Рішення № 25562980, 31.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/9586-2012 31.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-авто»провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 11.649,13 грн.,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Олексієнко О.А., за довіреністю,від відповідача: Сущенко Ю.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-авто»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11.649,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11.649,13 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою суду від 18.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/9586-2012 та призначено до розгляду на 31.07.2012.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте під час судового розгляду проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволені відмовити.

У судовому засіданні 31.07.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»та Корпорацією «Аранжей Інжиніринг»(далі -страхувальник) 21.12.2009 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 42-40000335 (далі -Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «ГАЗ»державний номер НОМЕР_2.

В місті Києві 28.04.2010 по вул. Віскозній сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу марки «ГАЗ»державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності страхувальнику та перебував під керуванням ОСОБА_3 (особа, що відповідно до п. 4.2 Договору допущена до керування транспортним засобом) та транспортного засобу марки «Шевроле», д.н. НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_4 та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «ГАЗ»державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності страхувальнику.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 28.05.2010 у справі № 3-4744/2010 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «ГАЗ»державний номер НОМЕР_2, позивач замовив у ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно зі звітом № 831 від 04.06.2010 вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9.164,40 грн.

Позивач відповідно до страхового акту № 42-23617 від 21.12.2009 та на підставі заяви страхувальника виплатив страхове відшкодування у розмірі 11.649,13 грн., про що свідчить платіжне доручення № 2991 від 15.07.2010.

Транспортний засіб марки «Шевроле», д.н. НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_4, що на час скоєння ДТП перебував під його керуванням, застраховано у відповідача згідно полісу № ВС/1149022 (1 типу), що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 01-04-1557 від 16.09.2011 про виплату страхового відшкодування у розмірі 11.649,13 грн., але станом на час звернення позивача з позовом до суду виплати страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем не здійснено, хоча 20.10.2011 відповідач направив на адресу позивача лист-погодження регресної вимоги.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди"визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа чи громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом установлено, що транспортний засіб марки ««Шевроле», д.н. НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_4, що на час скоєння ДТП перебував під його керуванням, застраховано у відповідача згідно полісу № ВС/1149022 (1 типу), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідно до звіту № 831 від 04.06.2010 вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9.164,40 грн.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи, ліміт відповідальності та франшизу 0, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 9.164,40 грн., що визначена на підставі звіту № 831 від 04.06.2010.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, код ЄДРПОУ 20080515) страхове відшкодування в розмірі 9.164 (дев'ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 19 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2012.

Суддя Ониськів О.М.