Постанова № 25555835, 07.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2012 р. Справа №2а-4022/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О.,

представників сторін:

від позивача- не з'явився;

від відповідача - Куртбедінова Л.Х., посвідчення №12002, довіреність від 26.05.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Прокуратури м. Феодосії

про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суд АР Крим із позовом до Прокуратури м. Феодосії (далі - відповідач) в якому просить:

1) визнати бездіяльність відповідача щодо незаконних дій посадовими особами пенсійного фонду України в м.Феодосії.

2) зобов'язати відповідача заходами прокурорського реагування поновити права ОСОБА_2, порушені пенсійним фондом щодо:

- повернення 150,30грн;

- доплати до пенсії з 01.10.2011р, як непрацездатній особі, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму;

- отримання додатку до пенсії на підставі виконавчого листа від 08.09.2011р № 2а-2847/10;

- відкликання заперечення від 22.12.2011 від державного реєстратора;

- скасування акту від 09.04.2012р №58;

- законності дій посадових осіб пенсійного фонду щодо: недоплати соціальних виплат;

- складання акту від 09.04.2012 №58;

- неналежного відношення спеціаліста Осацької А.Ю. до пенсіонера під час прийому у Пенсійному фонді.

3) Стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. на користь позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідач не прийняв належних заходів прокурорського реагування на її скарги, в зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутися до суду.

15.05.2012р позивачем наданий до суду лист про уточнення позовних вимог, у якому вона просить пункт перший позову викласти в наступної редакції: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо неприйняття заходів прокурорського реагування відносно осіб Управління пенсійного фонду в м.Феодосії.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності. Також надіслала до суду заяву від 31.07.2012р. про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.114-117), просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 5 Закону України "Про прокуратуру").

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

На підставі наведеного суд вважає, що органи прокуратури, у тому числі Прокуратура м. Феодосії, реалізуючи свої завдання та функції, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступають у якості суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що звернення позивача направлено на захист його прав, а відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, ці відносини мають публічно-правовий характер і справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996, № 393/96-ВР (далі Закон № 393).

Статтею 1 Закону № 393 встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під терміном скарга, що вживається в цьому Законі, слід розуміти звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст. 3 Закону № 393).

Статтею 7 Закону № 393 встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Згідно із ст. 19 Закону № 393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

-об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

-у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

-на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

-забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

-вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

-у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону № 393).

Згідно ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991, № 1789-XII (далі Закону України "Про прокуратуру") передбачено, що органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим та здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів.

Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду (ст. 12 Закону України "Про прокуратуру").

Процедура щодо розгляду звернень громадян, поміж зазначеного, регулюється наказом Генеральної прокуратури України "Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України" №9гн від 21.06.2011р. із змінами і доповненнями, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 4 жовтня 2011 року N 3/2/1гн.

Згідно п. 1.1 наказу № 9 від 21.06.2011р. постановлено забезпечити розгляд звернень і особистий прийом громадян у суворій відповідності з вимогами Інструкції про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Цією Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України від 21.06.2011р. № 9гн (далі Інструкція), відповідно до п.п.1.1 п.1, встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, Дніпровській екологічній прокуратурі, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.

Відповідно до п.1.4 розділу 1 Інструкції зверненням є викладена в письмовій або усній формі пропозиція, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи.

Скарга -це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції за кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; приєднано до скарги, що раніше надійшла або до матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до п.п. 4.14 розділу 4 Інструкції за підсумками вирішення звернень прокуратурою може бути прийнято одне з таких рішень:

Задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а результатами виявлених недоліків або порушень закону.

Частково задоволене звернення - звернення, в якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими.

Повторно задоволене - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.

Відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими.

Роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.

Строки вирішення звернень передбачений п. 5 Інструкції. Звернення громадян, службових та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством.

З дослідженої судом позовної заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що остання зверталась до Прокуратури м. Феодосії 30.10.2011., 09.12.2011р, 24.01.12, 05.02.2012р, 12.04.12р, 19.04.12р. - дати зазначені згідно наданих копій заяв (також в матеріалах справи є звернення від 21.04.12 та від 19.07.12р, подані вже після звернення з цім позовом до суду, які знаходяться за межами розгляду цієї справи).

