Рішення № 25562798, 03.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/76/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.12 Справа № 5009/2580/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача -Сікора І.В., на підставі довіреності № 09/27 від 03.01.2012 р.; від відповідача -не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2580/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, скорочено Концерн «МТМ»)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 69054, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_1)

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «МТМ»заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 202249 від 01.09.2007 р. в розмірі 3 923,51 грн., з яких 3 674,39 грн. -сума основного боргу, 165,74 грн. - пеня, 83,38 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 34/76/12 у справі № 5009/2580/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.07.2012 р., розгляд справи було відкладено на 03.08.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202249 від 01.09.2007 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 3 676,30 грн. за період: березень - жовтень 2011 р., грудень 2011 р., сплативши лише 1,91 грн. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3674,39 грн. Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 165,74 грн. пені та 83,38 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202249 від 01.09.2007 р., ст.ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити.

ФОП ОСОБА_1, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повідомлення від 31.07.2012 р.), про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 202249 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 202249).

Згідно п. 1.1. вказаного договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 202249).

Відповідно до додатку № 1а до договору № 202249 теплова енергія відпускалась на об'єкт за адресою: АДРЕСА_2.

Розділом 10 договору № 202249 встановлено термін дії договору до 01 січня 2008 року.

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10. 2. договору № 202249).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору № 202249).

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 3 676,30 грн. за період: березень -жовтень 2011 р., грудень 2011 р., яку відповідач оплатив лише частково в сумі 1,91 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.04.2011 р. та письмовими поясненнями позивача з приводу часткової оплати суми боргу вих. № 2299/юр від 02.08.2012 р. (а.с. 77-78).

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у сумі 3 674,39 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 202249 встановили наступний порядок розрахунків.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, згідно п.6.3. договору № 202249.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 202249, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Споживач, згідно п. 6.7.1. договору № 202249, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Пунктом 6.7.2. договору № 202249 встановлено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Акти приймання - передачі та рахунки за спірний період були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами відправки поштової кореспонденції (а.с. 56-64).

Відповідач, всупереч умовам договору отримані акти приймання - передачі не підписав, доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Відповідно до п/п. 3.2.6. п. 3.2. договору № 202249 споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати отриманої теплової енергії, вимога позивача про стягнення 3 674,39 грн. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 165,74 грн. пені за період з 21.07.2011 р. по 18.06.2012 р., яка нарахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п/п. 7.2.8. п. 7.2. договору, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону, зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню виходячи з фактичної кількості днів у 2012 році.

Відповідно за період: з 21.07.2011 р. по 18.06.2012 р. пеня за підрахунками суду складає 151,33 грн. В іншій частині стягнення пені вимога позивача задоволенню не підлягає.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 83,38 грн. 3% річних за період з 21.04.2011 р. по 18.06.2012 р.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем сума 3 % річних, також, підлягає перерахуванню виходячи з фактичної кількості днів у 2012 році.

На підставі викладеного, стягненню підлягає 83,25 грн. 3% річних. В іншій частині стягнення 3 % річних вимога позивача задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69054, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) 3 674 (три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 39 коп. основного боргу, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 33 коп. пені, 83 (вісімдесят три) грн. 25 коп. 3 % річних, 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 54 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 06.08.2012 р.