Ухвала суду № 25559630, 05.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р.Справа № 1810/2а-14/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Калитка О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.2012р. по справі № 1810/2а-14/12

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

про визнання неправомірними дій про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВПВР ДВС ГУЮ в Сумській області Твердохліб М.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-4966/2011; скасувати постанову про відмову у відкриття виконавчого провадження і зобов'язати відповідача прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-5116/2011 від 19.09.11 р.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.12 р. по справі № 1810/2а-14/12 позов був задоволений: визнані неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Сумській області Твердохліб Марини Володимирівни щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа № 2-а-4966/2011, виданого 07.09.11 р. Лебединським районним судом та відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого листа; скасована постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Сумській області Твердохліб М.В. від 12.12.11 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4966/2011, виданого 07.09.11 р. Лебединським районним судом Сумської області про стягнення з Управління праці та соціальною захисту населення виконкому Лебединської міської ради на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплаченої допомоги до Дня Перемоги за 2011 р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком та зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Сумській області повторно розглянути питання щодо відкриття виконавчою провадження за даним виконавчим листом.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.12 р. по справі № 1810/2а-14/12 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.09.11 р. Лебединським районним судом виданий виконавчий лист № 2-а-4966/2011 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради про стягнення на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України недоплаченої допомоги до Дня Перемоги за 2011 р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Зазначений виконавчий документ ОСОБА_1 направив до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Сумській області для примусового виконання рішення суду, а 12.12.11 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Сумські області Твердохліб М.В. була винесена постанова про відмову в прийнятті до провадження виконавчого листа № 2-а-4966/2011 та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у зв'язку з тим, що в його резолютивній частині не вказана сума, яка підлягає стягненню, що унеможливлює подальше виконання рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем всупереч вимогам чинного законодавства, що привело до порушення законних прав та інтересів позивача, а тому підлягає скасуванню як незаконна, а питання щодо відкриття виконавчого провадження підлягає повторному розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи та це правильно встановив суд першої інстанції, 09.12.11 р. до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття виконавчого документа № 2-а-4966/11 Лебединського районного суду Сумської області, виданого 07.09.11 р. до виконання, а 12.12.11 р. на підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що в резолютивній частині рішення відсутня сума, яка підлягає стягненню, що унеможливлює подальше виконання рішення, про що винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що в резолютивній частині виконавчого листа вказано стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену суму щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

На думку апелянта, відсутність в резолютивній частині виконавчого документа суми, яка підлягає стягненню, унеможливлює подальше виконання рішення, оскільки в резолютивній частині виконавчого листа № 2-а-4966/11 зазначено стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, тобто таке рішення, за твердженням апелянта, є рішенням майнового характеру. Порядок виконання рішень майнового характеру, у разі невиконання рішення суду боржником в термін, наданий державним виконавцем для самостійного виконання рішення, вказаний в гл. 4 Закону України «Про виконавче провадження»та передбачає звернення стягнення, в першу чергу, на кошти та майно боржника.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Відповідно ст. 32 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Положення зазначеної норми Закону кореспондуються з приписами п. 1.5 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 р., відповідно до якого заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; відбирання дитини; інші заходи, передбачені рішенням.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що відповідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Посилання відповідача в доводах апеляційної скарги на відсутність в резолютивній частині суми, яка підлягає стягненню є без підставними, оскільки визначення суми належної позивачу до виплату є виключною компетенцією органу, що здійснює нарахування та виплату допомоги до Дня Перемоги, яким в даному випадку є УПСЗН Лебединської міської ради, а тому суд першої інстанції не може перебирати на себе повноваження, які віднесені до виключної компетенції іншого органу.

Відповідно ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що права та обов'язки державного виконавця чітко визначені в ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»і до компетенції державного виконавця не входить перевірка правильності та законності постанови суду, зокрема, в частині визначення суми стягнення. Таким чином виконавчий документ, пред'явлений на виконання, відповідає встановленим вимогам та мав бути прийнятий державним виконавцем до провадження.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що у випадку не зазначення в резолютивній частині суми, яка підлягає стягненню з боржника, може в подальшому призвести до спору між сторонами виконавчого провадження щодо суми, яка підлягає стягненню, оскільки до компетенції державного виконавця не відноситься передбачення можливого розвитку правовідносин, що склалися між стягувачем та боржником. Крім того, такі твердження апелянта є лише припущеннями, які не обґрунтовуються жодними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що постанова старшого державного виконавця ВПВР ДВС ГУЮ в Сумській області Твердохліб М.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-4966/2011 є неправомірною та такою, що прийнята всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.12 р. по справі № 1810/2а-14/12 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.12 р. по справі № 1810/2а-14/12 -залишити без задоволення.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.02.212 р. по справі № 1810/2а-14/12 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірними дій про відмову у відкритті виконавчого провадження -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) О.М. Калитка