Рішення № 25552405, 31.07.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5013/957/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув матеріали справи № 5013/957/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М. -Україна", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Гласлайн", м. Кіровоград

про стягнення 122 374,30 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Науменко Є.В., довіреність № б/н від 01.07.2012;

від відповідача - участі не брав.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 21/05-ю від 21.05.2012 про стягнення з приватного підприємства "Гласлайн" на користь позивача 122 374,30 грн., з яких 113 495,14 грн. основна заборгованість, 5 014,37 грн. інфляційні витрати, 3 864,79 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідач участі свого представника в судові засідання 17.07.2012 та 31.07.2012 не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав та витребуваних документів до суду не подав.

Між тим, господарський суд вважає, що приватне підприємство "Гласлайн" належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов"язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов"язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез"явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/957/12 в судовому засіданні 31.07.2012 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (постачальник) та приватним підприємством "Гласлайн" (покупець) укладено договір поставки № 151/10 від 14.05.2010 (далі за текстом - Договір).

За умовами даного Договору постачальник здійснює виробничо-технологічну комплектацію Покупця товарами, які входять у складську програму Постачальника.

Відповідно до пункту 1.2 Договору постачальник зобов"язується поставляти Покупцеві товар відповідно до виставленого рахунку й у встановлені даним Договором строки, а Покупець зобов"язується приймати і оплачувати поставлений товар.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець оплачує Постачальникові товар за цінами, встановленими у прайс - листах Постачальника в ЄВРО із застосуванням коефіцієнта на знижку згідно з Додатком № 1 до даного Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Абзацом 3 пункту п.5.2. Договору сторони погодили, що рахунок на оплату товару виставляється в гривнях і підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту його виписки Постачальником.

Пунктом 8.1 Договору сторони визначили, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами в порядку, визначеному у п. 8.2. Договору і діє по 31.12.2010 р.

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками сторін.

25.06.2010 р. та 08.10.2010 р. сторони уклали додаткові угоди до договору № 151/10 від 14.05.2010 р., якими в пунктах 11 зазначили, що за поставлений товар ПП "Гласлайн" повинен розрахуватися з позивачем в строк не пізніше 25.12.2010 р.

Як свідчать матеріали справи позивач у справі свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. В період з 2010 - 2012 роки за видатковими накладними постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 1 356 238,78 грн.

Відповідно до умов Додаткових угод № 1, 2 до Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити отриманий товар в строк не пізніше 25.12.2010 р.

Відповідачем дану умову Договору порушено, кошти на користь постачальника товару в повному обсязі не сплачено.

З урахуванням даної обставини товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" 08.05.2012 вручено приватному підприємству "Гласлайн" претензію від 04.05.2012 № 81 з повідомленням про існуючу заборгованість в розмірі 113 495,14 грн.

Відповідач на вказану претензію відповіді не надав.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 495,14 грн.

Сума заборгованості відповідача по договору № 151/10 від 14.05.2010 р. у розмірі 113 495,14 грн. також стверджується актом звірки розрахунків між сторонами, підписаним представниками підприємств та завіреним печатками (а.с. 44).

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 536 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечені, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" про стягнення суми основного боргу в розмірі 113 495,14 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 864,79 грн., та 5014,37 грн. інфляційних витрат.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача про стягнення 3% річних за період з 25.12.2010 по 04.05.2012 сума яких складає 3864,79 грн. та стягнення інфляційних витрат за період з 25.12.2010 р. по 04.05.2012 р. сума яких складає 5014,37 грн.

За даних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" про стягнення з приватного підприємства "Гласлайн" 122 374,30 грн.

Окрім того, згідно змісту статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються судові витрати, понесені позивачем при поданні даного позову до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Гласлайн" (25013, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, буд. 7, кв. 34, р/р 26004102343001 в ФАКБ "Імексбанк", МФО 325798, код ЄДРПОУ 34813263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (03000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, р/р 26008697144012 у КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31111213) заборгованість в сумі 122 374,30 грн., з яких 113 495,14 грн. основного боргу, 5 014,37 грн. інфляційні витрати, 3 864,79 грн. 3% річних, а також судовий збір в сумі 2 447,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 06.08.2012

Суддя С. Б. Колодій