Аналізуючи зміст скарг ОСОБА_2 та результати їх розгляду відповідачем суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулась зі скаргою від 30.10.2011р. до Прокурора м. Феодосії, в якій зазначила обставини зняття її з реєстрації як суб'єкта господарювання та просила прийняти заходи прокурорського реагування до винних осіб пенсіонного фонду м.Феодосія за незаконне утримання 150 грн30коп; за недоплату 40грн за жовтень, листопад до прожиткового мінімуму; за невиконання виконавчого листа від 08.09.11р; за невидачу позивачу довідки, щодо відсутності заборгованості по пенсійному фонду та в якій просить поновити порушені права позивача.(а.с.39-45).

За результатами розгляду скарги позивачу було надіслано лист вих. 34р/11 від 08.11.11р., яким ОСОБА_2, було повідомлено про те, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення позивача направлено до Державної реєстраційної служби України з зобов'язанням повідомити заявника (а.с. 46).

09.12.11р позивач знов звернулась із заявою до прокурора м. Феодосії, в якій просить роз'яснити чи правомірні дії пенсійного фонду м.Феодосія, який вирахував з позивача в листопаді 2011р 150 грн. за 2009рік; не робить перерахунок пенсії у зв'язку з збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.10.2011р.(а.с. 47).

Листом від 13.12.11. № 491/06 Прокуратурою м. Феодосії було повідомлено, що відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян», керуючись ст.105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» направило для розгляду звернення ОСОБА_2 на дії Управління ПФУ у м.Феодосія АРК до начальника Кримського Республіканського управління ПФУ Ткаченко М.І. (а.с. 48) Лист був відправлений 15.05.2012. поштою ОСОБА_2, про що вказано в реєстрі поштових відправлень прокуратури м.Феодосії.

На скаргу позивача від 24.01.12р позивачу надано відповідь роз'яснювального характеру за № 491/06 від 20.02.2012., в якій зазначено, що прокуратурою м.Феодосії розглянуті звернення ОСОБА_2 В ході проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 зверталась до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в м.Феодосія АРК з питань утримання з пенсії, перерахунку пенсії, доплати соціальної допомоги «дітям війни», наданні довідки про відсутність заборгованості та т.п.

Постановою Феодосійського міського суду від 07.12.2011р позов був задоволено частково. Управління ПФУ в м.Феодосія АРК зобовязло видати позивачу довідку про відсутність заборгованості для пред'явлення її державному реєстратору. В задоволенні інших позовних вимог позивачу було відмовлено.

Також позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням Позивач як сторона мала право в порядку ст..185,186 КАСУ оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції. Одночасно встановлено, що за даними Управління ПФУ в м.Феодосія АРК останнім подана апеляційна скарга на вищенаведену постанову суду. Відповідно до ст.254 КАСУ в разі подачі апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не відмінено, вступає в законну силу після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті апеляційного провадження або вступу в законну силу рішення по наслідкам апеляційного провадження. По джаним Управлння ПФУ в м.Феодосія АРК в даний час апеляційна скарга знаходиться в суді на стадії розгляду.

Відповідачем у відповіді на скаргу вказано, що підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПКУ у відношенні посадових осіб Управляіння ПФУ в м.Феодосія не встановлено. Після вирішення судового спору питання державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця повинно бути вирішено у відповідності з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с.51).

Даний лист відправлений поштою позивачу, про що є відомості в реєстрі поштових відправлень відповідача.

Скаргою від 05.02.12р позивачка звернулася до прокуратури м.Феодосії щодо роз'яснення питань стосовно того, чи може прокуратура м.Феодосії вирішити питання: по зняттю з обліку в податковій службі з 11.10.2011, як незаконно поставлену на облік; вжити заходів прокурорського реагування до ОСОБА_5, який порушує діюче законодавство (врахувати підроблений підпис ОСОБА_6).

Листом від 07.03.12р №491/06 Прокуратурою м. Феодосія було повідомлено, що звернення позивача розглянуто.

Перевіркою встановлено, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності- фізична особа зареєстрована 10.01.1999р про що державним реєстратором було здійснено запис в журналі реєстрації справ за №04055759ф0020005. У порушення Порядку обліку платників податків та зборів затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98р №80 Позивач не встала на облік у ДПІ у м.Феодосії та представництво пенсійного фонду України.

З 01.10.11р після вступу в законну силу Закону України «Про заходи відносно законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-4 від 08.07.11р, в результаті звірки єдиного державного реєстру з базою пенсіонерів до Управління Пенсійного фонду України у м.Феодосія були направленні данні для приведення у відповідність пенсійних справ. У зв'язку з чим було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як приватний підприємець, та з 01.10.11р її пенсія не підлягає індексації у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, а також на підставі Постанови КМУ №198 від 11.03.09р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачу було виплачено незаконну надбавку як непрацюючому пенсіонеру яка підлягає відшкодуванню.

Для того, щоб закрити підприємницьку діяльність необхідно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» після включення в реєстр запису-рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності упродовж 2 місяців надати державному реєстратору довідку про відсутність заборгованостей з Пенсійного фонду та Державної податкової інспекції чого позивачем не зроблено. Фактів незаконних перешкоджань з боку посадових осіб Пенсійного фонду та Державної податкової інспекції в м.Феодосія по видачі ОСОБА_2 зазначених довідок не встановлено. В ході перевірки факт підроблення підпису колишнього начальника ДПІ в м.Феодосії ОСОБА_6 в листі на адресу ОСОБА_2 вих.197/9/29-29-0 від 26.01.12 не підтвердився.

Враховуючи викладене, відповідачем у зазначеному листі зроблено висновок, що підстав для застосування заходів прокурорського реагування не вбачається.

Даний лист 07.03.2012р. було вручено безпосередньо ОСОБА_2, про що свідчить її особистий підпис на копії листа.

12.04.12р позивачем до відповідача подана скарга, в якої вона просила на підставі ст.ст.19,20,21 Закону України «Про прокуратуру» внести протест на незаконний акт про ненадання звітності №58 від 09.04.2012р, складений Пенсійним фондом України в м.Феодосія; внести протест на незаконне надання державному реєстратору «заперечення» від 22.12.2011р та зобов'язати пенсійний фонд відкликати його; витребувати у пенсійного фонду копію «заперечення» та надати її позивачу; зобов'язати пенсійний фонд повернути позивачу 150,30грн та несплачену суму з 01.10.2011р в зв'язку з збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних; прийняти заходи прокурорського реагування до посадових осіб в пенсійному фонді та державному реєстратору за зловживання владою або службовим становищем відповідно ст364 ККУ за нанесення позивачу матеріальної та моральної шкоди.

На вказану скаргу відповідачем підготовлено та направлено згідно реєстру поштових відправлень детальну відповідь, зі змісту якої вбачається відсутність підстав для внесення актів прокурорського реагування до зазначених у скарзі осіб - лист від 11.05.2012р. вих. №491/06.

Також 12.04.2012р. позивачем подана заява до відповідача про внесення апеляційної скарги на судове рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28.03.2012р.

Скаргою від 19.04.12р (зареєстровано відповідачем 20.04.2012р.) на підставі ст19,20,21 Закону України «Про прокуратуру» позивач просить відповідача внести протест на рішення від 17.04.2012р Начальника Управління пенсійного фонду України в м.Феодосія Михайлової Л.А. №286, №287, №162; на підставі ст.36 просить скласти позовну заяву на неправомірні дії пенсійного фонду; просить витребувати з пенсійного фонду документи, необхідні для позовної заяви.

Листом від 11.05.2012р №49р/06 прокуратурою м.Феодосії розглянуті звернення Позивача від 12.04.2012р та 20.04.2012р щодо внесення апеляційної скарги на постанову Феодосійського міського суду від 28.03.2012р за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Феодосійської міської ради Панаріної О.М. про визнання незаконними бездіяльності, визнання нечинним повідомлення про залишення документів без розгляду, зобов'язання виконати певні дії та витребування з Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія заперечень, надісланих державному реєстратору Феодосійської міської ради.

За результатами перевірки встановлено, що постановою Феодосійського міського суду від 28.03.2012р в задоволенні позову ОСОБА_2 до державного реєстратора Феодосійської міської ради Панаріної О.М. про визнання незаконними бездіяльності, визнання нечинним повідомлення про залишення документів без розгляду, зобов'язання виконати певні дії відмовлено. За вказаною справою судом встановлено, що 22.12.2011р з Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія до державного реєстратора Феодосійської міської ради надійшло заперечення проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 у зв'язку з чим, документи були злишені без розгляду 23.12.11р, про що Позивачу було повідомлено. Також, в матеріалах справи є відповідь Державного реєстратора на адресу Позивача, в якій зазначається, що 22.12.11р з управління пенсійного фонду України в м.Феодосія до державного реєстратора надійшло заперечення проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, як фізичної особи-підприємця. Постанова Феодосійського міського суду від 28.03.2012р мотивована тим, що фактично між сторонами виникли відносини щодо застосування норм ст..47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у частині застосування норм мовчазної згоди, які були введені у дію пізніше ніж ОСОБА_2 звернулась із заявою до державного реєстратора про припинення підприємницької діяльності, а тому ці норми не можуть бути застосовані до доводів звернення Позивача. Крім того, прокуратура м.Феодосії витребувала з Управління пенсійного фонду України в м.Феодосія копію заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, які були надіслані Державному реєстратору Феодосійської міської ради за вих.№15554/02 від 21.12.2011р.Відповідно до ч.2 ст.138 КАС України для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів. Згідно зі ст.163 КАСУ постанова складається з: вступної частини , описової частини, мотивувальної частини, резолютивної частини. В мотивувальній частині рішення зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази. Тому відповідач дійшов висновку, що доцільно вважати, що в даному випадку не допущено порушень норм процесуального права при встановленні обставин по справі, а саме надходження заперечень з Управління пенсійного фонду України в м.Феодосія до Державного реєстратора з посиланням на аркуш справи, саме повідомлення про залишення документів, що подані для проведення державної реєстрації, без розгляду, з зазначенням підстав для залишення без розгляду вказаних документів, та що у прокуратури міста відсутні підстави для оскарження постанови Феодосійського міського суду від 28.03.2012 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Феодосійської міської ради Панаріної О.М. про визнання незаконними бездіяльності, визнання нечинним повідомлення про залишення документів без розгляду, зобов'язання виконати певні дії.

Даний лист було направлено позивачу 15.05.2012р., що підтверджується реєстром поштових відправлень відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що за всіма зазначеними скаргами позивача відповідачем були вжити певні заходи щодо їх розгляду, про що повідомлено позивача засобами поштового зв'язку або особисто позивача.

Що стосується змісту вимог, викладених у скаргах позивачці, то оцінюючи їх відносно повноважень відповідача щодо вжиття заходів реагування суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу позивача, що до повноважень відповідача відноситься вжиття заходів до усунення порушень закону способами, перерахованими у ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", а саме: внесенням подань або протестів на акти, порушенням кримінальних справ, дисциплінарних проваджень або проваджень про адміністративне правопорушення, передачею матеріалів на розгляд громадських організацій; винесенням приписів про усунення очевидних порушень закону; внесенням подань до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; зверненням до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Тобто, встановивши наявність порушеного права, відповідач має вжити в межах своєї компетенції один з заходів, передбачених законодавством, для захисту порушених прав заявника.

З матеріалів справи вбачається, що суть порушення норм чинного законодавства про прокуратуру, при розгляді скарг ОСОБА_2, полягає саме в тому, що позивач не отримав того результату, а саме: відміни взяття на облік ОСОБА_2 11.10.2011р. податковою службою м. Феодосії, вирішення питання щодо надання ОСОБА_2 довідки довільної форми, що вона не перебуває на обліку у податковій службі з 10.01.1999р., який вона прагнула отримати. Зазначене не свідчить про порушення відповідачем у справі вимог Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про звернення громадян", оскільки норми чинного законодавства України не містить обов'язкових приписів щодо здійснення прокуратурою лише тих заходів (дій) та надання тих відповідей, які бажають отримати заявники.

Судом встановлено, що прокуратурою м.Феодосії звернення ОСОБА_2 від 09.12.12.11р відповідно до ст.7 ЗУ «Про звернення громадян» направлено до головного управління пенсійного фонду України в АРК. За результатами проведення перевірки за зверненням позивача головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК встановлено, що позивач з 22.01.1999р є приватним підприємцем. З часу реєстрації позивач підприємницької діяльності не вела, страхові внески не сплачувала, звітність не надавала.

