Рішення № 25563303, 02.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5019/850/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") в особі його відокремленого підрозділу - Рівненської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Філія) до товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості в сумі 2 599 грн. 42 коп.,

за участю представників:

позивача: Лукянчук Н.І. за дов. від 15 червня 2012 року № 1472,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року ПАТ "Укртелеком" в особі Філії звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов укладених між сторонами договору № 473 від 25 лютого 2005 року та договору № 58-ADSL від 10 листопада 2006 року Товариству в період з серпня 2011 року по лютий 2012 року були надані послуги електрозв'язку та доступу до мережі ІНТЕРНЕТ. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаними договорами зобов'язання по оплаті вартості наданих йому послуг виконав лише частково, заборгувавши позивачу 2 467 грн. 80 коп., останній, посилаючись на статті 264, 526, 527, 611, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищезазначену суму боргу, а також 6 грн. 93 коп. пені, 21 грн. 27 коп. інфляційних втрат, та три проценти річних у розмірі 46 грн. 42 коп., нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 25 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/850/12, розгляд якої було призначено на 14 червня 2012 року.

Ухвалою від 14 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 5 липня 2012 року.

Ухвалою від 5 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 19 липня 2012 року.

Ухвалою від 19 липня 2012 року на підставі клопотання представника позивача строк розгляду даного спору було продовжено на п'ятнадцять днів -до 9 серпня 2012 року, розгляд справи відкладено на 2 серпня 2012 року.

До початку судового засідання, призначеного на 2 серпня 2012 року, на адресу суду надійшла заява позивача від 19 липня 2012 року про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої останній простив стягнути з відповідача 2 479 грн. 75 коп. основного боргу, 63 грн. 93 коп. пені, 21 грн. 27 коп. інфляційних втрат, а також три проценти річних у розмірі 46 грн. 42 коп., нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням вищезазначеної заяви про збільшення розміру позовних вимог), та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання, призначені на 14 червня 2012 року, 5 липня 2012 року, 19 липня 2012 року та 2 серпня 2012 року, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 14 червня 2012 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 5 липня 2012 року були надіслані відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві, а саме: 35600, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 20 та 35601, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Заводська, будинок 19 квартира 14. Проте поштові відправлення, що направлялися за останньою адресою, були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 46-47, 89-90).

З метою встановлення дійсної адреси відповідача судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" є наступна адреса: 35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Заводська, будинок 19 квартира 14. Відтак, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19 квітня 2012 року була направлена Товариству за цією адресою. Факт отримання відповідачем вищезазначеної ухвали підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи Товариства (а.с. 99).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Слід також зазначити, що чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2005 року між Товариством та позивачем був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 473, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1-№ 3 до цього договору, останній взяв на себе обов'язок надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1, зокрема послуг телефонного зв'язку, і безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 (а.с. 10-13).

У пункті 4.2 цього договору сторони погодили, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Відповідно до пункту 4.6 договору при застосуванні даної системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку мав проводити щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

10 листопада 2006 року сторони уклали договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ № 58-ADSL, за умовами якого, з урахуванням додатку № 1 та додатку В, позивач взяв на себе обов'язок надавати споживачу на платній основі послугу доступу до мережі ІНТЕРНЕТ шляхом підключення до порту вузла ІНТЕРНЕТ Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL (а.с. 14-18).

Вказані договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

Пунктами 3.1.1-3.1.2 угоди від 10 листопада 2006 року № 58-ADSL передбачено, що позивач зобов'язується надати споживачу послугу згідно з конфігурацією, визначеною в додатку № 1 до даного договору, та на замовлення споживача надати одну постійну ІР-адресу зі свого провайдерського блоку та поштові скриньки у домені xx.ukrtel.net.

У пункті 5.1 даного договору сторони погодили, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому (додаток № 1) і залежить від обраного споживачем тарифного плану.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20-го числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10-го числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

На виконання умов цього договору 11 листопада 2006 року сторони підписали акт здавання-приймання послуги про надання доступу до Глобальної мережі Інтернет за технологією ADSL-підключення (додаток В), в якому погодили, що 11 листопада 2006 року Товариство приймає, а позивач надає доступ до Глобальної мережі Інтернет за допомогою ADSL-підключення.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів позивач повністю виконав свої зобов'язання щодо надання послуг електрозв'язку та доступу до мережі Інтернет, що підтверджується поданими позивачем рахунками-актами за телекомунікаційні послуги (а.с. 19-24, 26, 28).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цими договорами також свідчить відсутність з боку Товариства претензій та повідомлень про порушення контрагентом умов даних угод.

Однак всупереч умовам цих договорів відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наданих йому послуг виконав лише частково, сплативши позивачу 1 207 грн. 03 коп.. Зокрема, у вересні 2011 року Товариство перерахувало на рахунок позивача 877 грн. 03 коп., а також у жовтні 2011 року -330 грн. 00 коп. Вказаний факт підтверджується наданими останнім рахунками-актами № 6204733.9.2011 та № 6204733.10.2011 (а.с. 23-24).

Судом встановлено, що станом на лютий 2012 року заборгованість відповідача за надані йому телекомунікаційні послуги склала 2 479 грн. 75 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 10 листопада 2006 року № 58-ADSL та договором від 25 лютого 2005 року № 473, яка складає 2 479 грн. 75 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги позивача про стягнення з Товариства вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, також просив суд стягнути з Товариства 63 грн. 93 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 21 серпня 2011 року по 17 лютого 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.8 договору від 25 лютого 2005 року № 473 встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Водночас преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.9 договору від 10 листопада 2006 року № 58-ADSL передбачено, що при невиконанні пункту 5.2 (у разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої ПАТ "Укртелеком", відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 63 грн. 93 коп. пені підлягає задоволенню.

Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 46 грн. 42 коп., нараховані на суму основного боргу з 21 серпня 2011 року по 21 травня 2012 року, а також 21 грн. 27 коп. інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу з серпня 2011 року по квітень 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені позивачем до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечать положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" (35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Заводська, будинок 19 квартира 14, ідентифікаційний код: 21090355) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код: 21560766) в особі його відокремленого підрозділу - Рівненської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33000, місто Рівне, вулиця В'ячеслава Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код: 01187526) 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 75 коп. основного боргу, 63 (шістдесят три) грн. 93 коп. пені, три проценти річних у розмірі 46 (сорок шість) грн. 42 коп., 21 (двадцять одну) грн. 27 коп. інфляційних втрат, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 7 серпня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко