Постанова № 25556383, 09.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 року 2а-1662/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Корецькому І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -Козир Т.О., Губенко В.В.,

від відповідачів -Літвінов О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіото Даймонд Тулз Україна»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіото Даймонд Тулз Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2012 № 0000901502 та від 05.03.2012 № 0000911502.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.05.2012.

Під час судового розгляду встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 відкрито провадження у справі № 2а-2012/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіото Даймонд Тулз Україна»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким визначено заниження бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 103733,00 грн.

Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі одного акта перевірки та стосуються одного і того самого періоду, а тому є взаємопов'язані, ухвалою суду від 24.05.2012 адміністративні справі № 2а-1662/12/1070 та № 2а-2012/12/1070 об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній адміністративній справі № 2а-1662/12/1070.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки, в якому встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, а саме пунктів 200.4, 200.6 і 200.7 статті 200 Податкового кодексу України та вважає рішення податкового органу незаконними, оскільки на думку позивача, висновки податкового органу є безпідставними, так як висновки Акта перевірки, на підставі якого вони прийняті не відповідають обставинам справи. У зв'язку з цим, позивач просив суд оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіото Даймонд Тулз Україна»є юридичною особою, що зареєстрована 18.08.2010 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.

У січні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами якої складено Акт від 19.01.2012 № 111/15-2/37256817/6 (далі -Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, за результатам перевірки встановлено:

- порушення порядку заповнення податкової декларації за жовтень 2011 року та Додатку 3, що передбачено вимогами пункту 200.4, пункту 200.6 і пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, а саме (відповідно до даних Додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року) занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 103733,00 грн.;

- порушення порядку заповнення податкової декларації за жовтень 2011 року та Додатку 3, що передбачено вимогами пункту 200.4, пункту 200.6 і пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, а саме (відповідно до даних Додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року) занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 86913,00 грн.;

- бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає сума податку на додану вартість у розмірі 3087,00 грн.

Так, під час перевірки виявлено, що частина залишку від'ємного за попередні податкові періоди, що розрахована згідно з пунктом 200.1 та пунктом 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, що становить 114241 грн., фактично сплачена постачальникам року товарів (робіт, послуг) на суму 100646 грн., в жовтні-грудні 2010 року січні-серпні 2011 року та з урахуванням вимог пункту 200.5, пункту 200.6 і пункту 200.7 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 підлягала до заявки бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2011 року.

Наведений факт вплинув на суму бюджетного відшкодування заявленого згідно податкової декларації по ПДВ за листопад 2011 року та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 86 913 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Кіото Даймонд Тулз Україна»добровільно відмовилось від отримання суми бюджетного відшкодування у розмірі 103733,00 грн. за жовтень 2011 року та враховує її у зменшення податкових зобов'язань податку на додану вартість в наступних податкових періодах (у грудні 2011 року (рядок 21.3)).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000901502, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 86913,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 21728,25 грн., податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 10646,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 103733,00 грн.

Під час судового розгляду встановлено, що у квітні 2012 року Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби листом від 02.04.2012 № 631/10/15-202/163 повідомила позивача про те, що у зв'язку з некоректною роботою АС «Аудит»дане податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 10646,00 грн. прийнято з помилками, а тому податковий орган просив вважати його недійсним.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім зарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Такі вимоги на відшкодування податку на додану вартість запроваджені законодавцем з метою попередження неправомірного формування податкового кредиту платниками податку, що у свою чергу, сприяло покращанню адміністрування та збереженню державного ресурсу на відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодекс України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом ступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення щодо його повернення, зазначає про таке рішення у податковій декларації та у заяві, що подається разом із декларацією до органу податкової служби.

При цьому, такий платник податків має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, що дорівнює сумі фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України у попередніх та звітному податкових періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Кіото Даймонд Тулз України»отримало свідоцтво платника ПДВ 02.09.2010, про що свідчать дані корінця Свідоцтва, який наявний в ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, а тому враховуючи вимоги частини першої пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України підприємство мало право на відшкодування податку на додану вартість лише починаючи з вересня 2011 року.

Водночас, як вбачається з декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року сума податку на додану вартість заявлена позивачем до бюджетного відшкодування складає лише 9200, 00 грн.

Тобто, у даному звітному податковому періоді -за жовтень 2011 року позивач використав право на відшкодування суми податку на додану вартість за результатами попередніх податкових періодів та заявив вказану суму до бюджетного відшкодування.

Згідно даних декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2011 року, підприємством у рядку 23.1 зазначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 90000,00 грн.

Тобто, позивачем у листопаді 2011 року заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка підлягала бюджетному відшкодуванню по декларації за жовтень 2011 року.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган уразі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Враховуючи, що за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000901502, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 86913,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 21728,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 103733,00 грн. прийняті відповідачем правомірно.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000911502, згідно з яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 10646,00 грн., суд зазначає наступне.

Як було вказано вище, листом від 02.04.2012 № 631/10/15-202/163, відповідач повідомив позивача про те, що вказане податкове повідомлення-рішення сформовано помилково, а тому слід вважати його недійсним.

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, даною нормою передбачено виключний перелік підстав відкликання податкового повідомлення-рішення, в якому визнання його податковим органом недійсним не встановлено, а тому враховуючи викладене та зважаючи на те, що в Акті перевірки сума заниження бюджетного відшкодування у розмірі 10646,00 грн. не визначена, вказане податкове повідомлення-рішення за своїм змістом не відповідає висновкам, які викладені в Акті перевірки, а тому, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 05.03.2012 № 0000911502, яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 10646 грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіото Даймонд Тулз Україна» судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 липня 2012 р.