Рішення № 25563371, 08.08.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2012 р.Справа № 10/5025/814/12

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградова В.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до приватного малого підприємства "Авангард два" м. Хмельницький

про стягнення 4198,87 заборгованості, з яких 4058,04 грн. боргу, 5,41 грн. інфляційних нарахувань, 22,51 грн. -3% річних, 112,91 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивачів: Крамар А.В.- за довіреністю №02-15-1299 від 13.12.2010р.

Сойко О.Й. - за довіреністю №1/09 від 03.01.12р.

від відповідача: не з'явився

помічника прокурора м. Хмельницького Лугова Н.П.

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4199,91 грн. , з яких 4058,04 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію згідно договору №1090/538 від 15.10.2005р., 5,41 грн. інфляційних нарахувань, 22,51 грн. 3% річних, 113,95 грн. пені, посилаючись на умови договору №1090/538 від 15.10.2005р., ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 231, 232 ГК України.

Позивачем та прокурором в зв'язку з арифметичною подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 4058,04 грн. за період з січня по червень 2012р., 5,41 грн. інфляційних нарахувань за січень -травень 2012р., 22,51 грн. -3% річних за січень -травень 2012р., пеню за період з 10.02.2012р. по 01.07.2012р. на прострочену суму заборгованості 676,34 грн. у розмірі 39,45 грн., за період з 10.03.2012р. по 01.07.2012р. -31,05 грн., за період з 10.04.2012р. по 01.07.2012р.- 22,45 грн., за період з 10.05.2012р. по 01.07.2012р. -14,14 грн., за період з 10.06.2012р. по 01.07.2012р. -5,82 грн. Всього позивач просить стягнути 4198,87 грн. Дана заява приймається судом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали суду направлені відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький ( енергопостачальна організація) та приватним малим підприємством "Авангард два" м. Хмельницький (споживач) 15.10.2005р. укладено договір на постачання теплової енергії №1090/538 за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (р. 1 договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо. Усі нові або реконструйовані системи теплопостачання Споживача до введення їх в роботу повинні бути прийняті в експлуатацію Енергопостачальною організацією згідно з вимогами чинного законодавства та правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту-допуску (р. 2 договору).

Енергопостачальна організація відповідно до п. 4.2 договору зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором , а Споживач відповідно до п.3.2.2 зобов'язаний відповідно до п.3.2.2 договору виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до р. 6 договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим .

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, у зв'язку з чим виставлено до оплати останньому рахунки за січень 2012р. - червень 2012р.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі спожиту теплову енергію не оплатив , утворивши заборгованість в сумі 4058,04 грн. за період з 01.02.2012р. по 01.07.2012р. , що відображено в розрахунку заборгованості.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом, враховуючи зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача 4198,87 грн. заборгованості, з яких 4058,04 грн. боргу, 5,41 грн. -інфляційних нарахувань за січень -травень 2012р., 22,51 грн. -3% річних за січень -травень 2012р., пеню в розмірі 112,91 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії №1090/538 від 15.10.2005р. за умовами якого позивач зобов'язувався постачати теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставляв відповідачу теплову енергію, виставляв відповідні рахунки за січень 2012р. -червень 2012р. на оплату поставленої теплової енергії, однак відповідач своєчасно отриману теплоенергію не оплатив, утворивши заборгованість в сумі 4058,04 грн. Доказів про оплату суми боргу суду не подано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 22,51 грн. 3% річних та 5,41 грн. інфляційних нарахувань .

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 7.2.3.договору сторони погодили , що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку із несвоєчасною сплатою отриманих послуг , позивач просить стягнути із відповідача пеню в сумі 112,90 грн. (за період з 10.02.2012р. по 01.07.2012р. - 39,45 грн., за період з 10.03.2012р. по 01.07.2012р. -31,05 грн., за період з 10.04.2012р. по 01.07.2012р.- 22,45 грн., за період з 10.05.2012р. по 01.07.2012р. -14,14 грн., за період з 10.06.2012р. по 01.07.2012р. -5,82 грн.).

З огляду на вищенаведені положення, перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в сумі 112,90 грн.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню. Доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу країни, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький, міського комунального підприємства Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до приватного малого підприємства "Авангард два" м. Хмельницький про стягнення 4198,87 заборгованості, з яких 4058,04 грн. боргу, 5,41 грн. інфляційних нарахувань, 22,51 грн. 3% річних, 112,91 грн. пені задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства "Авангард два" м. Хмельницький вул. Сковороди, 11 (код 14160339) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 ( код 03356571) 4058,04 грн. (чотири тисячі п'ятдесят вісім гривень 04коп.) основного боргу, 5,41 грн. (п'ять гривень 41 коп.) інфляційних нарахувань, 22,51 грн. (двадцять дві гривні 51 коп.) три процента річних, 112,91 грн. (сто дванадцять гривень 91коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути приватного малого підприємства "Авангард ДВА" м. Хмельницький вул. Сковороди, 11 (код 14160339) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в сумі 1609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.1 - до справи, 2 ,3- позивачу, (м. Хмельницький вул. Гагаріна 3), (м. Хмельницький вул. Пересипкіна 5), 4 - відповідачу.(м. Хмельницький вул. Сковороди, 11), 5- прокуратура м. Хмельницького (м. Хмельницький вул. Пилипчука, 28) (відповідачу рекомендованим листом)