ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" липня 2012 р.Справа № 5017/1615/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.
за участю представників:
від позивача: Максименко О.О. (представник діючий на підставі довіреності);
від відповідача: не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-34";
про стягнення 658963,51 грн.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: 29.05.2012р. Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-34", в якій просить суд стягнути з відповідача 658963,51 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між КП "Теплопостачання міста Одеси" та Житлово-будівельним кооперативом "Іллічівський-34" договір на постачання теплової енергії №1202 від 01.11.2006р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. включно не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2011р. за даним позовом суддею Невінгловською Ю.М. було порушено провадження у справі №5017/1615/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. При цьому, 30.07.2012р. від ЖБК "Іллічівський-34" до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. ГСОО №23320/2012 від 30.07.2012р.), в порядку ст. 22, 83 Господарського процесуального кодексу України, в якому відповідач просить суд надати ЖБК "Іллічівський-34" відстрочку щодо погашення даної заборгованості перед КП „Теплопостачання міста Одеси" строком на 1 рік та розстрочити погашення заборгованості рівними частинами строком на 1 рік.
У судовому засіданні 30.07.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. При цьому, щодо поданого відповідачем клопотання про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду заперечував, між тим, будь-яких обґрунтувань покладених в свої заперечення, представником позивача не наведено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".
Згідно п. 2.1.1 статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.
При цьому, розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування", є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011 року за Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року №1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси".
01 листопада 2006 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (надалі -теплопостачальна організація) та ЖБК "Іллічівський-34" (надалі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1202, згідно умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.
Згідно до умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2007 року.
Умовами п. 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір є діючим.
Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу на опалювання та гаряче водопостачання об'єкта по Дніпропетровській дор., 127, згідно додатку 1 до цього договору.
Пунктом 3.2 договору встановлено обов'язок споживача: додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення (п.п. 3.2.1); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором (п.п. 3.2.2 договору).
У відповідності до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.
Згідно п. 5.3 договору, кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом:
- на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковий період;
- на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.
Положеннями п. 6.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал. Діючому на момент укладення договору.
Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Умовами п. 6.3 договору встановлено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.
Відповідно до п. 6.4 договору, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до умов додатку № 1 до договору №1202 від 01.11.2006р. сторони дійшли згоди, що орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифу 179,12 грн., діючого на момент укладання договору становить 703923,28 грн., ПДВ 140784,66 грн., всього 844707,93 грн.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а ЖБК "Іллічівський-34" фактично отримано теплову енергію за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно загальною вартістю 658963,51 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку за відпущення теплової енергії на об'єкт відповідача: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 127 (а.с. 7), в порушення вимог зазначеного договору, ЖБК "Іллічівський-34" вартість спожитої теплової енергії не сплатив, в зв'язку з чим, станом на 01.05.2012 року у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно, у розмірі 658963,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 1202 від 01.11.2006р. у розмірі 658963,51 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.
Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому, тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.
Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Як встановлено матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за період з 01.10.2011 року по 01.05.2012 року, становить 658963,51 грн., яка визначена на підставі тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси", згідно спожитого відповідачем обсягу теплової енергії, визначеного розрахунковим способом у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.
При цьому, відповідач, шляхом підписання акту звіряння розрахунків №1202 від 10.05.2012р. з КП "Теплопостачання міста Одеси" визнав, що за період звіряння з 01.10.2011р. по 01.05.2012р. позивачем надано ЖБК "Іллічівський-34" на центральне опалення і гаряче водопостачання теплову енергію 1 894,61049 Гкал. за затвердженими тарифами на суму 658963,51 грн.
Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №1202 від 01.11.2006р., а саме не розрахувався за фактично спожиту теплову енергію.
Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП "Теплопостачання міста Одеси" та стягнення з відповідача 658963,51 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996р. із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений законом строк. При вирішенні питання про відстрочку судового рішення суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, а також інтереси позивача. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування клопотання про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду представник відповідача посилається на те, що зазначена заборгованість ЖБК "Іллічівський-34" перед КП „Теплопостачання міста Одеси" виникла внаслідок складнощів, пов'язаних з погашенням заборгованості у розмірі 485130,63 грн. за попередній період, яка була стягнута з відповідача у примусовому порядку, згідно рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2011р. по справі №15/17-1901-2011. Крім того, як зазначає відповідач, під час виконавчого провадження щодо виконання наказу суду від 02.08.2011р., виданого на примусове виконання рішення суду від 15.07.2011р. по справі №15/17-1901-2011, державним виконавцем першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстицію було накладено арешт на грошові кошти боржника, які знаходяться на рахунках ЖБК "Іллічівський-34", який було знято лише 10.07.2012р. Отже, відповідач посилається на відсутність можливості щодо належного виконання зобов'язань по своєчасній сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період до погашення заборгованості за попередній період, оскільки діяльність кооперативу протягом 9 місяців була зупинена внаслідок арешту коштів за постановою Державної виконавчої служби.
При цьому, відповідач зазначає, що негайне виконання рішення суду по даній справі призведе до вкрай негативних наслідків, які можуть вплинути на стан житлового будинку, та, як наслідок, на умови проживання його мешканців, оскільки будинок № 127 по Дніпропетровській дорозі в м. Одесі потребує негайного ремонту покрівлі, стан якої є критичним так, як не ізолює будинок від зовнішніх впливів (опадів), внаслідок чого в квартирах останнього поверху спостерігається сирість та надмірна вологість; потребує придбання вікон та проведення робіт із скління віконних прорізів у сходових клітках з метою забезпечення максимального теплозбереження будинку протягом опалювального сезону; потребує герметизації міжпанельних швів з метою недопущення руйнування стиків між плитами, що під впливом погодних умов руйнуються, внаслідок чого в квартирах будинку з'являється конденсат та промерзання.
Таким чином, відповідач просить суд надати ЖБК "Іллічівський-34" відстрочку щодо погашення заборгованості перед КП „Теплопостачання міста Одеси" строком на 1 рік та розстрочку щодо погашення заборгованості перед КП „Теплопостачання міста Одеси" рівними частинами строком на 1 рік.
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача шляхом відстрочення до 30 липня 2013 року та розстрочення виконання рішення суду, з графіком погашення заборгованості протягом 12 місяців починаючи з 01 серпня 2013 року по 31.07.2014 року, згідно наступного графіку:
1) у серпні 2013 року - 54913,62 грн. 7) у лютому 2014 року -54913,62 грн.
2) у вересні 2013 року - 54913,62 грн. 8) у березні 2014 року - 54913,62 грн.
3) у жовтні 2013 року - 54913,62 грн. 9) у квітні 2014 року - 54913,62 грн.
4) у листопаді 2013 року - 54913,62 грн. 10) у травні 2014 року -54913,62 грн.
5) у грудні 2013 року - 54913,62 грн. 11) у червні 2014 року -54913,62 грн.
6) у січні 2014 року - 54913,62 грн. 12) у липні 2014 року -54913,69 грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 13179,28 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-34" (65111, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 127, код ЄДРПОУ 23208186) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 658963/шістсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят три/грн. 51 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.
3. Відстрочити виконання рішення суду на 1 (один) рік до 30 липня 2013 року.
4. Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців згідно наступного графіку:
1) у серпні 2013 року -54913,62 грн. 7) у лютому 2014 року -54913,62 грн.
2) у вересні 2013 року - 54913,62 грн. 8) у березні 2014 року - 54913,62 грн.
3) у жовтні 2013 року - 54913,62 грн. 9) у квітні 2014 року - 54913,62 грн.
4) у листопаді 2013 року - 54913,62 грн. 10) у травні 2014 року -54913,62 грн.
5) у грудні 2013 року - 54913,62 грн. 11) у червні 2014 року -54913,62 грн.
6) у січні 2014 року - 54913,62 грн. 12) у липні 2014 року -54913,69 грн.
5. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-34" (65111, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 127, код ЄДРПОУ 23208186) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 13179/тринадцять тисяч сто сімдесят дев'ять/гнр. 28 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 06.08.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.
Судове рішення № 25563250, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1615/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: