Постанова № 25552779, 31.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5017/594/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання:Белянкіна Г.Є,

Представники сторін не з'явились в судове засідання. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2012 року

по справі № 5017/594/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТЕРА КИЇВ»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 16 942,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІТЕРА КИЇВ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16 942,91 грн. заборгованості за договором постачання №17 від 10.01.2007р., з мотивів невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати поставленої книжкової продукції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26 квітня 2012 року (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено повністю. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, та відхилив доводи відповідача про сплив строку позовної давності, з огляду на те, що строк дії договору, при виконанні якого утворилась заборгованість, закінчився 10.01.2011р., а отже позов подано в межах строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки запереченням відповідача щодо пропущення строків позовної давності, посилаючись на положення ст.ст.257,267 ЦК України. Апелянт вважає, що відповідно до приписів ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності розпочався з моменту порушення строків оплати товару, а не з моменту закінчення строку дії договору. За таких обставин, на думку апелянта, в позові слід відмовити з мотивів спливу позовної давності.

Окрім того, скаржник вважає, що, згідно п.10.1 договору, договір автоматично пролонгований та діє до цього часу, відтак суд першої інстанції дійшов невірного висновку про додержання позивачем умов досудового врегулювання спору, що, на думку апелянта, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про надіслання ухвал суду.

Оскільки сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому, враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо 2-місячного строку розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, судова колегія розглянула апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 за відсутністю представників сторін.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Літера Київ" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір постачання №17, відповідно до умов п.1.1, 1.5 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю товар в кількості, асортименті та в строки, передбачені договором, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати книжкову продукцію та супутні товари згідно умов даного договору. Товар передається покупцю для його наступної реалізації через магазин(и) роздрібної торгівлі.

З моменту підписання договору покупець бере на себе зобов'язання здійснювати роздрібну торгівлю виключно товаром, який йому поставляє постачальник (п. 1.3 договору).

Ціна й асортимент товару зазначені в діючому прайс - листі (специфікації) постачальника. Прайс - лист надається покупцю в будь-який час на його запит. Ціна та асортимент товару на кожну чергову поставку товару визначається на підставі дійсного на момент такої поставки прайс -листа (специфікації).(п. 2.1 договору).

Вартість товарів, що постачаються, вказується в накладних на товар і включає в себе в необхідних випадках податок на додану вартість. Податок на додану вартість не вказується у випадку, передбаченому п.п. 5.1.2. п. 5.1. ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість". (п. 2.2 договору).

Відповідно до п.2.4. договору, покупець оплачує товар в обсяг фактичної реалізації не пізніше 1-го банківського дня, наступного за днем реалізації. Строк початку перераховування оплати за реалізований товар починається з моменту реалізації будь-якої частини товару, але не пізніше 7-го банківського дня після 1-го відвантаження.

Реалізований товар підлягає 100%-вій оплаті не пізніше 1-го банківського дня, наступного за днем реалізації (п. 2.5 договору).

Асортимент товару та його кількість формуються постачальником на основі діючого на момент формування замовлення прайс - листа (специфікації). (п. 2.7 договору).

Покупець має право обґрунтованого корегування замовлення за згодою постачальника в бік збільшення або зменшення кількості примірників, що постачаються. При досягненні згоди постачальник здійснює додаткову поставку визначених сторонами примірників товару. (п. 2.8 договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару або передачі товару перевізнику, що вповноважений постачальником або покупцем (п. 3.6 договору).

Покупець проводить приймання товару за кількістю і якістю в присутності представника постачальника, а за відсутності повноважного представника постачальника - одноособово. (п. 4.1 договору)

Правила приймання товару визначені в додатку № 2 до договору (п. 4.2 договору).

Згідно п.7.3, покупець зобов'язаний надавати постачальнику звіти за всіма постачальниками і всіма групами товарів: щоденно, щотижнево та щомісячно (п. 7.3 договору).

Покупець зобов'язаний оплачувати товар в строки і на умовах, передбачених договором. (п. 7.5 договору).

Згідно п.п.7.6,7.7 договору, постачальник має право вимагати проведення (не частіше 1 разу на півроку) та приймати участь у проведенні інвентаризації покупця. Якщо одна зі сторін не в змозі здійснити виконання договору згідно умов договору, вона повинна терміново повідомити про це іншу сторону в письмовій формі, зазначивши причину, з якої не може виконати прийняті на себе згідно умов договору обов'язки; дії сторони, що не направила іншій стороні письмового обґрунтування неможливості виконання обов'язків за договором згідно умов договору, визнаються невиконанням або неналежним виконанням обов'язків за договором. Відповідальність такої сторони встановлюється в порядку, визначеному в розділі 9 договору.

Пунктом 10.1 визначено строк дії договору: договір укладається строком на 3 роки і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Якщо жодна зі сторін не менш ніж за 21 день до припинення строку дії договору не заявляє про намір його розірвати, то даний договір автоматично пролонгується ще на один рік.

Пунктом 10.3 встановлено, що договір може бути розірваний достроково за погодженням сторін. При цьому сторона-ініціатор зобов'язана направити іншій стороні письмове повідомлення про намір розірвати договір не менш ніж за 30 днів до дати передбачуваного розірвання. В такій пропозиції повинно міститись пропозиція щодо порядку та строків проведення взаєморозрахунків. Договір вважається розірваним, якщо інша сторона письмово погодилась з пропозицією сторони-ініціатора

Постачальник має право розірвати даний договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення покупцю у випадку порушення покупцем своїх обов'язків, передбачених умовами договору. Письмове погодження покупця в цьому випадку не є обов'язковим. У цьому випадку постачальник направляє покупцю письмове повідомлення про відмову від дії договору із зазначенням причини відмови, після чого постачальник припиняє відвантаження товару покупцю. (п. 10.4 договору).

Усі суперечки та розбіжності вирішуються Сторонами шляхом переговорів.(п. 11.1 договору).

На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором, позивач поставляв відповідачу, а відповідач прийняв за період з 25.10.2007р. по 28.08.2008р. книжкову продукцію на загальну суму 16 942,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін. (т.1 а.с.17-138).

В свою чергу, відповідач, в порушення умов договору, не направляв на електронну адресу позивача обумовлені договором щоденні, щотижневі та щомісячні звіти, та не оплатив поставлений товар, що й зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України встановлено, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Між тим, дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є хибними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що перебіг позовної давності розпочинається саме з моменту, коли особа довідалась про порушення своїх прав, а не після закінчення строку дії договору.

Пунктом 2.4 договору обумовлено, що покупець оплачує товар в обсяг фактичної реалізації не пізніше 1-го банківського дня, наступного за днем реалізації. Строк початку перераховування оплати за реалізований товар починається з моменту реалізації будь-якої частини товару, але не пізніше 7-го банківського дня після 1-го відвантаження.

З матеріалів справи вбачається, що поставки книжкової продукції здійснювались в період з 25.10.2007р. по 28.08.2008р.

Таким чином, оплата за поставлений товар повинна була здійснена не пізніше 7 банківських днів після першого відвантаження, яке було 25.10.2007р., тобто 01.11.2007р., оплата за останню поставку повинна була здійснена не пізніше 7 днів після 28.08.2008р., тобто 03.09.2008р.

Тобто, право ТОВ „Літера Київ" на звернення до господарського суду з позовом щодо стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 за першу поставку виникло 01.11.2007р., щодо останньої поставки -03.09.2008р.

Окрім того, у відповідності до п.7.3 договору, позивач повинен був отримати звіт за січень 2007 року не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним -тобто 03 лютого 2007 року. При цьому, позивач не скористався своїм правом на проведення інвентаризації, передбаченим п.7.6 договору (не частіше 1 разу на півроку).

Таким чином, у відповідності до вимог статті 257 ЦК України та враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності (т.2 а.с.19), строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості поставленої продукції закінчився 03.09.2011р.

Водночас, з відбитку штемпелю господарського суду Одеської області вбачається, що ТОВ «ЛІТЕРА КИЇВ»звернулось до господарського суду з позовом саме 27.02.2012р., тобто після закінчення встановленого строку для пред'явлення позову до відповідача.

Відтак, беручи до уваги положення ст.267 ЦК України, частиною 4 якої передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та судова колегія зазначає, що в задоволенні позову ТОВ «ЛІТЕРА КИЇВ»про стягнення заборгованості слід відмовити.

Що стосується доводів апелянта про недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, то судова колегія відхиляє такі доводи, оскільки чинним законодавством України не передбачено прийняття судом рішення про відмову в позові з підстав недодержання порядку досудового врегулювання спору. Окрім того, такі доводи суперечать приписам статті 1 ГПК України, якою визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Окрім того, судова колегія наголошує, що апелянтом невірно розтлумачено умови п.10.1 договору, якими визначено, що договір укладається строком на 3 роки і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Якщо жодна зі сторін не менш ніж за 21 день до припинення строку дії договору не заявляє про намір його розірвати, то даний договір автоматично пролонгується ще на один рік.

Таким чином, за відсутності заяви жодної зі сторін про намір розірвати договір, договір припинив свою дію 10.01.2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись нормами чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що ТОВ „Літера Київ" пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за поставлену продукцію за договором, а відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити у відповідності до приписів ч.4 ст.267 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2012 року по справі №5017/594/2012 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТЕРА КИЇВ»про стягнення 16 942,91 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві грн. дев'яносто одна коп.) заборгованості за договором постачання №17 від 10.01.2007р. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТЕРА КИЇВ»(03680, м.Київ, вул.Сім'ї Сосніних,3, код ЄДРПОУ 34474905) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65023, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 805,00 грн. (вісімсот п'ять грн. 00 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 06.08.2012р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов