Рішення № 25563087, 13.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6118-2012 13.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

про відшкодування збитків в розмірі 2278,54 грн.

Суддя Баранов Д.О.

Представники сторін:

від позивача: Савіна О.Б., за довіреністю № 11/1253 від 12.12.2011 року;

від відповідача: Великородний А.О., за довіреністю № 309-1-4/38 від 23.12.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(відповідач 2) про відшкодування збитків в розмірі 2278,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування в розмірі 1696,02 грн. внаслідок чого до позивача, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 та п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача 1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП). Відповідачем 1 регресну вимогу не задоволено, тому керуючись ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивачем нараховано пеню в розмірі 132,52 грн.

Також в зв'язку з настанням страхового випадку позивачем додатково оплачено вартість послуг автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 450 грн. Посилаючись на положення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач вважає, що данні витрати підлягають сплаті з боку відповідача 2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-73/6118-2012, розгляд справи призначено на 29.05.2012 р.

У судове засідання 29.05.2012 року були присутні представники позивача та відповідача 2. Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та для дотримання принципів рівності та змагальності судового процесу та з метою надання сторонам можливість надати додаткові докази суд відклав розгляд справи до 22.06.2012 року.

22.06.2012 року через канцелярію суду відповідач 1 подав заперечення на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог в частині штрафних санкцій. В частині стягнення основної суми боргу погодився.

В судове засідання представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Судом було оголошено перерву до 13.07.2012 року.

13.07.2012 року в судовому засіданні були присутні представники позивача та відповідача 2, які дали пояснення по суті спору. Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2009 року між ОСОБА_3 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Поліс»(далі - страховик») було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3041-10. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом -Volkswagen Polo державний номерний знак НОМЕР_1.

08 вересня 2010 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Прорізна, 10 не не врахував дорожню обстановки, не дотримав належного бокового інтервалу для руху під час об'їзду перешкоди в наслідок чого скоїв зіткнення с автомобілем Volkswagen Polo державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року у справі № 3-11684/10 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

08.09.2010 року ОСОБА_5 повідомила страховика про настання страхового випадку.

Позивачем було замовлено та оплачено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія». Оплата підтверджується платіжним дорученням № 173 від 22 жовтня 2010 року.

Згідно звіту № 1128 від 11.10.2010 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортну засобу, вартість матеріальний збиток завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП становить 1729,97 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № 765 від 07.10.2010 року ТОВ «Веда-Авто-Сервіс»(СТО) на суму 1696,02 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2898/3041-10 від 19 жовтня 2010 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Volkswagen Polo державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 08 вересня 2010 року у м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 1696,02 грн.

25 жовтня 2010 року позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 1696,02, що підтверджується платіжним дорученням № №180 від 25.10.2010 року.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1128085.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВЕ/1128085 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_2.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 2146,02 грн. (вих. № 16137 від 22.04.2011), але на даний час спір не врегульовано.

Суд погоджується з позовними вимогами щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 1696,02 грн. з огляду на наступне, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем, при розрахунку розміру страхового відшкодування, була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією звіту № 1128 від 11.10.2010 року.

Відповідач 1 в заперечені на позовну заяву, яке подано через канцелярію суду 22 червня 2012 року також погоджується з цією сумою.

Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 132,52 грн. суд звертає увагу на наступне. Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.

Стаття 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на яку посилається позивач, передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі потерпілій від ДТП, а не особі, яка має право регресного позову до страховика.

З аналізу положень статей 27 Закону України "Про страхування", 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 993 Цивільного кодексу України вбачається, що до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування.

З огляду на вищевикладене, суд не погоджується с позовною вимогою щодо стягнення пені в розмірі 132,52 грн. з відповідача 1.

Суд погоджується з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальності «Сандора»вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 450 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З матеріалів справи вбачається безперечний причинно-наслідковий зв'язок між понесеними позивачем витратами щодо проведення, сплати вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 450 грн. та ДТП, яке сталося 08.09.2010 року. Враховуючи, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3-11684/10 від 24.11.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні ДТП, який був на той момент працівником ТОВ «Сандора», позовні вимоги заявлені до відповідача 2 є обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»(03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208, ідентифікаційний код 30860173) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 1696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шести) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1198 (одна тисяча сто дев'яносто восьми) грн. 30 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, ідентифікаційний код: 22430008) будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208, ідентифікаційний код 30860173) вартість автотоварознавчого дослідження в розмірі 450 (чотириста п'ятдесяти) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 317 (триста сімнадцяти) грн. 94 коп.

4. В інший частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.

Повне рішення складено та підписано 18.07.2012 р.