Ухвала суду № 25562008, 16.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2012 р. № 5008/753/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПодоляк О.А.,суддів:Владимиренко С.В., Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Селіваненка В.П.розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття",про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 19.03.2012у справі№ 5008/753/2011за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття"до 1. Публічного акціонерного товариства ""Родовід Банк"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл"про визнання недійсними договорів іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011 у справі №5008/753/2011 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл" про визнання недійсними договорів іпотеки від 12.03.2009 № 22.1/357-3.7-08, №22.1/357-3.6-08, № 22.1/357-3.5-08, № 22.1/357-3.3-08.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 у даній справі рішення господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк": визнано недійсними договори іпотеки від 12.03.2009 № 22.1/357-3.7-08, № 22.1/357-3.6-08, № 22.1/357-3.5-08, № 22.1/357-3.3-08; відмовлено в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл".

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 у справі №5008/753/2011 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2012 у справі №5008/753/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх доводів заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі №4/270-13/68, від 20.06.2011 у справі №10/26пд, від 28.12.2010 у справі №19/87-10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 у справі №5008/753/2011 залишено в силі рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено в позові про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема того, що оспорювані правочини укладені з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, в тому числі з дотриманням статті 18 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Водночас у постанові від 24.04.2012 у справі №4/270-13/68, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованим позов про визнання недійсним договору іпотеки та визнання таким, що припинилось, правовідношення за договором іпотеки, оскільки судом першої інстанції встановлено, що основне зобов'язання позичальника перед відповідачем було змінено, а саме - збільшено строки повернення отриманих траншів та розмір процентів за користування грошовими коштами, що потребувало внесення відповідних змін до договору іпотеки нерухомого майна; при цьому пункт 1.3 оспорюваного правочину лише констатує, що сторони за договором ознайомлені з умовами кредитного договору, у тому числі щодо можливості зміни розміру зобов'язань, однак не містить згоди позивача щодо збільшення його зобов'язань як майнового поручителя за кредитним договором без попереднього погодження з ним.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011 у справі №10/26пд залишено без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов, в тому числі, про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що директор позивача не мав повноважень на укладення оспорюваного правочину (за відсутності погодження вищим органом товариства -загальними зборами учасників), що є підставою для визнання його недійсним.

Разом з тим, у постанові від 28.12.2010 у справі №19/87-10, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки з огляду на те, що при укладенні спірного правочину голова правління позивача не мав відповідних повноважень на його укладення; договір було укладено від імені сторін одним і тим же представником, чим порушено приписи статті 238 Цивільного кодексу України; укладення правочину в порушення статті 79 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України "Про господарські товариства" не відповідає статутним цілям діяльності позивача.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені судами обставини у цій справі в порівнянні з постановою, про перегляд якої просить заявник.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5008/753/2011 до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" у допуску справи № 5008/753/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Подоляк Судді: С.Владимиренко Т.Данилова Т.Добролюбова В.Селіваненко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)