Крім того, прокуратурою міста за результатами розгляду інших скарг позивачці встановлено, що з 01.10.11р після вступу в законну силу Закону України «Про заходи відносно законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-4 від 08.07.11р, в результаті звірки єдиного державного реєстру з базою пенсіонерів до Пенсійного фонду м.Феодосія були направленні данні для приведення у відповідність пенсійних справ. У зв'язку з чим було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як приватний підприємець, та з 01.10.11р її пенсія не підлягає індексації у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, а також на підставі Постанови КМУ №198 від 11.03.09р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачу було виплачено незаконну надбавку як непрацюючому пенсіонеру яка підлягає відшкодуванню.

Відповідачем надано пояснення, що оскільки позивачем своєчасно не повідомлено Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії про реєстрацію як фізичної особи-підприємця, утворилась переплата пенсії за час праці з 01.04.2009р по 31.12.2009р у розмірі 150,30грн.Відповідно до ст.5 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Розмір утримувань з пенсії обчислюється з суми пенсії. Судом встановлено, що відповідно до довідки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК №6543/О/2900 від 27.12.2011р, копія якої є в матеріалах справи, позивач станом на 20.09.2011 не перебувала на податковому обліку як фізична особа-підприємець у Феодосійській МДПІ. У відповідності до того, що з 01.10.2011р набув чинності Закон України «Про заходи відносно законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-4 від 08.07.11р заключними і перехідними положеннями даного Закону внесений ряд змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон). Згідно ч.3 ст.42 Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, нарахований відповідно до ст..28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють, проводять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. Таким чином, перерахунок з 01.10.2011р у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян проводиться тільки непрацюючим пенсіонерам. Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія від 06.01.12р №475/0-11 (а.с.26) для проведення перерахунку з 01.10.2011р у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян Позивачу було необхідно надати до Пенсійного фонду м.Феодосії оригінал трудової книжки, оригінал довідки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції №6543/0/2900 від 27.12.11р та паспорт. До суду не надано доказів звернення позивача за таким перерахунком. З питання повернення утриманої переплати, то переплата з підвищення як непрацюючому пенсіонерові в сумі 150,30грн утворилась за 01.04.2009 по 31.12.2009р., а згідно до довідки з Феодосійської МДПІ №6543/0/2900 від 27.12.2011р позивач не перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець станом на 20.09.2011р. Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач не звернувся на прийом до фахівця за призначенням пенсій з трудовою книжкою і оригіналами довідки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції №6543/0/2900 від 27.12.11р та паспорту, відповідач дійшов висновку, що переплата пенсії в сумі 150,30грн утримана правомірно та на законних підставах.

Тому у прокуратури міста при вирішенні звернень позивача з вказаних питань на дії Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії щодо незаконного утримання з пенсії позивача 150,30грн. були відсутні підстави для вжиття заходів прокурорського реагування.

Щодо доводів позивача про невжиття прокуратурою м.Феодосії заходів прокурорського реагування на незаконні дії Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія по недоплаті до пенсії з 01.10.2011р, як непрацездатній особі, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст..28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють, проводять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (проводять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Судом встановлено, відповідно до пояснень відповідача, що за рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду №2а-2847/10/0121 від 13.05.2011р у жовтні 2011року ОСОБА_2 проведено нарахування доплати як «дитині війни» за період з 24.03.2010р по 06.12.2010р в сумі 1341,27грн., виплати будуть нараховані по мірі надходження грошових коштів в межах бюджетних асигнувань.

Щодо вжиття заходів прокурорського реагування, про отримання додатку до пенсії на підставі виконавчого листа від 08.09.2011р №2а-2847/10 відповідач повідомив, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження» прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу за його заявою. Оскільки прокуратура м.Феодосії не представляла інтересі позивача у суді за адміністративною справою №2а-2848/10, та не є стороною у виконавчому провадженні, тому підстави для отримання інформації, щодо виконання вказаного рішення суду відсутні.

Як встановлено судом, 21.09.2011р ОСОБА_2 звернулася до держреєстратора м.Феодосія із заявою на закриття підприємницької діяльності. Також вона звернулась в Управління з проханням зняти її з обліку та видати довідку про відсутність заборгованості, для надання її держреєстратору. Проте їй було надано роз'яснення, що Законом України №1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Законом України №2464- VI, 08.07.2010р «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальник зобов'язаний надавати звітність до Пенсійного фонду України в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним Фондом України. За несвоєчасне надання звітності до органів Пенсійного фонду Передбачена відповідальність, при цьому звітність надається незалежно від того чи здійснює суб'єкт підприємницької діяльності, яку - або господарську діяльність чи ні.

Судом встановлено, що згідно з Поданням заступника прокурора м.Феодосії вих.№72-13234 від 23.04.2012р Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК в листі №4731/01 від 18.05.12р повідомило, що ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні в якості платника 22.01.1999р, діяльність з моменту реєстрації не вела, страхові внески не сплачувала, звітність не надавала.

Пенсійний фонд є контролюючим органом і здійснює контроль за діяльністю фізичних і юридичних осіб, зареєстрованих як платників до Пенсійного фонду на підставі пред'явленої звітності.

За неподання звітності передбачена фінансова відповідальність (а саме накладання штрафу в розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітній період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання звітності, але не пізніше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00грн за кожний звітний період, для фізичної особи-пдприємця звітній період - календарний рік). ОСОБА_2 надавати звітність за 2004-2011р відмовилась. До СПД ОСОБА_2 за ненадання звітності за 2004-2010р у відповідності зі ст.106 Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були застосовані фінансові санкції в сумі 1190,00грн.

Крім того судом встановлено, що відповідачем за наслідками звернень позивача прийняти заходи прокурорського реагування, Так, за фактами порушень при розгляді звернень ОСОБА_2 прокуратурою міста 23.04.2012 за вих. № 72-13234 внесено до начальника управління ПФУ в м. Феодосія подання про усунення порушень законодавства та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб.

Листом від 18.05.2012р. вих. № 4731/01 начальника управління ПФУ у м.Феодосія АРК відповідача повідомлено, що подання розглянуто, вжити заходи щодо усунення порушень, допущених при розгляді звернень ОСОБА_2, за неналежне виконання службових обов'язків першому заступнику начальника управління Шеліхової Н.М. оголошено догану.

При цьому суд зазначає, що умовою внесення акту прокурорського реагування є виявлення порушень законодавства, як одного, так и багаточисленних, внаслідок узагальнення результатів декількох перевірок, що и було зроблено відповідачем шляхом внесення зазначеного подання. Тому, прийняття відповідачем відповідних рішень за скаргами позивачці неможливо підміняти обов'язком відповідача щодо внесення акту прокурорського реагування у кожному конкретному випадку.

Суд також зазначає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача не підлягають задоволенню, оскільки бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Відповідач зробив певні заходи щодо реалізації прав та інтересів позивача, звернення ОСОБА_2 від 09.12.2011р., 24.01.2012р., 05.02.2012р., 12.04.2012р. та 19.04.2012р. були прийняті до розгляду, за ними були прийняті рішення відповідно до вимог чинного законодавства та повідомлено позивача.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що при розгляді скарги позивача від 30.10.2011р., вимоги якої, зокрема, стосувалися незгоди позивача з діями посадових осіб Управління ПФУ в м.Феодосія АР Крим, відповідачем обраний неналежний спосіб реагування, оскільки Державна реєстраційна служба України не вповноважена на проведення перевірки за фактами, викладеними у зазначеної скарзі. Однак, враховуючи, що питання, визначені у скарзі позивача від 30.10.2011р. фактично були вирішені відповідачем при подальшому розгляді її наступних скарг, суд вважає недоцільним зобов'язання проведення розгляду цієй скарги на даний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки скарг позивача були використані повноваження, які йому наданні згідно з законодавством України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, не порушуючи норм діючого законодавства.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 5000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи висновок суду про відсутність порушень законодавства з боку прокуратури м. Феодосія при проведенні перевірки скарг гр. ОСОБА_2, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 треба відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єкт владних повноважень такі витраті не поніс, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 07.08.2012р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 09.08.2012р.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.