Ухвала суду № 25561363, 27.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2012 року справа №2а/0570/4702/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М.. Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участі представників: від позивача - Кавуна І.О., від відповідача - Костиркіної Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі № 2а/0570/4702/2012 за позовом за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» до Східної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79, зобов'язання Східної митниці зарахувати сплачену суму згідно податкового повідомлення форми «Р» від 04.04.2012 р. № 79 у розмірі 39 267,57 грн. в рахунок майбутніх платежів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фра-М» (далі - ТОВ «Фра-М», позивач) звернувся до суду з позовом до Східної митниці Державної митної служби (далі - Східна митниця, відповідач), просив суд визнати недійсним податкове повідомлення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79. Позовні вимоги мотивовані тим, що документальною невиїзною перевіркою ТОВ «Фра-М» відповідач дійшов неправомірного висновку щодо віднесення препарату «Гілоба» до товарної підкатегорії 2106909200 згідно з УКТЗЕД та відповідного застосування ставки ввізного мита у розмірі восьми відсотків замість нульової ставки у товарній категорії 3004. Позивач зазначає, що ним виконані всі умови з митного оформлення на ввезення препарату «Гілоба» на територію України, а Східною митницею не приймалась картки відмови у прийняті товарно-митних декларацій. У зв'язку з зазначеним позивач у судовому порядку просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79 про нарахування йому податкового зобов'язання на суму 39267,57 грн. (у тому числі: за основним платежем - 26 178,38 грн., за штрафними санкціями - 13 089,19 грн.).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року позов задоволено, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Східної митниці Державної митної служби України форми «Р» від 04.04.2012 року № 79 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Фра-М» платежу «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 39 267,57 грн. (у тому числі: за основним платежем - 26 178,38 грн., за штрафними санкціями - 13 089,19 грн.).

Відповідач не погодившись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, осіб, які приймали участь у справі, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «Фра-М» включене до ЄДР 28.12.2004 року за № 1 266 120 0000 003654, реєстраційний номер ЄДР - 10002979759, ідентифікаційний код - 20322326, місцезнаходження - 83023, Донецька область, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 96-Б. Свою діяльність ТОВ «Фра-М» проводить на підставі статуту (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 165 від 12.11.2010 року, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 15.11.2010 року за № 1 266 105 0010 003654.

Згідно довідки серії АБ № 045839 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «Фра-М» має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД (Класифікація видів економічної діяльності): «51.46.0 Оптова торгівля фармацевтичними товарами», «52.32.0 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами», «52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту», «63.21.2 Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту», «51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту».

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 01.02.2012 року по 23.02.2012 року Східною митницею проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фра-М» стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару «Гілоба» в товарній позиції 3004 згідно УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) за період з 01.02.2009 року по 01.02.2012 року, про що складений акт № /2/700000000/0020322326 (дата складення у акті не зазначена, арк. справи 12). Перевірці підлягали вантажні митні декларації (далі - ВМД), по яких ТОВ «Фра-М» за період з 01.02.2009 року по 01.02.2012 року оформлено у Східній митниці товар «Гілоба».

У суді першої інстанції представник відповідача уточнив, що зазначений акт перевірки складений 15.03.2012 року, повний номер акту - №15/2/700000000/0020322326 (арк. справи 11, далі за текстом - акт перевірки від 15.03.2012 року № 15), проти чого не заперечував представник позивача.

Висновками акту перевірки від 15.03.2012 року № 15 визначено, що класифікація препарату «Гілоба» має здійснюватися у товарній підкатегорії 2106909200 товарної категорії 2106 згідно з УКТЗЕД. Законом України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України» на вироби зазначеної товарної підкатегорії встановлена ставка мита - 8 %.

Таким чином, відповідач зазначає, що всупереч положенням статті 81 Митного Кодексу України, при декларуванні товару «Гілоба» (реєстраційне посвідчення № UА/3693/01/01) виробництва компаній «МЕДІКАП ЛТД» та «MEGA LIFESCIENCES LTD» (Таїланд) по ВМД від 21.04.2010 року № 700000010/10/004183, від 04.06.2010 року № 700000010/10/006122, від 22.07.2010 року № 700000010/10/008317, від 03.09.2010 року № 700000010/10/010209, від 16.09.2010 року № 700000010/10/010796, від 30.09.2010 року № 700000010/10/011503, від 19.10.2010 року № 700000010/10/012363, від 10.11.010 року № 700000010/10/013490, від 26.11.2010 року № 700000010/10/014320, від 01.06.2011 року № 700000010/11/007127, від 17.08.2011 року № 700000010/11/011329, від 19.10.2011 року № 700000010/11/015099, не заявлені точні відомості про такий товар, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, що призвело до несплати ввізного мита та податку на додану вартість в повному обсязі.

