОВ "ТЕКО" Чопенко Д.В. до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /а.с.2-5/.

Вказана заява обґрунтована недостатністю у підприємства ТОВ "ТЕКО" активів для задоволення кредиторської заборгованості.

Судова колегія вважає, що у господарського суду були відсутні підстави для порушення провадження у справі за вказаною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону мають бути додані докази додержання встановленого законом порядку ліквідації юридичної особи та дотримання заявником необхідних передумов для звернення до господарського суду, передбачених ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки , інші платежі).

Відповідно до п.11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09 грудня 2011 року (надалі -Порядок), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Отже, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п.6 ч.6 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У матеріалах справи міститься заява про припинення платника податків за формою №8-ОПП, яка, згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції була подана податковій інспекції лише 08 лютого 2012 року /а.с.16/, тобто з порушенням п.11.1 Порядку. В матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором Чопенком Д.В. заяви форми № 8-ОПП до податкового органу протягом трьохденного терміну, встановленого Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів). При цьому слід звернути увагу, що заява повинна бути подана з дотриманням відповідного порядку та містити додатки, а саме оригінал довідки за формою № 4-ОПП, копію рішення про припинення, копію рішення про утворення ліквідаційної комісії.

Посилання ліквідатора у відзиві на апеляційну скаргу на повідомлення-запит від 01 серпня 2011 року № 01/08-1 до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська /а.с.83/ судовою колегію відхиляється, оскільки направлення вказаного листа не відповідає встановленим законом вимогам повідомлення органів державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Відповідно до п.11.2 Порядку у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за ф.№ 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з п.11.1 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Пунктом 11.3 Порядку передбачено, що у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (непроведення за підставами, встановленими п.п.11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Ліквідатором не було забезпечено належних умов для проведення державною податковою інспекцією позапланової перевірки ТОВ "ТЕКО", порушення ліквідатором вимог закону щодо повідомлення податкової інспекції про ліквідацію підприємства фактично унеможливило проведення органами державної податкової служби позапланової перевірки платника податків.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором надано проміжний ліквідаційний баланс станом на 01 лютого 2012 року /а.с.25-26/. Згідно вказаного проміжного ліквідаційного балансу на початок звітного року, тобто на 01 січня 2012 року вартість активів ТОВ "ТЕКО" складала 251,3 тис.грн., а на момент складання ліквідбалансу (01 лютого 2012 року) активів у підприємства вже немає. Також, у справі міститься баланс станом на 30 червня 2011 року /а.с.24/, згідно якого вартість активів підприємства складала 578,7 тис.грн., при цьому зазначено про наявність поточної дебіторської заборгованості в сумі 544,1 тис.грн. та оборотних активів на суму 34,5 тис. грн. Рішення про ліквідацію ТОВ "ТЕКО" прийнято 04 липня 2011 року, у цей же день призначено ліквідатора Чопенка Д.В.

В матеріалах справи відсутні докази щодо вжиття ліквідатором заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, виявлення та належної оцінки майна та інших активів підприємства, що ліквідується.

При проведенні інвентаризації ліквідатором складені формальні інвентаризаційні відомості із розписками ліквідатора про списання матеріальних цінностей /а.с.28-55/, на підтвердження факту відсутності майна товариства належних доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України ліквідатором до заяви не додано.

Фактично із матеріалів справи вбачається, що під час ліквідаційної процедури наявні на момент прийняття рішення про ліквідацію товариства активи були позбуті, відомості щодо вказаних активів, вартість яких перевищує розмір кредиторської заборгованості ( 154031,58 грн.) в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови не встановлено наявність усіх підстав щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТЕКО" за ознаками ст.51 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником усіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України. Вищенаведені обставини справи свідчать про те, що її було порушено господарським судом без належних правових підстав, передбачених чинним законодавством, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

З урахуванням вищенаведеного, оскаржувана постанова господарського суду, у зв'язку з неповним з'ясуванням суттєвих обставин справи, невідповідністю викладених судом висновків обставинам справи, неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року у справі №24/5005/1628/2012 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО" в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 536,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено -" 06 " серпня 2012р.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.М.Науменко

Т.Г.Стрелець