Ухвала суду № 25557528, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К/9991/24218/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року

по справі №2а-5174/10/16/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс»(надалі -ТОВ «Укрморекосервіс»)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі -Сакська ОДПІ в АРК)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до Сакської ОДПІ в АРК про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 30.03.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2011р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Сакської ОДПІ в АРК №0000441502/0 від 30.03.2010р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрморекосервіс»3,40грн. витрати зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Сакська ОДПІ в АРК звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Сакською ОДПІ в АРК було здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010р., за результатами якої складено акт №388/15-02/33187955 від 18.03.2010р.

Актом перевірки від 18.03.2010р. встановлено не відображення у рядку 23.4 зменшення залишку від'ємного значення за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 згідно з актом № 240/1502/33187955 від 18.02.10 року у сумі 28706грн.

Внаслідок чого завищено значення р.23 на 28706 грн., що призвело до завищення значення р. 24,26 на 28497, а фактично р. 24,26 повинен дорівнювати 0 та занижено р. 27 на 209грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що на підставі п.п.7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 28497грн; збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 209грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем 30.03.2010р. прийнято податкове повідомлення рішення №0000441502/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 209грн., та нараховані штрафні санкції у розмірі 17грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, зазначив, що позивачем залучена до матеріалів справи копія постанови Окружного адміністративного суду АРК від 05.02.2010р. по справі №2а-5775/09/6/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010р.

Суд під час розгляду справи №2а-5775/09/6/0170 встановив, що з матеріалів справи та висновку експерта №139/09 від 25.01.2010р. вбачалось, що позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, заявлене у вересні 2008р., яке виникло в період з 01.06.2005р. по 31.08.2006р., завищено на суму 482678грн., але підприємство надалі мало право відображати дану суму у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів. Також встановлено, що під час складання податкової звітності по ПДВ за січень 2010р. позивач формував податковий кредит за рахунок залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагентам у період з 01.06.2005 р. по 31.08.2006р.

В силу викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи №2а-5775/09/6/0170, керуючись ст.72 КАС України, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що суми податкового кредиту, відображені у податкової звітності по ПДВ за січень 2010р., сформовані позивачем з дотриманням положень Закону України «Про податок на додану вартість, який діяв на час подання перевірок, в наслідок чого висновки про збільшення сум ПДВ за відповідні періоди часу зроблені при неповному вивчені дійсних обставин справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 30.03.2010р.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2012р. у справі №2а-5775/09/6/0170 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010р. скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

____ І.О. Бухтіярова