За результатами розрахунку, з врахуванням положень ст. 197 Податкового кодексу України, на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України Східною митницею визначено ТОВ «Фра-М» податкове зобов'язання з платежу «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в сумі 26 178,38 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13 089,19 грн. (всього - 39 267,57 грн.), про що винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного договору від 05.02.2010 року № MLS-107/2010, укладеному між ТОВ «Фра-М» (Покупець), компанією «Mega Lifesciences Pty Ltd» («Мега Лайфсаенсис Пти Лтд», Таїланд, Вантажовідправник) та компанією «Medrex Trading Singapore PTE Ltd» («Мэдрэкс Трейдинг Сингапур ПТЕ Лтд», Сингапур, Продавець), на митну територію України в період з 01.02.2009 року по 01.11.2011 року здійснювалась митна поставка препарату «Гілоба». Митне оформлення цього препарату здійснено за кодами УКТЗЕД: 300450100 та 3004901900 по наступним вантажно-митним деклараціям: від 21.04.2010 року № 700000010/10/004183 (код товару 3004501000); від 04.06.2010 року № 700000010/10/006122 (код товару 3004501000); від 22.07.2010 року № 700000010/10/008317 (код товару 3004501000); від 03.09.2010 року № 700000010/10/010209 (код товару 3004501000); від 16.09.2010 року № 700000010/10/010796 (код товару 3004501000); від 30.09.2010 року № 700000010/10/011503 (код товару 3004501000); від 19.10.2010 року № 700000010/10/012363 (код товару 3004501000); від 10.11.2010 року № 700000010/10/013490 (код товару 3004501000); від 26.11.2010 року № 700000010/10/014320 (код товару 3004501000); від 01.06.2011 року № 700000010/11/007127 (код товару 3004501000)від 17.08.2011 року № 700000010/11/011329 (код товару 3004501000); від 19.10.2011 року № 700000010/11/015099 (код товару 3004901900).

Отже, препарат «Гілоба» віднесений позивачем до товарної позиції 3004 згідно УКТЗЕД. Ставка ввізного мита становить «0».

Згідно Рішення про державну перереєстрацію лікарського засобу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2010 року № 643, ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» препарат «Гілоба» (виробник «Mega Lifesciences Pty Ltd» («Мега Лайфсайенсиз Лтд», Таїланд) перереєстрований як лікарський засіб у Міністерстві охорони здоров'я України, про що видане Реєстраційне посвідчення від 03.08.2010 року № UA/3693/01/01 строком дії на всій території України до 30.07.2015 року.

У графі 31 наведених ВМД - «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», зокрема, зазначено: «Лікарські засоби для людей. Зареєстровані в МОЗ України, що складаються тільки з активних речовин або з активних та допоміжних речовин (які містять вітаміни) для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі».

Згідно групи 30 «Фармацевтична продукція» розділу VI «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (групи 28 - 38)» Закону України «Про Митний тариф України» товарна позиція 3004 включає лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини, та препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки: (a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися; (b) концентрація активної речовини або речовин; (c) дозування; та (d) спосіб застосування. До товарних підкатегорій товарної позиції 3004 ставка ввізного мита дорівнює «0».

Зі змісту акту перевірки від 15.03.2012 року вбачається, що відповідно до Інструкції для медичного застосування препарат «Гілоба» відноситься до фармакологічної групи «Засоби, які застосовують при деменції» (код ATC N06D X02). Препарат випускається у формі м'яких желатинових капсул. Капсули Гілоба містять екстракт із листя гінкго дволопатевого, який поліпшує постачання головного мозку киснем та глюкозою. Застосовується як загальнозміцнюючий та стимулюючий засіб завдяки його властивостям чинити оздоровчий та омолоджувальний ефект на організм людини.

Також зазначається, що згідно з інформацією, розміщеною у глобальній мережі Інтернет, на основі екстракту гінкго дволопатевого виготовляють широкий асортимент препаратів та біологічно-активних добавок для сприяння зміцнення здоров'я, поліпшення самопочуття та ін. Також з мережі Інтернет вбачається, що зокрема, в огляді медичного центру Університету штату Меріленд (США) та низки європейський джерел, гінкго білоба розглядається як добавка, яка є дуже поширеною в Європі та Сполучених штатах та є одним із самих продаваних трав'яних препаратів.

З огляду на вищезазначене, Східна митниця дійшла висновку, що препарат «Гілоба» не призначений для лікування специфічних недуг або хвороб чи їх ознак, оскільки чинить на організм людини загально оздоровлюючий ефект, сприяє покращенню життєво важливих функцій (розумової діяльності та пам'яті, настрою, кровообігу, метаболічних процесів) завдяки біологічно-активним властивостям компонентів екстракту гінкго дволопатевого, що входить до складу препарату.

На думку відповідача, товар «Гілоба» відноситься до товарної позиції 2106 згідно УКТЗЕД, до якої включаються продукти, які часто відносять до харчових добавок на базі екстрактів рослин, фруктових концентратів, тощо (арк. справи 16).

