Рішення № 25552816, 03.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2012 р.Справа № 06-5-13/341-5023/2743/12 вх. № 2743/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю:

позивача - Собко Л.В. дов. б/н від 01.05.12р. відповідача - Пересада Н.І. дов. б/н від 01.06.12р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн", м. Київ

до Іноземного підприємства "Калісто", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14761,08 грн. заборгованості за договором №93/11 від 01.08.11р., 147,55 грн. річних, 73,80 грн. інфляційних, 746,39 грн. пені та судовий збір. В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що він поставив відповідачу товар за накладними №00002715 та №00002792 на суму 14761,08 грн., а відповідач вказаний товар отримав, однак оплату його вартості не здійснив.

Ухвалою суду від 20.06.2012 р. було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.07.12р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.07.12, яку було продовжено до 03.08.12р.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з необхідністю проведення інвентаризації товару на складі.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечує.

Розглянувши вказане клопотання суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що відповідачем належним чином не обгрунтовано, яким чином проведення інвентаризації товару на складі може вплинути на вирішення даного спору. Як не наведено і інших підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечує.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу": судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Як зазначається у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання вудповідача про призначення експертизи у зв"язку з тим, що якість поставленого за Дистриб"юторською угодою №93/11 товару не входить до предмету доказування у даній справі. Крім того, суд зазначає, що ані при прийманні товару, ані до розгляду даної справи про стягнення з нього заборгованості вдповідач не мав заперечень щодо якості отриманого товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсяз та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№ 10392 від 23.07.12р.) проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи свої заперечення тим, що акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.12р., на який посилається позивач не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може підтверджувати факт здійснення конкретної господарської операції , а є лише документом бухгалтернської звірки обліку операцій. Також акт звірки розрахунків від 22.03.12р. не містить посади та прізвища особи, яка його підписала збоку ІП"Калісто". Крім того, відповідач посилається на те, що в процесі реалізації товару виявилося, що певна кількість товару має значні недоліки, які унеможливлюють його подальшу реалізацію, у зв"язку з чим ІП "Калісто" було направлено повідомлення щодо непридатності товару та неможливості його подальшої реалізації, та про необхідність такий товар повернути Продавцеві. Заперечуючи проти позову відповідач також зазначає, що ним було сплачено частину вартості товару у сумі 9359,52 грн. на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №316 від 26.01.12р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" - продавець (позивач у справі) та Іноземним підприємством "Калісто" - дистриб"ютор (відповідач у справі) 01.08.2011р. було укладено Дистриб"юторську угоду №93/11, а також протокол розбіжностей №1 від 01.08.11р. до неї за якою Продавець поставляє на підставі замовлень Дистриб"ютора прийнятих Продавцем до виконання та передає у власність Дистриб"ютору продукцію, а Дистриб"ютор приймає та здійснює оплату Продукції в порядку та на умовах передбачених дійсною угодою. сторони встановили, що предметом цієї угоди є поставка продукції згідно вимог ст. 264-271 ГПК України, а також організація здійснення подальшої реалізації продукції відповідно до умов договору.

На виконання умов даної угоди позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №00002715 від 08.12.11р. на суму 13086,36 грн. та №00002792 від 14.12.11р. на суму 1674,72 грн. (арк. с. 17-18) всього на суму 14761,08 грн.

Вказаний товар отримано представником відповідача - ОСОБА_4 повеноваження якого підтверджується довіреністю № 19/296 від 12.12.11р. (арк..с. 58).

Крім того, у судових засіданнях представник відповідача не заперечував проти факту отримання товару згідно видаткових накладних №00002715 від 08.12.11р. на суму 13086,36 грн. та №00002792 від 14.12.11р. на суму 1674,72 грн.

П. 4.2 Угоди встановлено, що Дистриб"ютор здійснює оплату поставленої продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі, що дорівнює вартості відвантаженої продукції на протязі 45 календарних днів з момента отримання продукції. датою отриман6ня продукції вважається дата зазначена в видатковій накладній.

Однак, як вказує в позовній заяві позивач, за поставлений за Угодою товар відповідач не розрахувався.

Станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази сплати вартості товару, поставленого згідно видаткових накладних №00002715 від 08.12.11р. на суму 13086,36 грн. та №00002792 від 14.12.11р. на суму 1674,72 грн. Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість Відповідача становить 14761,08 грн.

Крім того, при звірянні розрахунків сторони підтвердили наявність у відповідача заборгованості у розмірі 14761,08 грн. станом на 22.03.12р., що зафіксовано у акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.12р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) обов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 14761,08 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього 746,39 грн. пені, 3% річних у розмірі 147,55 грн. а також інфляційні у розмірі 73,80 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

П.9.1 Угоди за прострочення оплати партії продукції Дистриб"ютор слачує на користь Продавця неустойку в вигляді пені у розмірі подвійно облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати партії продукції. Пеня розраховується від суми простроченої оплати за партію продукції. Сплата пені не хвільняє Дистриб"ютора від виконання зобов"язань за цією угодою.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 746,39 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд вважає безпіставними та необгрунтованими заперечення відповідача, мотивовані наявністю в матеріалах справи в якості доказів на підтвердження поставки товару лише акту звірки взаємних розрахунків від 01.03.12р. та відсутністю первинних бухгалтерських документів, оскільки в матеріалах справи містяться видаткові накладні №00002715 від 08.12.11р. на суму 13086,36 грн. та №00002792 від 14.12.11р. на суму 1674,72 грн. (арк. с. 17-18), якими підтверджується факт поставки товару за Дистриб"юторською угодою №93/11.

Щодо посилань відповідача на те, що в процесі реалізації товару виявилося, що певна кількість товару має значні недоліки, які унеможливлюють його подальшу реалізацію, у зв"язку з чим ІП "Калісто" було направлено повідомлення щодо непридатності товару та неможливості його подальшої реалізації, та про необхідність такий товар повернути Продавцеві, суд зазначає, що ані при прийманні товару, ані до розгляду даної справи про стягнення з нього заборгованості вдповідач не мав заперечень щодо якості отриманого товару.

Крім того, згідно п. 5.7 Угоди (з урахуванням протоколу розбіжностей №1 від 01.08.11р.)Дистриб"ютор має право право повернути Продавцю товар, поставлений відповідно за цією угодою, який прийшов в непридатність в рамках свого терміну реалізації. При цьому, Продавець зобов"язаний здійснити повернення або обмін такого товару впродовж трьох днів з моменту отримання відповідногоповідомлення від Дистиб"ютора. Однак, посилаючись на направлення такого повідомлення відповідач не надав жодних доказів на підтвердження даного факту.

Щодо посилань відповідача на сплату частини вартості товару у сумі 9359,52 грн. згідно платіжного доручення №316 від 26.01.12р. суд зазначає, що як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача вказана оплата була здійснена ним за поставлений раніше товар, згідно видаткової накладної №00002343 від 28.10.11р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 1048, 1054-1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.

В задоволенні усного клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Іноземного підприємства "Калісто" (61044, Харківська область, м. Харків, просп. Московський, 257, код 34756181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (Юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13 літера А, Адреса для листування: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф.704, код 36805359) 14761,08 грн. основного боргу, 147,55 грн. 3% річних, 746,39 грн. пені, 73,80 грн інфляційних втрат та 1609,50 грн. судового збіру.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.08.2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.