Рішення № 25563363, 07.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р.Справа № 5023/3072/12 вх. № 3072/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю представника:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 20.07.2012 року, відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. М. Данилівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків

про стягнення коштів у сумі 8600,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, смт. М. Данилівка (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків про стягнення коштів у сумі 8600,59 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки № 1002-1 від 10 лютого 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5500,00 грн., індекс інфляції в розмірі 2889,95 грн. та 3 % річних в розмірі 211,14 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3072/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 31 липня 2012 року о 12:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2012 року розгляд справи було відкладено на 07.08.2012 року о 15:45 годині.

До господарського суду Харківської області 07.08.2012 року від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви з додатковими документами (вх.13496).

Надані пояснення та документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне

10 лютого 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. М. Данилівка (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків (Відповідачем) було укладено Договір поставки №1002-1 (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов'язався передавати у власність покупця, а покупець (Відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати у відповідності до умов укладеного Договору скраплений газ (Товар), в кількості та за цінами відповідно до рахунків фактур, доданих до договору та які є його невід'ємною частиною, та накладним на кожну партію товару.

В п.5.1. Договору, сторонами узгоджено безготівковий розрахунок шляхом переказу грошей на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 3 днів з моменту виставлення Позивачем рахунку-фактури.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за вказаним Договором виконав належним чином, а саме поставляв та передавав у власність Відповідачу Товар, про що свідчать видаткові накладні: №120206001 від 06.02.2012 року на суму 5500,00 грн., №120105006 від 05.01.2012 року на суму 5500,00 грн., №111212004 від 12.12.2011 року на суму 5700,00 грн., №1111118003 від 18.11.2011 року на суму 6100,00 грн., №111021002 від 21.10.2011 року на суму 6750,00 грн., №110913003 від 13.09.2011 року на суму 6200,00 грн., №110810003 від 10.08.2011 року на суму 6600,00 грн., №110704003 від 04.07.2011 року на суму 6000,00 грн., №110603006 від 03.06.2011 року на суму 5600,00 грн., №110505001 від 05.05.2011 року на суму 5600,00 грн., №110414004 від 14.04.2011 року на суму 5500,00 грн., №110331001 від 31.03.2011 року на суму 5500,00 грн., №110315001 від 15.03.2011 року на суму 5300,00 грн., та довіреності на отримання Товару: №920 від 06.02.2012 року, №909 від 04.01.2012 року, №887 від 12.12.2011 року, №847 від 18.11.2011 року, №776 від 21.10.2011 року, №578 від 13.09.2011 року, № 467 від 10.08.2011 року, №363 від 04.07.2011 року, №300 від 03.06.2011 року, №231 від 05.05.2011 року, №182 від 14.04.2011 року, №151 від 31.03.2011 року, №106 від 14.03.2011 року.

Проте, Відповідач свої зобов'язання за вказаним Договором виконав частково, за Товар, що було поставлено за вказаним Договором розрахувався частково з постійним порушенням умов оплати, про що свідчать банківські виписки, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням викладеного, станом на 15 червня 2012 року суму основного боргу у розмірі 5 500,00 грн. відповідачем не сплачено.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в травні 2012 року на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою негайно оплатити заборгованість та не порушувати умови Договору, проте, відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладені вище обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором поставки № 1002-1 від 10.02.2011р. в розмірі 5500,00 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5500,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні збитки, у розмірі 2889,95 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 211,14 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних нарахувань у розмірі у розмірі 2889,95 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 211,14 грн. наданих позивачем, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований не вірно, тому, задоволенню підлягає сума інфляційних нарахувань в розмірі 11,00 грн., 3 % річних в розмірі 68,07 грн.

В частині інфляційних нарахувань в сумі 2878,95 грн., 3 % річних в сумі 143,07 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 548, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБФ» (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.19 кв.90, п/р 26004000010395 в від. ХМД ПАТ «Індекс Банк» МФО 300614, код ЄДРПОУ 35702245) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р. НОМЕР_2 АТ "Укрсіббанк" м.Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 5500,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 11,00 грн., 3 % річних в розмірі 68,07 грн., судового збору в розмірі 1043,99 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2878,95 грн., 3 % річних в сумі 143,07 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 08.08.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.

5023/3072/12