Порядок декларування товарів та інших предметів, митного оформлення вантажу визначено Митним Кодексом України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно абз.23 статті 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Митним кодексом України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 86 Митного кодексу України встановлено, що подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

За приписами статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до статті 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 Митного кодексу України).

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Частинами 1, 2 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 (чинний в момент виникнення спірних відносин, постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 444) встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (чинний в момент виникнення спірних відносин, постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 444); усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю. Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю визначається Держмитслужбою.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 встановлено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Із наведеного вбачається, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

У всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що зазначено у п. 2 «Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України», затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 р. №1227 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за №1562/11842.

Порядок роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 24.06.2009 року № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 року за № 669/16685.

Зазначеним Порядком передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється виключно після перевірки правильності класифікації товарів за УКТЗЕД.

Наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.04.2005 року № 439/10719 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому, у пп. 16 п. 3 зазначено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Разом з цим пп. 27 п. 3 Порядку містить норму за якою посадові особи, які виконують митні процедури, встановлені підпунктами 16, 17, 19, 21, 23 пункту 3 цього Порядку, та посадові особи підрозділів, якими опрацьовуються запити згідно з підпунктом 29 пункту 3 цього Порядку, визначають завдання для митного огляду в разі відсутності у поданих декларантом документах інформації, необхідної для перевірки правильності класифікації та кодування задекларованих товарів, та якщо шляхом митного огляду можливо достовірно встановити характеристики товарів, визначальні для їх класифікації. Рішення про проведення митного огляду приймається посадовою особою, яка здійснює митну процедуру, визначену підпунктом 16 пункту 3 цього Порядку.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про єдиний митний тариф» (чинний на момент виникнення спірних відносин, Закон втратив чинність згідно з Митним кодексом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI) мито нараховується митним органом України згідно цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення наведених вище ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719. Під час заповнення ВМД в графі 33 «Код товару» вказано коди 3004501000 та 3004901000 відповідно до УКТЗЕД, що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» класифікується за ставкою мита - «0». При цьому, працівниками Східної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитка штампа «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками у цих ВМД. Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно пп. 16 п. 3 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року - перевірку правильності класифікації та кодування товарів та згідно пп. 29 п. 3 - перевірку правильності застосування пільг в оподаткуванні.

Таким чином, декларування позивачем препарату «Гілоба» протягом трьох років (перевіряємий період: з 01.02.2009 року по 01.02.2012 року) у товарній категорії за УКТЗЕД 3004 зі ставкою ввізного мита «0» не викликало будь-яких сумнівів з боку відповідача. Картки відмови не приймались, що не заперечувалось відповідачем.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - відповідним проставлянням відбитка печатки у ВМД.

Судом першої інстанції не встановлено вини позивача з зазначення кодів УКТЗЕД 3004501000 та 3004901000, оскільки при митному оформленні препарату «Гілоба», позивач виконав всі процедури, передбачені чинним законодавством України, що було підтверджено і працівниками відповідача, які виконали всі процедури, передбачені чинним законодавством, закінчивши митне оформлення товарів як це передбачено ч. 2 ст. 78 Митного Кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що твердження представників відповідача про неправильність визначення позивачем вимог класифікації товарів згідно УКТЗЕД є непереконливими, неоднозначними і такими, що не спростовують інших доказів по дані справі.

При здійсненні процедури митного оформлення товарів, позивач не допустив порушення встановлених вимог митного законодавства, а тому нарахування позивачу податкового зобов'язання у розмірі 26 178,38 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 13 089,19 грн. є протиправним.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 року у справі № 21-272а11, зазначено: за змістом статті 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК). Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Даною постановою було відмовлено у задоволенні заяв Полтавської митниці та заступника Генерального прокурора України про перегляд судових рішень, якими було задоволено позовні вимоги товариства до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Посилання відповідача, в обґрунтування правильності прийнятого рішення, на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджених наказом Держмитслужби від 30 грудня 2010 року № 1561, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, колегія суддів не може вважати належним доказом у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що митним органом приймаючи податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 04.04.2012 року застосовано вимоги Податкового кодексу до правовідносин, які мали місце до набрання зазначеним кодексом чинності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року по справі № 2а/0570/4702/2012 за позовом за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» до Східної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79, зобов'язання Східної митниці зарахувати сплачену суму згідно податкового повідомлення форми «Р» від 04.04.2012 р. №79 у розмірі 39 267,57 грн. в рахунок майбутніх платежів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року по справі № 2а/0570/4702/2012 за позовом за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» до Східної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.04.2012 року № 79, зобов'язання Східної митниці зарахувати сплачену суму згідно податкового повідомлення форми «Р» від 04.04.2012 р. №79 у розмірі 39 267,57 грн. в рахунок майбутніх платежів - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко