Постанова № 25562401, 08.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5024/247/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз"на постанову та на рішенняОдеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 рокуу справі господарського судуХерсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз"простягнення 3 633 182,79 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Сіндряков О.В.,- відповідача:Автонагов І.В.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" про стягнення 3 633 182,79 грн. заборгованості за природний газ по договору №14/128/11 від 31.01.2011 року, а саме: 2 161 909,50 грн. -основний борг, 660012,70 грн. -інфляційних втрат, 679 962,09 грн. -пені та 131 298,50 грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 161 909, 50 грн. припинено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 660 012,70 грн. інфляційних втрат, 131 298,50 грн. -3% річних, 679 962,09 грн. пені та судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року скасувати в частині стягнення пені і в цій частині передати справу на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.01.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/128/11, на виконання умов якого, позивач передав відповідачу протягом січня -грудня 2011 року природний газ на загальну суму 45 222 018,99 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за газ з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місцем поставки газу.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на день звернення із позовом, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" за поставлений газ повністю не розрахувалось, чим заборгувало позивачу 2 161 909,50 грн.

Судами обох інстанцій встановлено, що після порушення провадження у даній справі, відповідач перерахував позивачу 2 161 909,50 грн. Факт оплати підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Згідно п.п. 6.2, 6.3 договору, за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

За таких обставин та враховуючи приписи 525, 526, 625 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 660 012,70 грн., 3% річних в розмірі 131 298,50 грн., 679 962,09 грн. пені та припинення провадження на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України в частині стягнення 2 161 909,50 грн. основної заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, за наявності яких, суд міг би скористатись своїм правом щодо зменшення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком суду, що пеня має бути стягнута у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо інших доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а, відповідно, не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року та рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року у справі №5024/247/2012 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

В.І.Студенець