Постанова № 25556525, 23.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року 10:20 Справа № 0870/3002/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 квітня 2012 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 1175,83 грн.

Ухвалою суду від 06 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/3002/12, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25 квітня 2012 року.

Розгляд справи зупинявся до 23 травня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання (вх.№22376 від 23.05.2012) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином повісткою про виклик в судове засідання.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки державного реєстратора ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець 16.12.2002р. за №25490086ю0012635.

15 березня 2010 Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя з письмовою заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з квітня 2010 році за видами діяльності: «торгівельна діяльність, інші види виробництва».

Загальна ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які займаються торгівельною діяльністю та іншими видами виробництва в Україні становить 200 грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Аналогічні норми містив Закону України «Про систему оподаткування»., який був чинним на час виникнення зазначених в позові правовідносин.

Як свідчать матеріали справи (зворотній бік облікової картки платника податків - Приватного підприємця ОСОБА_1, яка ведеться ДПІ у Жовтневому районі) у відповідача, наявна заборгованість по сплаті єдиного податку в розмірі 1175,83 грн.

Податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з липня 2010 року по грудень 2010 року.

ПП ОСОБА_1 відповідно до своєї заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності був ознайомлений з граничним терміном сплати єдиного податку (щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця) та сумою єдиного податку, належною до щомісячної сплати (200 грн.). Згідно картки платника податків, яка ведеться у ДПІ податкова заборгованість виникла наступним чином:

з липня 2010 року по грудень 2010 року платником податків не сплачувалась щомісяця ставка єдиного податку у розмірі 200 грн., таким чином - 200грн. х 6 місяців несплати = 1200 грн.

З урахуванням переплати в розмірі 24,17 грн. загальна сума податкової заборгованості ПП ОСОБА_1 по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на теперішній час складає 1175,83 грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Частиною другою пункту 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 визначено, що протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на час виникнення податкової заборгованості, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1175,83 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків. Доказів іншого відповідачем не надано.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення бборгу, передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Матеріалами справи також встановлено, що з метою погашення боргу ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя відповідачу направлені перша податкова вимога від 12.07.2010 №1/455, яка отримана особисто відповідачем - 29.12.2010.

У даному випадку, податкова вимога були направлені боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закону №2181-ІІІ), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача.

В подальшому податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись, оскільки Податковий кодекс України не передбачає повторне направлення податкових вимог.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1175,83 грн.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1175,83 грн. (одна тисяча сто сімдесят п'ять гривен вісімдесят три копійки), які зарахувати на р/р 34212379700003; код платежу 8518050200; отримувач: Державний бюджет у Жовтневому районі м.Запоріжжя;ЄДРПОУ 38025440; банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко