Рішення № 25563041, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/9708-2012 07.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веско Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ»

про стягнення 33570,64 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Баулін А.О., дов. від 29.05.2012 року

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 07.08.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягнення 28372,77 грн. основного боргу, 851,00 грн. -3% річних та 4346,87 грн. пені.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за укладеним між сторонами Договором поставки № 7812р45 від 08.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року матеріали справи прийнято суддею Курдельчуком І.Д. до свого провадження, присвоєно № 5011-13/9708-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.08.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

07.08.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, надав суду витребувані докази по справі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене засідання суду не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про його отримання відповідачем 27.07.2012 року.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веско Інвест»(надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ»(надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 7812р45 від 08.09.2011 року.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору, постачальник зобов'язується в термін дії договору поставляти покупцю товари, згідно заявок покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, згідно заявок, специфікації та накладним, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на укладених договором умовах.

На виконання умов договору, позивач за накладними за період з 19.09.2011 року по 28.12.2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 258616,64 грн., про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи належним чином завірені копії накладних та довіреностей на отримання товару.

Згідно п. 6.4. укладеного між сторонами договору поставки, кінцевий строк оплати за поставлений товар не пізніше 90 календарних днів з моменту передачі товару за накладною. Пункти 7.1., 7.2. договору передбачають проведення розрахунку між сторонами в національній валюті -гривні шляхом перерахування з рахунку покупця на рахунок постачальника, який вказаний в договорі.

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, відповідач частково оплатив товар та частково його повернув на загальну суму 228443,88 грн.

Враховуючи несвоєчасну та неповну оплату відповідачем поставленого товару, позивач 04.04.2012 року направив на адресу відповідача претензію та просить сплатити вартість поставленого та неоплаченого товару. Відповідач 04.04.2012 року надав позивачу відповідь на претензію, за якою борг перед позивачем визнає, його несплату мотивує не проведенням розрахунків контрагентами та запевняє про проведення розрахунку з позивачем найближчим часом.

Зважаючи на те, що відповідачем так і не було здійснено повного розрахунку за отриманий від позивача товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 28372,77 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 28372,77 грн. є доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Крім боргу позивач просив суд стягнути з відповідача 851,00 грн. -3% річних та 4346,87 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченная, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 9.3. договору поставки № 7812р45 від 08.09.2011 року, в разі порушення строків оплати за отриманий товар, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 851,00 грн. -3% річних та 4346,87 грн. пені підлягають задоволенню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 28372,77 грн. основного боргу, 851,00 грн. -3% річних та 4346,87 грн. пені. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ»(03134, м. Київ, вул.. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 32312185) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веско Інвест»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35142088) 28372,77 грн. основного боргу, 851,00 грн. -3% річних та 4346,87 грн. пені. та 1609,50 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 08.08.12