Рішення № 25562841, 07.08.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 р. Справа № 5010/604/2012-П-5/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З. Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави в особі Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, вул. Просвіти, 4, с.Угорники, м.Івано - Франківська, 76492

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", вул. Кобилянської, 22, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 613 414 грн. 62 коп.- основного боргу, 4 293 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 6 100 грн. - 3% річних.

за участю представників сторін:

Від прокуратури:

Аверкова Н.О. - помічник прокурора м. Івано - Франківська, посвідчення №29 від 20.08.09 р.

Від позивача:

Гарасимик Н.М.-головний бухгалтер, доручення від 30.01.12р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 14.05.98р. Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області;

Атаманчук Л..З. - сільський голова, посвідчення №254.

Від відповідача:

Дмитрук М.О. - представник, довіреність від 02.07.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Угорницької сільської ради Івано - Франківської міської ради звернувся до суду, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництва, із позовом (№1221 від 28.05.2012 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" про стягнення 613 414 грн. 62 коп. - основного боргу, 4 293 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 6 100 грн. 00 коп. - 3% річних.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, заступник прокурора м. Івано - Франківська в позовній заяві (№1221 від 28.05.2012 року) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора м. Івано - Франківська посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1 про сприяння соціально - економічному розвитку села та Додаткової угоди до нього в частині сплати коштів до фонду соціально - економічного розвитку села, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 613 414 грн. 62 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 4 293 грн. 90 коп. інфляційних втрат та 6 100 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 29.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.06.2012 р.

У зв'язку з перебуванням судді Цюх Г.З. на лікарняному, розгляд справи 26.06.2012 року не відбувся.

Ухвалою суду від 03.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2012 р.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року, за клопотанням позивача, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 13.08.2012 р., розгляд справи відкладено на 07.08.2012 р.

Ухвалою суду від 17.07.2012 р. розгляд справи відкладався на 07.08.2012 р.

В судовому засіданні 07.08.2012 року позивач позовні вимоги підтримав. В обґрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на Договір №1 про сприяння соціально - економічному розвитку села від 14.02.2007 р. (а.с.9-10), Додаткову угоду №1 від 02.10.2009 р. до вказаного Договору (а.с.11-12), рішення 11 сесії Угорницької сільської ради від 22.11.2007 р. (а.с.16-17), Додаток до вказаного рішення (Положення про цільовий фонд соціально - економічного розвитку села) (а.с.18-23), рішення 20 сесії Угорницької сільської ради від 03.04.2009 р. (а.с.24-25), акт готовності об'єкта до експлуатації (а.с.41-45), лист - нагадування (а.с.13), розрахунок суми основного боргу , 3 % річних, інфляційних втрат (а.с.14, 40).

Відповідач в судовому засіданні заперечення викладені у відзиві на позов (вх.№5191/2012 свх. від 07.08.2012 року) підтримав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

14.02.2007 р. між виконавчим комітетом Угорницької сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" укладено Договір №1 про сприяння соціально - економічного розвитку села (надалі Договір).

Згідно ст.7 Договору по закінченню будівництва багатоповерхового житлового будинку Відповідач забов'язувався надати територіальній громаді с. Угорники приміщення для відділення сімейної медицини, провести капітальний ремонт дорожнього полотна по вул. Федорченка та ін.

02.10.2009 р. між виконавчим комітетом Угорницької сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" укладено додаткову угоду №1 до Договору (надалі Угода).

Відповідно до п. 7.1. Угоди відповідач, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Угорники на вул. Федорченка 1 в порядку та на умовах, визначених Угодою, бере участь у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури села.

Відповідно до п.2.1. Угоди Відповідач зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені додатковою Угодою.

Попередній розмір пайового внеску складає 613 414, 62 коп. (п.3.1. Угоди). Замовник сплачує 50 % попереднього розміру пайового внеску в сумі 306 707 грн. 31 коп. протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати підписання договору. Розрахунок остаточного розміру пайового внеску та його сплата здійснюється протягом тридцяти днів після здачі об'єкту будівництва в експлуатацію з врахуванням опосередкованої вартості 1 квадратного метра житла станом на 2009 р. - 2010 р. Суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує в повній сумі єдиним платежем (п.п. 3.2., 3.3., 3.4. Угоди).

Згідно з листом Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Івано - Франківській області від 18.05.2012 р. багатоквартирний житловий будинок по вул. Федорченко, 1 видане свідоцтво № 09.0000678 про відповідальність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 11.12.2009 р. ТзОВ "Регіональній торговій компанії" (а.с.15).

В порушення договірних зобов'язань відповідач не сплатив пайовий внесок у визначених розмірах та терміни.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем вручено відповідачу претензію № 02-13/72 від 23.08.2011 р., що підтверджується підписом останнього (а.с.13). Вимоги щодо виконання зобов'язань по Договору про сприяння соціально - економічного розвитку села та Додаткової угоди до нього залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що на час укладення Договору №1 від 14.02.2007 р. про сприяння соціально - економічному розвитку села питання пайової участі на нормативному рівні врегульовано не було. Оскільки, Договір було укладено 14.02.2007 р., а Положення про цільовий фонд соціально - економічного розвитку села (надалі Положення) було затверджене рішенням 11 сесії Угорницької сільської ради від 22.11.2007 р., тобто пізніше, то правових підстав для застосування до спірних правовідносин Положення нема.

Судом не приймається дане твердження відповідача, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 177 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.

Згідно приписів частини 4 ст. 175 ГК України суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VІ від 16.09.08 року, який набрав чинності 14.10.08 року, внесено зміни до ст. 270-1 Закону України "Про планування і забудову територій", відповідно до положень частини другої якої замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку

інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В спірному випадку на момент укладення Договору (14.02.2007 року) законодавством не встановлювалась необхідність обов'язкової участі забудівника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Тобто, вказаний договір на момент його укладення не був обов'язковим в силу закону і носив характер благодійницької угоди. Проте, на момент укладення Угоди до Договору (02.10.2009 року) законодавством встановлювалась необхідність обов'язкової участі забудівника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та було врегульовано питання пайової участі в соціально - економічному розвитку с. Угорники, зокрема, Законом України "Про планування і забудову територій", Положенням про цільовий фонд соціально - економічного розвитку села, затверджене рішенням 11 сесії Угорницької сільської ради від 22.11.2007 р.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що заступник прокурора м. Івано- Франківська вийшов за межі своїх повноважень, оскільки Законом України "Про прокуратуру" надано право захищати в судовому порядку тільки інтереси держави і в жодному разі не самоврядні інтереси територіальних громад.

Суд спростовує дане твердження з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, позивачем надано суду розрахунок пайової участі ТзОВ "Регіональна торгова компанія", згідно якого:

сума пайової участі = опосередкована вартість 1 кв.м. житла * площу квартир * 4% де,

опосередкована вартість 1 кв.м. житла у 2009 - 2010 рр.. = 3, 285 тис.грн.;

площа квартир = 4668, 30 кв. м.

Отже, сума пайової участі = 3285 * 4668, 30 * 0, 04 = 613 414, 62 грн.

Оскільки, розрахунок остаточного розміру пайового внеску та його сплата здійснюється протягом тридцяти днів після здачі об'єкту будівництва в експлуатацію з врахуванням опосередкованої вартості 1 квадратного метра житла станом на 2009 р. - 2010 р. (п.3.3. Угоди), а акт готовності об'єкта до експлуатації підписаний 19.11.2009 р. (а.с.41- 45), судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати пайового внеску, тому вимога позивача про стягнення 613 414 грн. 62 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків (а.с.14), поданих позивачем, ним здійснено нарахування 4 293 грн. 90 коп. інфляційних втрат та 6 100 грн. - 3 % річних за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року.

Суд перевірив правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, розрахунки є правильним та підлягають до задоволення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, задоволенню підлягають: 613 414 грн. 62 коп. - основний борг, 4 293 грн. 90 коп. - інфляційні втрати, 6 100 грн. 00 коп. - 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 177, 193, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Угорницької сільської ради Івано - Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" про стягнення заборгованості 613 414 грн. 62 коп. - основного боргу, 4 293 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 6 100 грн. 00 коп. - 3% річних - задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", вул. Кобилянська, 22, м. Івано - Франківськ, 76000 (код 32604887) на користь Угорницької сільської ради, вул. Просвіти, 4, с.Угорники, м. вано - Франківська, 76492 (код 04356403) - 613 414 (шістсот тринадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 62 коп. основного боргу, 4 293 (чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 6 100 (шість тисяч сто) грн. 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", вул. Кобилянська, 22, м. Івано - Франківськ, 76000 (код 32604887) в доход Державного бюджету - судовий збір в розмірі 12 476 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 17 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано- Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.12

Суддя Г.З.Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Лоза В.В. 09.08.12